Рекомендація N R (87) 6
           Комітету міністрів державам-членам
                 "Про прийомні сім'ї" *

        (Прийнята Комітетом міністрів 20 березня 1987 року
       на 405-му засіданні заступників міністрів)
 

                                              Неофіційний переклад

     Комітет Міністрів,  відповідно до пункту b статті 15  Статуту
Ради Європи ( 994_001 ),     вважаючи, що метою Ради Європи є досягнення більшого  єднання
між  її  членами,  зокрема,  сприяючи  прийняттю спільних правил у
правових питаннях,     визнаючи, що закон має захищати добробут дітей,     визнаючи, що  в  інтересах  дитини  цілковито  нормальним   є
залишатися  з  рідною  сім'єю  та те,  що покращення підтримки цих
родин зможе забезпечити зменшення потреби у прийомі дитини,     враховуючи те,  що  можливим  видається  покращення  правових
систем,  які  регулюють  прийом  дітей  для  того,   щоб   сприяти
розвиткові особистості дитини та захистити її/його самого, а також
його моральні та матеріальні інтереси,     зважаючи на те,  що покращення ситуації з прийомними батьками
може позитивно вплинути на добробут дітей,     усвідомлюючи, що   розгляд   наслідків   прийому   може  бути
представлений також в інших контекстах,  таких  як  соціальний  та
інші,     посилаючись на Резолюцію (77) 33 щодо місцезнаходження  дітей
та   Рекомендацію  N R (84) 4  "Про  батьківську відповідальність"
( 994_263 ),

     рекомендує урядам держав-членів включити в їхнє законодавство
правила   щодо   прийомних  сімей,  які  базуються  на  принципах,
викладених у додатку до цієї Рекомендації.

                Додаток до Рекомендації N R (87) 6

     Для цілей  цієї  Рекомендації  передача  дитини  на виховання
відбувається,  коли дитина доручається, але не так, як у випадку з
усиновленням,  подружжю  або  одній  особі  ("прийомним батькам"),
котра піклується про дитину протягом тривалого  або  невизначеного
відрізку  часу,  не  має  права  законної  опіки  та не є одним із
батьків дитини.

                            Принцип 1

     1. Національне законодавство має запровадити систему контролю
за прийомними батьками, для того щоб гарантувати дотримування усіх
моральних і матеріальних умов,  необхідних для належного  розвитку
дитини, зокрема беручи до уваги особисті якості прийомних батьків,
особливо їхню здатність виховувати дитину,  та їхні житлові умови.
Національне законодавство може забезпечити,  щоб такий контроль не
здійснювався  у  випадках,  коли  передача на виховання стосується
близького родича.     2. Контроль має грунтуватися:     - на   інформації,   що   подається  прийомними  батьками  до
уповноваженного органу, або     - до установи, яка надає повноваження, або     - до будь-якої іншої організації, що дасть змогу досягти цієї
мети,  наприклад, до установи, яка офіційно затверджує осіб, котрі
постійно приймають дітей.     3. Уповноваженний  орган  повинен  втрутитись  і  забезпечити
підтримку, якщо цього потребують інтереси дитини.

                            Принцип 2

     Дитина має підтримувати особисті стосунки  з  рідною  сім'єю,
якій  також  надається  інформація  щодо  благополуччя дитини,  за
умови, що це не зашкодить основним інтересам дитини.

                            Принцип 3

     Прийомним батькам необхідно  надати  повноваження  нести  від
імені    юридичних    представників    дитини    ту    батьківську
відповідальність,  яка  необхідна  для  щоденного  піклування  про
дитину або у нагальних випадках.

                            Принцип 4

     Перед прийняттям будь-якого важливого рішення,  що стосується
дитини,  прийомним батькам,  якщо  це  можливо,  має  бути  надана
можливість висловити їхні погляди.

                            Принцип 5

     Після того  як дитина адаптується у прийомній сім'ї,  зокрема
після тривалого перебування в такій сім'ї, прийомні батьки повинні
мати  можливість  звернутися на умовах,  що визначені національним
законодавством, до будь-якого юридичного чи іншого  уповноваженого
органу   стосовно   одержання   повноважень   для  несення  певної
батьківської  відповідальності,   включаючи,  якщо   це   можливо,
правову опіку.

                            Принцип 6

     Якщо після адаптації дитини у прийомній сім'ї,  зокрема після
тривалого перебування в такій сім'ї,  особа або  орган  влади,  що
здійснював  процедуру поміщення дитини в сім'ю,  хоче припинити її
перебування там,  а прийомні батьки  чинять  опір,  рішення  мають
приймати судові або інші уповноважені органи.

                            Принцип 7

     1. Перед тим як уповноважений орган, відповідно до Принципу 5
та 6,  прийме рішення,  рідні  та  прийомні  батьки  повинні  мати
можливість  висловити  свої  погляди.  Необхідно  порадитись  і  з
дитиною,  якщо рівень її зрілості,  з огляду на рішення,  дозволяє
зробити це.     2. Приймаючи рішення,  уповноважений орган повинен,  перш  за
все,  керуватись  інтересами  дитини,  беручи  до уваги,  зокрема,
стосунки між дитиною,  її рідними  та  прийомними  батьками.  Таке
рішення має бути прийнятим без жодної неправомірної затримки.

                            Принцип 8

     Договори, пов'язані з прийомом дитини,  не повинні порушувати
принципів, викладених у цій Рекомендації.
_______________
* Коли ця Рекомендація була прийнята, застосовуючи підпункт c
пункту   2   статті   10   Правил  процедури  проведення  засідань
заступників міністрів,  представники Данії та Норвегії залишили за
своїми урядами право дотримуватися або не дотримуватися Принципу 5
Додатку до цієї Рекомендації.
_______________
* Коли ця Рекомендація була прийнята, застосовуючи підпункт c
пункту   2   статті   10   Правил  процедури  проведення  засідань
заступників міністрів,  представники Данії та Норвегії залишили за
своїми урядами право дотримуватися або не дотримуватися Принципу 5
Додатку до цієї Рекомендації.