open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Зміст
Нечинна
                             
                             
Цивільний процесуальний кодекс України

( ст.289 - ст.428 )
( ст.1 - ст.122 ( 1501-06 )

( ст.123 - ст.288 ( 1502-06 )

( Постатейні матеріали ( 1504-06 )

( Додатки ( 1505-06 )

Розділ IV
ПРОВАДЖЕННЯ СПРАВ У КАСАЦІЙНІЙ І НАГЛЯДНІЙ ІНСТАНЦІЯХ
Глава 40

Касаційне оскарження рішення суду і внесення на

нього касаційного подання прокурора
( Назва глави 40 в редакції Закону N 2857-12 від 15.12.92 )

Стаття 289. Право касаційного оскарження рішення і

внесення на нього касаційного подання
Сторони та інші особи, які брали участь у справі, мають право
оскаржити у касаційному порядку судове рішення повністю або
частково. Прокурор або заступник прокурора в межах повноважень
відповідно до пункту 2 статті 120 цього Кодексу вносить касаційне
подання на рішення суду незалежно від того, чи брав він участь у
даній справі. Помічники прокурорів, прокурори управлінь і відділів
вносять касаційні подання тільки по справах, у розгляді яких вони
брали участь. Касаційні скарги і касаційні подання на рішення районного
(міського) суду, міжрайонного (окружного) суду, військового суду
гарнізону подаються відповідно до Верховного Суду Республіки Крим,
обласного, Київського і Севастопольського міських судів,
військових судів регіонів, Військово-Морських Сил, а на рішення
Верховного Суду Республіки Крим, обласного, Київського і
Севастопольського міських судів, міжобласного суду та військових
судів регіонів, Військово-Морських Сил - до Верховного Суду
України. Стаття 289 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10
від 23.01.81; Законами N 2857-12 від 15.12.92, N 4018-12 від
24.02.94 )
Стаття 290. Рішення, що не підлягають касаційному оскарженню
Рішення Верховного Суду України, а також районних, міських,
міжрайонних (окружних) судів по скаргах на неправильності у
списках виборців та на дії органів і службових осіб у зв'язку з
накладенням адміністративних стягнень касаційному оскарженню не
підлягають, на них не може бути внесено подання прокурора. Стаття 290 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10
від 23.01.81, в редакції Закону N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 291. Строки касаційного оскарження і внесення

касаційного подання прокурора
Касаційні скарги на рішення районних (міських) судів,
міжрайонних (окружних) судів, Верховного суду Республіки Крим,
обласного, Київського і Севастопольського міських судів,
міжобласного суду, військових судів може бути подано протягом
десяти днів з наступного дня після проголошення рішення. В такий
же строк може бути внесено касаційне подання прокурора. У випадках, передбачених частиною четвертою статті 209 цього
Кодексу, строк касаційного оскарження, внесення подання
обчислюється з дня, наступного після того, який призначено судом
для ознайомлення з мотивованим рішенням. Стаття 291 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2135-08
від 15.10.73, N 1461-10 від 23.01.81; Законами N 2857-12 від
15.12.92, N 4018-12 від 24.02.94 )
Стаття 291-1. Строки розгляду справи у касаційній інстанції
Суд касаційної інстанції повинен розглянути справу, що
надійшла за касаційною скаргою або поданням, у день, призначений
судом першої інстанції. В разі особливої складності справи або в
інших виняткових випадках розгляд справи може бути перенесено
відповідно головою Верховного Суду Республіки Крим, обласного,
Київського і Севастопольського міських судів, військового суду
регіону, Військово-Морських Сил - в межах десятиденного строку,
Головою Верховного Суду України або його заступниками - в межах
місячного строку. Про перенесення розгляду справи суд касаційної інстанції
повідомляє осіб, які беруть участь у справі. Кодекс доповнено статтею 291-1 згідно з Указом ПВР N 1461-10 від
23.01.81; із змінами, внесеними згідно із Законами N 2857-12 від
15.12.92, N 4018-12 від 24.02.94 )
Стаття 292. Зміст касаційної скарги, подання
Касаційна скарга, подання повинні містити в собі: 1) найменування суду, якому адресується скарга, подання; 2) найменування особи, яка подає скаргу, подання; 3) суть рішення, на яке подано скаргу чи внесено подання, та
найменування суду, який його постановив; 4) вказівку на те, в чому полягає неправильність рішення; 5) просьбу особи, яка подає скаргу, подання; 6) перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги,
подання. Касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або
її представником. Касаційне подання підписується прокурором. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути
додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження
представника, якщо в справі немає такого повноваження. До касаційної скарги, подання додаються копії скарги, подання
відповідно до числа осіб, які брали участь у справі. Стаття 292 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР від
15.10.66; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 293. Порядок подачі касаційної скарги, внесення

подання
Касаційну скаргу, подання в письмовій формі подають через суд
першої інстанції, який вирішив справу. До касаційної скарги, не оформленої відповідно до вимог,
передбачених статтею 292 цього Кодексу, і не оплаченої державним
митом, застосовуються правила статті 139 цього Кодексу. Стаття 293 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від
15.12.92 )
Стаття 294. Надіслання копій касаційної скарги, подання

особам, які брали участь у справі, та передача

справи до вищестоящого суду
Одержавши касаційну скаргу, подання, суд не пізніше
наступного дня надсилає копії касаційної скарги, подання всім
особам, зазначеним у статті 289 цього Кодексу. По закінченні касаційного строку суд надсилає касаційну
скаргу, подання разом із справою до суду касаційної інстанції,
призначивши в межах місячного строку день її розгляду. Стаття 294 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10
від 23.01.81; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 295. Пояснення на касаційну скаргу, подання
Особи, які брали участь у справі, вправі представити
пояснення на касаційну скаргу, подання як в суд, що постановив
рішення, так і в суд касаційної інстанції. Стаття 295 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10
від 23.01.81; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 296. Приєднання співучасників до касаційної

скарги сторони
Співучасники та треті особи мають право приєднатися до
касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали.
Заява про приєднання до касаційної скарги державним митом не
оплачується. Стаття 296 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від
15.12.92 )
Стаття 297. Повідомлення про розгляд справи за касаційною

скаргою, поданням
Особи, які подають касаційні скарги безпосередньо до суду,
сповіщаються про день слухання справи усно, а в разі надходження
від них касаційних скарг поштою - письмовим повідомленням. Інші особи, які брали участь у справі, сповіщаються про день
слухання справи письмовим повідомленням, що надсилається їм разом
з копією касаційної скарги, подання. Список справ, призначених до розгляду в касаційному порядку,
вивішується в приміщенні суду касаційної інстанції не пізніше як
за день до їх розгляду. Стаття 297 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10
від 23.01.81; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 298. Право сторін та інших осіб, які брали участь у

справі, давати пояснення в суді касаційної

інстанції
Сторони та інші особи, які брали участь у справі, якщо вони
з'являться в судове засідання, повинні бути допущені судом до дачі
пояснень. Стаття 298 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10
від 23.01.81 )
Стаття 299. Відкликання, доповнення, зміна касаційного

подання та відмова від касаційної скарги
Прокурор, який вніс касаційне подання, вправі до початку
розгляду справи в судовому засіданні відкликати, доповнити або
змінити подання. Вищестоящий прокурор, його заступник до початку розгляду
справи в судовому засіданні вправі доповнити або змінити касаційне
подання. Сторона, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитись
від неї. Відмова не приймається, якщо вона суперечить законові або
порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси. Стаття 299 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від
15.12.92 )
Стаття 300. Подання нових матеріалів
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають
право як до початку, так і під час розгляду справи в суді
касаційної інстанції подавати додаткові матеріали, що стверджують
або спростовують скаргу чи подання. Стаття 300 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10
від 23.01.81; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 301. Забезпечення порядку в судовому засіданні
Головуючий в засіданні суду вживає необхідних заходів до
забезпечення в судовому засіданні належного порядку, керуючись
статтями 162 і 164 цього Кодексу.
Стаття 302. Початок розгляду справи
Головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа,
за чиєю скаргою або поданням та на рішення якого суду підлягає
розглядові. Головуючий з'ясовує, хто з осіб, які брали участь у
справі, з'явився, та перевіряє їх особу, а також повноваження
службових осіб і представників. Стаття 302 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від
15.12.92 )
Стаття 303. Оголошення складу суду і роз'яснення права

відводу
Головуючий оголошує склад суду, а також прізвища прокурора,
перекладача і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх
право заявляти відводи. Підстави для відводів, порядок вирішення заявленого відводу і
наслідки задоволення таких заяв визначаються статтями 18-23 цього
Кодексу.
Стаття 304. Роз'яснення особам, які беруть участь у

справі, їх прав і обов'язків
Головуючий роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх
процесуальні права і обов'язки.
Стаття 305. Наслідки неявки в судове засідання осіб,

які беруть участь у справі
В разі неявки в судове засідання будь-кого з осіб, які беруть
участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце
розгляду справи, суд відкладає розгляд справи. Неявка зазначених у цій статті осіб, належним чином
повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає
розглядові справи. Проте суд вправі і в цих випадках, визнавши
причини неявки поважними, відкласти розгляд справи. Про неявку без поважних причин прокурора або адвоката суд
повідомляє відповідно вищестоящого прокурора або президію колегії
адвокатів.
Стаття 306. Вирішення судом клопотань і заяв осіб, які

беруть участь у справі
Клопотання і заяви осіб, які беруть участь у справі, з усіх
питань, пов'язаних з розглядом справи в касаційній інстанції,
вирішуються судом після заслухання думки інших осіб, які беруть
участь в справі. Стаття 306 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від
15.12.92 )
Стаття 307. Розгляд справи
Розгляд справи починається доповіддю головуючого або одного з
членів суду, який викладає обставини справи, рішення суду та
доводи касаційної скарги, подання, письмові пояснення на касаційну
скаргу, подання та зміст поданих до суду нових матеріалів. Після доповіді головуючого або члена суду сторони та інші
особи, які беруть участь у справі, дають свої пояснення, причому
першою дає пояснення сторона, яка подала касаційну скаргу. Якщо
рішення оскаржили обидві сторони, першим дає пояснення позивач. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, вправі
наводити і такі доводи, що не були зазначені в касаційній скарзі. Коли справа розглядається за поданням, то після доповіді
члена суду про обставини справи прокурор обгрунтовує касаційне
подання. Стаття 307 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від
15.12.92 )
Стаття 308. Участь у касаційній інстанції представників

громадських організацій і трудових колективів
До участі в розгляді справи в касаційному порядку за ухвалою
суду допускаються представники громадських організацій і трудових
колективів, які не є стороною в справі. При цьому, якщо вони брали
участь у суді першої інстанції, повторних повноважень не
потребується. Стаття 308 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10
від 23.01.81 )
Стаття 309. Відмова позивача від позову та мирова угода

сторін
Відмова позивача від позову або мирова угода сторін, укладена
після подачі касаційної скарги чи подання, повинні бути
представлені в письмовій формі на затвердження суду касаційної
інстанції. До прийняття відмови від позову або до затвердження
мирової угоди суд роз'яснює позивачеві або сторонам наслідки їх
процесуальних дій. При прийнятті відмови позивача від позову або при
затвердженні мирової угоди суд касаційної інстанції скасовує
постановлене рішення і закриває провадження в справі. В разі відхилення відмови від позову або відхилення мирової
угоди сторін з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 103
цього Кодексу, суд розглядає справу в касаційному порядку. Стаття 309 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10
від 23.01.81; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 310. Обов'язки касаційної інстанції
При розгляді справи в касаційному порядку суд по наявних в
справі і додатково поданих сторонами та іншими особами, які беруть
участь у справі, матеріалах перевіряє законність і обгрунтованість
рішення суду першої інстанції як в оскарженій, так і в
неоскарженій частині, а так само щодо осіб, які не подали скарг. Суд не зв'язаний доводами касаційної скарги або подання і
зобов'язаний перевірити справу в повному обсязі. Стаття 310 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від
15.12.92 )
Стаття 311. Повноваження касаційної інстанції
Суд, розглянувши справу в касаційному порядку, вправі своєю
ухвалою: 1) залишити рішення без зміни, а касаційну скаргу або подання
- без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і направити справу
на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суддів або до
іншого суду першої інстанції; 3) скасувати рішення повністю або частково і закрити
провадження в справі або залишити заяву без розгляду; 4) змінити рішення або постановити нове рішення, не передаючи
справи на новий розгляд, якщо по справі не вимагається збирання
або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені
судом першої інстанції повно і правильно, але допущено помилку в
застосуванні норм матеріального права. Стаття 311 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10
від 23.01.81; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 312. Підстави для скасування рішення суду в

касаційному порядку
Підставами для скасування рішення суду в касаційному порядку
і передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які
суд вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду, викладених у рішенні,
обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального
або норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних
лише формальних міркувань.
Стаття 313. Порушення або неправильне застосування норм

матеріального права
Норми матеріального права вважаються порушеними або
неправильно застосованими: 1) якщо суд не застосував закону, який треба було
застосувати; 2) якщо суд застосував закон, який не треба було
застосовувати; 3) якщо суд неправильно витлумачив закон.
Стаття 314. Порушення або неправильне застосування

норм процесуального права
Порушення або неправильне застосування норм процесуального
права є підставою до скасування рішення лише при умові, якщо це
порушення призвело або могло призвести до неправильного вирішення
справи. Рішення в усякому разі підлягає скасуванню, якщо: 1) справа розглянута неправомочним складом суду; 2) справа розглянута з порушенням таємниці нарадчої кімнати; 3) при розгляді справи були порушені правила про мову, якою
ведеться судочинство (стаття 9 цього Кодексу); 4) рішення не підписане будь-яким з суддів або підписане не
тими суддями, які зазначені в рішенні; 5) рішення постановлено не тими суддями, які входили до
складу суду, що розглядав справу; 6) протокол судового засідання відсутній у справі або не
підписаний головуючим і секретарем судового засідання; 7) справу розглянуто у відсутності будь-кого з осіб, які
беруть участь у справі, не повідомлених про час і місце судового
засідання; 8) суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не
були притягнуті до участі в справі.
Стаття 315. Скасування рішення з закриттям провадження

в справі або залишенням заяви без розгляду
Рішення суду підлягає скасуванню в касаційному порядку з
закриттям провадження в справі або залишенням заяви без розгляду з
підстав, зазначених у статтях 227 і 229 цього Кодексу. Стаття 315 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10
від 23.01.81 )
Стаття 316. Прийняття вищестоящим судом справи до

свого розгляду по першій інстанції
Суд касаційної інстанції в разі повторного скасування рішення
суду першої інстанції повинен обговорити питання про прийняття
справи до свого розгляду по першій інстанції, про що зазначає в
ухвалі. Стаття 316 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10
від 23.01.81 )
Стаття 317. Ухвала касаційної інстанції і порядок її

постановлення
По справі, розглянутій в касаційному порядку, суд постановляє
ухвалу в нарадчій кімнаті, в якій ніхто не має права бути
присутнім, крім складу суду в даній справі. Судді не мають права розголошувати міркувань, що були
висловлені в нарадчій кімнаті. Ухвала постановляється більшістю голосів, викладається в
письмовій формі і підписується всім складом суду. В нарадчій кімнаті може бути викладено і підписано складом
суду резолютивну частину ухвали, а виготовлення її повного тексту
(стаття 318 цього Кодексу) відкладено на строк до 7 днів. Ухвала касаційної інстанції проголошується з додержанням
правил, викладених у статті 212 ( 1502-06 ) цього Кодексу. Стаття 317 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10
від 23.01.81; в редакції Закону N 27/96-ВР від 02.02.96 )
Стаття 318. Зміст ухвали суду касаційної інстанції
В касаційній ухвалі повинно бути зазначено: час і місце
постановлення ухвали, найменування і склад суду, який постановив
ухвалу, дані про участь в касаційній інстанції прокурора та інших
осіб, які брали участь у справі, за чиєю скаргою або поданням
розглядалась справа в касаційній інстанції, найменування рішення,
на яке подано скаргу чи внесено подання, зміст цього рішення, а
також доводи, викладені в скарзі або поданні, і результати
розгляду скарги або подання. При залишенні рішення без змін у касаційній ухвалі
обов'язково повинно бути зазначено, якими конкретними даними
спростовуються доводи скарги або подання, з посиланням на
відповідні матеріали справи. В разі скасування або зміни рішення в ухвалі обов'язково
зазначається, в чому полягає неправильність рішення, який закон і
в чому саме його порушено і чим спростовуються мотиви, що їх
покладено в основу рішення. Якщо рішення скасовується з передачею справи на новий
розгляд, в ухвалі повинно бути зазначено, які обставини слід
з'ясувати при новому розгляді справи. Стаття 318 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від
15.12.92 )
Стаття 319. Обов'язковість вказівок суду касаційної

інстанції
Викладені в ухвалі вказівки суду, що розглядає справу в
касаційному порядку, є обов'язковими для суду, який заново
розглядає дану справу. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку, не вправі
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати наперед питання
про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про
перевагу одних доказів над іншими, а також про те, яка має бути
застосована норма матеріального права і яке рішення має бути
постановлене при новому розгляді справи. Стаття 319 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10
від 23.01.81 )
Стаття 320. Окремі ухвали касаційної інстанції
Суд касаційної інстанції, виявивши під час розгляду справи в
касаційному порядку окремі помилки, допущені судом першої
інстанції, а також недоліки в роботі підприємств, установ,
організацій і службових осіб, може разом з касаційною ухвалою
постановити окрему ухвалу з приводу цих недоліків та помилок і
надіслати її відповідним підприємствам, установам, організаціям,
службовим особам або трудовим колективам, які зобов'язані в
місячний строк повідомити суд про вжиті ними заходи. Стаття 320 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10
від 23.01.81 )
Стаття 321. Законна сила ухвали касаційної інстанції
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає і
набирає законної сили з моменту її проголошення. Стаття 321 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10
від 23.01.81 )
Стаття 322. Розгляд касаційних скарг, що надійшли після

розгляду справи в касаційному порядку
Суд касаційної інстанції повинен прийняти до розгляду
касаційні скарги осіб, які брали участь у справі, що були подані у
встановлений строк або після поновлення пропущеного строку, але
надійшли до суду після розгляду справи в касаційному порядку за
касаційними скаргами інших осіб, які брали участь у справі, чи за
касаційним поданням, і постановляє по них додаткову касаційну
ухвалу. У випадках, коли додаткова касаційна ухвала тягне за собою
скасування або зміну раніше постановленої касаційної ухвали, суд
постановляє окрему ухвалу, якою доводить про це до відома голови
відповідного суду для вирішення питання про принесення подання. Стаття 322 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10
від 23.01.81; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Глава 41

Касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції

та внесення на нього окремого подання прокурора
( Назва глави 41 в редакції Закону N 2857-12 від 15.12.92 )

Стаття 323. Ухвали, на які можуть бути подані скарги

чи внесені окремі подання прокурора
На ухвали суду першої інстанції, крім ухвал Верховного Суду
України, окремо від рішення суду може бути протягом десяти днів з
наступного дня після їх оголошення подано до суду касаційної
інстанції скарги сторонами та іншими особами і внесено окремі
подання прокурором у разі, коли зазначені особи і прокурор брали
участь у справі: 1) у випадках, передбачених статтями 39, 81, 83, 89, 132,
136, 157, 213, 214, 215, 223, 347, 350, 351, 353, 354, 355, 421
цього Кодексу; 2) якщо вони перешкоджають дальшому рухові справи. Заперечення проти ухвал, що не підлягають оскарженню, можна
включити до касаційної скарги або окремого подання. Стаття 323 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10
від 23.01.81; Законами N 2857-12 від 15.12.92, N 2056-III
( 2056-14 ) від 19.10.2000 )
Стаття 324. Подача скарги і внесення окремого подання

на окрему ухвалу
Окрема ухвала, постановлена судом в порядку, передбаченому
статтями 235 і 248-8 цього Кодексу, може бути у встановленому
порядку оскаржена особою, відносно якої постановлена окрема
ухвала, на неї може бути внесено окреме подання. Стаття 324 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 5803-11
від 25.04.88; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 325. Порядок подачі скарги і внесення окремого

подання та їх розгляду
Скарги і окремі подання на ухвали суду першої інстанції
подаються і розглядаються в тому ж порядку, що і касаційні скарги,
подання. Стаття 325 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від
15.12.92 )
Стаття 326. Повноваження суду касаційної інстанції при

розгляді скарг, окремих подань на ухвали

суду першої інстанції
Суд касаційної інстанції вправі: 1) залишити ухвалу без змін, а скаргу чи окреме подання - без
задоволення; 2) скасувати ухвалу і передати питання на розгляд суду першої
інстанції; 3) скасувати ухвалу і вирішити питання по суті. Стаття 326 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10
від 23.01.81; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )

Глава 42

Перегляд у порядку судового нагляду рішень, ухвал

і постанов суду, що набрали законної сили

Стаття 327. Рішення, ухвали і постанови, що можуть

бути опротестовані
Рішення, ухвали і постанови суду, що набрали законної сили,
можуть бути переглянуті в порядку судового нагляду за протестами
службових осіб, зазначених у статті 328 цього Кодексу.
Стаття 328. Особи, які мають право опротестовувати рішення,

ухвали і постанови суду, що набрали законної

сили
Опротестовувати в порядку нагляду рішення, ухвали, постанови
суду, що набрали законної сили, мають право: 1) Голова Верховного Суду України, Генеральний прокурор
України та їх заступники - рішення, ухвали і постанови будь-якого
суду України, за винятком постанов Пленуму Верховного Суду
України; 2) голови Верховного суду Республіки Крим, обласного,
Київського і Севастопольського міських судів та їх заступники,
прокурор Республіки Крим, області, міст Києва, Севастополя та їх
заступники - рішення, ухвали районного (міського), міжрайонного
(окружного) суду, а також касаційні ухвали судової колегії в
цивільних справах Верховного суду Республіки Крим, обласного,
Київського і Севастопольського міських судів; 3) голова військового суду регіону, Військово-Морських Сил,
військовий прокурор (на правах прокурора області), їх заступники -
рішення, ухвали військового суду гарнізону. Стаття 328 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2913-07
від 24.07.70, N 1461-10 від 23.01.81; Законами N 2857-12 від
15.12.92; N 4018-12 від 24.02.94 )
Стаття 329. Витребування справ
Службові особи, зазначені в статті 328 цього Кодексу, а також
районні і міські прокурори та прокурори гарнізонів вправі
витребувати від відповідних судів цивільну справу для вирішення
питання про наявність підстав для принесення протесту в порядку
судового нагляду. Якщо особа, яка витребувала справу, не має права принесення
протесту на дане рішення, ухвалу або постанову, вона в необхідних
випадках входить з поданням про принесення протесту в порядку
судового нагляду до вищестоящої службової особи, яка має право
принесення протесту. При відсутності підстав для принесення протесту про це
повідомляється особа, за заявою якої справа була витребувана для
перевірки, з зазначенням мотивів відмови, а справа повертається до
суду за належністю. Стаття 329 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10
від 23.01.81; Законом N 4018-12 від 24.02.94 )
Стаття 330. Суди, що розглядають протести
Справи в порядку нагляду розглядають: 1) президія Верховного суду Республіки Крим, обласного,
Київського та Севастопольського міських судів - за протестами
Голови Верховного Суду України, Генерального прокурора України та
їх заступників, голів Верховного суду Республіки Крим, обласного,
Київського, Севастопольського міських судів та їх заступників,
прокурора Республіки Крим, області, міст Києва, Севастополя та їх
заступників - на рішення і ухвали районних (міських) судів,
міжрайонних (окружних) судів та на касаційні ухвали Верховного
суду Республіки Крим, обласних судів, Київського і
Севастопольського міських судів; 2) військовий суд регіону, Військово-Морських Сил - за
протестами Голови Верховного Суду України, Генерального прокурора
України та їх заступників, голови військового суду регіону,
Військово-Морських Сил та їх заступників, військових прокурорів
(на правах прокурора області) - на рішення і ухвали військових
судів гарнізонів; 3) судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України
- за протестами Голови Верховного Суду України, Генерального
прокурора України та їх заступників - на рішення і ухвали районних
(міських) судів, міжрайонних (окружних) судів, Верховного суду
Республіки Крим, обласних судів, Київського і Севастопольського
міських судів, міжобласного суду; 4) військова колегія Верховного Суду України - за протестами
Голови Верховного Суду України, Генерального прокурора України та
їх заступників - на рішення і ухвали військових судів гарнізонів,
регіонів, Військово-Морських Сил та на касаційні ухвали військових
судів регіонів, Військово-Морських Сил; 5) Пленум Верховного Суду України - за протестами Голови
Верховного Суду України, Генерального прокурора України та їх
заступників - на рішення і ухвали судової колегії в цивільних
справах і військової колегії Верховного Суду України. Стаття 330 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2913-07
від 24.07.70, N 1461-10 від 23.01.81; Законами N 2857-12 від
15.12.92, N 4018-12 від 24.02.94 )
Стаття 331. Зупинення виконань рішень, ухвал та

постанов, що набрали законної сили
Службові особи, яким надано право принесення протестів у
порядку нагляду, можуть зупинити виконання відповідних рішень,
ухвал і постанов до закінчення провадження в порядку нагляду. Принесення протесту на рішення суду, прийняте по скарзі на
неправомірні дії службової особи, що ущемляють права громадянина,
зупиняє виконання рішення до закінчення провадження в порядку
нагляду. Стаття 331 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 5803-11
від 25.04.88 )
Стаття 332. Надіслання копій протесту особам, які беруть

участь у справі, і повідомлення їх про час і

місце розгляду справи
Службова особа, приносячи протест у порядку нагляду, повинна
додати до нього копії протесту відповідно до числа осіб, які брали
участь у справі. Верховний Суд України або Верховний Суд Республіки Крим,
обласний, Київський і Севастопольський міські суди, військовий суд
регіону, Військово-Морських Сил надсилає сторонам та іншим особам,
які брали участь у справі, копії протесту з таким розрахунком, щоб
вони мали можливість подати письмові пояснення на протест і
додаткові матеріали по справі. В необхідних випадках одночасно з
надісланням копії протесту сторони та інші особи, які беруть
участь у справі, повідомляються про час і місце розгляду справи.
( Стаття 332 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10
від 25.01.81; Законом N 4018-12 від 24.02.94 )
Стаття 333. Право осіб, які беруть участь у справі, подати

пояснення на протест і взяти участь у розгляді

справи
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають
право подати письмові пояснення на протест. Особи, повідомлені про час і місце розгляду справи, якщо вони
з'являться, допускаються до участі в її розгляді. Неявка їх не
перешкоджає розглядові справи.
Стаття 334. Відкликання та зміна протесту
Службова особа, яка принесла протест у порядку нагляду, має
право відкликати, змінити або доповнити його до початку розгляду
справи судом. Протест може бути доповнений або змінений
вищестоящим прокурором. Про відкликання протесту суд повідомляє
осіб, які беруть участь у справі. В ході розгляду справи протест
не може бути ні відкликано, ні змінено. Стаття 334 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10
від 23.01.81; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 335. Розгляд справ за протестами
При розгляді справ у порядку судового нагляду застосовуються
правила, викладені в статтях 301-307 цього Кодексу, з винятками і
доповненнями, зазначеними в цій статті. Справа за протестом на рішення, ухвалу, постанову, що набрали
законної сили, розглядається президіями Верховного суду Республіки
Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів та
військовим судом регіону, Військово-Морських Сил не пізніш як
через двадцять днів, а в судовій колегії в цивільних справах та у
військовій колегії Верховного Суду України - не пізніш як через
один місяць з дня надходження справи з протестом. Справи за протестами в порядку судового нагляду в президії
Верховного суду Республіки Крим, обласного, Київського і
Севастопольського міських судів доповідає голова, заступник
голови, член президії або суддя Верховного суду Республіки Крим,
обласного, Київського і Севастопольського міських судів, у
військовому суді регіону, Військово-Морських Сил, в судовій
колегії в цивільних справах і військовій колегії Верховного Суду
України - Голова, заступник Голови або один із суддів, а в Пленумі
Верховного Суду України - Голова, заступник Голови або члени
Пленуму, які раніше не брали участі в розгляді цієї справи. Доповідач викладає обставини справи, рішення, ухвали і
постанови в даній справі та зміст протесту. Особи, які брали участь у справі та були повідомлені про час
і місце розгляду справи, якщо вони з'явились в судове засідання,
дають пояснення після доповіді справи. У розгляді справи в порядку судового нагляду бере участь
прокурор, який підтримує принесений ним або вищестоящим прокурором
протест або висловлює свою думку у справі, яка розглядається за
протестом голови суду або його заступника. Стаття 335 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10
від 23.01.81; Законами N 2857-12 від 15.12.92, N 4018-12 від
24.02.94 )
Стаття 336. Обов'язки суду при розгляді справи в порядку

нагляду
При розгляді справи в порядку нагляду суд по наявних у справі
і додатково поданих матеріалах перевіряє законність і
обгрунтованість рішення, ухвали і постанови як в опротестованій,
так і в неопротестованій частині, а так само щодо осіб, не
зазначених у протесті. Суд не зв'язаний доводами протесту і зобов'язаний перевірити
справу в повному обсязі.
Стаття 337. Повноваження суду, який розглядає справу в

порядку нагляду
Суд, розглянувши справу в порядку нагляду, своєю ухвалою або
постановою вправі: 1) залишити рішення, ухвалу, постанову без змін, а протест -
без задоволення; 2) скасувати рішення, ухвалу або постанову повністю або
частково і направити справу на новий розгляд до суду першої або
касаційної інстанції; 3) скасувати рішення, ухвалу або постанову повністю або
частково і закрити провадження в справі чи залишити заяву без
розгляду; 4) залишити в силі одне з раніше постановлених у справі
рішень, одну з ухвал чи постанов; 5) змінити рішення, ухвалу чи постанову або постановити нове
рішення, не передаючи справи на новий розгляд, якщо по справі не
вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини
справи встановлені судом першої інстанції повно і правильно, але
допущено помилку в застосуванні норм матеріального права. Стаття 337 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10
від 23.01.81 )
Стаття 338. Підстави для скасування в порядку нагляду

рішень, ухвал або постанов суду
Підставами для скасування в порядку нагляду рішень, ухвал чи
постанов суду є їх необгрунтованість або істотні порушення норм
матеріального чи норм процесуального права. Рішення, ухвала або постанова суду підлягають скасуванню в
порядку нагляду з закриттям провадження в справі чи залишенням
заяви без розгляду з підстав, передбачених статтями 227 і 229
цього Кодексу. Стаття 338 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10
від 23.01.81 )
Стаття 339. Ухвали та постанови по протестах в порядку

судового нагляду
Постанови президій Верховного суду Республіки Крим, обласних,
Київського і Севастопольського міських судів, ухвали військових
судів регіонів, Військово-Морських Сил, ухвали судової колегії в
цивільних справах і військової колегії Верховного Суду України,
постанови Пленуму Верховного Суду України постановляються з
додержанням правил, передбачених статтею 17 цього Кодексу. Ухвала військового суду регіону, Військово-Морських Сил,
судової колегії в цивільних справах і військової колегії
Верховного Суду України, постановлена за протестом в порядку
судового нагляду, підписується всім складом суду. Постанова президії Верховного суду Республіки Крим,
обласного, Київського і Севастопольського міських судів
підписується головуючим у засіданні президії, а постанова Пленуму
Верховного Суду України - головуючим та секретарем Пленуму. В засіданні Пленуму Верховного Суду України ведеться
протокол, який підписується головуючим та секретарем Пленуму. Стаття 339 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від
15.10.66, N 1461-10 від 23.01.81; Законами N 2857-12 від 15.12.92,
N 4018-12 від 24.02.94 )
Стаття 340. Зміст ухвал і постанов, постановлених у

порядку судового нагляду
В постанові президії Верховного суду Республіки Крим,
обласного, Київського і Севастопольського міських судів, в ухвалі
військового суду регіону, Військово-Морських Сил, ухвалі судової
колегії в цивільних справах і військової колегії Верховного Суду
України, в постанові Пленуму Верховного Суду України повинно бути
зазначено: час і місце розгляду справи; склад суду, який брав
участь у розгляді справи; прізвище прокурора, прізвище доповідача;
обставини справи; зміст рішення, ухвали суду першої інстанції, а
також усі інші ухвали та постанови у справі; зміст протесту;
мотиви постанови, а в разі передачі справи на новий розгляд -
також суд, до якого передається справа. Стаття 340 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10
від 23.01.81; Законами N 2857-12 від 15.12.92, N 4018-12 від
24.02.94)
Стаття 341. Обов'язковість вказівок суду, який розглядає

справу в порядку судового нагляду
Вказівки суду, який розглядає справу в порядку судового
нагляду, викладені в ухвалі або постанові, є обов'язковими для
суду, який заново розглядає дану справу. Ці вказівки обов'язкові в
межах, передбачених статтею 319 цього Кодексу. Суд при розгляді справи в порядку судового нагляду,
скасовуючи касаційну ухвалу, не вправі вирішувати наперед
висновки, що можуть бути зроблені касаційною інстанцією при
повторному розгляді справи.
Стаття 342. Окремі ухвали, постанови суду в порядку

судового нагляду
Розглядаючи справу в порядку судового нагляду, судова колегія
в цивільних справах і військова колегія Верховного Суду України та
військові суди регіонів, Військово-Морських Сил може постановити
окрему ухвалу, а президія Верховного суду Республіки Крим,
обласного, Київського і Севастопольського міських судів та Пленум
Верховного Суду України - окрему постанову при наявності підстав,
передбачених статтею 320 цього Кодексу. Стаття 342 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10
від 23.01.81; Законами N 2857-12 від 15.12.92, N 4018-12 від
24.02.94 )

Глава 43

Перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами

рішень, ухвал і постанов суду, що набрали

законної сили
Стаття 343. Підстави перегляду
Рішення, ухвали і постанови, що набрали законної сили, можуть
бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду рішень, ухвал і постанов у зв'язку з
нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути
відомі заявникові; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили,
завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний
висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість
документів або речових доказів, що потягли за собою постановлення
незаконного або необгрунтованого рішення; 3) встановлені вироком суду, що набрав законної сили,
злочинні дії сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, або
їх представників чи злочинні діяння суддів, вчинені при розгляді
даної справи; 4) скасування рішення, вироку, ухвали або постанови суду чи
постанови іншого органу, що стали підставою для постановлення
даного рішення, ухвали чи постанови.
Стаття 344. Особи, за заявою яких переглядаються

рішення, ухвали чи постанови
Судові рішення, ухвали чи постанови переглядаються за заявою
сторін, інших осіб, які брали участь у справі, або за поданням
прокурора.
Стаття 345. Суди, що переглядають рішення, ухвали чи

постанови, та строки подання заяв
Рішення, що набрало законної сили, переглядається у зв'язку з
нововиявленими обставинами судом, який виніс це рішення. Перегляд
у зв'язку з нововиявленими обставинами ухвал і постанов касаційної
або наглядної інстанції, якими змінено рішення суду першої
інстанції чи постановлено нове рішення, провадиться судом, який
змінив рішення або виніс нове рішення. Сторони та інші особи, які брали участь у справі (стаття 344
цього Кодексу), заяви про перегляд рішень, ухвал та постанов у
зв'язку з нововиявленими обставинами можуть подавати протягом
трьох місяців з дня встановлення обставини, що стала підставою для
перегляду рішення, ухвали або постанови. Зазначені строки обчислюються: 1) у випадках, передбачених пунктом 1 статті 343 цього
Кодексу, - з дня відкриття обставин, що мають істотне значення для
справи; 2) у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 статті 343 цього
Кодексу, - з дня, коли вирок у кримінальній справі набере законної
сили; 3) у випадках, передбачених пунктом 4 статті 343 цього
Кодексу, - з дня набрання вироком, рішенням, ухвалою або
постановою суду законної сили або винесення органом державного
управління постанови, протилежної за своїм змістом вироку,
рішенню, ухвалі або постанові, на яких було обгрунтовано рішення,
ухвалу або постанову, що переглядається у зв'язку з нововиявленими
обставинами. Стаття 345 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10
від 23.01.81 )
Стаття 346. Порядок розгляду заяв та подань;

повноваження суду
Суд розглядає заяву чи подання про перегляд судового рішення,
ухвали або постанови у зв'язку з нововиявленими обставинами в
судовому засіданні, повідомивши про день розгляду справи заявника
та осіб, які брали участь у справі. Неявка їх не перешкоджає
розглядові справи. Суд перевіряє обгрунтованість заяви чи подання; при наявності
передбачених законом підстав постановляє ухвалу про задоволення
заяви або подання про перегляд рішення, ухвали чи постанови,
скасовує рішення, ухвалу чи постанову. Після скасування рішення,
ухвали або постанови справа розглядається судом за правилами,
встановленими цим Кодексом. При необгрунтованості заяви або подання суд відхиляє їх.
Стаття 347. Оскарження ухвали суду
Ухвала суду про задоволення заяви чи подання про перегляд
рішення, ухвали або постанови суду в зв'язку з нововиявленими
обставинами оскарженню не підлягає Ухвала суду про відхилення заяви або подання про перегляд
рішення, ухвали чи постанови у зв'язку з нововиявленими
обставинами може бути оскаржена, на неї може бути внесено окреме
подання прокурора. Стаття 347 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від
15.12.92 )

Розділ V
ЗВЕРНЕННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ ДО ВИКОНАННЯ

ТА ПОВОРОТ ВИКОНАННЯ
( Назва Розділу V в редакції Закону

N 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000 )
Глава 44

Звернення судового рішення до виконання
Стаття 348. Звернення судового рішення до виконання
За кожним рішенням, яке набрало законної сили або допущено до
негайного виконання, за заявою особи, на користь якої постановлено
рішення, видається один виконавчий лист. Коли на підставі
постановленого рішення належить передати майно, що є в кількох
місцях, або коли рішення постановлено на користь кількох позивачів
чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів
видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину
рішення треба виконати за кожним листом.
Стаття 349. Виконання рішень судів
Виконання рішень судів здійснюється відповідно до Закону
України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ).
Стаття 350. Поновлення пропущеного строку для пред'явлення

виконавчого документа до виконання
Стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення
виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом
поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду,
який видав виконавчий лист, або до суду за місцем виконання і
розглядається в судовому засіданні з повідомленням сторін, які
беруть участь у справі, проте їх неявка не є перешкодою для
вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає
таку заяву в десятиденний строк.
На ухвалу суду з питання поновлення строку може бути подано
скаргу, внесено окреме подання.
Стаття 351. Відстрочка або розстрочка виконання, зміна

способу і порядку виконання рішення
За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або
роблять його неможливим, за заявою державного виконавця або за
заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний
строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання,
зміну способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з
викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або
розстрочити виконання, змінити спосіб і порядок виконання рішення.
На ухвалу суду про відстрочку або розстрочку виконання, зміну
способу і порядку виконання рішення може бути подано скаргу,
внесено окреме подання.
Стаття 352. Мирова угода і відмова від примусового виконання

рішення
Мирова угода, укладена між сторонами, або відмова стягувача
від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в
письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденного
строку передає її до суду за місцем виконання рішення на
затвердження.
Суд має право перевірити і не затвердити мирову угоду або не
прийняти відмови стягувача від примусового виконання, якщо це
суперечить закону або порушує права чи свободи інших осіб.
За результатами розгляду мирової угоди або відмови від
примусового виконання суд постановляє ухвалу відповідно до правил
статті 179 цього Кодексу.
Стаття 353. Видача дубліката виконавчого листа
Замість втраченого оригіналу виконавчого листа суд, який
постановив рішення, може видати дублікат. Заява про видачу
дубліката розглядається в судовому засіданні з викликом сторін і
заінтересованих осіб, проте їх неявка не є перешкодою для
вирішення питання про видачу дубліката.
На ухвалу суду з питання видачі дубліката може бути подано
скаргу, внесено окреме подання.
Стаття 354. Вирішення питання про тимчасове влаштування

дитини до дитячого або лікувального закладу
Питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або
лікувального закладу вирішується судом за поданням державного
виконавця.
Суд у десятиденний строк розглядає це питання в судовому
засіданні з викликом сторін та за обов'язковою участю
представників органів опіки та піклування. Проте неявка сторін не
є перешкодою для вирішення питання про тимчасове влаштування
дитини до дитячого або лікувального закладу.
На ухвалу суду про тимчасове влаштування дитини до дитячого
або лікувального закладу може бути подано скаргу, внесено окреме
подання.

Стаття 355. Вирішення питання про оголошення розшуку

боржника або дитини
Розшук оголошується за місцем виконання рішення або за
останнім відомим місцем проживання (знаходження) боржника чи
місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання
(знаходження) стягувача.
Суд має право витребувати від державного виконавця всі
необхідні документи для вирішення питання про оголошення розшуку.
Суд розглядає подання державного виконавця у десятиденний
строк.
На ухвалу суду з питання оголошення розшуку боржника або
дитини може бути подано скаргу, внесено окреме подання.
( Глава 44 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від
15.10.66, N 3764-08 від 25.04.75, N 52-09 від 18.07.75, N 1461-10
від 23.01.81, N 2994-10 від 11.01.82, N 7194-10 від 22.06.84,
N 8520-10 від 01.03.85, N 8627-10 від 20.03.85, N 1897-11 від
11.03.86, N 5095-11 від 24.12.87, N 5207-11 від 11.01.88,
N 9166-11 від 04.05.90; Законами N 2295-12 від 23.04.92, N 2857-12
від 15.12.92, N 3179-12 від 05.05.93, N 287/94-ВР від 14.12.94,
N 68/95-ВР від 15.02.95, N 75/95-ВР від 28.02.95, N 82/95-ВР від
02.03.95, N 27/96-ВР від 02.02.96; в редакції Закону N 2056-III
( 2056-14 ) від 19.10.2000 )

( Главу 45 виключено на підставі Закону N 2056-III
( 2056-14 ) від 19.10.2000 )

( Главу 46 виключено на підставі Закону N 2056-III
( 2056-14 ) від 19.10.2000 )

( Главу 47 виключено на підставі Закону N 2056-III
( 2056-14 ) від 19.10.2000 )

( Главу 48 виключено на підставі Закону N 2056-III
( 2056-14 ) від 19.10.2000 )

( Главу 49 виключено на підставі Закону N 2056-III
( 2056-14 ) від 19.10.2000 )

Глава 50

Поворот виконання
Стаття 420. Порядок вирішення питань про поворот виконання
Питання про поворот виконання вирішує вищестоящий суд, якщо
він, скасувавши рішення, закриває провадження в справі, залишає
позов без розгляду, відмовляє у позові повністю або, змінивши
рішення, задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу
повернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові
відмовлено або позовні вимоги задоволені в меншому розмірі, суд,
постановляючи рішення, повинен зобов'язати позивача повернути
відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим
рішенням. В разі неможливості повернути майно в рішенні, ухвалі,
постанові суду передбачається відшкодування вартості цього майна в
розмірі суми, одержаної від його реалізації.
Стаття 421. Строк подання заяв про поворот виконання
Якщо питання про поворот виконання рішення не було розв'язано
судом при новому розгляді справи або вищестоящим судом, заява
відповідача про повернення стягненого з нього за скасованим
рішенням майна розглядається судом першої інстанції, в якому
знаходиться справа. Заяву про поворот виконання можна подати у
межах загального строку позовної давності без оплати державною
пошлиною. Суд розглядає таку заяву в судовому засіданні з викликом
сторін і постановляє ухвалу. На ухвалу суду може бути подано скаргу, внесено окреме
подання. Стаття 421 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від
15.12.92 )
Стаття 422. Особливості повороту виконання по окремих

категоріях справ
В разі скасування порядком нагляду або у зв'язку з
нововиявленими обставинами рішень у справах: про стягнення на
користь члена колгоспу оплати за працю в колгоспі, про стягнення
винагороди за використання авторського права, права на відкриття,
винахід, на який видано авторське свідоцтво, раціоналізаторську
пропозицію і промисловий зразок, про відшкодування шкоди,
заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також
втратою годувальника, поворот виконання допускається, якщо
скасоване рішення було обгрунтовано на повідомлених позивачем
неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. По аліментних справах, а також по справах про стягнення
заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових
правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від
того, яким порядком скасовано рішення, за винятком тих випадків,
коли рішення було обгрунтовано на підроблених документах або на
завідомо неправдивих відомостях позивача. Стаття 422 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від
15.10.66, N 1736-08 від 05.06.73, N 1461-10 від 23.01.81,
N 2994-10 від 11.01.82 )
Стаття 422-1. Поворот виконання в справах про

адміністративне виселення
В разі скасування постанови прокурора про адміністративне
виселення після її виконання порушені житлові права громадян,
виселених з жилого приміщення, підлягають поновленню відповідно до
чинного законодавства України. Спори, що виникли при цьому,
підлягають розглядові в суді. Кодекс доповнено статтею 422-1 згідно з Указом ПВР N 1897-12 від
11.03.86; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від
15.12.92 )

Розділ VI
ЦИВІЛЬНІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПРАВА ІНОЗЕМНИХ ГРОМАДЯН

І ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА.

ПОЗОВИ ДО ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ, СУДОВІ ДОРУЧЕННЯ І

РІШЕННЯ ІНОЗЕМНИХ СУДІВ. МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ
( Назва розділу VI із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР

N 1461-10 від 23.01.81 )

Стаття 423. Цивільні процесуальні права іноземних громадян,

іноземних підприємств і організацій
Іноземні громадяни мають право звертатись до судів України і
користуються цивільними процесуальними правами нарівні з
громадянами України. Іноземні підприємства і організації мають право звертатись до
судів України і користуються цивільними процесуальними правами
для захисту своїх інтересів. Законодавством України можуть бути встановлені відповідні
обмеження щодо громадян, підприємств і організацій тих держав, в
яких допускаються спеціальні обмеження цивільних процесуальних
прав громадян, підприємств або організацій України. Стаття 423 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від
15.12.92 )
Стаття 424. Цивільні процесуальні права осіб без

громадянства
Особи без громадянства мають право звертатись до судів
України і користуються цивільними процесуальними правами нарівні з
громадянами України. Стаття 424 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2422-09
від 19.08.77; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 424-1. Підсудність судам України цивільних справ

по спорах, в яких беруть участь іноземні

громадяни, особи без громадянства, іноземні

підприємства і організації, а також по спорах,

в яких хоча б одна з сторін проживає за

кордоном
Підсудність судам України цивільних справ по спорах, в яких
беруть участь іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні
підприємства і організації, а також по спорах, в яких хоча б одна
з сторін проживає за кордоном, визначається законодавством
України. Кодекс доповнено статтею 424-1 згідно з Указом ПВР N 2422-09 від
19.08.77; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від
15.12.92 )
Стаття 425. Позови до іноземних держав. Дипломатичний

імунітет
Пред'явлення позову до іноземної держави, забезпечення позову
і звернення стягнення на майно іноземної держави, яке знаходиться
в Україні, можуть бути допущені лише за згодою компетентних
органів відповідної держави. Акредитовані в Україні дипломатичні представники іноземних
держав та інші особи, зазначені у відповідних законах і
міжнародних договорах України, підлягають юрисдикції суду України
в цивільних справах лише в межах, що визначаються нормами
міжнародного права або міжнародними договорами України. В тих випадках, коли в іноземній державі не забезпечується
Україні, її майну або представникам України така ж судова
недоторканність, яка, згідно з цією статтею, забезпечується
іноземним державам, їх майну або представникам іноземних держав в
Україні, Кабінетом Міністрів України або іншим управомочним
органом може бути приписано щодо цієї держави, її майна або
представника цієї держави застосування відповідних заходів. Стаття 425 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10
від 23.01.81; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 426. Виконання судових доручень іноземних судів

і звернення судів України з дорученнями до

іноземних судів
Суди України виконують передані їм в установленому порядку
доручення іноземних судів про проведення окремих процесуальних дій
(вручення повісток та інших документів, допит сторін і свідків,
проведення експертизи і огляду на місці тощо), за винятком
випадків, коли: 1) виконання доручення суперечило б суверенітетові України
або загрожувало б безпеці України; 2) виконання доручення не належить до компетенції суду. Виконання доручень іноземних судів про проведення окремих
процесуальних дій провадиться на основі законодавства України. Суди України можуть звертатися до іноземних судів з
дорученням про виконання окремих процесуальних дій. Порядок зносин
судів України з іноземними судами визначається законодавством
України і міжнародними договорами України. Стаття 426 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10
від 23.01.81; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 427. Виконання в Україні рішень іноземних судів

і арбітражних судів
Порядок виконання в Україні рішень іноземних судів і
арбітражних судів визначається відповідними міжнародними
договорами України. Рішення іноземного суду або арбітражного суду
може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох
років з моменту набрання рішенням законної сили. Стаття 427 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-10
від 23.01.81; Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 428. Міжнародні договори
Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила,
ніж ті, що їх містить законодавство України про цивільне
судочинство, то застосовуються правила відповідного міжнародного
договору. Стаття 428 в редакції Указу ПВР N 1461-10 від 23.01.81; із
змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
( ст.1 - ст.122 ( 1501-06 )

( ст.123 - ст.288 ( 1502-06 )

( Постатейні матеріали ( 1504-06 )

( Додатки ( 1505-06 )

  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Зміст

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: