open
  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Зміст
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Зміст
Чинний
                             
                             
br> Договір

про дружбу та співробітництво

між Україною та Республікою Вірменія
( Договір ратифіковано Законом N 614/96-ВР від 18.12.96 )

Україна та Республіка Вірменія, далі "Високі Договірні
Сторони", спираючись на зв'язки, що склалися історично, дружні
відносини та традиції взаємної поваги між їхніми народами, сповнені рішучості побудувати на своїх територіях незалежні
демократичні держави, вважаючи, що подальший розвиток та зміцнення відносин дружби
та взаємовигідного співробітництва між ними відповідає докорінним
інтересам народів обох держав і служить справі миру та безпеки, підтверджуючи свою відданість загальновизнаним нормам
міжнародного права, цілям та принципам Статуту Організації
Об'єднаних Націй ( 995_010 ), положенням Гельсінського Заключного
Акта ( 994_055 ) та інших документів Організації з безпеки і
співробітництва в Європі, твердо переконані в тому, що дотримання прав людини та
основних свобод є невід'ємною умовою зміцнення миру та безпеки,
демократії та співробітництва, визнаючи необхідність надати нової якості своїм двостороннім
відносинам і зміцнити їхню договірну базу, домовились про таке:
Стаття 1
Високі Договірні Сторони розвиватимуть свої відносини як
дружні держави. Сторони засновують свої відносини на взаємній
довірі і згоді, керуючись при цьому принципами поваги
незалежності, державного суверенітету і рівноправності,
невтручання у внутрішні справи одна одної, незастосування сили чи
загрози силою, включаючи економічні та інші засоби тиску, мирного
врегулювання спорів, поваги до прав людини і основних свобод,
сумлінного виконання міжнародних зобов'язань, а також іншими
загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.
Стаття 2
Високі Договірні Сторони взаємодіятимуть з метою зміцнення
миру, підвищення стабільності й безпеки як у глобальному, так і в
регіональному масштабі. Вони сприятимуть продовженню процесу
роззброєння, а також посиленню миротворчої ролі ООН. Вони
докладатимуть зусиль для сприяння мирному врегулюванню конфліктів
та інших ситуацій, які торкаються інтересів Сторін, і
проводитимуть з цією метою консультації.
Стаття 3
Кожна з Високих Договірних Сторін зобов'язується утримуватися
від участі у будь-яких діях чи заходах, спрямованих проти іншої
Сторони, або підтримки таких дій, не допускати використання її
території з метою підготовки та здійснення агресії чи інших
насильницьких дій проти іншої Сторони.
Стаття 4
Кожна з Високих Договірних Сторін гарантує громадянам та
особам без громадянства, які постійно проживають на її території
(далі громадяни), незалежно від їх національності, статі, мови,
релігії, політичних або інших переконань, громадські, політичні,
соціальні, економічні та культурні права і свободи відповідно до
міжнародних стандартів в галузі прав людини. Кожна з Високих Договірних Сторін захищає права своїх
громадян, які проживають на території іншої Сторони, надає їм
заступництво і підтримку відповідно до загальновизнаних норм
міжнародного права.
Стаття 5
Високі Договірні Сторони підтверджують, що повага до прав
громадян, які належать до національних меншин, як частина
загальновизнаних прав людини, є суттєвим фактором миру,
справедливості, стабільності та демократії. Сторони гарантують
громадянам, які належать до національних меншин, повний обсяг та
ефективне здійснення прав і основних свобод людини, користування
ними без будь-якої дискримінації і в умовах повної рівності перед
законом.
Стаття 6
Високі Договірні Сторони зобов'язуються прийняти законодавчі,
адміністративні та інші необхідні заходи для недопущення на своїй
території будь-якої дискримінації громадян за ознакою їхньої
належності до національних меншин, а також пропаганди, яка б
викликала міжнаціональну ворожнечу або загрожувала існуванню
національних меншин. Сторони забезпечують захист етнічної, культурної, мовної та
релігійної самобутності національних меншин на своїй території і
створюють умови для її збереження та розвитку.
Стаття 7
Високі Договірні Сторони розвиватимуть рівноправне та
взаємовигідне співробітництво у справі розвитку та зміцнення
дружніх відносин, захисту прав людини, а також двостороннього
співробітництва в політичній, економічній, науково-технічній,
культурній, гуманітарній та екологічній галузях. Сторони вважають за необхідне укласти в цих галузях
відповідні угоди про співробітництво.
Стаття 8
Правовий режим державного майна, майна юридичних осіб і
громадян однієї з Високих Договірних Сторін, які знаходяться на
території іншої Високої Договірної Сторони, регулюватиметься
законодавством Сторони, на території якої знаходиться майно, у
випадку, якщо інше не передбачено угодою між Сторонами. Якщо одна із Сторін заявить про належність їй майна, що
знаходиться на території іншої Сторони, на яке висувають претензії
треті особи або держави, та інша Сторона повинна вжити усіх
необхідних заходів для охорони та збереження такого майна і не
буде передавати його будь-кому без офіційної згоди на це першої
Сторони до остаточного вирішення питання про його належність. Всі
питання відносин власності, які торкаються інтересів Сторін,
підлягають врегулюванню окремими угодами.
Стаття 9
Високі Договірні Сторони сприятимуть поглибленню та
розширенню існуючих між ними економічних зв'язків та
торгово-економічних відносин на взаємовигідній основі. Кожна із Сторін утримуватиметься від дій, здатних нанести
іншій Стороні економічної шкоди. Високі Договірні Сторони домовились про те, що конкретні
механізми господарських відносин, торгового обміну
регулюватимуться відповідними угодами.
Стаття 10
З метою подальшого розвитку співробітництва в галузі
транспорту Високі Договірні Сторони сприятимуть здійсненню
транспортних операцій через морські та річкові порти, аеропорти,
залізничну та автомобільну мережі, розташованих на їхніх
територіях, на умовах, передбачених відповідними двосторонніми
угодами в галузі транспорту.
Стаття 11
Високі Договірні Сторони укладуть двосторонні угоди у галузі
валютно-фінансових відносин, торговельного обміну, платежів, руху
цінних паперів і співробітництва з митних питань.
Стаття 12
Високі Договірні Сторони визнають необхідність
співробітництва та обміну в галузі освіти, інформатики, мистецтва,
охорони здоров'я, спорту, туризму та інших галузях. Сторони
укладають окремі угоди з цих питань. Сторони всіляко
заохочуватимуть вивчення мови іншої Сторони, у тому числі у своїх
школах та вищих учбових закладах. Вони сприятимуть розширенню
прямих контактів між творчими колективами, діячами науки і
культури, спеціалістами на державному регіональному та місцевому
рівнях. Сторони вивчають можливість відкриття культурних центрів
двох держав на територіях одна одної.
Стаття 13
Високі Договірні Сторони розвиватимуть співробітництво в
галузі фундаментальних і прикладних наук, передової техніки та
технології, а також для підтримки безпосередніх зв'язків і
спільних ініціатив вчених, дослідників, науково-дослідних
інститутів, вищих учбових закладів, установ, академій наук та
науково-виробничих об'єднань обох країн. Сторони співробітничатимуть безпосередньо і через міжнародні
організації у питаннях охорони прав на інтелектуальну та
промислову власність.
Стаття 14
Високі Договірні Сторони розвиватимуть співробітництво в
галузі охорони навколишнього середовища, сприятимуть
узгодженим діям, намагатимуться створити всеохоплюючу міжнародну
систему екологічної безпеки.
Стаття 15
Високі Договірні Сторони співробітничатимуть у сфері боротьби
із злочинністю, у тому числі з її організованими формами, що
мають міждержавний та міжрегіональний характер, тероризмом,
повітряним та морським піратством, нелегальною міграцією,
корупцією, незаконними фінансовими операціями,
фальшивомонетництвом, незаконним обігом наркотичних і психотропних
речовин, незаконними операціями із зброєю, боєприпасами,
вибуховими, отруйними та радіоактивними речовини, контрабандою,
включаючи незаконний вивіз культурних, історичних та археологічних
цінностей.
Стаття 16
Високі Договірні Сторони укладатимуть окремі договори та
угоди про співробітництво в інших сферах міждержавних або
міжвідомчих відносин, що становлять взаємний інтерес.
Стаття 17
Положення цього Договору не зачіпають прав і зобов'язань
Високих Договірних Сторін, які виходять із двосторонніх та
багатосторонніх угод, укладених Сторонами з третіми державами.
Стаття 18
Високі Договірні Сторони будуть в разі необхідності не рідше
одного разу на рік, почергово в Києві та Єревані, проводити
двосторонні консультації та переговори з питань виконання цього
Договору. Суперечки відносно тлумачення та застосування положень цього
Договору підлягають вирішенню шляхом переговорів між Високими
Договірними Сторонами.
Стаття 19
Положення цього Договору можуть бути доповнені або змінені
за згодою Високих Договірних Сторін.
Стаття 20
Цей Договір підлягає ратифікації відповідно до внутрішнього
законодавства Високих Договірних Сторін і набуває чинності в день
обміну ратифікаційними грамотами.
Стаття 21
Цей Договір укладається терміном на п'ять років. Його дія
автоматично продовжується на наступний п'ятирічний термін, якщо
жодна із Сторін не заявить про своє бажання денонсувати його
шляхом письмового повідомлення, але не пізніше ніж за шість
місяців до закінчення чергового терміну Договору.
Стаття 22
Цей Договір буде зареєстрований в Секретаріаті ООН відповідно
до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй ( 995_010 ).

Вчинено в м. Києві 14 травня 1996 року в двох примірниках,
кожний українською та вірменськими мовами, при цьому обидва тексти
є автентичними.
За Україну За Республіку Вірменія
(підпис) (підпис)

  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Зміст
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: