МІНІСТЕРСТВО ПАЛИВА ТА ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ЯДЕРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ УКРАЇНИ
Н А К А З
25.01.2006 N 19/10
Про організацію робіт з підвищення безпекидіючих енергоблоків атомних електростанцій
На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України
від 13.12.2005 N 515-р ( 515-2005-р, 515а-2005-р ) "Про схвалення
Концепції підвищення безпеки діючих енергоблоків атомних
електростанцій" Н А К А З У Є М О:
1. Узгодити Перелік організаційно-технічних заходів з
виконання Концепції (далі - Перелік, що додається).
2. Департаменту ядерної енергетики та атомної промисловості
Мінпаливенерго (Шумкова Н.Ю.), Фінансово-економічному департаменту
Мінпаливенерго (Петриковець К.Я.), Департаменту стратегічної
політики та перспективного розвитку ПЕК Мінпаливенерго
(Кравченко В.М.), ДП "НАЕК "Енергоатом" (Недашковський Ю.О.),
ВАТ "Київенергопроект" (Малахов Ю.В.), ВАТ "Харківенергопроект"
(Алмакаєв Т.А.) вважати цільовими завданнями:
2.1. Виконання до 2010 року всіх заходів, передбачених
Переліком.
2.2. Виконання до 2008 року 244 пілотних проектів за
дев'ятьма основними напрямками підвищення безпеки, передбачених
Переліком, із виконанням у 2006 році - 31, в 2007 році - 74 та у
2008 році - 139 пілотних проектів.
3. ДП "НАЕК "Енергоатом" (Недашковський Ю.О.):
3.1. Розробити з урахуванням цільових завдань, зазначених у
пункті 2 цього наказу, та узгодити з Мінпаливенерго та
Держатомрегулювання до 1 березня 2006 року плани - графіки з
реалізації заходів Переліку на 2006 рік.
3.2. Розробити та узгодити з Мінпаливенерго до 1 квітня
2006 року форму щоквартальної звітності про стан виконання
планів-графіків з реалізації заходів Переліку.
3.3. Забезпечити: 3.3.1. До 1 листопада кожного року, що передує планованому,
розроблення та узгодження з Мінпаливенерго і Держатомрегулювання
планів-графіків з реалізації Переліку щодо кожного енергоблока
атомних електростанцій. У щорічному плануванні передбачати
впровадження виконаних за пілотними проектами заходів на інших
енергоблоках. 3.3.2. До 1 грудня кожного року, що передує планованому,
узгодження з Мінпаливенерго та надання Національній комісії
регулювання електроенергетики розрахунку коштів, необхідних для
реалізації планів-графіків з реалізації Переліку з метою
обґрунтування тарифу на електроенергію, що виробляється АЕС. 3.3.3. До 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом,
надання Мінпаливенерго щоквартальних звітів про стан виконання
планів-графіків з реалізації Переліку та використання коштів за
погодженою формою. 3.3.4. До 15 лютого кожного року, наступного за звітним,
інформування Мінпаливенерго та Держатомрегулювання про результати
роботи з підвищення безпеки діючих енергоблоків атомних
електростанцій. 3.3.5. До 15 лютого кожного року, наступного за звітним,
надання Мінпаливенерго проекту повідомлення для засобів масової
інформації про результати роботи з підвищення безпеки діючих
енергоблоків атомних електростанцій.
4. Держатомрегулювання (Дем'яненко А.І.) надавати окремі
письмові дозволи на виведення реакторних установок діючих
енергоблоків атомних електростанцій на мінімально контрольований
рівень потужності після проведення планово-попереджувальних
ремонтів з перевантаженням активної зони за умови виконання у
повному обсязі заходів згідно із щорічними планами-графіками з
реалізації заходів Переліку.
5. Департаменту ядерної енергетики та атомної промисловості
Мінпаливенерго (Шумкова Н.Ю.) щороку, до 1 березня, інформувати
Кабінет Міністрів України та засоби масової інформації про
результати роботи з підвищення безпеки діючих енергоблоків атомних
електростанцій.
6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Міністра палива та енергетики Штейнберга М.О. та заступника Голови
Держатомрегулювання Божка С.Г.
Міністр палива та енергетики І.Плачков
Голова Державного комітету
ядерного регулювання О.Миколайчук
Додатокдо наказу Мінпаливенерго,
Держатомрегулювання
України
організаційно-технічних заходів з виконання
Концепції підвищення безпеки діючих енергоблоків
атомних електростанцій
( 515а-2005-р )
Перелікприйнятих позначень і скорочень
------------------------------------------------------------------ |АБ |Акумуляторна батарея | |-------------+--------------------------------------------------| |АЕС |Атомна електростанція | |-------------+--------------------------------------------------| |АЖЕН |Аварійний живильний електронасос | |-------------+--------------------------------------------------| |АЗ |Аварійний захист | |-------------+--------------------------------------------------| |АЗПА |Аналіз запроектних аварій | |-------------+--------------------------------------------------| |АНБК |Аварійний насос борного концентрату | |-------------+--------------------------------------------------| |АСП |Автоматика ступеневого пуску | |-------------+--------------------------------------------------| |БАЗЗВ |Бак аварійного запасу знесоленої води | |-------------+--------------------------------------------------| |БЗК |Бак запасу конденсату | |-------------+--------------------------------------------------| |ІАБ |Імовірнісний аналіз безпеки | |-------------+--------------------------------------------------| |ВБ |Верхній блок | |-------------+--------------------------------------------------| |ВВЕР |Водо-водяний енергетичний реактор | |-------------+--------------------------------------------------| |ВПА |Вихідна подія аварії | |-------------+--------------------------------------------------| |ВТ |Високий тиск | |-------------+--------------------------------------------------| |ГЄ |Гідроємність | |-------------+--------------------------------------------------| |ГО |Гермооб'єм | |-------------+--------------------------------------------------| |ГПК |Головний паровий колектор | |-------------+--------------------------------------------------| |ГЦН |Головний циркуляційний насос | |-------------+--------------------------------------------------| |ДГ |Дизель-генератор | |-------------+--------------------------------------------------| |ДАЖЕН |Допоміжний аварійний живильний електронасос | |-------------+--------------------------------------------------| |ЕД |Електродвигун | |-------------+--------------------------------------------------| |ЄБРР |Європейський банк реконструкції та розвитку | |-------------+--------------------------------------------------| |ЄК |Європейська комісія | |-------------+--------------------------------------------------| |ЗАБ |Звіт з аналізу безпеки | |-------------+--------------------------------------------------| |ЗАЕС |Запорізька атомна електростанція | |-------------+--------------------------------------------------| |ЗЗАБ |Зведений звіт з аналізу безпеки | |-------------+--------------------------------------------------| |ЗК |Запобіжний клапан | |-------------+--------------------------------------------------| |ІЛАС |Інструкція з ліквідації аварійних станів | |-------------+--------------------------------------------------| |КР |Корпус реактора | |-------------+--------------------------------------------------| |КСБ |Керуюча система безпеки | |-------------+--------------------------------------------------| |КТ (КО) |Компенсатор тиску (компенсатор об'єму) | |-------------+--------------------------------------------------| |КУЗА |Керівництво з управління запроектними аваріями | |-------------+--------------------------------------------------| |КФБ |Критична функція безпеки | |-------------+--------------------------------------------------| |ЛПР |Лінія планового розхолоджування | |-------------+--------------------------------------------------| |МАГАТЕ |Міжнародне агентство з атомної енергії | |-------------+--------------------------------------------------| |НБЗК |Насос бака запасу конденсату | |-------------+--------------------------------------------------| |НБП |Насос борного підживлення | |-------------+--------------------------------------------------| |НТ |Низький тиск | |-------------+--------------------------------------------------| |ПГ |Парогенератор | |-------------+--------------------------------------------------| |ПЗ |Попереджувальний захист | |-------------+--------------------------------------------------| |ПМТ |Повномасштабний тренажер | |-------------+--------------------------------------------------| |ППЗ |Прискорений попереджувальний захист | |-------------+--------------------------------------------------| |ПСП |Паро-скидний пристрій | |-------------+--------------------------------------------------| |ПЦ |Природна циркуляція | |-------------+--------------------------------------------------| |РАЕС |Рівненська атомна електростанція | |-------------+--------------------------------------------------| |РУ |Реакторна установка | |-------------+--------------------------------------------------| |САГ |Система аварійного газовидалення | |-------------+--------------------------------------------------| |САОЗ |Система аварійного охолоджування активної зони | |-------------+--------------------------------------------------| |СБ |Система безпеки | |-------------+--------------------------------------------------| |СВБ |Система, важлива для безпеки | |-------------+--------------------------------------------------| |СОАІ |Симптомно-орієнтовні аварійні інструкції | |-------------+--------------------------------------------------| |ТВЗ |Тепловипромінююча збірка | |-------------+--------------------------------------------------| |ТЗ |Технологічний захист | |-------------+--------------------------------------------------| |ТК |Система продування-підживлення 1 контуру | |-------------+--------------------------------------------------| |ТОАР |Теплообмінник аварійного розхолоджування | |-------------+--------------------------------------------------| |ФБ |Функція безпеки | |-------------+--------------------------------------------------| |ХАЕС |Хмельницька атомна електростанція | |-------------+--------------------------------------------------| |ЧПАЗ |Частота пошкодження активної зони | |-------------+--------------------------------------------------| |ШЗВК |Швидкодійний запорно-відсічниий клапан | |-------------+--------------------------------------------------| |ШРУ-А |Швидкодійна редукційна установка скидання пари в | | |атмосферу | |-------------+--------------------------------------------------| |ШРУ-К |Швидкодійна редукційна установка скидання пари в | | |конденсатор | |-------------+--------------------------------------------------| |ШРУ-РТД |Швидкодійна редукційна установка резервування | | |живильного насоса та деаератора | |-------------+--------------------------------------------------| |ЮУАЕС |Южно-Українська атомна електростанція | |-------------+--------------------------------------------------| |ATWS |Перехідний процес з відмовою спрацьовування | | |аварійного захисту | |-------------+--------------------------------------------------| |F&B |Feed and Bleed (Режим аварійного відведення тепла | | |через перший контур з підживленням від аварійних | | |систем САОЗ і відведенням енергії від РУ в ГО) | ------------------------------------------------------------------
Вступ
Ядерна енергетика є важливою складовою паливно-енергетичного
комплексу України та посідає провідне місце в забезпеченні
енергетичних потреб країни. АЕС виробляють половину
електроенергії, що споживається в Україні. В умовах обмежених
фінансових коштів, істотного вичерпання ресурсу теплових
електростанцій та дефіциту органічного палива, надійна робота
ядерної енергетики позитивно впливає на соціально-економічний
розвиток України. У 2002 році Кабінетом Міністрів України схвалено "Комплексну
програму модернізації та підвищення безпеки енергоблоків атомних
електростанцій" (далі - Комплексну програму). Реалізація
Комплексної програми у 2002-2005 роках мала значний вплив на
розвиток ядерної енергетики України як з точки зору ядерної та
радіаційної безпеки, так і з точки зору підвищення ефективності
виробництва електроенергії. Результати реалізації Комплексної
програми показують, що у ній були вірно визначено напрямки
підвищення безпеки та надійності. Так, у 2002-2005 роках кількість
порушень у роботі АЕС зменшилася в 2,5 рази, а коефіцієнт
використання встановленої потужності збільшився на 8,9% та досяг в
2004 році 81,4%. Виконання обґрунтувань і аналізів безпеки АЕС України в
цілому підтвердили прийнятний рівень безпеки діючих енергоблоків
АЕС, але, поряд з тим, виявили раніше невідомі недоліки в проектах
та процедурах при експлуатації енергоблоків. Це призвело до
необхідності перегляду програм підвищення безпеки енергоблоків
АЕС, доповнення їх заходами високого пріоритету, розробленими на
основі виконаних аналізів безпеки (перш за все, ЗАБ та міжнародних
проектів поглибленої оцінки безпеки), та виключення вже
реалізованих заходів або заходів з низьким пріоритетом. Відповідно до рішень Колегії Держатомрегулювання,
ДП "НАЕК "Енергоатом" і Мінпаливенерго розробили пропозиції щодо
подальшої організації планування та виконання робіт по підвищенню
безпеки які містять напрямки підвищення безпеки діючих
енергоблоків АЕС. Під час реалізації напрямків, наданих у
пропозиціях, мають вирішуватись такі завдання: - усунення наявних недоліків безпеки АЕС і відхилень від
вимог національних нормативно-правових актів; - виконання рекомендацій міжнародних організацій (МАГАТЕ, ЄК,
ЄБРР) з підвищення безпеки АЕС; - удосконалення технічних та організаційних заходів,
спрямованих на: запобігання відмовам обладнання та переростання
відмов в аварійну ситуацію; пом'якшення наслідків аварій та
управління аварією; - обґрунтування безпеки АЕС за допомогою сучасних методів
аналізу, оцінки безпеки і вжиття коригуючих заходів. 13 грудня 2005 року Кабінет Міністрів України розпорядженням
N 515-р ( 515-2005-р, 515а-2005-р ) "Про схвалення Концепції
підвищення безпеки діючих енергоблоків атомних електростанцій"
(далі - Концепція) схвалив ці основні напрямки підвищення безпеки
енергоблоків АЕС. На вимогу Концепції ДП "НАЕК "Енергоатом"
відповідно до цих напрямків розробило Перелік
організаційно-технічних заходів, який узгоджується спільним
наказом Мінпаливенерго та Держатомрегулювання. Цей перелік організаційно-технічних заходів з реалізації
Концепції ( 515а-2005-р ) (далі - Перелік) передбачає такі групи
заходів: - модернізація існуючих систем та обладнання з метою
підвищення надійності виконання функцій безпеки; - встановлення додаткових або заміна недосконалих обладнання
і систем, важливих для безпеки; - розроблення і впровадження заходів з підвищення аварійної
готовності та управління аваріями; - проведення аналізу та розрахункових обґрунтувань безпеки
експлуатації енергоблоків за нормальних умов та у разі аварійних
ситуацій і аварій. Для кожного напрямку підвищення безпеки наведено короткий
опис проблеми або дефіциту безпеки та шляхи їх вирішення. Формування Переліку здійснювалося на базі та з урахуванням
аналізу існуючих документів підвищення безпеки енергоблоків АЕС
України: - Комплексна програма модернізації та підвищення безпеки
енергоблоків атомних електростанцій, [Д1]; - Комплексна програма робіт з продовження строку експлуатації
діючих енергоблоків атомних електростанцій, [Д2]; - Державна програма фундаментальних і прикладних досліджень з
проблем використання ядерних матеріалів, ядерних і радіаційних
технологій у сфері розвитку галузей економіки на 2004-2010 роки,
[Д3]; - Документи МАГАТЕ з аналізу проблем безпеки атомних
електростанцій з реакторами ВВЕР (див. [Д7], [Д8] та [Д9]); - Звіти з аналізу безпеки енергоблока N 5 ЗАЕС [Д10];
енергоблока N 1 РАЕС [Д12]; енергоблока N 1 ЮУАЕС [Д11];
енергоблоків N 2 ХАЕС та N 4 РАЕС [Д13]. Заходи, зазначені в Переліку, за кожним напрямком підвищення
безпеки, дозволяють формувати комплекси, які в сукупності можуть
найбільш ефективно та адекватно вирішувати відповідні питання
безпеки. Ці комплекси сформовано з окремих заходів, що входили до
складу Комплексної програми модернізації та підвищення безпеки
енергоблоків атомних електростанцій на 2002-2005 роки, але не
реалізовано до теперішнього часу та визнано вагомими щодо проблем
безпеки, а також доповнено новими заходами, сформованими на основі
останніх аналізів безпеки та досвіду експлуатації. Критерієм для
формування комплексів з Переліку є їх адекватність та достатність
для вирішення проблем безпеки, асоційованих із вказаними вище
напрямками. При розробці Переліку був застосований новий підхід і були
проведені: - пріоритизація заходів: виділені заходи, найважливіші для
безпеки. У першу чергу включено заходи щодо підвищення ядерної
безпеки, а також заходи щодо підтримання досягнутого проектного
рівня безпеки, які визнано найвагомішими. - структуризація: виділені основні напрямки безпеки
(9 напрямків); - переформатування: заходи згруповані за основними напрямками
безпеки, у разі необхідності об'єднані або доповнені заходами,
сформованими на основі Звітів з аналізу безпеки. - виключення реалізованих або менш пріоритетних заходів: з
поліпшення економічних показників, заходів, пов'язаних із
управлінням старіння і підвищенням надійності і експлуатаційної
готовності устаткування (заміна устаткування АСУТП, АСРК, заходів
щодо пожежної безпеки, по поводженню з ВЯП і РАВ). Усі ці заходи
виконуються і будуть надалі виконуватися за окремими вже
розробленими програмами: -- Комплексна програма робіт з продовження терміну
експлуатації діючих енергоблоків України; -- Програма повузлової заміни АСУТП; -- Програма підвищення надійності експлуатації
парогенераторів ПГВ-1000 діючих енергоблоків; -- Програма реконструкції систем радіаційного контролю АЕС
України; -- Програма заміни електротехнічного устаткування систем
безпеки АЕС; -- Програма робіт з кваліфікації устаткування АЕС України; -- Програма першочергових заходів підвищення пожежної безпеки
АЕС України; -- Комплексна програма поводження з РАВ ( 480-96-п ); -- Комплексна програма створення ядерно-паливного циклу в
Україні і поводження з відпрацьованим ядерним паливом атомних
електростанцій; -- Комплексна програма забезпечення надійності і
економічності турбоустановок АЕС України тощо. Реалізація заходів щодо підвищення безпеки і модернізації
енергоблоків РАЕС-4 і ХАЕС-2 здійснюється за окремим рішенням і
графіками. Розроблення та впровадження заходів, наданих у даному
Переліку, виконуватиметься на підставі вимог нормативного
документа НП 306.2.106-2005 "Вимоги до проведення модифікацій
ядерних установок та порядок оцінки їх безпеки" ( z0078-05 )
(див. [Д22]), в якому встановлені вимоги до етапів проведення
модифікації, переліку та змісту документів, які надаються на
узгодження до Держатомрегулювання, порядок оцінки безпеки,
модифікації тощо. Докладне розроблення заходу, що виконувався в
порядку, передбаченому даним нормативним документом, може показати
необхідність уточнення шляху реалізації, складу та обсягу робіт у
рамках заходу. У цьому випадку Перелік робіт може бути уточнено та
скориговано за узгодженням з Держатомрегулювання та
Мінпаливенерго. На підставі Переліку ДП "НАЕК "Енергоатом" щороку розробляє
та узгоджує з Мінпаливенерго і Держатомрегулювання до 1 листопада
план-графіки з реалізації заходів, що входять до кожного із
напрямків підвищення безпеки, окремо для кожного енергоблока
атомної електростанції. З метою уніфікації проектів і устаткування за всіма
напрямками Переліку розробляються пілотні заходи, реалізація яких
розподіляється за енергоблоками ДП "НАЕК "Енергоатом". У разі
позитивного завершення виконання пілотного заходу на одному
енергоблоці передбачається поширювати впроваджені технічні рішення
й устаткування на всі інші енергоблоки ДП "НАЕК "Енергоатом". У визначенні пілотних енергоблоків і формуванні щорічних
план-графіків з реалізації заходів необхідно керуватись такими
принципами: - Виконаний аналіз безпеки для "пілотних" енергоблоків - Наявні напрацювання заходів з ряду, які повинні
виконуватися - Збалансований розподіл фінансових коштів - Рівномірне навантаження на енергоблоки під час виконання
планово-попереджувальних ремонтів. Впровадження окремих заходів за напрямками безпеки може бути
здійснено у рамках інших програм, якщо у процесі їх реалізації
виникнуть фактори, які потребують додаткових досліджень та зміни
обсягів робіт. Для пілотних заходів визначено термін виконання
2006-2008 рр., для розповсюдження заходів на інші енергоблоки -
кінцевий термін 2010 рік. Контроль за виконанням Переліку здійснює Мінпаливенерго з
метою забезпечення ефективного і цільового використання
фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів шляхом
розгляду щоквартальних звітів ДП "НАЕК "Енергоатом".
Мінпаливенерго щороку до 1 лютого подає Кабінету Міністрів України
узагальнений звіт та висновки про результативність впровадження
Переліку. Інформація про виконання Переліку і досягнуті результати буде
розміщуватись у засобах масової інформації, на веб-сайтах
ДП "НАЕК "Енергоатом", Мінпаливенерго, а також за результатами
щорічної доповіді на урядовому порталі. Очікувані результати реалізації Переліку: 1. Забезпечення безпечної і надійної експлуатації
енергоблоків АЕС України; 2. Виконання зобов'язань України відповідно до положень
Конвенції про ядерну безпеку; 3. Створення передумов для продовження термінів експлуатації
АЕС України; 4. Забезпечення соціальної підтримки розвитку
ядерно-енергетичної галузі. Далі наведено опис 9 основних напрямків підвищення безпеки.
1. Управління течею теплоносія з 1 контуру в 2 еквівалентним
діаметром до 100 мм
Ця аварія є найскладнішою для управління та має найбільший
внесок в ЧПАЗ (згідно із результатами аналізів, які виконано в
рамках ЗАБ). Це викликано тим, що діагностика ВПА ускладнена,
управління аварійним процесом є комплексним та достатньо складним
для персоналу, час для ухвалення рішення та виконання дій
обмежується запасом теплоносія для підживлення, високою
вірогідністю відкриття та незакриття ПСП на аварійному ПГ
(враховуючи наявність ПСП, некваліфікованих для роботи на
пароводяній суміші) і, як наслідок, байпасування ГО, безповоротна
втрата теплоносія та вихід радіоактивних речовин в оточуюче
середовище. Реалізація напрямку передбачає комплекс завдань, що містить: а) запобіжні засоби, що зменшують вірогідність виникнення
течі з 1 контуру в 2 контур (застосування 100% неруйнуючого
контролю металу та зварних з'єднань колектора ПГ, впровадження
адекватного водно-хімічного режиму тощо) та обмежують розмір течі
у разі виникнення (ці заходи за станом на 2005 р. вже реалізовані) б) організаційні заходи, спрямовані на підвищення
протиаварійної готовності шляхом - перегляду аварійних інструкцій ІЛАС та КУЗА з метою
локалізації течі в межах аварійного ПГ, недопущення байпасу ГО та
виключення або мінімізація викиду у навколишнє середовище у разі
течі з 1 контура в 2 контур - навчання персоналу, проведення спеціальних тренувань з
використанням повномасштабного тренажеру в) модернізацію проекту енергоблока, спрямовану на розширення
можливостей систем безпеки подолати дану аварію, та ті, що
полегшують завдання персоналу з управління аварійним процесом: - підвищення достовірності діагностики ВПА та аварійного ПГ - забезпечення працездатності пароскидних пристроїв в
аварійних умовах та у разі витоку пароводяної суміші - модернізація систем безпеки без зниження надійності
виконання ФБ, (1) така, що дозволяє спростити для персоналу
управління даною аварією та (2) яка дає можливість персоналу
управляти напірними характеристиками САОЗ, обмежуючи тиск нижче
тиску відкриття ПСП на аварійному ПГ, а надалі знижуючи тиск
першого контуру до тиску, близького до атмосферного - збільшення часу, що є в наявності для прийняття рішень, за
рахунок підживлення бака-приямку ГО. Реалізацію виконання можливо організувати поетапно,
враховуючи співвідношення ефективності/витрат для кожного з
елементів комплексного вирішення даної проблеми.
Перелік робіт за напрямками підвищення безпеки для
ВВЕР-1000/320, 302, 338 та ВВЕР-440/213
1.1. Вибір та обґрунтування методів і засобів визначення ВПА
та аварійного ПГ в умовах течі з 1 контуру в 2 контур, контроль
розмірів течі.
1.2. Заміна ЗК ПГ на кваліфіковані на пару, пароводяну суміш
та воду, з функцією аварійного скидання тиску з ПГ
(для ВВЕР-1000/320, 302, 338).
1.3. Аналіз можливості реконструкції ЗК-ПГ для
розхолоджування ПГ в аварійних умовах (для ВВЕР-440/213).
1.4. Забезпечення працездатності ШРУ-А в аварійних умовах
течі 1 контура в 2 контур у разі закінчення пароводяної суміші, а
так само із забезпеченням надійного виконання функції аварійного
скидання тиску (окрім ВВЕР-440/213).
1.5. Коригування та доповнення аварійних інструкцій у частині
управління аварією з течею 1 контура в 2 конур.
1.6. Підвищення протиаварійної підготовки оперативного
персоналу із застосуванням ПМТ для сценаріїв з течею 1 контура
в 2 контур.
1.7. Аналіз можливості та введення автоматичного підживлення
ГА201 за низького рівня в приямку В-320. Аналіз можливості та
реконструкція трубопроводів від 5-го та 6-го відсіків басейну
перевантаження для аварійного підживлення ГА201. Розробка
відповідної аварійної процедури.
1.8. Модернізація ТЗБ УСБ, що полегшує управління аварією з
течею 1 контура в 2 контур.
1.9. Модернізація САОЗ, що дозволяє управляти тиском на
напірній лінії САОЗ для режиму з течею 1 контура в 2 контур.
1.10. Аналіз, розробка та обґрунтування алгоритму управління
аварією з метою мінімізації циклів спрацьовування ПСП аварійного
ПГ.
Перелік додаткових робіт за напрямками підвищення безпеки для
ВВЕР-1000/302, 338.
1.11. Реконструкція всмоктування САОЗ ВТ з можливістю роботи
від будь-якого бака САОЗ НТ для розхолоджування РУ.
1.12. Установка дросельного пристрою на напорі САОЗ ВТ для
забезпечення роботи САОЗ ВТ на 1 контур при Р1к Перелік додаткових робіт за напрямками підвищення безпеки для
ВВЕР-440/213
1.13. Введення автоматичного підживлення баків САОЗ для
режиму з течею 1 контура в 2 контур. Аналіз можливості та
реконструкція з метою використання запасу води
барботера-конденсатора для аварійного підживлення приямку ГО.
Аналіз забезпечення необхідної концентрації борної кислоти в
теплоносії, що поступає в приямки ГО з тарілок
барботера-конденсатора. Розроблення відповідної аварійної
процедури.
2. Обмеження залежних відмов устаткування та відмов із
загальної причини, що викликані внутрішніми подіями
У процесі виконання проектів поглибленого аналізу безпеки та
розробки ЗАБ проаналізовано феномени, пов'язані з розвитком
аварійних процесів та ті, що впливають на можливість виникнення
множинних відмов обладнання та/або систем енергоблока із загальних
причин, тобто відмов, що викликаються саме вихідною подією. Такі
відмови обладнання створюють загрозу повної відмови СБ та/або
знижують можливість резервування під час виконання функцій
безпеки. Особливу небезпеку становить той факт, що ефекти, супутні
ВПА, можуть виводити з ладу саме ті системи, які призначені
проектом для подолання наслідків даного ВПА. Потенційні групи
відмов через об'єктивні причини, супутні ВПА, включають: - відмови арматури систем безпеки, що розташовані в межах ГО,
з причини екстремальних впливів в ГО внаслідок розривів
трубопроводів 1 або 2 контуру (високий тиск, температура,
вологість, вплив струменів тощо); - відмови елементів другого контуру внаслідок просторових
взаємодій (вторинних ефектів - запарювання, забризкування, биття
трубопроводів, вплив реактивних струменів води та пари),
викликаних розривами паропроводів та трубопроводів 2 контуру за
межами ГО; - відмови елементів внаслідок затоплень, пожеж; - відмова із загальної причини систем САОЗ у разі роботи
через приямок внаслідок засмічення водозабірних пристроїв або
елементів каналів САОЗ зруйнованою теплоізоляцією (або іншими
джерелами засмічення) - є найістотнішою загрозою для ВПА,
пов'язаних з течею теплоносія в гермооб'ємі. Загроза відмови каналів САОЗ у разі роботи від приямку
потребує комплексу заходів, які в сукупності гарантують зняття
проблеми та забезпечують працездатність САОЗ згідно з проектом: - з одного боку, зменшення потенційних джерел для відмови
(теплоізоляція першого контуру, фарба, пожежна ізоляція кабелів,
сторонні предмети, елементи та конструкції, зруйновані внаслідок
розриву першого контуру в ГО, тощо) - впровадження програми
якості, що забезпечує необхідний стан і чистоту ГО, як елемента
циркуляційного контуру в аварійних умовах; - з другого боку, підвищення здатності систем безпеки
протистояти цій дії - збільшення площ та міцності фільтруючих
пристроїв, впровадження активних підсистем з очищення фільтрів
тощо; - ці напрями має бути збалансовано. Принципи незалежності та розділення є одними з
фундаментальних принципів глибокоешелонованого захисту. Порушення
в реалізації цих принципів становлять небезпеку повної відмови СБ
та/або зниження можливості резервування під час виконання функції
безпеки. Виявлені особливості проекту, пов'язані з недостатнім
фізичним та/або функціональним роз'єднанням систем безпеки,
включають: - можливість відмов обладнання СБ внаслідок аварійних
затоплень приміщень та зростання рівня води в них до критичного
внаслідок недостатньої пропускної спроможності дренажних трапів; - залежність декількох управляючих систем безпеки або
декількох каналів однієї системи від обмеженої кількості
вимірювальних ліній та ліній відбору. Цей фактор може призвести як
до відмови декількох КСБ із однієї причини, так і до множинного
помилкового спрацьовування технічних захистів та блокувань,
внесенню великих збурень в роботу АЕС з небажаними наслідками; - недостатня можливість резервування аварійних захистів
(АЗ, ПЗ, ППЗ) та каналів запуску автоматики ступеневого пуску. Крім модернізації систем енергоблока для зниження можливості
множинних залежних відмов із загальної причини, вирішенню даної
проблеми може сприяти розробка спеціальних процедур, які
спрямовані на подолання наслідків залежних відмов та підвищення
протиаварійної готовності шляхом проведення спеціальних тренувань
з використанням повномасштабного тренажера. У рамках виконання цього заходу передбачається досягти
підвищення надійності виконання функцій безпеки за рахунок
виконання фізичного роз'єднання управляючих систем на рівні
вимірювальних каналів та більш ефективного використання існуючих
засобів. Реалізацію виконання заходів можливо організувати поетапно,
враховуючи співвідношення ефективності/витрати для кожного з
елементів комплексного рішення даної проблеми.
Перелік робіт за напрямками підвищення безпеки для
ВВЕР-1000/320, 302, 338 та ВВЕР-440/213
2.1. Комплекс заходів, що спрямовані на запобігання відмовам
з об'єктивних причин систем САОЗ у разі роботи через приямок. 2.1.1. Заміна теплоізоляції обладнання в ГО. (Для В-213
ухвалення рішення про заміну теплоізоляції обладнання ГО за
наслідками аналізу уразливості САОЗ після модернізації приямків
ГО). 2.1.2. Аналіз уразливості САОЗ, захисних властивостей,
ефективності та достатності фільтрувальних пристроїв приямків ГО з
урахуванням пункту 2.1.1. 2.1.3. Модернізація приямків та збільшення площі
фільтрувальних пристроїв (за необхідності).
2.2. Комплекс заходів, спрямованих на запобігання відмовам
керуючих систем безпеки (КСБ) за загальними причинами через
відсутність фізичного роз'єднання (окрім ВВЕР-440/213). 2.2.1. Перевід ТЗ УСБ на незалежні від АЗ-ПЗ відбори за
тиском теплоносія на виході з реактора. 2.2.2. Роз'єднання продувальних ліній тиску та перепадів
тиску УСБ, АЗ-ПЗ по комплектах та каналах.
2.3. Виконання аналізу працездатності обладнання (елементів)
СБ, для яких існує загроза залежних відмов у виникненні ВПА та
реалізація коригувальних заходів за наслідками аналізу.
(Попередній перелік обладнання (елементів) СБ, для яких існує
загроза залежних відмов у разі виникнення ВПА, наведений в Додатку
3, розглядається як інформаційний).
2.4. Комплекс заходів, спрямованих на запобігання наслідкам,
пов'язаним з розривами трубопроводів другого контуру за межами ГО: 2.4.1. Аналіз застосування концепції "зона без розриву" для
ВВЕР-1000 (В-320) на підставі досвіду виконання робіт для
енергоблока ХАЕС-2. 2.4.2. Аналіз можливості застосування концепції "зона без
розриву" для ВВЕР-440 (В-213) та ВВЕР-1000 (В-302, В-338) або
розроблення інших компенсуючих заходів (у разі неможливості).
Перелік додаткових робіт за напрямками підвищення безпеки для
ВВЕР-1000/302, 338
2.5. Монтаж дренажних трапів великого діаметра, що виключають
аварійні затоплення А002/1,2,3.
2.6. Гідроізоляція приміщень АЖЕН, фізичне роз'єднання з
доступу та захисту від пожежі.
2.7. Установка двокомплектного АЗ-ПЗ, модернізація уставок з
метою підвищення надійності виконання ФБ.
2.8. Установка зворотного клапану перед деаераторами машзалу
(RL10, 20W01) на трубопроводі випару з розширювачів продування ПГ
для обмеження запарювання приміщень НГО з обладнанням САОЗ у разі
розривів трубопроводів продування ПГ.
2.9. Збільшення площі фільтрувальних пристроїв приямків ГО
(при необхідності).
Перелік додаткових робіт за напрямками підвищення безпеки для
ВВЕР-440/213
2.10. Модернізація системи ШРУ-К із роз'єднанням каналів з
електропостачання.
2.11. Забезпечення можливості резервування компонентів
системи планового розхолоджування РУ у водо-водяному режимі.
2.12. Модернізація фільтрувальних пристроїв приямків ГО (при
необхідності).
3. Підвищення надійності виконання функції тепловідводу від
реакторної установки через другий контур
Однією з основних функцій безпеки, що необхідні для
приведення РУ в стабільний безпечний стан у разі виникнення
вихідних подій аварій, є забезпечення відведення тепла залишкових
тепловиділень через другий контур кінцевому поглиначу - у
навколишнє середовище. Залежно від типу вихідної події аварії та
шляху протікання аварійних послідовностей, може бути потрібне або
розхолоджування по 2 контуру, або відведення тепла по 2 контуру в
режимі підтримки тиску. Проект передбачає достатньо велику кількість каналів для
виконання функцій підживлення та відведення тепла по другому
контуру у разі аварій (для ВВЕР-1000 - п'ять каналів підживлення -
три АЖЕН та два ДАЖЕН, значна кількість каналів відведення пари -
ЗК-ПГ, ШРУ-А, ШРУ-К). Недоліком (дефіцитом безпеки) є те, що для ПСП не гарантовано
працездатність під час роботи на паро-водяній суміші. Іншим
недоліком є той факт, що деякі з існуючих засобів можуть бути
використані тільки для частини аварійних режимів, за інших режимів
працездатність цих каналів не забезпечується (тобто існує
обмеження за працездатністю для конфігурацій систем), що істотно
знижує можливість резервування, а тим самим і надійність виконання
ФБ. Аналізи безпеки показують, наприклад, що існує певна
незбалансованість міжсистемних зв'язків та їх недостатня
можливість резервування із забезпечення підживлення ПГ від ДАЖЕН.
Це стосується системи технічної води невідповідальних споживачів
та системи електропостачання власних потреб, електроживлення
арматури системи ДАЖЕН та вузла живлення ПГ. За результатами виконання заходів Програми планується досягти
істотного підвищення надійності виконання ФБ за рахунок
оптимізації міжсистемної залежності та більш ефективного
використання існуючих засобів, що потребує відповідної підготовки
персоналу. Реалізація напряму має на меті комплекс завдань, що містить: а) забезпечення працездатності пароскидних пристроїв в
аварійних умовах за наявності пароводяної суміші; б) підвищення можливості резервування функцій підживлення та
відведення тепла по другому контуру у разі аварій; в) розширення можливостей існуючих засобів відведення тепла
по другому контуру за рахунок забезпечення їх працездатності за
всіх можливих аварійних режимах і можливому накладенні додаткових
відмов; г) забезпечення довготривалого підживлення ПГ за рахунок
альтернативних джерел підживлення; д) модернізація уставок та алгоритмів керуючих систем безпеки
для підвищення надійності виконання даної функції безпеки; е) підвищення протиаварійної готовності шляхом удосконалення
ІЛАС та КУЗА, навчання персоналу, проведення спеціальних тренувань
з використанням повномасштабного тренажера.
Перелік робіт за напрямами підвищення безпеки для
ВВЕР-1000/320, 302, 338 та ВВЕР-440/213
3.1. Модернізація уставок та алгоритмів УСБ для підвищення
надійності виконання ФБ.
3.2. Коригування та доповнення аварійних інструкцій в частині
управління аваріями, що вимагають забезпечення тепловідводу через
2 контур.
Перелік додаткових робіт за напрямами підвищення безпеки для
ВВЕР-1000/320, 302, 338.
3.3. Довготривале підживлення БАЗЗВ та ПГ в аварійних умовах.
3.4. Переведення електроживлення НБЗК від ДГ.
3.5. Переведення електроживлення допоміжних систем ДАЖЕН та
арматур обв'язування ДАЖЕН від ДГ (окрім ВВЕР-1000/302, 338).
3.6. Аналіз необхідності додаткового незалежного джерела
аварійного підживлення ПГ у разі повного знеструмлення з
урахуванням впливу на безпеку та економічних показників (окрім
ВВЕР-1000/320).
Перелік додаткових робіт за напрямами підвищення безпеки для
ВВЕР-1000/302, 338
3.7. Розрахункове обґрунтування цілісності паропроводів та
трубопроводів живильної води для кваліфікації на аварійні режими,
їх реконструкція у разі потреби.
Перелік додаткових робіт за напрямками підвищення безпеки для
ВВЕР-440/213
3.8. Довготривале підживлення БЗК та ПГ в аварійних умовах.
3.9. Введення блокування на автоматичне включення АНБК на
всмоктування НБП при виникненні течі 1 контуру.
3.10. Впровадження додаткової системи підживлення ПГ для
підвищення надійності виконання ФБ в аварійних режимах.
4. Підвищення надійності захисту 1 контуру від високого тиску
в холодному стані та термоудару
Цілісність корпусу реактору (КР) має забезпечуватися протягом
всього терміну служби реакторної установки, оскільки проектом не
передбачено засоби, що запобігають катастрофічним наслідкам
руйнування корпусу реактора. У процесі експлуатації, під впливом нейтронного опромінювання
корпусу реактора, в матеріалі КР відбувається зсув критичної
температури крихкості Тк до сфери більш високих температур та опір
металу КР і його зварних з'єднань крихкому руйнуванню зменшується.
В аварійних ситуаціях, під час подачі в активну зону реактора
холодної води з системи САОЗ, існує вірогідність руйнування
корпусу реактора внаслідок виникнення високих термомеханічних
напруг - термоудар. Зсув критичної температури крихкості до сфери більш високих
температур підвищує ризик переопресовування КР у разі, коли
реактор знаходиться в стані холодного останову (причинами, що
призводять до холодного переопресовування, можуть слугувати
відмова системи відведення залишкових тепловиділень, розбаланс між
подачею живильної води та її відведенням системою
підживлення-продування, тощо). Ризик створення надмірного тиску
істотно підвищується, коли перший контур у заповненому стані,
наприклад, під час гідравлічних випробувань. Зсув критичної
температури крихкості матеріалу КР до сфери більш високих
температур безпосередньо пов'язаний із встановленням температури
гідравлічних випробувань в залежність від виробленого КР
радіаційного ресурсу. Реалізація заходу передбачає комплекс завдань, що містить: а) Проведення науково-технічних досліджень та розрахунків
термоудару б) Організаційні заходи, спрямовані на розроблення та
створення: - вдосконалених ІЛАС та КУЗА; - заходів, щодо підвищення протиаварійної готовності шляхом
навчання персоналу, проведення спеціальних тренувань з
використанням повномасштабного тренажеру; в) Модернізації проекту енергоблоків, що передбачають
можливість виконання функції захисту першого контуру від
перевищення тиску залежно від температури РУ. Загальні підходи та технічні заходи, спрямовані на
запобігання та захист від вказаної проблеми, полягають з одного
боку в обмеженні/регулюванні систем, здатних підвищити тиск
в 1 контурі, а з іншого - в контролі та підвищенні температури
води (борного розчину, теплоносія при розхолоджуванні), яка
подається в контур у разі аварійних ситуацій. Програма передбачає реалізацію комплексу заходів, які в
сукупності вирішують питання уникнення явищ термоудару та
холодного переопресовування. Заходи, пов'язані з уникненням явища термоудару, повинні
розглядатися у взаємозв'язку з роботами з аналізу "крихкої
міцності", які виконуються за окремою програмою.
Перелік робіт за напрямками підвищення безпеки для
ВВЕР-1000/320, 302, 338 та ВВЕР-440/213
4.1. Заміна або модернізація ЗК-КТ, що передбачає можливість
виконання функції захисту першого контуру від перевищення тиску
залежно від температури РУ.
4.2. Проведення теплогідравлічних та міцнісних розрахунків
термоудару на КР (окрім ВВЕР-440/213).
4.3. Обґрунтування умов виникнення термоудару на корпус
реактору, отримання термодинамічних діаграм, аналіз та розроблення
додаткових коригувальних заходів (окрім ВВЕР-440/213).
4.4. Розроблення комплексного технічного рішення щодо
запобігання подачі холодної води від систем САОЗ в 1 контур (окрім
ВВЕР-440/213).
4.5. Модернізація уставок та алгоритмів УСБ для підвищення
надійності виконання даної функції безпеки.
4.6. Коригування та доповнення аварійних інструкцій в частині
уникнення переопресовування та термошоку (окрім ВВЕР-440/213).
Перелік додаткових робіт за напрямами підвищення безпеки для
ВВЕР-1000/320
4.7. Аналіз можливості та обґрунтування режиму з роботою
САОЗ ВТ / САОЗ НТ від суміжного приямку через лінію планового
розхолоджування без ТОАР. Розроблення відповідних аварійних
процедур.
5. Підвищення надійності виконання функції тепловідводу та
управління тиском в 1 контурі
Відведення тепла залишкових тепловиділень через 2 контур в
аварійних режимах є однією з базових функцій безпеки. Відмова цієї
функції призводить до зростання параметрів РУ, розігрівання та
можливого пошкодження активної зони. Альтернативним засобом
відведення залишкових тепловиділень є режим тепловідводу через
перший контур за високих параметрів РУ (режим "feed and bleed"),
коли охолоджування активної зони здійснюється шляхом подачі
теплоносія в РУ високонапірними системами (наприклад, від систем
САОЗ ВТ або ТК) та примусового скидання пароводяної суміші в ГО.
Для організації такого режиму необхідно примусово понизити тиск РУ
до рівня тиску САОЗ ВТ та організувати відведення теплоносія з
достатньою витратою через штучно створюваний отвір у першому
контурі. Такий режим є широко відомим та ефективним режимом,
вживаним для запобігання пошкодженню активної зони в екстрених
ситуаціях. Аварійні процедури, що передбачають такий режим,
упроваджені на багатьох зарубіжних АЕС з РУ як PWR, так і ВВЕР. Для реалізації цього режиму на енергоблоках АЕС необхідним є
комплекс заходів як з модернізації систем енергоблока для
забезпечення технічної можливості тривалого відведення тепла в
цьому режимі, так і з удосконалення протиаварійних процедур для
реалізації та управління режимом "feed and bleed". Упровадження та
забезпечення високої ефективності такої процедури потребує, в
першу чергу, реконструкцію ЗК-КТ, що забезпечує надійну роботу
клапану у разі закінчення води та паро-водяної суміші, та дозволяє
персоналу управляти тиском у широкому діапазоні аж до рівня
натиску САОЗ НТ. Низка аварійних ситуацій потребує переведення РУ в безпечний
кінцевий стан "холодний останов". Охолоджування активної зони в
цьому режимі здійснюється через підключену лінію планового
розхолоджування. Аналіз безпеки виявив низку недоліків та сфер для
підвищення надійності виконання цієї функції безпеки.
Для вирішення цих проблем необхідно оптимізувати міжсистемні
взаємозв'язки та залежність, а також підвищити рівень
автоматизації управління аварійними процесами, що дозволить
зменшити ступінь впливу можливих помилок персоналу. У разі аварій з ущільненням першого контуру системи САОЗ
виконують основні функції безпеки - підживлення 1 контуру та
відведення залишкових енерговиділень активної зони реактора,
запобігаючи розплавленню ядерного палива. Проектом системи САОЗ
повною мірою забезпечується виконання вищевизначених функцій для
великих течей, що не компенсуються. У проекті передбачалося, що у
разі, коли система успішно виконує свою функцію для, так званої,
максимальної проектної аварії, то за визначенням вона виконуватиме
призначені функції для аварій меншого масштабу. Водночас, аналіз
показує, що процес розхолоджування активної зони реактора у разі
великої та малої течі принципово відрізняється. Якщо в першому
випадку (велика теча) відбувається неконтрольоване зниження тиску
першого контуру, то в другому випадку (мала теча), в ході розвитку
аварійного процесу досягається такий стан, коли теча першого
контуру компенсується системами САОЗ ВТ або НТ, тиск першого
контуру перестає знижуватися, що перешкоджає переведенню РУ в
безпечний кінцевий стан. У даній ситуації перед персоналом постає
завдання контрольовано, з максимально допустимою швидкістю,
знижувати тиск в першому контурі. Проектним алгоритмом системи
САОЗ не передбачено можливості управляти тиском та витрачанням
теплоносія САОЗ, що змушує експлуатаційний персонал
використовувати систему в непроектних режимах, створює складнощі
для управління аварійним процесом та є передумовою помилкових дій.
Це може ускладнювати та затримувати за часом досягнення безпечного
кінцевого стану, призвести до більш важких умов протікання
аварійного процесу, порушення функцій безпеки та, насамкінець, до
пошкодження активної зони. У рамках цього Переліку передбачено розширити
функціональність САОЗ, в першу чергу для можливості управління
аварією в разі малої течі 1 контуру, течі з 1 контуру в 2 контур,
а так само з метою захисту 1 контуру від холодного
переопресовування. Для цього передбачається розробити та виконати
модернізацію систем САОЗ ВТ та НТ, яка дасть можливість персоналу
у разі потреби ефективно управляти натисковими характеристиками
САОЗ та тиском першого контуру. Передбачається виконати
реконструкцію натискових трубопроводів насосів САОЗ з установкою
байпасного трубопроводу з регулятором та розробити алгоритм
роботи, що забезпечує, як мінімум, збереження існуючого рівня
надійності виконання функцій безпеки. Така модернізація запобігатиме потенційним можливостям
помилковим діям персоналу, що створюють небезпеку деградації
функцій безпеки, та забезпечить можливість більш гнучко
використовувати систему САОЗ. Крім того, Програма передбачає низку конструктивних і
процедурних змін, що дозволяють підвищити надійність виконання
системами САОЗ ВТ та НТ функцій безпеки. Також передбачається
удосконалення протиаварійних інструкцій в частині управління
устаткуванням САОЗ в умовах різних аварійних ситуацій та заходу
щодо навчання та тренувань персоналу в частині ефективного
використання можливостей систем САОЗ.
Перелік робіт за напрямками підвищення безпеки для
ВВЕР-1000/320, 302, 338 та ВВЕР-440/213
5.1. Модернізація або заміна ЗК КТ із забезпеченням функції
тепловідводу від 1 контуру та забезпеченням працездатності у разі
витоку пари, пароводяної суміші та води.
5.2. Розробка заходів щодо забезпечення можливості
резервування електроживлення арматури ЛПР САОЗ НТ та введення
автомату явного фізичного розриву з електроживленням арматури
вузла планового розхолоджування (для ВВЕР-1000/320, 302, 338).
5.3. Модернізація уставок та алгоритмів УСБ для підвищення
надійності виконання ФБ.
5.4. Забезпечення працездатності ЗК САОЗ НТ в проектному
режимі з контролем положення, без автоколивань (окрім В-213).
5.5. Модернізація САОЗ ВТ для забезпечення можливості
управління тиском на напорі у разі роботи насоса системи на 1
контур.
5.6. Модернізація САОЗ НТ для забезпечення можливості
управління тиском на напорі у разі роботи насоса системи на 1
контур.
5.7. Коригування та доповнення аварійних інструкцій в частині
управління та використання додаткових можливостей САОЗ ВТ, НТ
після виконання реконструкцій.
Перелік додаткових робіт за напрямками підвищення безпеки для
ВВЕР-1000/302, 338
5.8. Монтаж трубопроводу постійно діючої "малої лінії"
рециркуляції для спринклерного насоса.
5.9. Монтаж трубопроводу постійно діючої "малої лінії"
рециркуляції для насоса САОЗ НТ.
5.10. Установка відсічної арматури на загальній частині
трубопроводу рециркуляції САОЗ НТ та спринклерного насоса.
5.11. Реконструкція всмоктувань САОЗ ВТ із забезпеченням
можливості роботи від будь-якого бака САОЗ НТ для розхолоджування
РУ.
5.12. Установка дросельного пристрою на натиску САОЗ ВТ для
забезпечення роботи САОЗ ВТ на 1 контур за Р1к Перелік додаткових робіт за напрямками підвищення безпеки для
ВВЕР-440/213.
5.13. Реалізація та забезпечення можливості відведення
залишкових тепловиділень за допомогою САОЗ НТ по лінії ремонтного
розхолоджування в аварійних режимах.
5.14. Коригування та доповнення аварійних інструкцій в
частині 5.14.1. Управління САОЗ НТ за малої течі 1 контуру
(запобігання переповненню баків БС11-31). 5.14.2. Використання САОЗ НТ для відведення залишкових
тепловиділень.
6. Підвищення надійності виконання функції утримання
радіоактивних речовин в гермооб'ємі
Герметична огорожа реакторної установки (ГО) створює останній
фізичний бар'єр на шляху розповсюдження іонізуючого випромінювання
та радіоактивних речовин в навколишнє середовище. Для виконання
функцій утримання в межах зони локалізації аварії радіоактивних
речовин, що виділяються, та захисту персоналу і населення від
іонізуючих випромінювань необхідно забезпечити щільність та
цілісність ГО за нормальної експлуатації енергоблока, порушень
нормальної експлуатації, проектних та запроектних аваріях.
Особливо важливо передбачити заходи, що виключають можливість або
обмежують наслідки байпасування ГО з виходом радіоактивного
теплоносія безпосередньо в навколишнє середовище, оскільки у разі
байпасування ГО відбуваються непоправні втрати теплоносія, що може
призвести до порушення ФБ підживлення першого контуру та
охолоджування активної зони з небезпекою важкого пошкодження
активної зони, а також відбувається значний викид активності в
навколишнє середовище. Проектом передбачено локалізацію ГО в аварійних умовах, метою
якої є ізоляція перетинаючих герметичну огорожу трубопроводів та
утримання радіоактивності в ГО. Проте, у проекті виявлено певні
недоліки, внаслідок яких для деяких аварійних ситуацій
байпасування не виключається. Це стосується, наприклад, ситуації,
коли теча з першого контуру в промконтур може призводити до
розвитку течі за межі ГО. Для окремих аварій також можливим є формування підвищених,
порівняно з проектом, навантажень на конструкції ГО, пов'язаних з
утворенням вибухонебезпечних концентрацій водню та інших горючих
газів у герметичних приміщеннях. Така небезпека є характерною для
запроектних аварій, що супроводжуються утворенням та надходженням
в ГО значної кількості горючих газів. Спалах або вибух водню,
моноксида вуглецю, тощо може призвести до порушення щільності та
цілісності герметичної огорожі, що викликається дією підвищеного
тиску та/або температури. Для більшості діючих енергоблоків немає спеціальних технічних
засобів щодо запобігання утворенню високих концентрацій водню у
разі аварій, не проводилася оцінка водневої небезпеки, спрямованої
на вибір та обґрунтування відповідних рішень, які б ефективно та з
оптимальними витратами усували дану проблему. Реалізація напрямку передбачає комплекс завдань, що містить: а) запобіжні засоби, що знижують вірогідність виникнення течі
1 контуру за межі ГО через трубопроводи, що перетинають герметичну
огорожу та/або спрямовані на забезпечення своєчасної локалізації
течі в межах ГО; б) підвищення протиаварійної готовності шляхом розробки
технічних і процедурних рекомендацій з управління складними
аваріями; в) аналіз можливості утворення вибухонебезпечних концентрацій
газів у приміщеннях ГО під час проектних і запроектних аварій,
включаючи аварії з пошкодженням активної зони. Розробка заходів
щодо запобігання утворення вибухонебезпечних концентрацій газів.
Перелік робіт за напрямками підвищення безпеки для
ВВЕР-1000/320, 302, 338 та ВВЕР-440/213
6.1. Модернізація уставок та алгоритмів КСБ з метою
запобігання байпасуванню ГО.
6.2. Розробка технічних і процедурних рекомендацій з
управління аваріями з пошкодженням активної зони (окрім
ВВЕР-440/213 та ВВЕР-1000/320).
6.3. Аналіз можливості утворення вибухонебезпечних
концентрацій газів у приміщеннях ГО, включаючи аварії з
пошкодженням активної зони, розробка відповідних компенсуючих
заходів (окрім ВВЕР-440/213).
6.4. Обґрунтовування та впровадження пасивних допалювачів з
продуктивністю на складні аварії, що запобігають утворенню
вибухонебезпечних концентрацій газів в ГО (впровадження в рамках
програми виконується для одного "пілотного" блока) (окрім
ВВЕР-440/213). Перелік додаткових робіт за напрямками підвищення безпеки для
ВВЕР-1000/302, 338, 320
6.5. Заміна дихального трубопроводу промконтуру на більший
діаметр, що виключає вторинні пошкодження за течі першого контуру
в промконтур.
Перелік додаткових робіт за напрямками підвищення безпеки для
ВВЕР-440/213.
6.6. Введення локалізації промконтуру ГЦН в умовах течі 1
контура в промконтур.
7. Підвищення надійності аварійного електропостачання
Забезпечення аварійного електропостачання є критичною
функцією, її відмова вносить істотний внесок в ЧПАЗ. Тривале
знеструмлення блока (відключення від мережі) з накладенням відмови
на запуск ДГ неминуче призводить до ПЗ. У цих умовах АБ є єдиним
джерелом енергії, що забезпечує керуюче живлення для засобів
діагностики та контролю. Системи безпеки в цих умовах не
працездатні і відбувається поступова деградація ФБ відведення
тепла через другий контур, потім розвивається втрата теплоносія
першого контуру через ЗК КТ і, відповідно, відбувається порушення
умов охолоджування активної зони РУ. Проте, розвиток аварійного
процесу в умовах повного знеструмлення АЕС відбувається достатньо
повільно, і пошкодження активної зони відбувається тільки через
деякий час. Якщо за цей проміжок часу зовнішня мережа буде
відновлена, є можливість уникнути пошкодження активної зони
реактора, якщо вдасться своєчасно підключити енергоблок до
відновленої мережі. Наявність працездатних (не розряджених)
батарей є важливою умовою для того, щоб після відновлення
зовнішнього електропостачання можна було подати живлення на
системи безпеки блока. У разі повного розрядження АБ системи
надійного електропостачання підключення до зовнішньої мережі
ускладнюється, хоча така можливість залишається за умови
збереження працездатних АБ-ОРУ. Програмою передбачено заходи, спрямовані на підвищення
можливості виживання енергоблоку в умовах повного знеструмлення: - Забезпечення більш тривалого часу розряду АБ - Виконання реконструкцій з оптимізації міжсистемних
зв'язків, що полегшують протікання аварійного процесу та/або
збільшують запас часу для відновлення електропостачання - Використання систем, що дозволяють протягом тривалого часу
забезпечити відведення тепла РУ в умовах повного знеструмлення - Розробка спеціальних інструкцій та підготовка персоналу для
дій в умовах повного знеструмлення Так само передбачено деякі роботи, спрямовані на підвищення
надійності аварійного електропостачання.
Перелік робіт за напрямками підвищення безпеки для
ВВЕР-1000/320, 302, 338 та ВВЕР-440/213
7.1. Оцінка часу, що є в наявності, для відновлення
електропостачання, та розробка комплексу заходів для збільшення
запасу часу для відновлення електропостачання у разі повного
знеструмлення АЕС. Аналіз необхідності збільшення місткості АБ.
7.2. Модернізація уставок і алгоритмів КСБ для підвищення
безпеки в частині резервування каналів запуску АСП з умови
знеструмлення секції СБ.
7.3. Коригування та доповнення аварійних інструкцій в частині
управління аваріями, пов'язаними із знеструмленням блока.
7.4. Аналіз та розробка заходів, спрямованих на створення
резервних можливостей для подачі енергопостачання (для критичних
груп обладнання) від сусідніх блоків або сторонніх джерел в умовах
знеструмлення з відмовою ДГ. Впровадження заходів за результатами
аналізу.
Перелік додаткових робіт за напрямками підвищення безпеки для
ВВЕР-1000/302, 338
7.5. Переведення електроживлення арматур організованих зливів
запираючої води ГЦН від АБП.
7.6. Переведення електроживлення від ДГ регулюючих клапанів
на лінії виведення теплоносія до теплообмінників ТОАР.
8. Удосконалення управління аварійними процесами
Дії оперативного персоналу є важливим фактором у забезпеченні
безпеки під час експлуатації АЕС. Відповідно до принципів
забезпечення безпеки, підбір персоналу АЕС та забезпечення
необхідного рівня його кваліфікації (як для умов нормальної
експлуатації, так і при порушеннях нормальної експлуатації та
аварійних ситуаціях) є одним з рівнів глибоко-ешелонованого
захисту. Аналізи безпеки, проведені в галузі з напрямку дослідження
протиаварійних дій персоналу АЕС, результати ЗАБ, так само як
результати міжнародної співпраці, показують високий рівень впливу
дій оперативного персоналу АЕС на рівень безпеки. Помилкові або невчасні дії персоналу при управлінні
аварійними процесами дають до 50% внеску в рівень безпеки
енергоблока, що виражена в частоті пошкодження активної зони
(ЧПАЗ). За результатами розробки ЗАБ можна зробити висновок, що
наступні фактори істотно впливають на ризик складної аварії з
пошкодженням АЗ: - недосконалість, недостатній рівень деталізації,
суперечності в існуючих протиаварійних інструкціях та процедурах,
недостатній рівень обґрунтованості розрахунковими та
експериментальними даними; - недолік знань про аварійні процеси в РУ, обмежена кількість
результатів розрахунково-аналітичних досліджень в цій області; - недостатня тренованість персоналу щодо управління
аварійними процесами та відновлення функцій безпеки, що відмовили.
Цей фактор пояснюється, в першу чергу, відсутністю
експлуатаційного досвіду для більшості вихідних подій аварій.
Використання повномасштабних тренажерів (ПМТ), які були створені
на АЕС останніми роками, надає гарну можливість для істотного
підвищення рівня протиаварійної надійності персоналу АЕС; - персонал не завжди оптимально та ефективно використовує
технічні можливості, що є в проекті для управління аварійними
процесами. Останній фактор тісно пов'язаний із факторами,
згаданими раніше, такими як недоліки протиаварійних інструкцій та
недостатня тренованість. Недоліки існуючих протиаварійних інструкцій неодноразово
наголошувалися як при виконанні державної експертизи, в ході
протиаварійних тренувань, що проводилися ДП "НАЕК "Енергоатом",
так і експертами низки зарубіжних організацій. Аналізи демонструють можливість досягнення істотного зниження
ризику складних аварій з пошкодженням активної зони РУ за рахунок
підвищення ефективності управління аварійними процесами та
оптимального використання існуючих технічних можливостей,
закладених в проекті ВВЕР. Для досягнення цієї мети необхідно надавати особливу увагу
підвищенню протиаварійної підготовки оперативного персоналу АЕС та
вдосконаленню протиаварійних інструкцій, для чого необхідно
активізувати діяльність за наступними напрямками: - Розширення та поглиблення розрахунково-аналітичних
досліджень, спрямованих на вивчення проблем та специфічних
особливостей управління аварійними процесами в РУ. - Вдосконалення станційних протиаварійних інструкцій,
коригування діючих інструкцій з метою усунення суперечностей та
недоліків. Коригування мають базуватися на докладних
розрахунково-аналітичних обґрунтовуваннях, що має бути підкріплено
опрацьовуванням на тренажерах. - Підвищення протиаварійної підготовки персоналу шляхом
проведення спеціальних тренувань на ПМТ. Розробка та проведення
спеціальних тренувань, сфокусованих на відновленні функцій безпеки
та управлінні аварійними процесами, не обмежуючись проектним
шляхом розвитку аварії, при цьому включаючи сценарії з накладенням
додаткових відмов і деградацією функцій безпеки. - Діяльність з розроблення, розрахунковим обґрунтуванням,
валідацією та впровадженням СОАІ. Останнім часом досягнуто істотного прогресу у сфері
підвищення протиаварійної надійності персоналу АЕС - створено
тренувальні центри, обладнані аналітичними та повномасштабними
тренажерами, розроблено розрахункові теплогідравлічні та
імовірнісні моделі, які є інструментом для дослідження аварійних
процесів, виконуються роботи з розробки симптомно-орієнтовних
інструкцій. Тривалий і належний розвиток зусиль в цих напрямках
діяльності, за умови їх належної координації та комплексного
підходу, дозволить досягти істотного підвищення безпеки та
зниження ризику важких аварій. Результати розробки ЗАБ та міжнародний досвід показують, що
значне місце серед помилок оперативного персоналу АЕС займають
помилки під час виконання діагностичних операцій, наприклад
помилкове або невчасне визначення причин відхилень і відмов у ході
технологічного процесу. Дії з розпізнавання аварійного процесу
ускладнені тим, що дефекти технологічного устаткування є
різноманітними та прихованими від оперативного персоналу, а
інформації від засобів діагностики у багатьох випадках
недостатньо. У таких умовах виникає ситуація множинності чинників
та відсутності явних переваг для діагностики та ухвалення рішень з
управління аварійним процесом оперативним персоналом. Особливу
актуальність це набуває в умовах швидкоплинного аварійного
процесу, коли своєчасно ухвалене та коректне рішення дозволяє
запобігти або зменшити наслідки аварійного процесу. В таких умовах
украй необхідними є додаткові засоби діагностики та SPDS. Досвід експлуатації енергоблоків ВВЕР показує, що існує певна
недосконалість засобів діагностики для розпізнавання ВПА та
управління аварійними процесами. Головним чином, це пов'язано з
можливістю ідентифікації факта та місця течі теплоносія першого
контуру. Швидке автоматичне виявлення місця течі, додаткові
апаратні засоби для розпізнавання аварійного процесу, дозволяють
збільшити запас часу у оперативного персоналу на ухвалення
коректного рішення з управління аварійною ситуацією, дозволять
зменшити вірогідність виконання помилкових або невчасних дій в
умовах високого та надвисокого стресу. Передбачений цим Переліком комплекс заходів щодо упровадження
додаткових засобів діагностики для управління аварійними процесами
спрямовано, в першу чергу, на зниження ризику для таких складних
аварійних процесів, що вносять істотний внесок у ЧПАЗ, як: - Теча першого контуру в межах ГО - Теча з першого в другий контур.
Перелік робіт за напрямками підвищення безпеки для
ВВЕР-1000/320, 302, 338 та ВВЕР-440/213
8.1. Розрахунково-аналітичні дослідження, що спрямовані на
вивчення проблем і специфічних особливостей управління аварійними
процесами в РУ. Розроблення рекомендацій з коригування та
вдосконалення аварійних процедур у частині відновлення ФБ.
8.2. Аналіз та підвищення надійності протиаварійних дій
оперативного персоналу із застосуванням ПМТ. Розробка рекомендацій
з коригування та вдосконалення аварійних процедур в частині
відновлення ФБ.
8.3. Коригування та доповнення аварійних інструкцій з
оптимізації функцій управління аварійними процесами (зразковий
попередній перелік додаткового опрацьовування функцій управління
аварійними процесами надано в Додатку 1).
8.4. Розробка, технічні обґрунтовування, валідація та
підготовка до впровадження СОАІ для управління проектними та
запроектними аваріями (для "пілотних" енергоблоків).
8.5. Введення інструкцій з малих відхилень і порушень
нормальної експлуатації (паралельно введенню СОАІ).
8.6. Приведення моделі ПМТ до реального стану енергоблоку,
коригування моделі ПМТ для супроводу СОАІ.
8.7. Приведення SPDS у відповідність з СОАІ та взаємна
інтеграція SPDS та СОАІ.
8.8. Розроблення та упровадження пристроїв, що забезпечують
надійну діагностику течі з 1 контура в 2 контур та аварійного ПГ.
8.9. Установка засобів контролю перегріву теплоносія на
виході з ТВЗ, під ВБ та "гарячих" нитках петель ГЦТ.
8.10. Установка витратомірних пристроїв по лініях аварійної
живильної води на ПГ N 1 та ПГ N 3 (окрім ВВЕР-440/213 та
ВВЕР-1000/302, 338).
8.11. Розробка та впровадження системи контролю аварійної
концентрації водню в ГО в аварійних умовах (впровадження в рамках
програми виконується для одного "пілотного" енергоблоку, окрім
ВВЕР-440/213).
8.12. Аналітичні обґрунтування СОАІ для "пілотних"
енергоблоків.
8.13. Розробка та упровадження засобів контролю рівня
теплоносія над активною зоною реактора в аварійних режимах (окрім
ВВЕР-1000/320).
9. Поглиблення аналізу та обґрунтування безпеки АЕС
До складу робіт даного напряму включено завершення розробки
Звітів з Аналізу Безпеки (ЗАБ), а так само виконання аналізів та
обґрунтувань безпеки конкретних заходів, що входять до складу
даного Переліку. Виконання ЗАБ є умовою ліцензування. Обсяг робіт визначається
вимогами діючих КД. Розробку ЗАБ має бути завершено формуванням
Зведеного Звіту з Аналізу Безпеки (ЗЗАБ), в якому у стислому
вигляді мусять бути надані результати виконаних аналізів, зведена
оцінка рівня безпеки, а також висновки та рекомендації. Для забезпечення єдиного підходу, максимальної уніфікації та
економії ресурсів, розробку формуючих ЗАБ розділів передбачається
виконати для "пілотних" енергоблоків ЗАЕС-5, ЮУАЕС-1 та РАЕС-1.
Для решти енергоблоків буде виконана адаптація ЗАБ. Адаптація, залежно від рівня відмінностей енергоблоків,
передбачає: - Обґрунтування повного застосування або розширення окремих
розділів ЗАБ - Часткове застосування матеріалів з обґрунтуваннями,
доповнених спеціальними аналізами, що враховують специфіку
енергоблока - Спеціальні аналізи, що в повному обсязі враховують
специфіку енергоблока, але виконуються на базі та/або з
використанням матеріалів, моделей, даних та інших елементів
обґрунтувань "пілотного" енергоблока. Таким чином, ЗАБ "непілотних" блоків має містити розділ, що
обґрунтовує застосування матеріалів "пілотного" енергоблока, а,
крім того, розділ, що містить додаткові аналізи та обґрунтування
безпеки, зумовлені відмінностями енергоблоків. Для адаптації ЗАБ у рамках цього Переліку передбачається: - Розроблення нормативного документа, що регламентує вимоги з
адаптації - Розробка баз даних з відмінностей для кожного енергоблока - Виконання аналізу впливу відмінностей на безпеку та
обґрунтування застосування або формування переліку додаткових
аналізів. Обсяг та терміни додаткових аналізів (у разі потреби) можуть
бути встановлені за результатами виконання попередніх етапів робіт
з адаптації. Окрім завершення розробки ЗАБ, в рамках даного напряму
передбачено виконання робіт, що забезпечують реалізацію заходів
цього Переліку, або спрямованих на ухвалення рішення про
необхідність даного заходу, або на визначення оптимальних шляхів
вирішення питань безпеки (для тих напрямів Переліку, де остаточне
рішення не ухвалено і має пошуковий характер).
Перелік робіт за напрямками підвищення безпеки для
ВВЕР-1000/320, 302, 338 та ВВЕР-440/213
9.1. Завершення Імовірнісного Аналізу Безпеки 1-го рівня для
"пілотних" енергоблоків, включаючи завершення ІАБ для внутрішніх
ВПА з урахуванням зауважень Держекспертизи, ІАБ для внутрішніх
затоплень та внутрішніх пожеж і зовнішніх екстремальних впливів.
9.2. Завершення Аналізу проектних аварій для "пілотних"
енергоблоків з урахуванням зауважень Держекспертизи.
9.3. Формування зведених Звітів з Аналізу Безпеки для
"пілотних" енергоблоків, у складі яких виконання числових оцінок
впливу на безпеку та пріоритезація заходів підвищення безпеки.
9.4. Виконання додаткових аналізів безпеки для "пілотних"
блоків у складі розробки ЗАБ в обсязі вимог діючих нормативних
документів (аналіз частоти наднормативного викиду, пошкодження
палива в басейні витримки та перевантаження палива, АЗПА, тощо).
9.5. Адаптація ЗАБ для "непілотних" енергоблоків.
Перелік посилань
[Д1] "Комплексна програма модернізації та підвищення безпеки
енергоблоків атомних електростанцій", схвалена розпорядженням
Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. N 504-р
( 504-2002-р ).
[Д2] "Комплексна програма робіт з продовження строку
експлуатації діючих енергоблоків атомних електростанцій" схвалена
розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 р.
N 263-р ( 263-2004-р ).
[Д3] "Державна програма фундаментальних і прикладних
досліджень з проблем використання ядерних матеріалів, ядерних і
радіаційних технологій у сфері розвитку галузей економіки на
2004-2010 роки", затверджена постановою Кабінету Міністрів України
від 08 вересня 2004 р. N 1165 ( 1165-2004-п ).
[Д4] Постанова Колегії Державного комітету ядерного
регулювання України від 7 квітня 2005 р. N 3 "Про стан виконання
заходів Комплексної програми".
[Д5] Національна доповідь "Про виконання зобов'язань України
відповідно до Конвенції з ядерної безпеки", Київ, 2004.
[Д6] CNS-RM-2005/08 Final "Summary Report, Convention on
Nuclear Safety, Third Review Meeting of the Contracting Parties",
11-22 April 2005, Vienna, Austria.
[Д7] Проблемы безопасности атомных электростанций с
реакторами ВВЭР-1000/320 и их категории. Публикация внебюджетной
программы по безопасности АЭС с реакторами РБМК и ВВЭР.
IAEA-EBP-WWER-05. Апрель 1997 г.
[Д8] Проблемы безопасности атомных электростанций с
реакторами ВВЭР-1000 (малая серия) и их категории. Публикация
внебюджетной программы по безопасности АЭС с реакторами РБМК и
ВВЭР. IAEA-EBP-WWER-14.
[Д9] Проблемы безопасности атомных электростанций с
реакторами ВВЭР-440/213 и их категории. Публикация внебюджетной
программы по безопасности АЭС с реакторами РБМК и ВВЭР.
IAEA-EBP-WWER-03.
[Д10] ОП "Запорожская АЭС" НАЭК "Энергоатом", Энергоблок N 5.
"Заключительный отчет по вероятностному анализу безопасности
первого уровня", 10058DL12R, Энергодар, 2001.
[Д11] НАЭК "Энергоатом", "Отчет по анализу безопасности.
Вероятностный анализ безопасности. Блок N 1 Южноукраинской АЭС",
23.1.27.ОБ.04, Южно-Украинск, 1999.
[Д12] ОП "Ровенская АЭС" НАЭК "Энергоатом", "Отчет по анализу
безопасности энергоблока N 1 РАЭС. Материалы раздела
"Вероятностный анализ безопасности". Итоговый отчет",
22.1.27.ОБ.04, Кузнецовск, 2002.
[Д13] Хмельницкая АЭС. Энергоблок N 2. Отчет по анализу
безопасности. Глава 19. Вероятностный анализ безопасности.
Количественная оценка. Анализ чувствительности и неопределенности,
02.TH.XM.OT.36, 2003.
[Д14] Протокол расширенного совещания ГКЯРУ, Минтопэнерго и
НАЭК Энергоатом от 13.07.05 г.
[Д15] "Концепція підвищення безпеки діючих енергоблоків
атомних електростанцій", схвалена розпорядженням Кабінету
Міністрів України від 13 грудня 2005 р. N 515-р
( 515-2005-р, 515а-2005-р ).
[Д16] ОП ГНТЦ ЯРБ "Бюро аналитических исследований
безопасности АЭС". Отчет по НИР "Исследование влияния на риск
тяжелой аварии действий оперативного персонала при разуплотнении
первого контура РУ ВВЭР-1000/320 (малые течи в пределах
гермообъема) и отказе САОЗ ВД", 2005.
[Д17] Постанова Колегії Державного комітету ядерного
регулювання України від 24 березня 2005 р. N 2 "Про стан
впровадження симптомно-орієнтованих аварійних інструкцій на АЕС
України".
[Д18] Протокол засідання Науково-технічної ради
Держатомрегулювання України від 29 березня 2005 р.
[Д19] Малахов И.В. "Аспекты радиационного охрупчивания
материалов корпусов реакторов ЮУ АЭС". Госкоматом Украины
ПО "Южно-Украинская АЭС", Лаборатория металлов и сварки,
г. Южноукраинск, 1996 г.
[Д20] Покровский В.В. "К вопросу о радиационном ресурсе
корпусов реакторов типа ВВЭР-1000". Заведующий отделом Института
проблем прочности НАН Украины д.т.н., академик Академии инженерных
наук, г. Киев, 1997 г.
[Д21] Протокол галузевої наради з проблем супроводження і
оцінки ресурсу корпусів реакторів ВВЕР на АЕС України,
21-22 квітня 1998 р., Київ.
[Д22] НП 306.2.106-2005. Вимоги до проведення модифікацій
ядерних установок та порядку оцінки їх безпеки ( z0078-05 ). Київ.
2005.
Додаток 1
ПОПЕРЕДНІЙ ПЕРЕЛІКдля додаткового опрацювання аварійних інструкцій
1.1. Управління аварією у разі "середньої течі" теплоносія
1 контуру в 2 еквівалентним діаметром до 100 мм
1.2. Управління аварією за "малої течі" теплоносія 1 контуру
в 2 контур із спрацюванням АЗ-1
1.3. Управління аварією за "малої течі" теплоносія 1 контуру
в 2 контур без спрацювання АЗ-1
1.4. Резервування функцій між каналами САОЗ через загальний
трубопровід планового розхолоджування (В-320, 302, 338)
1.5. Управління САОЗ ВТ, САОЗ НТ та спринклерними насосами в
умовах потенційного забивання приямків ГО
1.6. Управління аварійним підживленням ПГ у разі відмов АЖЕН
та ДАЖЕН
1.7. Управління механізмами СВБ з метою захисту від холодного
переопресовування та термоудару
1.8. Робота САОЗ ВТ/САОЗ НТ від суміжного приямку через лінію
планового розхолоджування без ТОАР (В-320)
1.9. Аварійне розхолоджування РУ в режимі F&B
1.10. Управління аварією ATWS
1.11. Управління тиском у системі 1 контуру витратою від САОЗ
ВТ на 1 контур за течі 1 контуру
1.12. Управління тиском у системі 1 контуру витратою від САОЗ
НТ на 1 контур при течі 1 контуру
1.13. Розхолоджування при ТК течі, що не компенсується
1.14. Розхолоджування при ПЦ та при ПЦ з втратою промконтуру
1.15. Розхолоджування РУ без початкового заповнення ПГ та із
заповненням ПГ у процесі розхолоджування РУ
1.16. Розхолоджування до створення стояночної концентрації
Н(3)ВО(3) у разі течі 1 к-ра
1.17. Управління аварією у разі відмови САОЗ ВТ та САОЗ НТ
1.18. Розхолоджування у разі втрати контролю рівня в КТ
1.19. Аварійне розхолоджування РУ із швидкістю більше
60 град.С/год.
1.20. Аварійне розхолоджування РУ з швидкістю до
60 град.С/год.
1.21. Управління розрядом АБ в умовах повного знеструмлення
АЕС
1.22. Подача напруги від секцій СБ на секції нормального
живлення 6 кВ для забезпечення електроживлення ЕД ДАЖЕН
1.23. Управління САОЗ НТ за малої течі 1 контуру (запобігання
переповнення баків БС11-31 для В-213)
1.24. Використання САОЗ НТ для відведення залишкових
тепловиділень (В-213)
Додаток 2
ПОПЕРЕДНІЙ ПЕРЕЛІКз модернізації ТЗБ УСБ
Перелік для В-320/302, 338, В-213
2.1. Введення автоматики комплексного захисту та локалізації
ПГ у разі течі 1 контура в 2 та введення ключа запуску автоматики.
2.2. Введення блокувань локалізації промконтура від ГО при
течі 1 контуру в промконтур
2.3. Введення регулятора аварійного розхолоджування на ШРУ-А
та ключа переведення ШРУ-А на розхолоджування
2.4. Введення регулятора управління тиском 1 контуру від САОЗ
ВТ та ключа введення автоматики регулювання
2.5. Введення регулятора управління тиском 1 контуру від САОЗ
НТ та ключа введення автоматики регулювання
2.6. Введення нової АЗ із причини заклинювання ГЦН, що
відключився
Перелік для В-320/302, 338
2.7. Введення автоматики включення НБЗК по АСП
2.8. Автоматичне підживлення ПГ від АЖЕН у разі зниження
рівня в ПГ
2.9. Регулювання витрати підживлення ПГ від АЖЕН під час
розхолоджування
2.10. Введення автоматики об'єднання двох та більш БАЗЗВ на
всмоктування робочого АЖЕН
2.11. Резервування каналів запуску АСП за умови знеструмлення
секції СБ
2.12. Введення автоматики управління СБ РУ для захисту від
термоудару та введення ключа запуску автоматики від термоудару
2.13. Введення автоматики локалізації ГО по натискових
арматурах ТК за умови підтвердження течі за межі ГО
2.14. Введення автоматичного підживлення ГА-201 у разі
низького рівня в приямку В-320
2.15. Введення автоматики уприскування від TQ14D01 по "dTs>10
та/або "dTs>75" В-320" та з метою захисту від режиму ATWS
2.16. Автоматичне розхолоджування РУ при течі 1 контура, що
не компенсується
2.17. Зняття заборон на уприскування в 1 контур від ТК за
керованого заповнення КТ
2.18. Зняття заборон на уприскування в КТ від ГЦН під час
планового розхолоджування
2.19. Відкриття уприскування в КТ від ГЦН при відключених ГЦН
та dTs1к 2.20. Введення нового АЗ з відключення двох ТПН при Nакнп>75%
2.21. Введення нового ППЗ з відключення 2-х ТПН за Nакнп>30%
2.22. Введення двокомплектної ПЗ-1, ППЗ та РОМ
2.23. Введення сигналізації підтвердження режиму ATWS
2.24. Введення ПЗ-2 "Лінійне енерговиділення окремих ТВЕЛ
вище допустимого"
2.25. Введення ПЗ-2 "Температура на виході з окремої ТВЗ вище
допустимої"
2.26. Введення ПЗ-2 "Запас до кризи на окремих ТВЕЛ менш
допустимого"
Перелік для В-302/338
2.27. Дозвіл на відкриття ШРУ-А при Рпгрозхолоджування
2.28. Введення 2-ї програми АСП при Тгар.включення TH та VF
2.29. Введення блокування на закриття арматури на паропроводі
випару розширювача продування ПГ перед деаераторами машзалу
(RL10,20W01);
2.30. Блокування роботи ТК на 1к при Р1к> 35кгс/кв.см та
Тхол.п 2.31. Закриття відповідного ШРУ-А по "dTs1-2k>75кгс/кв.см та
Рпг 2.32. Введення локалізації ПГ від АЖЕН під час роботи
розривних захистів 2 контуру
2.33. Введення ТЗ на відключення секцій ГЦН у разі відмови в
роботі розривних ТЗ
2.34. Введення блокування для уприскування від САОЗ НТ
на 1 контур при Р1к 2.35. Введення блокування підключення працюючого на 1 контур
САОЗ ВТ до баків САОЗ НТ
2.36. Введення блокувань автоматичного аварійного підживлення
баків САОЗ ВТ від баків TD60В11,21
2.37. Переведення на рециркуляцію TJ13, 23, 33D01 при
Р 1к >180 кгс/кв.см
2.38. Закриття арматур організованих зливів запираючої води
відключених ГЦН при "Так>150 град.С"
2.39. Закриття арматур оргзливів запираючої води на
відключених ГЦН при локалізації ГО
2.40. Зміна уставки Рпг"Тs1-Ts2>75 град.С"
2.41. Введення блокування для роботи на 1 контур САОЗ ВТ при
Р1к 2.42. Закриття дренажів САОЗ ВТ при роботі на 1 контур САОЗ
ВТ
2.43. Закриття дренажів САОЗ НТ при роботі на 1 контур САОЗ
НТ
2.44. Введення блокування закриття БДЗ ГЄ САОЗ по "2 з 3-х"
Lге 2.45. Примусове відкриття БДЗ ГЄ САОЗ при "dTs 2.46. Введення нової ТЗ та блокувань по "dTs будь-якої
з гар. петель 2.47. Введення блокування зрошування ГО від TQ10-30D01 при
Рго>0.3кгс/кв.см
2.48. Введення локалізації ГО по трапних трубопроводах при
Рго > 30 мм.в.ст.
2.49. Введення локалізації ГО по лініях відмивочної води
ущільнення ГЦН
2.50. Введення ключа зняття блокувань на управління САОЗ НТ
та TQ10-30D01
2.51. Введення блокування для закриття ТН40, 41S01, 02 при
Р(1k) >18.9 кгс/кв.см
2.52. Закриття уприскування в КТ від ГЦН при dTs1к 2.53. Введення нової АЗ по "dTs будь-якої
з гар. петель 2.54. Введення нової АЗ "Рпг > 80 кгс/кв.см з ГЦН та
до 50 сек після відкл. ГЦН"
2.55. Введення нової АЗ "Для будь-кого
Tгар.петлі>Tном.гар.петлі+8 град.С"
2.56. Введення нової АЗ "Падіння частоти на 3х з 4-х секцій
ГЦН 2.57. Введення нової ПЗ-1 "Для будь-якої
Tгар.петлі>Tном.гар.петлі+3 град.C"
Перелік для В-213:
2.58. Введення блокування переведення на рециркуляцію
САОЗ ВТ за Р1к>56 кгс/кв.см для течі 1 контура в 2 контур
2.59. Введення блокування захисту від переповнювання баків
БС11-31
2.60. Введення ТЗ на відключення секцій ГЦН у разі відмови в
роботі розривних захистів САОЗ
Додаток 3
ПОПЕРЕДНІЙ ПЕРЕЛІКустаткування (елементів) СБ, для яких існує
загроза залежних відмов при виникненні ВПА
Перелік для ВВЕР-1000/320
3.1. Перелік критичних груп обладнання (елементів) СБ,
розташованих в ГО: - САОЗ ВТ. Електроприводна арматура на натиску та лініях
рециркуляції САОЗ ВТ; - САОЗ НТ. Електроприводна арматура на натиску та лініях
рециркуляції САОЗ НТ, лінія планового розхолоджування САОЗ НТ; - Система ГЄ САОЗ. Електроприводна арматура на лінії зливу з
ГЄ САОЗ; - Система продування - підживлення. Електроприводна арматура
на лінії підживлення 1 контуру, лінії подачі запираючої води на
ущільнення ГЦН, лінія продування 1 контуру, лінії уприскування в
КТ від ТК. Клапани регулюючі на лінії уприскування в КТ від ТК та
на лінії подачі запираючої води на ущільнення ГЦН. Пневмоприводна
арматура на лінії підживлення 1 контуру, подачі запираючої води на
ущільнення ГЦН, виведення теплоносія 1 контуру; - Система ГЦН. Електроприводна арматура на лінії уприскування
в КТ від ГЦН, арматура на лініях зливу з ущільнень ГЦН. Регулюючий
клапан на лінії уприскування в КТ від ГЦН; - Електроприводна арматура САГ; - Запобіжні клапани КТ;
3.2. Перелік критичних груп устаткування (елементів) СБ,
розташованих зовні ГО (для В-320 приміщення А820, А826/1,2,
А910/1,2) - Система технологічних захистів 1 контуру. Датчики тиску в
ПГ1-4, Сапфір 22ДИ; - Система аварійного захисту реактора. Датчики тиску в ПГ1-4,
Сапфір; - ЗК ПГ, ШРУ-А; - ШЗВК: TX50-80S06. ЕД управляючих вентилів та кінцевих
вимикачів ШЗВК (з урахуванням стійкості до запарювання та затоки); - Арматура управління ШЗВК власною парою: TX50(60, 70,80),
S09-13, S10-14, S11-15;
Перелік для ВВЕР-1000/302, 338.
3.3. Перелік критичних груп устаткування (елементів) СБ,
розташованих в ГО - САОЗ ВТ. Пневмоприводна арматура на натискних лініях та
лініях дренажів САОЗ ВТ; - САОЗ НТ. Пневмоприводна арматура на натискних лініях та
лініях дренажів САОЗ НТ. Електроприводна арматура на ЛПР САОЗ НТ; - Система продування - підживлення. Пневмоприводна арматура
на лінії продування 1 контуру. Електроприводна арматура на лінії
уприскування в КТ від ТК, на лінії подачі запираючої води на
ущільнення ГЦН. Регулюючий клапан на лінії уприскування в КТ від
ТК; - Пневмоприводна арматура системи промконтура; - Електроприводна арматура САГ; - Система ГЦН. Електроприводна арматура на лініях зливу
запираючої води з ущільнень ГЦН, лінії уприскування в КТ від ГЦН; - ГЄ САОЗ. Електроприводна арматура на лініях зливу з ГЄ
САОЗ; - Запобіжні клапани КТ.
3.4. Перелік критичних груп устаткування (елементів) СБ,
розташованих зовні ГО - Система пароскидних пристроїв. Електроприводна арматура
засувки перед ШРУ-А; регулюючі клапани: ШРУ-А, ШРУ-К, ШРУ-РТД;
ЗК ПГ; - Система основної живильної води. Електроприводна арматура
та регулюючі клапани на лініях вузла живлення ПГ; - ШЗВК. Арматура управління ШЗВК парою; - ШЗВК: RA10-40S01. ЕД управляючих вентилів та кінцевих
вимикачів ШЗВК (з урахуванням стійкості до запарювання та заливу); - Система аварійного захисту. Датчики тиску в ГПК; - Система технологічних захистів 1 контуру. Датчики тиску в
паропроводах від ПГ; - Система регуляторів 2 контуру: Датчики тиску в ГПК, датчики
тиску перед ШРУ-А;
Перелік для ВВЕР-440/213.
3.5. Перелік критичних груп устаткування (елементів) СБ,
розташованих в ГО - САОЗ ВТ. Електроприводна арматура на лінії дренажів
напірних трубопроводів САОЗ ВТ. Пневмоприводна арматура на натиску
САОЗ ВТ; - САОЗ НТ. Електроприводна арматура на лінії дренажів
натискних трубопроводів САОЗ НТ, на лінії виведення теплоносія при
роботі САОЗ НТ в режимі відведення залишкових тепловиділень.
Пневмоприводна арматура на натиску САОЗ НТ; - Система захисту 1 контуру від перевищення тиску.
Електроприводна арматура на байпасі ЗК КО, запобіжні клапани ЗК
КО; - Система продування підживлення. Електроприводна арматура:
натискна лінія підживлення 1 контуру від НБП, лінія уприскування в
КО від НБП, лінія подачі запираючої води на ущільнення ГЦН, лінія
виведення теплоносія. Пневмоприводна арматура на лінії виведення
теплоносія. Регулюючі клапани: лінія підживлення 1 контуру від ТК,
лінія уприскування в КО, лінія подачі запираючої води на
ущільнення ГЦН; - Система ГЦН. Електроприводна арматура: лінія уприскування в
КО від ГЦН, лінія натискних протечей ГЦН, Ю: КО9- 1,2,3,4, та лише
для блоку N 1: КО11- 1,2,3,4, маслосистема ГЦН: для блоку N 1
МГ10-(1, 2, 3, 4, 5, 6), для блоку N 2 МГ9- (1, 2, 3, 4, 5, 6).
Пневмоприводна арматура: злив з ущільнень ГЦН, промконтур ГЦН,
маслосистема ГЦН: для блоку N 1 МГ9-1(2), МГ11-(1, 2, 3, 4, 5, 6),
для блоку N 2 МГ8-1(2), МГ10-(1, 2, 3, 4, 5, 6); - Електроприводна арматура САГ; - Електроприводна арматура зливу з ГЄ САОЗ: Г4- 1,2,3,4; - Пневмоприводна арматура на натиску спринклерних насосів;
3.6. Перелік для критичних груп устаткування (елементів) СБ,
розташованих зовні ГО - Система конденсатно-живильного тракту. Електроприводна
арматура та регулюючі клапани на лініях вузла живлення ПГ1-6; - Система додаткової аварійної живильної води.
Електроприводна арматура та регулюючі клапани на лініях вузла
живлення ПГ1-6; - Система пароскидних пристроїв. ШРУ-Д, ШРУ-А, ЗК ПГ; - Система планового розхолоджування. Електроприводна
арматура: П-4, П-5, П-6, П-7, П-8, П-9, 11КТ-1, 12КТ-1. Регулюючі
клапани РУР-1, РУР-2; - ШЗВК: П1-1, П2-1, П3-1, П4-1, П5-1, П6-1, П-1, П-2, П-3.
Електроприводна арматура на паропроводах після ШЗВК: П1-2, П2-2,
П3-2, П4-2, П5-2, П6-2; - Система захистів САОЗ: датчики швидкості падіння тиску в
ГПК-1, 2; - Аварійний регулятор тиску пари в ГПК ШРУ-А: датчики тиску в
ГПК.
Президент НАЕК "Енергоатом" Ю.О.Недашковський
Додаток 4
КОНЦЕПЦІЯ ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ ДІЮЧИХ ЕНЕРГОБЛОКІВАТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ
( 515а-2005-р )
-
скопійовано
-
-
