br> З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про статус народного депутата України
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 3, ст. 17 )
( Вводиться в дію Постановою ВР
N 2810-XII ( 2810-12 ) від 21.11.92, ВВР, 1993, N 3, ст. 18 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 123/94-ВР від 26.07.94, ВВР, 1994, N 34, ст.315
N 181/94-ВР від 23.09.94, ВВР, 1994, N 40, ст.363 )
Народні депутати України є повноважними та відповідальними
представниками народу України у Верховній Раді України. Вони
покликані виражати і захищати суспільні інтереси та інтереси своїх
виборців, брати активну участь у здійсненні законодавчої та
контрольної функцій Верховної Ради України. При виконанні своїх функцій і повноважень народні депутати
України керуються Конституцією, законами України, постановами
Верховної Ради України, а також своєю совістю.
I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Законодавство про статус народногодепутата України
Статус народного депутата України визначається Конституцією
України ( 888-09 ) та цим Законом.
Стаття 2. Строк повноважень народного депутата України
Повноваження депутата починаються з дня відкриття першої
сесії Верховної Ради України і закінчуються в день відкриття
першої сесії Верховної Ради наступного скликання.
Стаття 3. Дострокове припинення повноважень народногодепутата України
Повноваження депутата припиняються достроково за рішенням
Верховної Ради України: у зв'язку з обранням або призначенням депутата на посаду,
зайняття якої за законом не сумісне з виконанням повноважень
народного депутата України; у зв'язку з особистою заявою депутата про складення ним
депутатських повноважень; у разі втрати депутатом громадянства України або виїзду його
на постійне проживання за межі України; у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної
сили щодо особи, яка є депутатом; у разі визнання депутата судом недієздатним або безвісно
відсутнім. Повноваження депутата достроково припиняються також
відповідно до Закону про відкликання народного депутата України.
Стаття 4. Поєднання депутатської діяльності з виконаннямвиробничих або службових обов'язків
Депутат здійснює свої повноваження з повним звільненням від
виробничих або службових обов'язків. Звільнення депутата з
попереднього місця роботи здійснюється у порядку переводу.
( Частина перша статті 4 в редакції Закону N 181/94-ВР від
23.09.94 ) Заняття іншою трудовою діяльністю не дозволяється Голові
Верховної Ради України, його заступникам, головам постійних
комісій Верховної Ради, їх заступникам, секретарям постійних
комісій, керівникам інших постійних органів Верховної Ради України
і народним депутатам, які працюють на постійній роботі у Верховній
Раді України, за винятком викладацької і наукової роботи у вільний
від роботи час.
Стаття 5. Несумісність депутатського мандата з деякимипосадами та видами діяльності
Депутатський мандат не сумісний з зайняттям посади та видами
діяльності, зазначеними у статті 85 Конституції України ( 888-09 )
та цьому Законі. Народний депутат України не може: залучатись як експерт органами попереднього слідства,
прокуратури, суду; одержувати від іноземних урядів будь-які виплати, пенсії,
подарунки та винагороди; використовувати свій депутатський мандат в цілях, не
пов'язаних з депутатською діяльністю. Адвокати - народні депутати України не можуть брати участь у
справах проти держави, а також бути захисниками осіб, які
звинувачуються у державній зраді. Зайняття депутатом посади, не сумісної з депутатським
мандатом, веде до припинення депутатських повноважень.
Стаття 6. Депутатська етика
Народний депутат України повинен дотримуватися норм
депутатської етики. Неприпустимим є використання депутатом свого
статусу всупереч законним інтересам суспільства, громадян,
держави. У разі порушення депутатської етики питання про поведінку
депутата розглядається Комісією Верховної Ради України мандатною і
з питань депутатської етики. Заходів впливу щодо депутата вживає
Верховна Рада України. Позиція, висловлена народним депутатом України, не може бути
предметом розгляду у Верховній Раді України та її органах, якщо
він не допустив дій, прямо заборонених законом.
Стаття 7. Взаємовідносини народного депутата України звиборцями
Депутат підтримує зв'язки з виборцями, колективами, які
висунули його кандидатом у депутати, а також колективами інших
підприємств, установ, організацій, державними органами та органами
об'єднань громадян, органами місцевого самоврядування,
розташованими на території його виборчого округу. Депутат відповідальний перед виборцями свого округу і їм
підзвітний. Депутата, який не виправдав довір'я виборців, може бути
відкликано ними на підставах і в порядку, встановлених законом.
Стаття 8. Взаємовідносини народного депутата України зВерховною Радою України та її органами
Народний депутат України є членом Верховної Ради України і
має всі права, що забезпечують його активну участь у діяльності
Верховної Ради та утворюваних нею органів, він несе
відповідальність перед Верховною Радою, виконує доручення
Верховної Ради та її органів. Верховна Рада має право заслуховувати повідомлення депутата
про його роботу у Верховній Раді, виконання доручень Верховної
Ради та її органів. У разі неодноразового нез'явлення депутата без поважних
причин на пленарні засідання Верховної Ради, засідання утворюваних
нею органів або систематичного бойкоту тих заходів, які ними
проводяться, Верховна Рада може у порядку, передбаченому
Регламентом Верховної Ради України, прийняти рішення про
проведення у відповідному виборчому окрузі голосування виборців
щодо відкликання депутата.
Стаття 9. Депутатське посвідчення і нагрудний знакнародного депутата України
Народний депутат України має депутатське посвідчення і
нагрудний знак, які видаються йому після визнання Верховною Радою
України повноважень народного депутата України. Депутатським
посвідченням і нагрудним знаком народний депутат України
користується протягом строку своїх повноважень. Депутат
використовує нагрудний знак при виконанні депутатських обов'язків,
під час офіційних церемоній та за інших обставин, коли повинен
бути відомий його статус. Посвідчення народного детутата України
має спеціальну вкладку, в якій наведено основні права депутата.
II. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ НАРОДНОГО ДЕПУТАТА УКРАЇНИ УВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ ТА ЇЇ ОРГАНАХ
Стаття 10. Права народного депутата України у ВерховнійРаді України та її органах
Депутат як член Верховної Ради України користується правом
ухвального голосу в усіх питаннях, що розглядаються на засіданнях
Верховної Ради та її органів, до складу яких він входить. Депутат
набуває права ухвального голосу у Верховній Раді з моменту
визнання його повноважень Верховною Радою. Кожний депутат у Верховній Раді України та її органах, членом
яких він є, має один голос. Депутат, який не є членом якого-небудь органу Верховної Ради,
може брати участь у його роботі з правом дорадчого голосу. Народний депутат має право: обирати і бути обраним до органів Верховної Ради України; пропонувати питання для розгляду Верховною Радою України або
її органами; законодавчої ініціативи у Верховній Раді України; ставити питання про визнання законопроекту терміновим та про
винесення його на народне обговорення або референдум; вносити проекти постанов, інших актів, поправки до них; вносити пропозиції та поправки до проектів законів та інших
законодавчих актів, а також пропозиції щодо порядку голосування; висловлювати думку щодо персонального складу органів і
кандидатур посадових осіб, які обираються, призначаються або
затверджуються Верховною Радою України; звертатися із запитами, брати участь у дебатах, ставити
запитання доповідачам, головуючому на засіданні, вимагати
відповіді на запит; виступати з обгрунтуванням своїх пропозицій і з мотивів
голосування, давати довідки; ставити питання про недовіру складу органів, утворених
Верховною Радою України, а також посадовим особам, яких обрано,
призначено або затверджено Верховною Радою України; порушувати питання про перевірку діяльності підприємств,
установ та організацій, розташованих на території України, щодо
яких є дані про порушення ними чинного законодавства; передавати головуючому на засіданні Верховної Ради України
текст свого виступу, окремої думки, заяви, пропозиції і зауваження
з питань, що розглядаються Верховною Радою, для включення до
протоколу і стенографічного звіту засідання; одержувати по одному примірнику офіційних видань Верховної
Ради України, текстів виступів, що не підлягають опублікуванню,
інформаційних матеріалів Верховної Ради та її органів,
інформаційні і довідкові матеріали, які офіційно розповсюджуються
урядовими та іншими державними органами і органами об'єднань
громадян, а також знайомитися з матеріалами архівів, текстами
своїх виступів у стенограмах і протоколах засідань Верховної Ради
України та її органів до опублікування; оголошувати на засіданнях Верховної Ради та її органів, за
попередньою згодою головуючого, тексти звернень, заяв, резолюцій,
петицій громадян чи їх об'єднань, якщо вони мають суспільне
значення, безплатно користуватись засобами зв'язку,
розмножувальною технікою у Верховній Раді України. Депутат має право вносити у Верховну Раду та її органи
пропозиції з будь-яких питань, що входять до відання Верховної
Ради та її органів, крім випадків, коли право внесення пропозиції
закріплено Конституцією України ( 888-09 ) за певним органом чи
посадовою особою. Поправки, пропозиції та зауваження, внесені депутатами на
сесії Верховної Ради, розглядаються і враховуються при опрацюванні
і прийнятті законопроектів чи рішень Верховної Ради. У разі їх
відхилення депутату за його зверненням надається мотивована
відповідь відповідною постійною комісією. Порядок реалізації зазначених прав встановлюється цим
Законом, Регламентом Верховної Ради України ( 129а/94-ВР,
129б/94-ВР ), Законом про постійні комісії Верховної Ради
України, іншими законодавчими актами Верховної Ради України.
Стаття 11. Право законодавчої ініціативи народногодепутата України
Право законодавчої ініціативи народного депутата України у
Верховній Раді України реалізується у формі внесення: проекту нового закону, проекту закону про зміни чи доповнення
до чинного закону або про його скасування; обгрунтованої пропозиції про необхідність прийняття нового
закону, закону про зміни чи доповнення до чинного закону або про
його скасування (законодавча пропозиція); пропозицій та поправок до документа законодавчої ініціативи,
що розглядається Верховною Радою України. Право законодавчої ініціативи народного депутата України
гарантується: обов'язковим розглядом внесеного документа законодавчої
ініціативи на засіданні Верховної Ради України з прийняттям
рішення щодо нього; забезпеченням виступу ініціатора внесення документа
законодавчої ініціативи на засіданні Верховної Ради при його
розгляді. Щодо документа законодавчої ініціативи, реалізація якого
веде до збільшення державних видатків або зменшення надходжень, то
він може бути розглянутий Верховною Радою України тільки в пакеті
із змінами і доповненнями до Державного бюджету України за
пропозицією Президії Верховної Ради України або з відстрочкою
введення його в дію до нового фінансового року. Порядок реалізації права законодавчої ініціативи визначається
Регламентом Верховної Ради України ( 129а/94-ВР, 129б/94-ВР ).
Стаття 12. Депутатський запит
Депутатський запит - це вимога народного депутата України,
яка заявляється на сесії Верховної Ради України до підконтрольних
і підзвітних їй органів та посадових осіб, дати офіційне
роз'яснення з питань, віднесених до їх компетенції. Депутатський запит вноситься депутатом або головуючим на
сесії Верховної Ради до Президента України, Голови Верховної Ради
України, Кабінету Міністрів України, керівників органів,
призначених Верховною Радою України, щодо фактів порушень або
невиконання Конституції України ( 888-09 ), законів, постанов та
інших актів, прийнятих вищими органами влади та управління
України, а також з питань, що мають загальнодержавний характер або
передбачених частиною дев'ятою статті 19 цього Закону, відповідно
до Регламенту Верховної Ради України. Запит вноситься в письмовій формі Голові Верховної Ради
України. Секретаріат Верховної Ради України негайно надсилає текст
запиту відповідному органу або посадовій особі, до яких його
звернуто. Орган або посадова особа, до яких звернуто запит, зобов'язані
дати офіційну письмову відповідь не пізніш як у 7-денний термін
або в інший термін, встановлений Верховною Радою. Відповідь на депутатський запит надсилається Голові Верховної
Ради та депутату, який його вніс. Відповідь на запит, якщо на
цьому наполягає депутат, оголошується головуючим на засіданні
Верховної Ради. Депутат має право дати оцінку відповіді на свій депутатський
запит. У цьому разі може бути проведено обговорення, якщо на
ньому наполягає не менше 1/5 частини депутатів. При обговоренні відповіді на запит на засіданні повинні бути
присутні посадові особи, до яких звернуто запит. За результатами розгляду депутатського запиту Верховна Рада
приймає відповідну постанову. Депутатський запит, відповідь на нього, постанова Верховної
Ради, прийнята за результатами розгляду запиту, повинні бути
роздані всім депутатам і опубліковані у "Відомостях Верховної Ради
України" та газеті "Голос України".
Стаття 13. Право народного депутата України брати участь уперевірках додержання законів державними органами
та органами об'єднань громадян, підприємствами,
установами та організаціями
За дорученням Верховної Ради України або її органів депутат
має право брати участь у перевірках додержання законів
розташованими на території України державними органами і органами
об'єднань громадян, підприємствами, установами і організаціями, у
депутатських розслідуваннях, знайомитися з необхідними для цього
документами. Про результати перевірки депутат інформує Верховну
Раду або її органи, а також доводить до відома відповідних
державних органів та органів об'єднань громадян, підприємств,
установ, організацій. В разі необхідності депутат вносить
пропозиції щодо забезпечення додержання законів у діяльності
зазначених органів, підприємств, установ і організацій, усунення
виявлених недоліків, скасування незаконних рішень, притягнення до
відповідальності осіб, винних у порушенні законності і державної
дисципліни. Депутат має право порушувати у Верховній Раді України або її
органах питання про необхідність проведення перевірок додержання
законів державними органами та органами об'єднань громадян,
підприємствами, установами та організаціями, розташованими на
території України, про проведення депутатських розслідувань з
будь-якого питання. Депутат не зобов'язаний повідомляти про джерело інформації,
яке він використовує.
Стаття 14. Право народного депутата України на участь удепутатському розслідуванні
За дорученням Верховної Ради України депутат має право брати
участь у депутатському розслідуванні, яке призначається за
рішенням Верховної Ради України. Всі державні органи і посадові особи зобов'язані подавати
допомогу в проведенні розслідування. На вимогу депутатської
комісії по розслідуванню всі державні органи та органи об'єднань
громадян, підприємства, установи, організації, їх посадові особи,
а також громадяни повинні безперешкодно надавати необхідні для
розслідування відомості і документи. Ніхто не вправі ухилитися від
дачі пояснень депутатам, які ведуть депутатське розслідування.
Результати розслідування доводяться до відома Верховної Ради або
її органів, підлягають обговоренню, і Верховна Рада приймає по них
постанову. Депутатське розслідування не перешкоджає проведенню
розслідування з цього ж питання уповноваженими на це державними
органами.
Стаття 15. Право народних депутатів України об'єднуватисяв депутатські групи
Депутати мають право об'єднуватися в депутатські групи. Порядок утворення та особливості діяльності депутатських груп
у Верховній Раді визначаються Регламентом Верховної Ради України
та іншими законодавчими актами України, що регулюють депутатську
діяльність. Депутатські групи та їх об'єднання мають право
обнародувати інформацію про свою діяльність в офіційних виданнях
Верховної Ради.
Стаття 16. Обов'язки народного депутата України уВерховній Раді України та її органах
Народний депутат України зобов'язаний: бути присутнім та брати участь у засіданнях Верховної Ради
України та її органів, до складу яких його обрано, виконувати їх
доручення, додержувати Регламенту Верховної Ради України та інших
нормативних актів, що визначають порядок діяльності Верховної Ради
та її органів; у разі неможливості прибути на сесію або засідання
народний депутат повідомляє про це Секретаріат Верховної Ради та
голову відповідної постійної комісії; брати участь у контролі за виконанням законів та інших актів
Верховної Ради України, рішень її органів; інформувати Верховну Раду України та її органи, до складу
яких його обрано, про виконання доручень Верховної Ради та її
органів.
Стаття 17. Відповідальність народного депутата України заневиконання своїх депутатських обов'язків у
Верховній Раді України та її органах
У разі невиконання депутатом своїх обов'язків у Верховній
Раді або її органах, порушення ним встановленого порядку їх роботи
питання про поведінку депутата може бути розглянуто Верховною
Радою або відповідно утворюваними нею органами. Народний депутат України може бути виведений із складу
постійної чи тимчасової комісії Верховної Ради за систематичну
неучасть в їх роботі. Всі виплати, пов'язані з виконанням депутатських обов'язків,
за дні відсутності депутата без поважних причин не провадяться. Рішення, прийняті Верховною Радою щодо депутата, який без
поважних причин не бере участі у засіданнях Верховної Ради або її
органів, друкуються в газетах - органах Верховної Ради України і
органах місцевих Рад народних депутатів, на території яких
знаходиться виборчий округ цього депутата. Щомісяця і після
закінчення кожної сесії Верховної Ради України в цих же газетах
відповідно друкуються дані про відсутність народних депутатів
України на сесії без поважних причин.
III. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ НАРОДНОГО ДЕПУТАТА УКРАЇНИУ ВИБОРЧОМУ ОКРУЗІ ТА ЗА ЙОГО МЕЖАМИ
Стаття 18. Права народного депутата України
Народний депутат України має право: брати участь у розгляді в органах державної влади будь-яких
питань, що зачіпають інтереси громадян та організацій; звертатися в державні органи та органи об'єднань громадян, до
підприємств, установ і організацій, посадових осіб з питань своєї
депутатської діяльності; відвідувати будь-які державні органи і органи об'єднань
громадян, підприємства, установи і організації з питань своєї
депутатської діяльності; перевіряти з власної ініціативи з залученням при необхідності
представників державних органів і об'єднань громадян відомості про
порушення закону, прав та інтересів громадян і організацій, що
охороняються законом; вимагати від відповідних органів і посадових осіб припинення
порушень закону, прав та інтересів громадян і організацій, що
охороняються законом; одержувати повну і достовірну інформацію з питань, пов'язаних
із здійсненням депутатських повноважень, від усіх державних
органів і органів об'єднань громадян, підприємств, установ,
організацій та посадових осіб; проводити збори виборців округу, зустрічі з виборцями,
трудовими колективами, об'єднаннями громадян; брати участь у засіданнях об'єднань народних депутатів,
виборців, органів громадського самоврядування, зборах трудових
колективів, громадян за місцем проживання, військовослужбовців у
військових частинах. Народні депутати мають право об'єднуватися в депутатські
клуби, інші депутатські формування.
Стаття 19. Депутатське звернення
Депутат має право звертатися до посадових осіб всіх державних
органів та органів об'єднань громадян, керівників підприємств,
установ і організацій, незалежно від форм власності та
підпорядкування, до посадових осіб з питань, пов'язаних з
депутатською діяльністю, і брати участь у розгляді порушених
питань. Депутатське звернення - викладена в письмовій формі
пропозиція народного депутата, звернена до посадових осіб
державних органів, керівників підприємств, установ та організацій,
здійснити певні дії, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію
з питань, віднесених до їх компетенції. Депутат своє звернення передає відповідній посадовій особі
безпосередньо або надсилає поштою. Депутатське звернення є обов'язковим для розгляду посадовими
особами, яким воно адресовано, протягом не більше 10 днів з
моменту одержання. Якщо розгляд звернення з об'єктивних причин не може бути
проведено у визначений термін, депутата повідомляють про це
офіційним листом з викладенням мотивів продовження терміну
розгляду. Максимальний час розгляду депутатського звернення, з
урахуванням продовження, не може перевищувати 30 днів з моменту
його одержання. Якщо депутат, який вніс звернення, виявив бажання бути
присутнім при його розгляді, посадова особа, яка організовує цей
розгляд, зобов'язана завчасно попередити депутата про час і місце
розгляду звернення. Вмотивовану відповідь на депутатське звернення повинно бути
надіслано депутату не пізніш як на другий день після розгляду. Якщо депутат не задоволений відповіддю на своє звернення і
якщо, на його думку, посадова особа ухиляється від вирішення
порушеного у зверненні питання, він має право внести депутатський
запит відповідно до статті 12 цього Закону.
Стаття 20. Право народного депутата України на невідкладнийприйом посадовими особами
Депутат користується правом невідкладного прийому керівниками
та іншими посадовими особами державних органів та органів
об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій з питань
депутатської діяльності. Депутат при пред'явленні посвідчення народного депутата
України користується правом безперешкодного доступу на
підприємства, в установи та організації, розташовані на території
України, незалежно від їх підпорядкування, форм власності, режиму
таємності. Вимоги про пред'явлення чи оформлення інших документів, а
також особистий огляд депутата, огляд та перевірка його речей
забороняються. Порядок доступу депутата у спеціальні підрозділи підприємств,
установ та організацій, діяльність яких пов'язана з забезпеченням
державної та іншої таємниці, встановлюється законодавством.
Стаття 21. Право народного депутата України вимагатиусунення порушення законності
Депутат як представник державної влади у разі порушення прав
і інтересів громадян, що охороняються законом, та інших порушень
законності має право на місці вимагати припинення порушення або
звертатися з вимогою до відповідних органів і посадових осіб
припинити такі порушення. В разі порушення законності депутат може звернутися з
депутатським зверненням до відповідних посадових осіб
правоохоронних чи контрольних органів. Посадові особи державних органів та органів об'єднань
громадян, адміністрації підприємств, установ і організацій, а
також працівники міліції, до яких звернуто вимогу депутата,
зобов'язані негайно вжити заходів до усунення порушення, а при
необхідності - притягнення винних до відповідальності з наступним
інформуванням про це депутата. У разі невжиття заходів посадові
особи несуть дисциплінарну, адміністративну або кримінальну
відповідальність у встановленому законом порядку.
Стаття 22. Право народного депутата України на участь вроботі місцевих Рад народних депутатів
Депутат має право брати участь з правом дорадчого голосу у
сесіях місцевих Рад народних депутатів та засіданнях їх органів.
Стаття 23. Обов'язки народного депутата України увиборчому окрузі
У виборчому окрузі народний депутат України зобов'язаний: підтримувати тісні зв'язки з виборцями, регулярно інформувати
їх про свою роботу у Верховній Раді України та її органах, про
роботу Верховної Ради та її органів, виконання їх рішень, а також
про реалізацію своєї передвиборної програми (платформи); брати участь у здійсненні контролю за виконанням законів,
постанов, інших актів Верховної Ради та її органів; вивчати громадську думку, потреби і запити населення, в разі
необхідності повідомляти про них Верховну Раду та її органи,
вносити пропозиції і вживати інших заходів щодо їх врахування і
задоволення; вести регулярний прийом виборців. Після затвердження Верховною Радою України повноважень
депутата він зобов'язаний передати текст своєї передвиборної
програми (платформи) місцевим органам влади, на території яких
знаходиться його виборчий округ, для опублікування в газеті -
органі місцевої Ради народних депутатів.
Стаття 24. Розгляд народним депутатом Українипропозицій, заяв і скарг громадян
Депутат розглядає одержані ним пропозиції, заяви і скарги
виборців, вживає заходів щодо їх законного та обгрунтованого
вирішення; вивчає причини, що породжують скарги, і може вносити
відповідні пропозиції до Верховної Ради України та її органів,
місцевих Рад народних депутатів, до інших державних органів та
органів об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій. Депутат має право із залученням, при необхідності, своїх
референтів-консультантів, громадськості, а також представників
контрольних органів здійснювати контроль за розглядом одержаних
пропозицій, заяв і скарг у державних органах та органах об'єднань
громадян, на підприємствах, в установах і організаціях та брати
особисту участь у їх розгляді. Депутат у разі необхідності залучає до участі у розгляді
пропозицій, заяв і скарг, а також у прийомі громадян посадових
осіб державних органів та органів об'єднань громадян, підприємств,
установ і організацій, розташованих на території виборчого округу. Не пізніш як за три дні до початку прийому депутат повідомляє
керівника державного органу чи органу об'єднань громадян,
підприємства, установи та організації про час і місце проведення
прийому, а також про орієнтовне коло питань, які має бути
розглянуто за участю запрошеного керівника. Керівник державного органу чи органу об'єднань громадян
зобов'язаний бути присутнім на прийомі депутата особисто або
направити замість себе компетентну особу. Поданню скарг депутату повинні передувати звернення громадян
у відповідні державні органи. Подання скарги депутату не перериває
перебіг строку для звернення в суд. За результатом розгляду пропозицій, заяв чи скарг депутат
може звернутись до посадових осіб відповідних органів,
підприємств, установ та організацій з депутатським зверненням.
Стаття 25. Звіт народного депутата України перед виборцями
Депутат зобов'язаний періодично, але не рідше одного разу на
рік, звітувати перед виборцями округу, а також перед колективами і
об'єднаннями громадян, які висунули його кандидатом у депутати,
про свою депутатську діяльність, хід виконання передвиборної
програми. Звіт депутата може бути проведено також на вимогу не менш як
200 виборців. Збори виборців для проведення звітів депутата і зустрічей з
ним скликаються виконавчими комітетами місцевих Рад народних
депутатів, радами трудових колективів та органами громадського
самоврядування. Депутату забезпечуються необхідні умови для проведення звітів
і зустрічей з виборцями. З цією метою виконавчий комітет місцевої
Ради народних депутатів, місцева державна адміністрація виділяє
приміщення, устаткування, завчасно сповіщає громадян про час і
місце проведення звіту депутата або його зустрічі з виборцями. Місцеві органи влади, засоби масової інформації, що є
органами відповідних Рад народних депутатів, забезпечують
об'єктивне висвітлення звітів і зустрічей депутата з виборцями. Витрати, пов'язані з використанням засобів масової
інформації, приміщень, устаткування для звітів, зустрічей і
спілкування народного депутата з виборцями, здійснюються за
рахунок держави.
IV. ОСНОВНІ ГАРАНТІЇ ДЕПУТАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 26. Непорушність повноважень народного депутатаУкраїни
Ніхто не має права обмежувати повноваження народного депутата
України, за винятками, передбаченими Конституцією України
( 888-09 ) та цим Законом. При запровадженні надзвичайного чи військового стану
громадянські права і депутатські повноваження народного депутата
України не обмежуються. Держава гарантує депутату необхідні умови для ефективного
здійснення ним депутатських повноважень. Верховна Рада України та
її органи, підприємства, установи і організації забезпечують умови
для виконання депутатом його повноважень, а об'єднання громадян та
їх органи сприяють йому в цьому.
Стаття 27. Недоторканність народного депутата України
Народний депутат України не може бути притягнутий до
кримінальної відповідальності, арештований або підданий заходам
адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку,
без згоди Верховної Ради України, а в період між сесіями Верховної
Ради України - Президії Верховної Ради України за скоєння тяжких
злочинів з наступним затвердженням Верховною Радою України. Не допускаються обшук, огляд особистих речей і багажу,
транспорту, жилого чи службового приміщення депутата, а також
порушення таємниці кореспонденції, прослуховування телефонних
переговорів та застосування інших заходів, що обмежують свободу
депутата. Депутат після закінчення строку повноважень може бути
притягнутий до відповідальності за пред'явленим йому звинуваченням
у порушенні закону, що сталося в період виконання депутатських
повноважень, лише в порядку, передбаченому законодавством щодо
народного депутата України. Кримінальну справу щодо народного депутата України може бути
порушено тільки Генеральним прокурором України. Така справа
підлягає розгляду Верховним Судом України.
Стаття 28. Порядок одержання згоди Верховної Ради Українина притягнення народного депутата України до
відповідальності
Для одержання згоди Верховної Ради України на притягнення
депутата до кримінальної відповідальності, арешт або застосування
заходів адміністративного стягнення, що накладаються в судовому
порядку, Генеральний прокурор України вносить до Верховної Ради
подання, про що негайно доводиться до відома депутата. Подання вноситься до пред'явлення депутату обвинувачення, або
дачі санкції на арешт, або направлення справи про адміністративне
правопорушення на розгляд до суду. Верховна Рада України розглядає подання Генерального
прокурора України не пізніш як у місячний строк у порядку,
передбаченому Регламентом Верховної Ради України. При необхідності від Генерального прокурора України може
бути витребувано додаткові матеріали. Верховна Рада України приймає більшістю - 2/3 голосів
депутатів від загального складу народних депутатів України -
вмотивоване рішення і у триденний строк повідомляє про нього
Генерального прокурора України. Депутат має право брати участь в
обговоренні Верховною Радою питання про його депутатську
недоторканність. За результатами цього розгляду Верховна Рада приймає
постанову. Генеральний прокурор України у триденний строк з дня
закінчення провадження у справі зобов'язаний повідомити Верховну
Раду України про результати слідства. Про результати розгляду
справи в суді Генеральний прокурор України у триденний строк
зобов'язаний проінформувати Верховну Раду України.
Стаття 29. Забезпечення народного депутата Україниінформаційними матеріалами та юридичною допомогою
Депутат забезпечується актами, прийнятими Верховною Радою та
Президією Верховної Ради України, а також інформаційними і
довідковими матеріалами, що офіційно розповсюджуються урядовими та
іншими державними органами. Місцеві Ради народних депутатів при
зверненні народного депутата України зобов'язані забезпечити його
офіційними матеріалами Рад та їх органів. Державні органи, посадові особи державних підприємств,
установ та організацій зобов'язані на вимогу депутата забезпечити
його консультаціями спеціалістів з питань, пов'язаних з
депутатською діяльністю, і надати невідкладно, а при відсутності
такої можливості - не пізніш як у п'ятнадцятиденний строк
необхідну йому інформацію. Президія Верховної Ради України, виконавчі комітети Рад
народних депутатів, місцева державна адміністрація, посадові особи
державних підприємств, організацій, наукових, навчальних і
юридичних установ, правоохоронних органів зобов'язані забезпечити
депутату безоплатну допомогу з правових питань, що виникають в
його депутатській діяльності.
Стаття 30. Використання депутатом засобів масовоїінформації та технічних засобів
Народному депутату України забезпечується переважне право
виступу з питань його депутатської діяльності у державній
республіканській та обласній пресі, по державному радіо і
телебаченню. Редакції газет місцевих Рад народних депутатів, які
розповсюджуються у виборчому окрузі депутата, зобов'язані
публікувати подані депутатом матеріали не менше одного разу на
місяць в обсязі до 1/16 газетної площі. Зміни поданого депутатом тексту з питань депутатської
діяльності чи його позиції без згоди депутата не дозволяються. Періодичні видання, що виходять у виборчому окрузі депутата,
а також місцеві радіо та телебачення зобов'язані давати оголошення
про зустріч виборців з депутатом. Компенсація видатків проводиться
за рахунок бюджету Верховної Ради України. Депутат для потреб депутатської діяльності має право на
позачергове придбання транспортних засобів, засобів зв'язку,
копіювально-розмножувальної, обчислювальної та іншої оргтехніки,
безплатне використання копіювально-розмножувальної та
обчислювальної техніки підприємств і організацій, розташованих на
території виборчого округу.
Стаття 31. Відповідальність посадових осіб за невиконанняобов'язків щодо народного депутата України
Посадові особи, які порушують депутатську недоторканність,
перешкоджають у будь-якій формі здійсненню депутатських
повноважень народним депутатом України, у разі його заяви про такі
факти підлягають дисциплінарній, адміністративній або кримінальній
відповідальності у порядку, встановленому законодавством України. Посадові особи державних органів та органів об'єднань
громадян, які не виконують своїх обов'язків щодо забезпечення умов
для депутатської діяльності, допустили перекручення, приховування
інформації або зволікання строків її подання депутату, несуть
відповідальність у порядку, встановленому законодавством України.
Стаття 32. Захист трудових прав народного депутата України
Депутату, звільненому від виробничих або службових обов'язків
на період виконання депутатських повноважень, надається після
закінчення строку його повноважень попередня робота (посада), а
при ліквідації або реорганізації підприємства, установи,
організації - інша рівноцінна робота (посада) на тому ж або, за
його згодою, на іншому підприємстві, в установі, організації. Верховна Рада України забезпечує працевлаштування народного
депутата України після закінчення строку повноважень Верховної
Ради. Верховна Рада України зберігає за колишнім депутатом
заробітну плату народного депутата України на період його
працевлаштування, але не більше одного року, а у разі навчання чи
перекваліфікації - на строк до двох років. При неможливості
працевлаштування після зазначеного вище терміну за колишнім
народним депутатом зберігається 50 процентів діючої заробітної
плати народного депутата України до досягнення ним пенсійного
віку. Час роботи депутата у Верховній Раді, її органах
зараховується до його загального і безперервного стажу роботи, а
також стажу роботи (служби) за спеціальністю, стажу роботи, який
дає право на встановлення процентних надбавок до заробітної плати
та одержання одноразової винагороди за вислугу років (за стаж
роботи за спеціальністю на даному підприємстві), процентної
надбавки за вислугу років, виплату винагороди за підсумками
роботи; право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових
розмірах, якщо депутат був обраний з посади або професії, що
передбачає цю пільгу і поширюється також на строки для присвоєння
військових і спеціальних звань. До загального і безперервного стажу роботи (служби) за
спеціальністю, за якою депутат працював до його звільнення від
виробничих або службових обов'язків, зараховується і той час, коли
колишній народний депутат тимчасово не працював у зв'язку з
неможливістю надати йому попередню або рівноцінну роботу (посаду). Депутат, який є військовослужбовцем, атестованим працівником
органів Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України,
прикомандировується до Верховної Ради України із залишенням на
дійсній військовій службі, службі в Міністерстві внутрішніх справ,
Службі безпеки України. Після закінчення повноважень депутата він
направляється в розпорядження відповідного відомства для
подальшого проходження служби на попередній або, за його згодою,
на іншій, не нижчій, ніж попередня, посаді. Депутат на час виконання своїх повноважень звільняється від
призову на дійсну військову або альтернативну службу, а також від
призову на військові збори. Депутатів, які поєднують депутатську діяльність з виконанням
виробничих або службових обов'язків, а також всіх депутатів
протягом п'яти років після закінчення їх повноважень не може бути
з ініціативи власника підприємства, організації, установи або
уповноваженого ним органу звільнено з роботи, з дійсної військової
служби, служби в органах Міністерства внутрішніх справ, Служби
безпеки України - з ініціативи командування, виключено з колгоспу
та іншого кооперативу, навчального закладу у порядку
дисциплінарного стягнення, понижено у посаді чи у званні без
попередньої згоди Верховної Ради України. З працівником, якого в порядку заміщення взято на посаду, що
її займав депутат, укладається строковий трудовий договір; цей
договір розривається при поверненні депутата на роботу. Депутатам надається щорічна відпустка у міжсесійний період
тривалістю 45 календарних днів, якщо законодавством не передбачена
відпустка більшої тривалості, з виплатою допомоги на оздоровлення
у розмірі подвійної місячної заробітної плати. ( Частина дев'ята
статті 32 в редакції Закону N 123/94-ВР від 26.07.94 ) Працюючі члени сім'ї народного депутата України, залученого
на постійну роботу у виборні органи Верховної Ради України, якщо
вони від'їжджають з ним до Києва, за їх бажанням звільняються з
попереднього місця роботи і повертаються назад у порядку переводу.
Їм подається допомога у працевлаштуванні відповідно до професії чи
спеціальності. На період працевлаштування, але на строк не більше
трьох місяців, за ними зберігається середня заробітна плата за
рахунок Верховної Ради України. Витрати, пов'язані з переїздом депутата на роботу у Верховну
Раду і поверненням на попереднє місце роботи, відшкодовуються за
нормами чинного законодавства для категорії працівників,
запрошених на роботу. Дружині (чоловіку) народного депутата України, звільненій
(звільненому) у зв'язку з переїздом депутата для виконання
депутатських повноважень у Верховній Раді України або її органах
на постійній основі, в разі непрацевлаштування її (його) за місцем
проживання чоловіка (дружини) перерва в роботі зараховується до
загального і безперервного стажу роботи (служби). На вказаний
період за дружиною (чоловіком) депутата зберігається місце роботи
(служби), стаж роботи (служби) за спеціальністю, стаж роботи
(служби), що дає право на встановлення процентних надбавок до
заробітної плати, процентних надбавок і одержання виплат за
вислугу років (за стаж роботи за спеціальністю на даному
підприємстві), на виплату винагороди за результатами роботи
підприємств, установ і організацій за рік, а також стаж роботи, що
дає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах,
якщо ця особа на момент переїзду займала посаду, працювала за
професією, що передбачає такі пільги. Життя і здоров'я депутата підлягають обов'язковому державному
страхуванню за рахунок коштів Верховної Ради на суму 10-річного
грошового утримання депутата. Умови страхування встановлюються
Кабінетом Міністрів України. У разі каліцтва чи інвалідності, які сталися при виконанні
службових обов'язків, народний депутат залежно від ступеня втрати
працездатності одержує компенсацію в розмірі 5-річного грошового
утримання, а в разі його загибелі сім'ї виплачується одноразова
допомога в розмірі 10-річного грошового утримання. За сім'єю загиблого зберігається право на одержання житла на
умовах і підставах, які існували до виникнення цих обставин. Вона
користується пільговими умовами оплати житла, визначеними
Кабінетом Міністрів України. При досягненні пенсійного віку колишньому депутату
призначається пенсія, яка становить 80 процентів місячного окладу,
встановленого на той час для працюючого народного депутата
України. За ним зберігаються медичне обслуговування, забезпечення
путівками для лікування, що було встановлено на той час для
народних депутатів України. За депутатом зберігаються кваліфікаційні категорії, розряди,
класні чини на період роботи у Верховній Раді. Кваліфікаційна
атестація проводиться у відповідні строки з виключенням з них
періоду роботи у Верховній Раді.
Стаття 33. Оплата праці народного депутата України
Оплата праці народного депутата України проводиться у
розмірах, встановлених Верховною Радою України. На народного депутата України поширюється дія Закону України
"Про державну службу" ( 3723-12 ) в частині, що регулює питання
службової кар'єри та матеріального і соціально-побутового
забезпечення державних службовців. Стаття 33 в редакції Закону N 123/94-ВР від 26.07.94 )
Стаття 34. Відшкодування витрат, пов'язаних здепутатською діяльністю
Народним депутатам України відшкодовуються витрати, пов'язані
з депутатською діяльністю, в розмірі, встановленому Верховною
Радою України. Депутатам при виїзді за межі постійного місця проживання для
участі в сесіях Верховної Ради України, в роботі її органів, а
також за час виїзду для виконання їх доручень, для роботи у своєму
виборчому окрузі, якщо депутат в ньому постійно не проживає,
виплачуються добові з урахуванням оплати проживання в готелі,
включаючи вихідні і святкові дні. При використанні народним депутатом України особистого
автотранспорту (або автотранспорту за довіреністю), за
домовленістю - транспорту приватних власників у зв'язку з
виконанням депутатських обов'язків йому виплачується компенсація у
встановленому порядку. Витрати народних депутатів України, пов'язані з відрядженням
за дорученням Президії Верховної Ради України за кордон,
відшкодовуються за її рахунок, в інших випадках - за рахунок
підприємств, установ і організацій, що направляють їх у
відрядження. Розмір витрат визначається законодавством. Народному депутату України на весь період його повноважень
видається дипломатичний паспорт.
Стаття 35. Референти-консультанти народного депутата України
Депутат має право мати референтів-консультантів, правовий
статус і умови діяльності яких визначаються Положенням про
референта-консультанта народного депутата України, що
затверджується Верховною Радою України. Депутат вправі мати референтів-консультантів, які перебувають
у штаті підприємств, установ, організацій або зараховуються за
заявою депутата до штату місцевої Ради народних депутатів, яка
діє на території його виборчого округу, в межах фонду заробітної
плати, встановленого Верховною Радою України. Персональний підбір референтів-консультантів і організація їх
роботи та розподіл місячного фонду зарплати здійснюються особисто
народним депутатом.
Стаття 36. Обов'язки виконавчих комітетів місцевих Раднародних депутатів, місцевої державної
адміністрації щодо забезпечення умов для
виконання депутатських повноважень народним
депутатом України
Виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів, місцева
державна адміністрація у виборчому окрузі зобов'язані надавати
народним депутатам України окремі службові приміщення, обладнані
необхідною організаційною та іншою технікою. Виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів, місцева
державна адміністрація, підприємства, установи та організації
зобов'язані надавати народному депутатові України на його
замовлення автотранспорт для потреб, пов'язаних з депутатською
діяльністю.
Стаття 37. Право народного депутата України напершочергове поселення в готелі
В усіх населених пунктах народний депутат України
користується правом позачергового одержання місця в готелі
незалежно від відомчої підпорядкованості з наданням йому окремого
номера. Це право також поширюється на особу, яка його супроводжує.
Стаття 38. Надання народному депутату Українислужбової жилої площі
На період виконання постійної роботи у Верховній Раді та її
органах депутату створюються для цього належні житлові умови.
Депутатам, увільненим від виконання виробничих або службових
обов'язків, надаються на відповідний період у Києві службові жилі
приміщення для спільного проживання з членами сім'ї. Жилі приміщення, що їх займають депутати та члени їх сімей за
місцем постійного проживання, на цей період можуть бути
заброньовані. Депутати, які переходять на постійну роботу у Верховну Раду
України, і члени їх сімей, які перебувають на обліку для
поліпшення житлових умов за місцем попередньої роботи чи
постійного проживання, з обліку не знімаються. Проживання в готелі разом з депутатом, який не має службової
жилої площі в Києві, в період роботи сесії Верховної Ради дружини
(чоловіка) оплачується за рахунок кошторису Верховної Ради
України. В інших випадках оплату за проживання в готелі дружини
(чоловіка) та інших членів сім'ї депутат провадить за власні
кошти.
Стаття 39. Право народного депутата України набезплатний проїзд
Депутат на території України користується правом безплатного
проїзду на всіх залізничних, автомобільних, повітряних, водних
внутрішніх шляхах і на всіх видах міського пасажирського
транспорту (за винятком таксі). Це право поширюється також на
особу, яка супроводжує депутата - інваліда першої групи. Транспортне обслуговування народних депутатів у Києві
забезпечується Управлінням справами Верховної Ради України. Народному депутату України при пред'явленні ним посвідчення
депутата квиткові каси залізничних вокзалів і станцій, морських
вокзалів (портів), річкових вокзалів і пристаней (як добового, так
і попереднього продажу), агентства цивільної авіації або аеропорти
зобов'язані поза чергою надати місце у спальному або м'якому
вагоні поїзда, в каюті першого або другого класу пасажирського
судна, на річкових суднах усіх категорій, в салоні літака. Квитки на літаки видаються депутату не пізніш як за добу до
відльоту. На всіх інших видах транспорту бронювання місць для
депутатів припиняється за годину до відправлення транспортного
засобу. Проїзд народного депутата України в автобусах міжміських,
приміських сполучень, де продаж квитків провадиться із зазначенням
місця, здійснюється за безплатним квитком. Квиток видається поза
чергою в касах автовокзалів, автостанцій. Проїзд народного депутата України усіма видами міського
пасажирського транспорту (за винятком таксі) і у приміських
поїздах здійснюється за посвідченням депутата. Народний депутат України має право на безплатний провіз
ручного багажу відповідно до норм, що діють на кожному виді
транспорту.
Стаття 40. Компенсація витрат, пов'язаних здепутатською діяльністю
Витрати державних органів, підприємств, установ та
організацій, пов'язані з виконанням народним депутатом України
своїх депутатських повноважень, компенсуються за рахунок
державного бюджету України.
V. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕВИКОНАННЯ ВИМОГ ЦЬОГО ЗАКОНУ
Стаття 41. Відповідальність за невиконання законних вимогнародного депутата України
Невиконання посадовими та іншими особами державних органів та
органів об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій
законних вимог депутата або створення перешкод у його роботі, а
так само недотримання встановлених цим Законом строків надання
інформації або надання їм завідомо неправдивої інформації, якщо
відсутні ознаки кримінального діяння, тягне за собою
адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від
однієї до двох мінімальних заробітних плат, який накладається у
судовому порядку.
Стаття 42. Відповідальність за вплив на народного депутатаУкраїни, членів його сім'ї та родичів
Вплив на депутата, членів його сім'ї та родичів з метою
перешкодити виконанню депутатських обов'язків або добитись
прийняття рішення на чиюсь користь, якщо відсутні ознаки
кримінального діяння, тягне за собою адміністративну
відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від однієї до двох
мінімальних заробітних плат, який накладається у судовому порядку.
Стаття 43. Відповідальність за посягання на честь, гідністьнародного депутата України
Публічна образа народного депутата України або наклеп щодо
нього, а так само вплив у будь-якій формі на депутата, членів його
сім'ї та родичів з метою перешкодити виконанню депутатських
обов'язків чи добитись рішення на чиюсь користь тягне за собою
кримінальну відповідальність.
Стаття 44. Відповідальність за порушення недоторканностінародного депутата України
Порушення положень цього Закону, що регулюють питання
депутатської недоторканності, тягне за собою кримінальну
відповідальність.
Стаття 45. Відповідальність за порушення гарантій трудовихправ народного депутата України
Порушення посадовими особами підприємств, установ та
організацій встановлених цим Законом гарантій трудових прав
депутата, депутата із числа військовослужбовців чи інших категорій
громадян, служба яких регулюється статутами та положеннями, а
також встановлених цим Законом прав депутатів після закінчення їх
депутатських повноважень, якщо відсутні ознаки кримінального
діяння, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді
штрафу в розмірі від однієї до двох мінімальних заробітних плат,
який накладається у судовому порядку.
Президент України Л.КРАВЧУК
м. Київ, 17 листопада 1992 рокуN 2790-XII
Джерело:Офіційний портал ВРУ