open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
Чинна
                             
                             
ПОСТІЙНО ДІЮЧИЙ ТРЕТЕЙСЬКИЙ СУД

ПРИ ЮРИДИЧНІЙ КОРПОРАЦІЇ "ПРИНЦИП"
Р І Ш Е Н Н Я
05.07.2007 N ПВ-01-14-102/04/07

Постійно діючий третейський суд при Юридичній корпорації
"Принцип" у складі колегії третейських суддів: головуючого -
Пампухи Г.Г., третейських суддів: Суркова В.Б., Карпця Ю.В.,
призначених ухвалою Голови третейського суду від 02.06.2007 р.,
відповідно до п. 3 Регламенту Постійно діючого третейського суду
при Юридичній корпорації "Принцип" та відповідно до третейської
угоди, укладеної між М. огли та Д. огли від 01.06.20.. р., при
секретарі суду Нищій Б.О., відповідно до Закону України "Про
третейські суди" ( 1701-15 ) та Регламенту Третейського суду
розглянув справу за позовом М. до Д. про визнання договору
купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на об'єкт
нерухомого майна, а саме: кафе з літнім майданчиком, що
знаходиться за адресою: м. Д., вул. С., та відшкодування моральної
шкоди та за зустрічним позовом Д. огли до М. про визнання договору
купівлі-продажу недійсним, та визнання за ним права власності на
об'єкт нерухомого майна, а саме: кафе з літнім майданчиком,
загальною площею 80.. кв.м, що знаходиться за адресою: м. Д.,
вул. С.
Справа розглянута Третейським судом відповідно до третейської
угоди про передачу даного спору на розгляд та остаточне вирішення
до Постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації
"Принцип" від 1 червня 20.. року, укладеної між М. та Д.
Місце третейського розгляду - м. Генічеськ, пр-т Миру, 109.
Ведення протоколу засідання третейського суду не
здійснювалось на підставі ст. 44 Закону України "Про третейські
суди" ( 1701-15 ) в зв'язку з відсутністю угоди між сторонами про
ведення протоколу. Відводів складу суду не заявлялося.
У розгляді справи брали участь сторони: Позивач - М.;
Відповідач - Д.
На підставі третейської угоди, укладеної між сторонами спору
та матеріалів справи, керуючись ч. 2 ст. 1, ст. ст. 5, 6 Закону
України "Про третейські суди" ( 1701-15 ) та ст. 2 Регламенту
Постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації
"Принцип", Третейським судом встановлено наявність компетенції для
розгляду даного спору. Обсяг повноважень Третейського суду
розглядати даний спір відповідає укладеній між сторонами
третейській угоді.
Повноваження та правоздатність сторін встановлені на підставі
наданих для огляду оригіналів документів, копії яких містяться в
матеріалах справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Третейського суду з позовною заявою про
визнання договору купівлі-продажу від 12.03.20.. р., укладеного
між ним та Д., дійсним та визнання права власності на об'єкти
нерухомого майна, а саме: кафе з літнім майданчиком, що
знаходиться за адресою: м. Д., вул. С.
В основу позовних вимог Позивач посилається на те, що,
12.03.20.. р. між ним (Покупець) та Д. (Продавець) було укладено
договір купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна, а саме: кафе з
літнім майданчиком, що знаходиться за адресою: м. Д., вул. С.
Згідно досягнутої між сторонами вищевказаного договору
домовленості, повну вартість об'єкта нерухомості, що є предметом
спору, Позивач повинен був сплатити Д. після нотаріального
посвідчення договору, а Відповідач, в свою чергу, отримавши кошти
за договором, повинен був передати у власність М., об'єкт
нерухомості, а саме: кафе з літнім майданчиком, що знаходиться за
адресою: м. Д., вул. С. В якості авансу Покупець передав Продавцю
кошти у розмірі 40.. грн.
Позивач вважає, що об'єкт нерухомості, який є предметом
спору, був придбаний ним на підставі договору купівлі-продажу від
12.03.2... р., проте Д. ухиляється від нотаріального посвідчення
вищезазначеного договору.
У судовому засіданні Позивач підтримав свої позовні вимоги.
Відповідач у судовому засіданні підтвердив факт укладання між
ним та Позивачем спірного договору, проте вимоги М. щодо визнання
за ним права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: кафе з
літнім майданчиком, що знаходиться за адресою: м. Д., вул. С., не
визнає, оскільки договір купівлі-продажу об'єкта нерухомості, що є
предметом спору, не було нотаріально посвідчено, не відбулося його
ні повне, ні часткове виконання, так як Позивач після досягнення
письмових та усних домовленостей між ними, щодо порядку оплати та
передачі спірного об'єкта нерухомості, покинув Д. Отриманий від
Позивача аванс йому було повернуто. Окрім того, Відповідач за
власні кошти здійснив перепланування і ремонт спірного об'єкта
нерухомості, внаслідок чого його вартість значно зросла, проте
Позивач не хоче вести переговори, щодо продажу об'єкта
нерухомості, що є предметом спору вже за новою ціною.
В свою чергу Д. звернувся із зустрічною позовною заявою, в
якій просить суд визнати за ним право власності на об'єкт
нерухомого майна, а саме: кафе з літнім майданчиком, загальною
площею 80.. кв.м, що знаходиться за адресою: м. Д., вул. С.
Враховуючи те, що зустрічний позов є підвідомчим Третейському
суду, а також те, що обидва позови взаємно пов'язані між собою та
їх спільний розгляд є доцільним, зустрічний позов прийнятий до
спільного провадження.
Заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно дослідивши
матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім
переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та
об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх
сукупності, керуючись чинним законодавством України, Третейський
суд В С Т А Н О В И В:
В червні 20.. року, на основі рішення виконкому Д. міської
ради народних депутатів від 25.07.20.. р. N 361/., приватному
підприємцю А. надано в оренду земельну ділянку загальною площею
0,3.. га в Л. районі м. Д. для розміщення павільйону-кафе літнього
типу згідно із паспортом.
Як вбачається із паспорта на об'єкт обслуговування населення,
підготовленого державним комунальним підприємством "Управління
генеральним планом м. Д." і затвердженого Головним управлінням
містобудування і архітектури виконкому Д. міської ради народних
депутатів, на вищевказаній земельній ділянці А. першочергово був
розміщений металевий павільйон.
В жовтні 20.. р. на основі рішення виконкому Д. міської ради
народних депутатів N 361/. від 25.07.20.. р. з А. був підписаний
договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер
141...:01:002:02..), загальною площею 0,33.. га для розміщення
павільйону-кафе літнього типу, даний договір був завірений
02.10.20.. р. приватним нотаріусом Д. міського нотаріального
округу У., реєстровий N 7..
18.09.20.. р. між Д. та А. був підписаний договір, відповідно
до якого Д. купив у приватного підприємця А. павільйон-кафе з
літнім майданчиком в Л. районі м. Д. Вищезазначений договір було
укладено в простій письмові формі.
У вересні 20.. року Д. подав заяву на виділення земельної
ділянки та переоформлення договору аренди земельної ділянки
(кадастровий номер 141.....:01:002:02.), загальною площею
0,33.. га для подальшої експлуатації павільйону-кафе з літнім
майданчиком, що знаходиться за адресою: шосе Д.
В період з листопада 20.. р. по квітень 20... р. Відповідачем
за первісним позовом, на виділеній йому земельній ділянці, за
власні кошти було побудовано одноповерхове приміщення кафе з
мансардою і підвалом, загальною площею 8..,3 кв.м, тобто Д.
здійснив реконструкцію павільйону-кафе з літнім майданчиком,
придбаного ним за договором від 18.09.20.. р.
Згідно із висновком спеціалістів ТОВ "А" (ліцензія
АБ N 23...), які проводили будівельно-технічну експертизу кафе з
літнім майданчиком, що знаходиться за адресою: м. Д., вул. С.,
після його реконструкції, воно відповідає усім будівельним нормам
та стандартам (ДБН В.2.6.-14-95, СНиП 2.08.02-89, 2.04.01-85,
3.04.01-87, 2.04.02-91, 3.05.01-85 та іншим), та відноситься до
об'єкта нерухомого майна.
Згідно договору оренди земельних ділянок від 20.06.20.. р.,
укладеного на підставі рішення виконкому Д. міської ради N 251/.
від 18.04.20.. р., Відповідачу за первісним позовом в оренду,
строком на 5 років, була надана земельна ділянка (кадастрові
номери 14....:01:002:02.. та 141....:01:002:00..), загальною
площею 0,33.. га для подальшої експлуатації існуючого
павільйону-кафе з літнім майданчиком.
На основі рішення виконкому Л. районної в м. Д ради N 235/..
від 23.05.20.. р. об'єкту нерухомості, що є предметом спору була
присвоєна поштова адреса, а саме: м. Д., вул. С.
КП БТІ м. Д. проведено технічну інвентаризацію об'єкта
нерухомості, що є предметом спору, та виготовлено технічну
документацію, витяг з якої (план, експлікація, оцінювальний акт
про приміщення) додані до позовної заяви (копії), а оригінали
оглянуті в судовому засіданні. У відповідності з наданими
матеріалами технічної інвентаризації кафе з літнім майданчиком
літ. "А-1,2" загальною площею 809,3 кв.м знаходяться за адресою:
м. Д, вул. С.
12.03.20.. р. між М. (Покупець) та Д. (Продавець) було
укладено договір купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна, а саме:
кафе з літнім майданчиком, що знаходиться за адресою: м. Д.,
вул. С. Згідно досягнутої між сторонами вищевказаного договору
домовленості, повну вартість об'єкта нерухомості, що є предметом
спору, Позивач повинен був сплатити Д. після нотаріального
посвідчення договору, а Відповідач, в свою чергу, отримавши кошти
за договором, повинен був передати у власність М. об'єкт
нерухомості, а саме: кафе з літнім майданчиком, що знаходиться за
адресою: м. Д. В якості авансу Покупець передав Продавцю кошти у
розмірі 40.. грн.
Судом встановлено, що договір купівлі-продажу об'єкта
нерухомості, що є предметом спору, не було нотаріально посвідчено,
не відбулося його ні повне, ні часткове виконання, так як Позивач
за первісним позовом після досягнення письмових та усних
домовленостей з Відповідачем за первісним позовом, щодо порядку
оплати та передачі спірного об'єкта нерухомості, покинув Д.
Отриманий від М. аванс йому було повернуто, що підтверджується
його розпискою. Крім того, матеріалами справи підтверджується, що
вищевказаний договір купівлі-продажу спірного об'єкта нерухомості
був укладений в період перебування Відповідача в шлюбі, і на
укладення вказаного договору у відповідності до ст. 65 СК України
( 2947-14 ) необхідно було отримати згоду дружини відповідача -
Д., якої отримано не було, що тягне недійсність укладеного
договору.
Відповідно до ст. 657 ЦК України ( 435-15 ) договір
купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмові формі і
підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ст. 220 ЦК України ( 435-15 ) у разі
недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення
договору такий договір є нікчемним.
Суд не може застосувати до правовідносин сторін ч. 2 ст. 220
ЦК України ( 435-15 ), відповідно до якої у випадку, якщо сторони
домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується
письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання
договору, але одна із сторін ухилилися від його нотаріального
посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним, так як по
укладеному між сторонами договору не було ні повного, ні
часткового його виконання.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про
неможливість задоволення позовних вимог за первісним позовом.
Що ж стосується позовних вимог за зустрічним позовом, то суд
визнає їх правомірними та такими, що підлягають частковому
задоволенню, виходячи із наступного.
Судом вже встановлено, що договір купівлі-продажу від
12.03.20.. р. є нікчемним, тому визнання його ще й недійсним
суперечить вимогам чинного законодавства.
Статтею 392 ЦК України ( 435-15 ) встановлено - власник майна
може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це
право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до ст. 328 ЦК України ( 435-15 ) - право власності
вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із
закону або незаконність набуття права власності не встановлена
судом.
У відповідності до цивільного законодавства України однією із
умов виникнення прав та обов'язків учасників цивільних
правовідносин є рішення суду. Право власності в Україні повинно
спиратися на певний титул (правовстановлюючий документ), для того,
щоб бути доведеним перед іншими особами. З аналізу статей 15, 16
ЦК України ( 435-15 ) (в редакції від 16.10.20.. р.) вбачається,
що захист цивільних прав шляхом визнання права власності наряду із
судами належить і третейському суду.
Відповідно до ст. 328 ЦК України ( 435-15 ) - право власності
вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із
закону або незаконність набуття права власності не встановлена
судом.
Матеріалами справи повністю підтверджується, що Д. правомірно
набув право власності на об'єкт нерухомості, а саме: кафе з літнім
майданчиком, що знаходиться за адресою: м. Д., вул. С. Право
власності виникло внаслідок обставин, з якими закон пов'язує
настання цивільно-правових наслідків. З наведеного вбачається, що
у Д., як суб'єкта права власності, об'єктивно існує право
володіння, користування та розпорядження спірним майном, внаслідок
чого вимоги Д. про визнання права власності на об'єкт нерухомості,
а саме: кафе з літнім майданчиком, що знаходиться за адресою:
м. Д. суд визнає правомірними.
На підставі викладеного, керуючись ст. 55 Конституції України
( 254к/96-ВР ), ст. ст. 11, 15, 16, 328, 331, 375, 376, 392
ЦК України ( 435-15 ), ст. ст. 45-46, 50 Закону України "Про
третейські суди" ( 1701-15 ), ст. ст. 17, 18 Регламенту суду, суд
В И Р І Ш И В:
1. У первісному позові відмовити повністю.
2. Зустрічний позов задовольнити частково.
3. Визнати за Д. (паспорт серії ВВ N 6...., виданий К. РВ ДМУ
УМВС України в Д. обл., 15 грудня 19.. р.) право власності на
об'єкт нерухомого майна, а саме кафе з літнім майданчиком
літ. "А-1,2" загальною площею 8..,3 кв.м, що знаходяться за
адресою: м. Д., вул. С.
4. КП БТІ м. Д. зареєструвати за Д. (паспорт серії
ВВ N 68..., виданий К. РВ ДМУ УМВС України в Д. обл.,
15 грудня 19.. р.) право власності на об'єкт нерухомого майна, а
саме кафе з літнім майданчиком літ. "А-1,2" загальною площею
809,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Д., вул. С.
5. Відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації
прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом
Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5
( z0157-02 ) (у редакції наказу Міністерства юстиції України від
28 січня 2003 р. N 6/5 ( z0066-03 ), рішення третейського суду
являється правовстановлюючим документом, на підставі якого
проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.
6. Витрати по сплаті третейського збору покласти на
Відповідача за первісним позовом.
7. Рішення вступає в законну силу з моменту його проголошення
та являється остаточним.
Головуючий суддя
Генеральний директор Юридичної
корпорації "Принцип" Г.Г.Пампуха
Третейські судді: В.Б.Сурков
Ю.В.Карпець

  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: