Угода між Урядом України та Урядом Ісламської Республіки Іран
про взаємне сприяння та захист інвестицій
( Угоду ратифіковано Законом N 193/97-ВР від 11.04.97 )
Уряд України та Уряд Ісламської Республіки Іран (які надалі
іменуються "Договірні Сторони"), бажаючи посилити економічне співробітництво для взаємної
вигоди обох Держав, маючи намір створити і підтримувати сприятливі умови для
інвестицій інвесторів однієї Держави на території іншої Держави,
та визнаючи, що сприяння та взаємний захист інвестицій, згідно
цієї Угоди, стимулює ділову ініціативу у цій сфері, домовились про наступне:
Стаття 1
Визначення
Визначення
Для цілей цієї Угоди: 1. Термін "інвестиція" охоплюватиме кожний вид активів,
інвестованих в зв'язку з економічною діяльністю інвестором однієї
Договірної Сторони на території іншої Договірної Сторони
відповідно до законів та правил останньої, та включатиме, зокрема: (а) рухоме та нерухоме майно, як і будь-які інші майнові
права, такі як заставні, права утримання, забезпечення по позиці
та подібні права; (б) акції, цінні папери та боргові зобов'язання компаній або
будь-яку іншу форму участі в компанії; (в) права на вимоги стосовно грошей або будь-якого виконання
зобов'язань, що має економічну цінність, пов'язані з інвестицією; (г) права промислової та інтелектуальної власності, включаючи
товарні знаки, патенти, промислові зразки, технічні процеси,
ноу-хау, торговельні секрети, фірмові назви та гудвіл, пов'язані з
інвестицією; (д) будь-яке право, надане згідно з законом або за
контрактом, та будь-які ліцензії та дозволи відповідно до закону,
включаючи концесії на розвідку, видобування, розвиток та
експлуатацію природних ресурсів. 2. Термін "інвестор" означатиме будь-яку фізичну або
юридичну особу, яка здійснює інвестицію на території іншої
Договірної Сторони. (а) термін "фізична особа" означатиме будь-яку фізичну особу,
що має громадянство однієї з Договірних Сторін відповідно до її
законів; (б) термін "юридична особа" означатиме будь-які юридичні
утворення, які засновані відповідно до законодавства однієї з
таких Договірних Сторін і визнані як юридичні особи її
законодавством та здійснюють реальну господарську діяльність поряд
з місцем розташування на території цієї Договірної Сторони. 3. Термін "доходи" означатиме суми, офіційно одержані
внаслідок інвестиції, та зокрема, хоча не виключно, включатиме
прибутки, приріст капіталу, акції, дивіденди, роялті та плату за
послуги. 4. Термін "територія" означатиме: (а) відносно України: територію, що знаходиться під суверенітетом України, морські
та підводні райони, щодо яких вона здійснює, у відповідності до
міжнародного права, суверенітет, суверенні права або юрисдикцію; (б) відносно Ісламської Республіки Іран: територію Ісламської Республіки Іран, включаючи приморські
райони, розташовані поблизу її узбережжя, щодо яких вона може
здійснювати суверенні права або юрисдикцію.
Стаття 2
Сприяння та захист інвестицій
Сприяння та захист інвестицій
1. Кожна Договірна Сторона заохочуватиме та створюватиме
сприятливі умови інвесторам іншої Договірної Сторони для
здійснення інвестицій на своїй території та допускатиме такі
інвестиції відповідно до її законів та правил. 2. Інвестиції інвесторів будь-якої з Договірних Сторін
постійно отримуватимуть повний законний захист і безпеку на
території іншої Договірної Сторони не менш сприятливі, ніж ті, що
надаються інвесторам будь-якої третьої країни за аналогічних умов.
Стаття 3
Режим найбільш сприятливої нації
Режим найбільш сприятливої нації
1. Кожна Договірна Сторона на своїй території надаватиме
інвестиціям та доходам інвесторів іншої Договірної Сторони режим,
який є справедливим та рівним, а також не менш сприятливим ніж
той, який вона надає інвестиціям та доходам інвесторів будь-якої
третьої Держави. 2. Кожна Договірна Сторона на своїй території надасть
інвесторам іншої Договірної Сторони по відношенню до управління,
підтримання, використання, отримання прибутків та розпорядження
своїми інвестиціями режим, що є справедливим і рівним та не менш
сприятливим ніж той, який вона надає інвесторам будь-якої іншої
Держави. 3. Положення пунктів 1 і 2 цієї Статті не тлумачитимуться
таким чином, щоб зобов'язати одну Договірну Сторону поширювати на
інвесторів іншої вигоду від будь-якого режиму, преференції або
привілеї, які можуть бути поширені останньою Договірною Стороною,
які випливають з: (а) будь-якого митного союзу або зони вільної торгівлі, або
монетарного союзу, або подібних міжнародних угод, що ведуть до
таких союзів, або інвестицій, або інших форм регіонального
співробітництва, стороною яких будь-яка Договірна Сторона є або
може стати; (б) будь-якої міжнародної угоди або домовленості, які
стосуються повністю або в основному оподаткування.
Стаття 4
Компенсація за втрати
Компенсація за втрати
1. Коли інвестиції інвесторів будь-якої Договірної Сторони
зазнають втрати через війну, збройний конфлікт, надзвичайний стан,
переворот, повстання, заколот або інші подібні події на території
іншої Договірної Сторони, їм надаватиметься останньою Договірною
Стороною по відношенню до реституцій, відшкодування, компенсації
або іншого вирішення режим не менш сприятливий, ніж той, який
остання Договірна Сторона надає інвестиціям своїх власних
інвесторів або інвесторів будь-якої третьої Держави, в залежності
від того, який з них є більш сприятливим. 2. Не зашкоджаючи умовам пункту 1 цієї Статті, інвесторам
однієї Договірної Сторони, які під час будь-яких подій, згаданих у
цьому пункті, зазнають втрат на території іншої Договірної
Сторони, які виникають внаслідок: (а) реквізиції їх власності силами або владами; (б) руйнування їх власності силами або владами, яке не було
обумовлене воєнними діями або не було викликане необхідністю
ситуації, буде надано справедливу та адекватну компенсацію за втрати,
яких вони зазнали за період реквізиції або як результат руйнування
власності.
Стаття 5
Експропріація і компенсація
Експропріація і компенсація
1. Інвестиції інвесторів будь-якої Договірної Сторони не
будуть націоналізовані, експропрійовані або прямо чи непрямо
піддані заходам, що мають еквівалентний ефект, іншою Договірною
Стороною, окрім задля суспільних цілей, що мають
недискримінаційний характер та за умови виплати негайної,
адекватної та ефективної компенсації у відповідності до належних
вимог закону. 2. Компенсація за експропріацію інвестицій буде еквівалентна
вартості інвестиції, що існувала безпосередньо перед тим, як
експропріація була здійснена або про неї стало загально відомо.
Така компенсація буде включати спеціальну компенсацію за затримку
платежів з дати експропріації. 3. Потерпілий інвестор матиме право на негайний перегляд
судовою або іншими офіційними владами приймаючої Договірної
Сторони його випадку та оцінку його інвестицій відповідно до
принципів, викладених в цій Статті.
Стаття 6
Перекази
Перекази
1. Договірні Сторони гарантуватимуть переказ платежів, які
стосуються інвестицій у вільно конвертованій валюті, без будь-яких
обмежень та необгрунтованої затримки згідно з їх відповідними
законами та правилами. Такі перекази включатимуть, зокрема: (а) капітал; (б) прибутки; (в) фонди на виплату по позиці в зв`язку з інвестицією; (г) надходження від продажу або ліквідації інвестицій; (д) оклади, заробітки та інші виплати, отримані громадянами
однієї Договірної Сторони, які отримали на території іншої
Договірної Сторони відповідні робочі місця (дозволи), пов'язані з
інвестицією; (е) компенсація відповідно до статей 4 і 5. 2. Для цілей цієї Угоди обмінними курсами будуть офіційні
курси, дійсні для поточних угод на дату переказу, якщо не
домовлено про інше.
Стаття 7
Суброгація
Суброгація
1. Якщо інвестиція інвестора однієї Договірної Сторони
страхується проти некомерційних ризиків у відповідності до
системи, встановленої законом, по відношенню до страхової компанії
цієї Договірної Сторони, будь-яка суброгація страховика, яка
виникає по умовах страхового договору, буде визнаватись іншою
Договірною Стороною. 2. Такий страховик не буде мати повноваження реалізувати
будь-які права, відмінні від тих, що мав інвестор. 3. Спори між Договірною Стороною і таким страховиком будуть
регулюватись у відповідності з положеннями статті 8 цієї Угоди.
Стаття 8
Вирішення інвестиційних спорів між Договірною Стороноюта інвестором іншої Договірної Сторони
Вирішення інвестиційних спорів між Договірною Стороноюта інвестором іншої Договірної Сторони
1. Будь-який спір, який може виникнути між інвестором однієї
Договірної Сторони та іншою Договірною Стороною у зв'язку з
інвестицією на території цієї іншої Договірної Сторони, буде
предметом переговорів між сторонами в спорі. 2. Якщо будь-який спір між інвестором однієї Договірної
Сторони та іншою Договірною Стороною не може бути вирішений таким
чином протягом шести місяців після початку вищезгаданих
переговорів, будь-яка сторона спору матиме право передати цю
справу до міжнародного ad hoc арбітражного трибуналу, заснованого
згідно з Арбітражними Правилами Комісії Організації Об'єднаних
Націй з Права Міжнародної Торгівлі (ЮНСІТРАЛ). Сторони спору
можуть погодитись письмово змінити ці Правила. Арбітражні рішення
будуть остаточними та обов'язковими для обох сторін спору. 3. Суд провадитиметься трьома арбітрами. Кожна Сторона
призначить одного арбітра, а ці два арбітри оберуть Голову, який
має бути громадянином третьої держави, яка має дипломатичні
стосунки з обома Договірними Сторонами на час обрання. 4. Рішення трибуналу будуть остаточними та обов'язковими для
обох сторін спору.
Стаття 9
Вирішення спорів між Договірними Сторонами
Вирішення спорів між Договірними Сторонами
1. При виникненні спору між Договірними Сторонами відносно
тлумачення або застосування цієї Угоди Договірні Сторони повинні,
перш за все, вдатись до вирішення його шляхом консультацій або
переговорів. 2. Якщо Договірні Сторони не досягнуть згоди протягом шести
місяців після письмового повідомлення однієї із сторін спору щодо
рішення про переговори, його, на прохання будь-якої Договірної
Сторони, буде передано до Арбітражного Суду з трьох членів
відповідно до положень цієї Статті. 3. Кожна з Договірних Сторін призначить по одному арбітру і
ці два арбітри оберуть головуючого, громадянина третьої Держави,
яка має дипломатичні стосунки з обома Договірними Сторонами на час
призначення. 4. Договірна Сторона, яка виявила ініціативу щодо арбітражу,
призначе свого арбітра в позові до арбітражу. Якщо інша Договірна
Сторона не запропонує свого арбітра протягом 30 днів з моменту
отримання позову до арбітражу, арбітр буде призначений на вимогу
Договірної Сторони-ініціатора процесу Президентом Міжнародного
Суду Справедливості. 5. Якщо два арбітри не зможуть досягти згоди протягом 60 днів
з моменту призначення другого арбітра щодо вибору головуючого,
останній буде призначений на вимогу будь-якої Договірної Сторони
Президентом Міжнародного Суду Справедливості. 6. Якщо у випадках, визначених у пунктах 4, 5 цієї Статті,
Президенту Міжнародного Суду Справедливості якісь причини
перешкоджають виконувати вказану функцію або, якщо він є
громадянином будь-якої Договірної Сторони, призначення буде
здійснюватись Віце-Президентом Міжнародного Суду Справедливості,
якщо останній також не може виконувати зазначену функцію або є
громадянином будь-якої Договірної Сторони, призначення буде
зроблено старшим членом Міжнародного Суду Справедливості, який не
є громадянином будь-якої Договірної Сторони. 7. За умови, що інші положення виконані Договірними
Сторонами, суд визначить свою процедуру і місце арбітражу. 8. Рішення арбітражного суду буде остаточним і обов'язковим
для Договірних Сторін. Кожна Договірна Сторона нестиме витрати
відносно свого арбітра та свого представництва в арбітражному
судочинстві. Витрати відносно Голови та витрати, що залишаються,
нестимуться в рівних частинах обома Договірними Сторонами.
Стаття 10
Застосування інших правил та спеціальних зобов'язань
Застосування інших правил та спеціальних зобов'язань
Якщо нормативними актами будь-якої Договірної Сторони або
міжнародними угодами, які існують на теперішній час або набудуть
чинності пізніше між Договірними Сторонами на додаток до цієї
Угоди, передбачаються або будуть передбачені правила, які в цілому
або частково надають інвестиціям інвесторів іншої Договірної
Сторони режим, більш сприятливий ніж той, який встановлено цією
Угодою, такі правила в частині, що є більш сприятливою, мають
переважну силу по відношенню до цієї Угоди.
Стаття 11
Застосування цієї Угоди
Застосування цієї Угоди
1. Умови цієї Угоди застосовуватимуться до інвестицій,
здійснених інвесторами однієї Договірної Сторони на території
іншої Договірної Сторони після набуття чинності цією Угодою. 2. Договірні Сторони можуть погодитись, що час від часу до
інвестицій інвесторів однієї Договірної Сторони на території іншої
Договірної Сторони, які були здійснені до набуття чинності цією
Угодою, можуть також застосовуватись положення цієї Угоди.
Стаття 12
Набуття чинності, тривалість та припинення дії
Набуття чинності, тривалість та припинення дії
1. Кожна Договірна Сторона повинна повідомити іншу Договірну
Сторону про завершення процедур, необхідних згідно з її
законодавством для набуття чинності цією Угодою. Ця Угода набере
чинності з дати надання другого такого повідомлення. 2. Ця Угода залишається чинною протягом десяти років та
продовжуватиме залишатися чинною, поки не втратить силу відповідно
до пункту 3 цієї Статті. 3. Будь-яка Договірна Сторона може шляхом надання письмового
повідомлення за один рік до сплину першого десятирічного періоду
або будь-якого іншого періоду після цього припинити дію цієї
Угоди. 4. Відносно інвестицій, що здійснені або права на які було
придбано до дати припинення дії цієї Угоди, положення всіх інших
статей цієї Угоди будуть застосовуватись на протязі періоду десяти
років з дати такого припинення.
На посвідчення чого ті, що підписалися нижче, до того ж
належним чином уповноважені їх відповідними Урядами, підписали цю
Угоду.
Здійснено в м.Тегерані 22 травня 1996 р., у двох дійсних
примірниках, кожний українською, перською та англійською мовами,
причому всі тексти є рівно автентичними. У випадку розбіжності
щодо тлумачення, текст англійською мовою матиме переважну силу.
За Уряд За Уряд
України Ісламської Республіки Іран
Протокол
Підписуючи Угоду між Урядом України та Урядом Ісламської
Республіки Іран про взаємне сприяння та захист інвестицій
Договірні Сторони також погодились із наступними положеннями, які
будуть вважатися невід'ємною частиною Угоди. З метою більш чіткого розуміння термінів "інвестиція" і
"допуск", викладених в статті 1.1 та в статті 2.1, так само як і в
інших статтях Угоди, позиції Договірних Сторін наступні: 1. По відношенню до України термін "інвестиція", який
означено в статті 1.1 цієї Угоди, також, як і в інших статтях цієї
Угоди, має відношення до всіх інвестицій, здійснених інвесторами
Ісламської Республіки Іран на території України у відповідності до
чинних законів і правил України. Допуск та реєстрація інвестицій
інвесторів Ісламської Республіки Іран в Україні буде засвідчено
спеціальним документом, який видається відповідно до чинних
законів і правил України. 2. По відношенню до Ісламської Республіки Іран термін
"інвестиція", який визначено в статті 1.1, так само як і в інших
статтях Угоди має відношення виключно до інвестицій, які допущені
і зареєстровані на території Ісламської Республік Іран згідно з
Законами та Правилами стосовно Залучення і Захисту Іноземних
Інвестицій до Ірану (L.A.P.F.I.) або закони та правила, які можуть
стосуватися L.A.P.F.I. Допуск і реєстрація інвестицій інвесторів України на
території Ісламської Республіки Іран буде засвідчено "Допускним
Сертифікатом", який є спеціальним документом, визнаним
Міністерством Економічних Справ і Фінансів, Організацією по
Інвестиціям, Економічній та Технічній Допомозі Ірану (О.І.Е.Т.А.І)
або його правонаступниками, означаючи, що інвестиції були схвалені
відповідно до законів і правил Ісламської Республіки Іран стосовно
іноземних інвестицій. "Допускний Сертифікат" має докладно визначати відповідні
умови, згідно з якими інвестиція була допущена.
Здійснено у м.Тегерані 22 травня 1996 р., у двох примірниках,
кожний українською, перською та англійською мовами, причому всі
тексти є автентичними. У випадку розбіжності щодо тлумачення,
текст англійською мовою матиме переважну силу.
За Уряд За Уряд
України Ісламської Республіки Іран
-
скопійовано
-
-
