У К А ЗПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
Про примусове лікування і трудове перевихованняхворих на наркоманію
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1969, N 17, ст. 133 )
Враховуючи побажання громадських організацій і колективів
трудящих і з метою поліпшення організації лікування хворих на
наркоманію, Президія Верховної Ради Української РСР
п о с т а н о в л я є:
1. Встановити, що хворі, на наркоманію повинні проходити
повний курс, спеціального лікування у лікувально-профілактичних
установах Міністерства охорони здоров'я УРСР за місцем їх
проживання.
Особи, які незважаючи на вжиті до них заходи громадського
впливу, відмовляються від добровільного лікування, систематично
зловживають наркотичними речовинами, порушують трудову дисципліну,
громадський порядок та правила соціалістичного співжиття
підлягають направленню до лікувально-трудового профілакторію
Міністерства внутрішніх справ УРСР для примусового лікування і
трудового перевиховання на строк від одного до двох років.
2. Питання про направлення до лікувально-трудового
профілакторію осіб, зазначених у статті 1, розглядається районним
(міським) народним судом за клопотанням державних, громадських
організацій, лікувально-профілактичних установ, колективів
трудящих або членів сім'ї при наявності медичного висновку у
відкритому судовому засіданні в присутності особи, відносно якої
порушено клопотання, а в необхідних випадках, -і представників
державної, громадської організації, лікувально-профілактичної
установи або колективу трудящих чи членів сім'ї, які порушили
клопотання.
Постанова суду про направлення до лікувально-трудового
профілакторію або відмову в цьому оскарженню не підлягає, але може
бути опротестована в порядку прокурорського нагляду.
Постанова суду виконується органами міліції. Зазначені особи
можуть бути доставлені у профілакторій під конвоєм, якщо вони
ухиляються від виконання постанови суду.
3. Підготовка матеріалів про направлення хворих на наркоманію
на примусове лікування і трудове перевиховання та передача цих
матеріалів у суд здійснюється органами міліції.
Особи, відносно яких порушено клопотання про примусове
лікування і трудове перевиховання, в разі ухилення їх від явки на
медичний огляд або в суд, підлягають приводу органами міліції.
4. Встановити, що особа, направлена до лікувально-трудово
профілакторію, може бути достроково звільнена за поданням
адміністрації профілакторію районним (міським) народним судом за
місцем знаходження профілакторію після закінчення курсу
спеціального лікування при наявності медичного висновку про те, що
надалі утримувати її у лікувально-трудовому профілакторії
недоцільно.
За постановою суду особа, яка знаходиться у профілакторії,
може бути достроково виписана в разі тяжкого захворювання, що
перешкоджає дальшому перебуванню у цій установі.
5. Постанова суду про направлення особи до
лікувально-трудового профілакторію є підставою для звільнення її з
роботи.
Час перебування в лікувально-трудовому профілакторії
зараховується в загальний трудовий стаж, відпустка за цей період
не надається.
Із заробітної плати або пенсії особи, яка утримується в
лікувально-трудовому профілакторії, проводяться відрахування на її
харчування і утримання, а також інші відрахування на загальних
підставах. Якщо у таких осіб є непрацездатні члени сім'ї, то за
час перебування цих осіб у профілакторії їх заробітна плата після
відповідних відрахувань направляється сім'ї, а при відсутності
непрацездатних членів сім'ї - зараховується на особовий рахунок
особи, яка утримується в профілакторії.
6. Особи, які повертаються з лікувально-трудового
профілакторію, проходять обов'язкове протирецидивне лікування
протягом трьох років у лікувально-профілактичних установах
Міністерства охорони здоров'я УРСР за місцем проживання.
Трудове влаштування їх здійснюється протягом одного місяця
після повернення, як правило, за місцем попередньої роботи і
покладається на виконавчі комітети місцевих Рад депутатів
трудящих.
За особами, які перебувають у лікувально-трудовому
профілакторії, зберігається право на жилу площу за попереднім
місцем їх проживання.
7. Особа, яка втекла з лікувально-трудового профілакторію,
підлягає розшуку і в примусовому порядку поверненню у
профілакторій для закінчення курсу спеціального лікування і
трудового перевиховання.
8. Не підлягають направленню до лікувально-трудового
профілакторію: неповнолітні, особи, які мають захворювання, що
перешкоджають перебуванню їх в цих установах, інваліди першої та
другої груп, чоловіки віком понад 60 років і жінки понад 55 років,
а також вагітні жінки та матері, що мають грудних дітей. У
виняткових випадках до лікувально-трудового профілакторію можуть
бути направлені неповнолітні особи, але віком не менше 16 років у
разі їх злісного ухилення в лікувально-профілактичних установах
Міністерства охорони здоров'я УРСР.
9. Цей Указ ввести в дію з 1 січня 1970.
10. Доручити Раді Міністрів Української РСР прийняти
постанову про проведення необхідних заходів, що випливають з цього
Указу, і затвердити Положення про лікувально-трудові профілакторії
для примусового лікування та трудового перевиховання хворих на
наркоманію.
Перший заступник Голови Президії
Верховної Ради Української РСР С.СТЕЦЕНКО
Секретар Президії
Верховної Ради Української РСР А.ЗЛЕНКО
м. Київ, 14 квітня 1969 р.N 1819а-VII
