open
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Чинний
                             
                             
СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
від 22.05.96

(Витяг)

Я. звернувся в суд із позовом до сільськогосподарського АТВТ
"Русь" про стягнення збитків та відшкодування моральної
(немайнової) шкоди, посилаючись на те, що у квітні 1991 р. він
уклав договір підряду на обкладення цеглою жилого будинку,
будівництво веранди та перекриття даху шифером із Гельмязівською
ремонтно-будівельною дільницею, правонаступником якої є
відповідач. На виконання умов договору він вніс аванс у сумі 1600
крб. Договір мав бути виконаний у травні - червні 1991 р. Проте
ремонтно-будівельна дільниця зазначених робіт не виконала. Від
виконання умов договору відмовився і відповідач, тому Я. просив
стягнути з нього збитки та моральну шкоду в сумі 500 млн. крб. Справа розглядалася судами неодноразово. Останнім рішенням
судової колегії в цивільних справах Черкаського обласного суду від
23 лютого 1996 р. позов було задоволено частково. Постановлено
стягнути з відповідача на користь позивача збитки в сумі 105 млн.
510 тис. крб. У задоволенні позову в частині відшкодування
моральної шкоди відмовлено. У касаційній скарзі позивач просив скасувати зазначене
рішення в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди в сумі
500 млн. крб., оскільки воно суперечить вимогам чинного
законодавства, зокрема положенням Закону "Про захист прав
споживачів" ( 1023-12 ), яким передбачено відшкодування й
моральної шкоди, та направити справу в цій частині на новий
розгляд. Судова колегія Верховного Суду скаргу задовольнила з
таких підстав. Відмовляючи у відшкодуванні моральної шкоди, суд виходив з
того, що договір підряду між позивачем та ремонтно-будівельною
дільницею був укладений у квітні 1991 р. і мав бути виконаний у
травні - червні 1991 р. Враховуючи, що правовідносини виникли до
введення в дію Закону "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ),
суд визнав, що моральна шкода відшкодуванню не підлягає. При цьому
суд послався на роз'яснення Пленуму Верховного Суду України,
викладені в першому реченні п. 15 постанови від 31 березня 1995 р.
N 4 ( v0004700-95 ) "Про судову практику в справах про
відшкодування моральної (немайнової) шкоди". Однак з такими
висновками суду погодитись не можна. Відповідно до ст. 16 Закону "Про захист прав споживачів"
( 1023-12 ) (у редакції від 12 травня 1991 р., введеній у дію з 1
жовтня 1991 р. та ст. 24 цього ж Закону (у редакції від 15 грудня
1993 р. ( 3682-12 ) при задоволенні вимог споживача суд одночасно
вирішує питання про відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Відмовляючи позивачеві в задоволенні його позову в частині
відшкодування моральної шкоди, суд не взяв до уваги роз'яснень
Пленуму Верховного Суду України, викладених у другому реченні п.
15 названої постанови ( v0004700-95 ), про те, що моральна шкода
підлягає відшкодуванню, якщо неправомірні дії (бездіяльність)
відповідача, що завдають позивачеві моральних або фізичних
страждань, почалися до набрання чинності актом законодавства, яким
встановлено відповідальність за заподіяння такої шкоди, і
продовжуються після набрання ним чинності. З урахуванням викладеного судова колегія Верховного Суду
України рішення в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди
скасувала, а справу в цій частині направила на новий розгляд.
"Рішення Верховного Суду України", 1997 р.
  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: