open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
Чинна
                             
                             
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ЯДЕРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ УКРАЇНИ
ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державного

комітету ядерного

регулювання України

20.01.2009 N 16

ПОЛОЖЕННЯ

про функціональну підсистему єдиної

державної системи запобігання

і реагування на надзвичайні ситуації

техногенного та природного характеру

"Безпека об'єктів ядерної енергетики"

1. Загальна частина
1.1. Це Положення визначає принципи створення функціональної
підсистеми єдиної державної системи запобігання і реагування на
надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру "Безпека
об'єктів ядерної енергетики", основні завдання, склад сил і
засобів, порядок виконання завдань і взаємодії структурних
підрозділів.
1.2. У цьому Положенні наведені нижче терміни вживаються у
такому значенні: єдина державна система запобігання і реагування на
надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру (далі -
ЄДС НС) - центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі
органи рад, державні підприємства, установи та організації з
відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за
забезпеченням техногенної та природної безпеки, організують
проведення роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям
техногенного та природного походження і реагування у разі їх
виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення
матеріальних втрат; функціональна підсистема ЄДС НС "Безпека об'єктів ядерної
енергетики" (далі - функціональна підсистема) - складова частина
ЄДС НС, створюється на базі Державного комітету ядерного
регулювання України (далі - Держатомрегулювання), включає його
структурні підрозділи та підпорядковані організації з відповідними
силами і засобами, які в межах своєї компетенції здійснюють
діяльність з нормування, ліцензування та нагляду за забезпеченням
безпеки об'єктів ядерної енергетики з метою запобігання ядерним та
радіаційним аваріям і реагування у разі їх виникнення; структурний підрозділ функціональної підсистеми - складова
частина функціональної підсистеми; сили і засоби функціональної підсистеми - Державні
регіональні інспекції з ядерної та радіаційної безпеки
Держатомрегулювання та структурні підрозділи Держатомрегулювання,
що здійснюють наглядові функції, інформаційні бази структурних
підрозділів, призначені або залучені для виконання завдань щодо
запобігання і реагування на надзвичайні ситуації; надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя і
діяльності людей на об'єкті або території, спричинене ядерною або
радіаційною аварією, що призвело (може призвести) до загибелі
людей та/або значних матеріальних втрат; реагування на надзвичайні ситуації - скоординовані дії
структурних підрозділів функціональної підсистеми щодо реалізації
планів дій (аварійних планів), уточнених в умовах конкретного виду
та рівня надзвичайної ситуації; запобігання виникненню надзвичайних ситуацій - підготовка та
реалізація комплексу правових, політичних, організаційно-технічних
заходів, спрямованих на забезпечення безпеки об'єктів ядерної
енергетики, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування
на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних
моніторингу (спостережень), експертизи, досліджень та прогнозів
щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання
у надзвичайну ситуацію або пом'якшення можливих наслідків.
1.3. Основною метою створення функціональної підсистеми є
забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і
реагування на надзвичайні ситуації, цивільного захисту населення.
1.4. Завдання функціональної підсистеми визначаються
відповідно до функцій Держатомрегулювання згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 03.08.98 N 1198 ( 1198-98-п ) "Про
єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні
ситуації техногенного та природного характеру", відповідно до
Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну
безпеку" ( 39/95-ВР ), а також Положенням про Держатомрегулювання,
затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006
N 1830 ( 1830-2006-п ).
1.5. До основних завдань функціональної підсистеми
відносяться: розроблення в межах своєї компетенції нормативно-правових
актів з питань запобігання надзвичайним ситуаціям та забезпечення
захисту населення і територій від їх наслідків; забезпечення готовності Держатомрегулювання, підпорядкованих
йому сил і засобів до дій, спрямованих на запобігання і реагування
на надзвичайні ситуації; участь у розробленні і реалізації цільових і
науково-технічних програм, спрямованих на запобігання надзвичайним
ситуаціям; міжнародний інформаційний обмін згідно з Конвенцією про
оперативне оповіщення про ядерну аварію ( 995_026 ) та у рамках
відповідних двосторонніх договорів з іншими країнами; оперативне повідомлення через засоби масової інформації про
радіаційні аварії на території України, а також за її межами у
разі можливості транскордонного перенесення радіоактивних речовин.
1.6. Функціональна підсистема складається з постійно діючих
структурних підрозділів і має три рівня - загальнодержавний,
регіональний та об'єктовий.
2. Органи управління функціональної підсистеми
2.1. Постійними органами управління функціональної підсистеми
є: на загальнодержавному рівні - Держатомрегулювання, який
виконує керівництво функціональною підсистемою згідно з Положенням
про нього і відповідно до переліку функцій, визначених постановою
Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року N 1198
( 1198-98-п ) "Про єдину державну систему запобігання і реагування
на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру"; на регіональному рівні - Державні регіональні інспекції з
ядерної та радіаційної безпеки Держатомрегулювання, які діють
відповідно до положень про них; на об'єктовому рівні - Державні інспекції з ядерної безпеки
на АЕС, які є структурними підрозділами Держатомрегулювання і
діють відповідно до положень про них.
2.2. Повсякденне управління функціональною підсистемою на
загальнодержавному рівні, в частині, що стосується забезпечення
аварійної готовності Держатомрегулювання, здійснюється
Інформаційно-кризовим управлінням.
2.3. Виконавчим підрозділом функціональної підсистеми є
постійно діючий на загальнодержавному рівні Інформаційно-кризовий
центр Держатомрегулювання (далі - ІКЦ).
2.4. Діяльність функціональної підсистеми узгоджується на
загальнодержавному рівні Державною комісією з питань
техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій,
Національною радою з питань безпечної життєдіяльності населення.
3. Сили і засоби функціональної підсистеми
3.1. До складу сил і засобів функціональної підсистеми
входять: працівники Інформаційно-кризового управління; працівники Державних інспекцій з ядерної безпеки на АЕС,
Державних регіональних інспекцій з ядерної та радіаційної безпеки
Держатомрегулювання, інших структурних підрозділів
Держатомрегулювання, залучених до розроблення нормативних актів з
питань ядерної та радіаційної безпеки, а також впровадження
відповідних механізмів її регулювання; працівники інших структурних підрозділів Держатомрегулювання
та підприємств, що належать до сфери його управління, які
залучаються до роботи в ІКЦ у разі загрози або виникненні
надзвичайної ситуації; обладнання ІКЦ, включаючи засоби зв'язку та оповіщення,
комп'ютерну та офісну техніку; система передачі даних з АЕС в режимі реального часу.
3.2. Обов'язки працівників Інформаційно-кризового управління
визначаються Положенням про Інформаційно-кризове управління,
положеннями про його структурні підрозділи, відповідними
посадовими інструкціями. Обов'язки працівників Державних інспекцій з ядерної безпеки
на АЕС та Державних регіональних інспекцій з ядерної та
радіаційної безпеки Держатомрегулювання визначаються положеннями
про них, відповідними посадовими інструкціями.
3.3. Обов'язки та порядок дій персоналу, який залучається до
роботи в ІКЦ у разі загрози або виникнення надзвичайної ситуації,
визначається наказом Держатомрегулювання "Про затвердження Списку
персоналу ІКЦ" та інструкціями дій персоналу ІКЦ, затвердженими
відповідним наказом Держатомрегулювання. Персонал, який залучається до роботи в ІКЦ у разі загрози або
виникнення надзвичайної ситуації, проходить підготовку відповідно
до "Положення про підготовку осіб, які беруть участь у заходах з
аварійного реагування Держатомрегулювання у разі виникнення або
загрози виникнення радіаційної аварії або іншої небезпечної
події", затвердженого наказом Держатомрегулювання від 14.06.2007
N 87.
4. Порядок збирання та передачі інформації
4.1. Порядок збирання та передачі інформації ІКЦ визначається
міжнародною Конвенцією про оперативне оповіщення про ядерну
аварію, Конвенцією про допомогу в разі ядерної аварії або
радіаційної аварійної ситуації ( 995_027 ) та відповідними
керівними матеріалами МАГАТЕ; постановою Кабінету Міністрів
України від 02.10.2003 N 1570 ( 1570-2003-п ) "Про визначення
компетентних національних органів з питань виконання міжнародних
конвенцій у галузі використання ядерної енергії", директивою
начальника Цивільної оборони України - Прем'єр-міністра України
від 20.10.99 N 28-дск "Про Регламент взаємодії центральних та
місцевих органів виконавчої влади в межах Урядової
інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій";
Положенням про порядок розслідування та обліку порушень в роботі
атомних електричних станцій (НП 306.2.100-2004), затвердженим
наказом Держатомрегулювання від 01.12.2004 N 184 ( z1594-04 );
Положенням про Держатомрегулювання, затвердженим постановою
Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 N 1830 ( 1830-2006-п );
Положенням про Інформаційно-кризове управління; відповідними
двосторонніми міжурядовими договорами, які передбачають взаємне
аварійне сповіщення; процедурами міжнародного обміну оперативною
інформацією про ядерні події в рамках міжнародної системи ІНЕС;
Інструкцією дій оперативного чергового Держатомрегулювання;
інструкціями дій персоналу ІКЦ.
4.2. Інформаційне забезпечення функціональної підсистеми
здійснюється: центром управління в кризових ситуаціях Міністерства України
з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від
наслідків Чорнобильської катастрофи (далі - МНС); силами і засобами Урядової інформаційно-аналітичної системи з
питань надзвичайних ситуацій (далі - УІАС НС) із залученням
технічних засобів і студійних комплексів Держкомінформу; Українським гідрометеорологічним центром Державної
гідрометеорологічної служби МНС, що надає метеорологічну
інформацію, необхідну для оцінки радіаційних наслідків аварій та
передачі до кризового центру МАГАТЕ і компетентних органів інших
країн відповідно до Конвенції про оперативне оповіщення про ядерну
аварію ( 995_026 ); силами і засобами ІКЦ; оперативними службами та кризовими центрами АЕС,
експлуатуючою організацією ДП НАЕК "Енергоатом" із залученням
засобів зв'язку і передачі даних; кризовим центром МАГАТЕ та національними компетентними
органами та пунктами зв'язку інших країн, з якими укладено
відповідні двосторонні міжурядові угоди.
5. Режими діяльності функціональної підсистеми
5.1. Залежно від масштабів і особливостей надзвичайної
ситуації, що прогнозується або виникла, органом управління
функціональною підсистемою встановлюється один з таких режимів дій
функціональної підсистеми: режим повсякденної діяльності (черговий режим) - при
нормальній радіаційній (ядерній) обстановці; режим підвищеної готовності - при істотному погіршенні
радіаційної (ядерної) обстановки (з одержанням прогнозної
інформації щодо можливості виникнення надзвичайної ситуації) або
при невизначеності ситуації, розвиток якої може привести до
надзвичайної ситуації; режим діяльності у надзвичайній ситуації - при реальній
загрозі виникнення надзвичайних ситуацій і реагуванні на них; режим діяльності у надзвичайному стані - запроваджується в
Україні або на окремих її територіях у порядку, визначеному
Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та Законом України "Про
правовий режим надзвичайного стану" ( 1550-14 ).
5.2. Основні заходи, що реалізуються функціональною
підсистемою: 5.2.1. У режимі повсякденної діяльності: здійснення контролю за реалізацією заходів, спрямованих на
запобігання аваріям на ядерних установках, у процесі виробництва
та використання джерел іонізуючого випромінювання та на об'єктах,
призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових
об'єктах, при перевезенні радіоактивних матеріалів, забезпечення
готовності підприємств, установ і організацій до ліквідації
наслідків таких аварій; здійснення контролю за додержанням встановленого порядку
подання інформації про випадки порушень у роботі ядерних установок
або сховищ призначених для захоронення радіоактивних відходів,
організація з'ясування причин таких порушень, а також обставин
виникнення ядерних інцидентів і радіаційних аварій; виконання функцій компетентного національного органу,
уповноваженого надсилати аварійне оповіщення та інформацію в разі
ядерної аварії або радіаційної аварійної ситуації в Україні і
одержувати аварійне оповіщення та інформацію в разі ядерної аварії
або радіаційної аварійної ситуації в іншій державі відповідно до
Конвенції про оперативне оповіщення про ядерну аварію ( 995_026 ),
інших міжнародних договорів України; виконання функцій єдиного компетентного національного пункту
зв'язку, відповідального за здійснення цілодобового чергування з
метою забезпечення одержання в будь-який час аварійного оповіщення
та інформації, а також прохання про допомогу в разі ядерної аварії
або радіаційної аварійної ситуації відповідно до Конвенції про
оперативне оповіщення про ядерну аварію ( 995_026 ) та Конвенції
про допомогу в разі ядерної аварії або радіаційної аварійної
ситуації ( 995_027 ), інших міжнародних договорів України; забезпечення розроблення нормативних актів з питань ядерної
та радіаційної безпеки, а також впровадження відповідних
механізмів її регулювання (ліцензування діяльності у сфері
використання ядерної енергії тощо) з метою здійснення політики
запобігання надзвичайним ситуаціям та гармонізації законодавства; визначення критеріїв та вимог безпеки, додержання яких
обов'язкове під час використання ядерної енергії; забезпечення виконання заходів, передбачених Планом
реагування на радіаційні аварії, затвердженим наказом
Держатомрегулювання та МНС від 17.05.2004 N 87/211 ( z0720-04 ) і
зареєстрованого в Мін'юсті 10.06.2004 за N 720/9319; підтримка необхідного рівня аварійної готовності
Держатомрегулювання, а саме: участь у протиаварійних тренуваннях,
що проводяться на АЕС за графіком експлуатуючої організації,
міжнародних навчаннях, внутрішніх протиаварійних тренуваннях
Держатомрегулювання тощо; забезпечення безперебійного
функціонування програмно-апаратного комплексу ІКЦ. 5.2.2. У режимі підвищеної готовності: здійснення заходів, визначених для режиму повсякденної
діяльності, і додатково: посилення роботи, пов'язаної з веденням спостереження та
здійсненням контролю за обстановкою на АЕС та на відповідній
території, прогнозуванням можливості виникнення надзвичайної
ситуації та її масштабів; приведення в стан підвищеної готовності наявних сил і засобів
функціональної підсистеми відповідно до аварійних планів. 5.2.3. У режимі діяльності у надзвичайній ситуації: оперативне повідомлення через засоби масової інформації про
радіаційні аварії на території України, а також за її межами в
разі можливості транскордонного перенесення радіоактивних речовин; аварійне оповіщення та наступне інформування МАГАТЕ згідно з
вимогами Конвенції про оперативне оповіщення про ядерну аварію
( 995_026 ); аварійне оповіщення та наступне інформування інших країн про
радіаційні аварії та інші інциденти згідно з відповідними
міжурядовими двосторонніми договорами; інформування МНС та Кабінету Міністрів України згідно з
Директивою начальника Цивільної оборони України - Прем'єр-міністра
України від 20.10.99 N 28-дск "Про Регламент взаємодії центральних
та місцевих органів виконавчої влади в межах Урядової
інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій";
та спільним наказом МНС та Держатомрегулювання "Про затвердження
Порядку взаємодії Держатомрегулювання і МНС в галузі інформування
про надзвичайні ситуації" від 27.02.2006 N 31/103 ( v_103578-06 ); виконання інших заходів, передбачених Планом реагування на
радіаційні аварії, затвердженим наказом Держатомрегулювання та МНС
від 17.05.2004 N 87/211 ( z0720-04 ) і зареєстрованого в Мін'юсті
10.06.2004 за N 720/9319 та аварійними планами. 5.2.4. У режимі діяльності у надзвичайному стані
забезпечується здійснення заходів, передбачених Законом України
"Про правовий режим надзвичайного стану" ( 1550-14 ).
5.3. Рішення про переведення функціональної підсистеми з
одного режиму до іншого приймається Головою Держатомрегулювання,
або особою, яка її заміщує.
6. Фінансування та планування роботи функціональної
підсистеми
6.1. Функціональна підсистема фінансується в межах загальних
асигнувань, що передбачені в Державному бюджеті України на
утримання міністерств, інших центральних органів виконавчої влади
та в рамках відповідних програм і проектів міжнародної допомоги.
6.2. Планування роботи функціональної підсистеми здійснюється
в рамках Плану підтримки діяльності функціональної підсистеми
"Безпека об'єктів ядерної енергетики" ЄДС НС ( v0004578-06 ), що є
складовою Комплексного плану діяльності Держатомрегулювання,
вимоги до розробки якого визначаються Положенням про планування та
звітність Держатомрегулювання, затвердженим наказом
Держатомрегулювання від 01.12.2005 N 137.
6.3. На Інформаційно-кризове управління покладається: забезпечення стратегічного і оперативного планування в рамках
єдиної державної системи; збирання, оброблення і доведення до виконавців інформації,
необхідної для цілей планування і управління, включаючи інформацію
про стан і потенційну небезпеку об'єктів і природних явищ,
потенційну загрозу, оцінку ризику (з урахуванням прогнозованих і
фактичних метеорологічних, сейсмічних та інших обставин).
7. Основні засади взаємодії органів управління функціональних
і територіальних підсистем єдиної державної системи та їх
структурних підрозділів
7.1. Діяльність підсистеми "Безпека об'єктів ядерної
енергетики" передбачає організацію взаємодії Держатомрегулювання з
іншими органами управління функціональних підсистем з надзвичайних
ситуацій на загальнодержавному, регіональному та об'єктовому
рівнях.
7.2. На загальнодержавному рівні Держатомрегулювання
взаємодіє з: Кабінетом Міністрів України - з питань надання оперативної
інформації про стан безпеки енергоблоків АЕС України та аварійного
оповіщення у разі порушень в роботі АЕС. Оперативна інформація про стан безпеки енергоблоків АЕС
щодоби надсилається оперативним черговим Держатомрегулювання до
Сектору експертизи та аналізу у сфері ядерної безпеки та
радіаційного захисту населення Управління експертизи та аналізу
розвитку техногенної, екологічної, ядерної безпеки та
природокористування Секретаріату Кабінету Міністрів України.
Аварійне оповіщення фахівців Сектору здійснюється за телефоном в
разі інцидентів, що характеризуються порушенням меж та/або умов
безпечної експлуатації або роботою аварійного захисту реакторної
установки з пошкодженням основного обладнання АЕС. МНС - з питань взаємного інформування про надзвичайні
ситуації. Відповідно до спільного наказу МНС та Держатомрегулювання від
27.02.2006 N 31/103 ( v_103578-06 ) "Про затвердження Порядку
взаємодії Держатомрегулювання і МНС в галузі інформування про
надзвичайні ситуації" Держатомрегулювання щодоби надає МНС у межах
УІАС НС оперативну інформацію про стан безпеки енергоблоків АЕС
України та за запитом оперативно-чергової служби МНС, роз'яснює
надану інформацію. У разі отримання інформації про виникнення або
загрозу виникнення надзвичайної ситуації, Держатомрегулювання
здійснює аварійне оповіщення та подальше інформування МНС згідно з
нормативно-правовими актами, які регламентують інформаційний обмін
у межах УІАС НС. Відповідно до Плану реагування на радіаційні
аварії, затвердженого спільним наказом Держатомрегулювання та МНС
від 17.05.2004 N 87/211 ( z0720-04 ) і зареєстрованого в Мін'юсті
10.06.2004 за N 720/9319, вказується також клас радіаційної
аварії, якщо така інформація надійшла до Держатомрегулювання. У разі ядерної або радіаційної аварії на території України,
що вимагає інформування інших держав та МАГАТЕ згідно з Конвенцією
про оперативне оповіщення про ядерну аварію ( 995_026 ) та
відповідних двосторонніх міжурядових договорів, МНС надає
Держатомрегулюванню наявну інформацію, яка необхідна для передачі
до кризового центру МАГАТЕ та компетентних органів інших країн, а
саме: дані про заходи щодо захисту населення та результати
радіаційного моніторингу. При отриманні Держатомрегулюванням від іншої країни або
МАГАТЕ письмового прохання або пропозиції про надання допомоги
згідно з Конвенцією про допомогу в разі ядерної аварії або
радіаційної аварійної ситуації ( 995_027 ) оперативний черговий
Держатомрегулювання передає по факсу відповідну копію
оперативно-черговій службі МНС. З питань забезпечення пожежної безпеки при державному
регулюванні ядерної та радіаційної безпеки ядерних установок
взаємодія здійснюється відповідно до Протоколу про взаємодію з
питань забезпечення пожежної безпеки у сфері використання ядерної
енергії між Державним комітетом ядерного регулювання України та
Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи,
затвердженого наказом Держатомрегулювання від 27.02.2004 N 39. Мінпаливенерго - з питань оперативного інформування про
надзвичайні ситуації та забезпечення ядерної та радіаційної
безпеки на об'єктах атомної енергетики. Держатомрегулювання у межах своїх повноважень здійснює
державне регулювання безпеки використання ядерної енергії,
включаючи аспекти аварійної готовності та реагування. У разі інциденту або надзвичайної ситуації на АЕС
експлуатуюча організація ДП НАЕК "Енергоатом" та аварійна АЕС, яка
є її відокремленим підрозділом, здійснюють аварійне оповіщення
Держатомрегулювання і в подальшому надають до Держатомрегулювання
необхідну оперативну інформацію про розвиток подій. МЗС - з питань оперативного інформування та з питань, що
стосуються міжнародних договорів та конвенцій в галузі аварійного
реагування. Держатомрегулювання щодоби надає до МЗС оперативну інформацію
про стан безпеки енергоблоків АЕС. Держатомрегулювання та МЗС взаємодіють з питань, що
стосуються виконання положень міжнародної Конвенції про оперативне
оповіщення про ядерну аварію ( 995_026 ) та відповідних
двосторонніх міжурядових договорів, які передбачають взаємне
аварійне оповіщення. МОЗ - з питань державного регулювання в галузі радіаційного
захисту населення України. Держатомрегулювання та МОЗ взаємодіють
у сфері нормативно-правового забезпечення шляхом створення
спільних робочих груп для розробки нормативно-правових актів, їх
взаємного погодження та введення в дію спільними наказами. УкрГМЦ - з питань обміну оперативною інформацією. Відповідно до Угоди між Державним комітетом ядерного
регулювання України та Українським гідрометеорологічним центром
Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту
населення від наслідків Чорнобильської катастрофи про взаємодію в
галузі аварійного реагування від 20 лютого 2008 року у разі
надзвичайної ситуації Держатомрегулювання надає до УкрГМЦ
інформацію щодо джерела радіоактивного викиду, яка необхідна для
здійснення інформаційного обміну у межах Всесвітньої
метеорологічної організації. УкрГМЦ надає Держатомрегулюванню
наявну метеорологічну інформацію для подальшої передачі до
кризового центру МАГАТЕ та компетентних органів інших держав
згідно з Конвенцією про оперативне оповіщення про ядерну аварію
( 995_026 ). Держпромгірнагляд - з питань підготовки атестованих
викладачів у галузі радіаційної безпеки та проведення в
Експертно-технічних центрах Мінпраці навчання та атестації
фахівців, діяльність яких пов'язана з радіаційною безпекою. Держкомінформ - з питань інформування про надзвичайні
ситуації. На виконання статті 24 Закону України "Про використання
ядерної енергії та радіаційну безпеку" ( 39/95-ВР ), згідно з якою
органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки
"оперативно повідомляють через засоби масової інформації про
радіаційні аварії на території України, а також за її межами у
разі можливості трансграничного перенесення радіоактивних
речовин", Держатомрегулювання надає до Держкомінформ інформацію
про надзвичайну ситуацію для подальшого розповсюдження серед
засобів масової інформації та інформаційних агентств.
7.3. На регіональному рівні Держатомрегулювання через
Державні регіональні інспекції з ядерної та радіаційної безпеки
взаємодіє з комісіями Ради міністрів Автономної Республіки Крим,
обласними, Київською та Севастопольською міськими державними
адміністраціями з питань техногенно-екологічної безпеки та
надзвичайних ситуацій. Взаємодія здійснюється з питань захисту населення і
територій, реагування на надзвичайні ситуації природного і
техногенного походження.
7.4. На об'єктовому рівні Держатомрегулювання через свої
структурні підрозділи та Державні інспекції з ядерної безпеки на
АЕС взаємодіє з: Комісіями з питань надзвичайних ситуацій АЕС - з питань
державного нагляду за реалізацією заходів щодо запобігання
надзвичайним ситуаціям, пов'язаним з ядерними та радіаційними
аваріями. Під час надзвичайної ситуації Державні інспекції з
ядерної безпеки на АЕС забезпечують взаємодію між
Держатомрегулювання та аварійною АЕС; місцевими Комісіями з питань техногенно-екологічної безпеки
та надзвичайних ситуацій міст-супутників АЕС - Державні інспекції
з ядерної безпеки на АЕС здійснюють інформаційно-аналітичну
підтримку міських Комісій щодо стану ядерної та радіаційної
безпеки на підконтрольних АЕС; територіальними органами МНС - з питань державного нагляду за
техногенною безпекою обладнання АЕС, псування якого під час
надзвичайної ситуації може вплинути на ядерну та радіаційну
безпеку. Державні інспекції з ядерної безпеки на АЕС приймають
участь у протиаварійних навчаннях та тренуваннях, які проводяться
територіальними органами МНС із залученням АЕС; територіальними органами Державної пожежної охорони - з
питань державного нагляду за станом пожежної безпеки систем та
елементів АЕС, псування яких під час пожежі може вплинути на
ядерну та радіаційну безпеку; територіальними органами Мінекоресурсів - з питань надання
інформації про перевищення скидів та викидів радіоактивних речовин
за межі проммайданчиків АЕС; інспекціями Держнаглядохоронпраці - з питань державного
нагляду за дотриманням чинного законодавства, норм і правил під
час монтажу та експлуатації обладнання АЕС; спеціального
розслідування у разі ядерних чи радіаційних аварій та пошкодження
систем (елементів), важливих для безпеки.
Начальник Інформаційно-
кризового управління О.М.Ананенко

  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: