ГОЛОВНА ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА ІНСПЕКЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
від 10.07.96м.Київ
vd960710
Про порядок сплати дивідендів (частини прибутку)підприємствами, у статутному фонді яких є частка
державного майна
Підпункт 4.2.3 п.4.2 статті 4 Закону України від 28 грудня
1994 року ( 334/94-ВР ) "Про оподаткування прибутку підприємств"
встановлено, що підприємства, у статутному фонді яких є частка
державного майна, а також створені за участю органів,
уповноважених управляти державним майном, або державних органів
приватизації, спрямовують дивіденди, нараховані на частку
державного майна, на цілі, визначені чинним законодавством. Порядок сплати дивідендів (частини прибутку) підприємствами,
у статутному фонді яких є частка державного майна, регламентувався
в 1995 році Декретом Кабінету Міністрів України від 30 квітня
1993 року N 44-93 "Про сплату дивідендів (частини прибутку)
суб'єктами підприємницької діяльності, створеними за участю
державних підприємств і організацій" та Указом Президента України
від 28 грудня 1994 року N 812/94 "Про деякі заходи щодо підтримки
підприємств, установ, організацій в умовах лібералізації цін". Згідно із статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України від
30 квітня 1993 року N 44-93 "Про сплату дивідендів (частини
прибутку) суб'єктами підприємницької діяльності, створеними за
участю державних підприємств і організацій" підприємства будь-яких
організаційних форм і видів (крім підприємств з іноземними
інвестиціями) та банки, у статутному фонді яких є частка
державного майна, зобов'язані з суми прибутку, що залишилася після
сплати податків та інших платежів до бюджету, визначати розмір
дивідендів або інших надходжень від прибутку на частку державного
майна, переданих до їхніх статутних фондів засновниками, і
перерахувати відповідні кошти до Державного бюджету України,
бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів місцевого
самоврядування, інших місцевих бюджетів залежно від виду (форми)
державної власності на вказане майно. Статтею 4 Указу Президента України від 28 грудня 1994 року
N 812/94 "Про деякі заходи щодо підтримки підприємств, установ,
організацій в умовах лібералізації цін" визначено, що дивіденди
або інші надходження від прибутку на частку державного майна,
переданого до статутних фондів суб'єктів підприємницької
діяльності, перераховуються державним підприємствам, частка майна
яких передана до статутних фондів, і використовуються цими
підприємствами на технічне переобладнання, розвиток виробництва,
освоєння нових технологій та поповнення обігових коштів. Як свідчить з роз'яснення юридичного управління Адміністрації
Президента України від 26.01.96 року N 6-6-139/26101, порядок
перерахування дивідендів або інших надходжень від прибутку на
частку державного майна, визначений вищевказаним Указом,
стосується лише державних підприємств. Цей порядок не поширюється
на акціонерні товариства, які перетворені в процесі приватизації з
державних підприємств і мають у статутному фонді частку державного
майна, у зв'язку з тим, що за своїм статутом вони не є державними
підприємствами. Поняття акціонерного товариства наведено у статті 24 глави 1
розділу II Закону України від 19 вересня 1991 року "Про
господарські товариства" ( 1576-12 ) зі змінами і доповненнями,
згідно з яким акціонерним визнається товариство, яке має статутний
фонд, поділений на визначну кількість акцій рівної номінальної
вартості, і несе відповідальність за зобов'язання тільки майном
товариства. Відповідно до пункту 9 "Порядку перетворення в процесі
приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні
товариства", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 7 грудня 1992 року N 686 ( 686-92-п ), до продажу 60 процентів
акцій відкритого акціонерного товариства здійснення повноважень
правління цього товариства покладається на визначених державним
органом приватизації посадових осіб підприємства, що
перетворюється в товариство згідно з цим Порядком. Крім того, згідно із статтею 30 Закону України від 19 вересня
1991 року "Про господарські товариства" ( 1576-12 ), якщо до
закінчення строку підписки на акції, вказаного в повідомленні, не
вдалося покрити підпискою 60 процентів акцій, акціонерне
товариство вважається незаснованим. Особам, які підписалися на
акції повертаються внесені ними суми або інше майно не пізніше як
через 30 днів. Таким чином, до продажу 60 відсотків акцій державним
підприємством, що перетворюється у відкрите акціонерне товариство,
останнє вважається незаснованим, установчі збори неправомочними,
рішення про розподіл прибутку не приймається. У зв'язку з вищевикладеним, відкрите акціонерне товариство,
перетворене в процесі приватизації з державного підприємства, є
платником дивідендів або інших надходжень від прибутку на частку
державного майна, переданого до статутного фонду засновниками,
тільки з часу його заснування, тобто після продажу 60 процентів
акцій. Законом України від 15 грудня 1995 року N 480 ( 480/95-ВР )
"Про визнання таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету
Міністрів України "Про сплату дивідендів (частини прибутку)
суб'єктами підприємницької діяльності, створеними за участю
державних підприємств і організацій" визначено, що з метою
реалізації заходів щодо підтримки підприємств, установ та
організацій в умовах лібералізації цін, Декрет Кабінету Міністрів
України від 30 квітня 1993 року N 44-93 втратив чинність з дня
опублікування цього закону, тобто з 6 січня 1996 року. Дивіденди (частина прибутку), нараховані акціонерними
товариствами, перетвореними в процесі приватизації з державних
підприємств, на частку державного майна, в 1995 році та за
підсумками діяльності за 1995 рік, перераховуються до відповідних
бюджетів залежно від виду (форми) державної власності на вказане
майно згідно із вищеназваним Декретом Кабінету Міністрів України,
за винятком випадків, визначених законодавчими актами України. Так, п.5 Указу Президента України від 4 квітня 1995 року
N 282/95 "Про структурну перебудову в електроенергетичному
комплексі України" передбачено, що дивіденди або інші надходження
від прибутку на частки державного майна, переданого до статутних
фондів акціонерних компаній, використовуються акціонерними
компаніями за погодженням з Міністерством енергетики і
електрифікації України на технічне переобладнання, розвиток
виробництва, освоєння нових технологій електроенергетичної галузі. Міністерство енергетики та електрифікації України дозволяє
акціонерним компаніям, по яким йому Фондом державного майна
України передано управління частками (паями, акціями) майна,
використовувати дивіденди, які нараховуються за результатами
діяльності для поповнення фонду розвитку виробництва, на придбання
сучасної зварювальної техніки, монтажного обладнання, оргтехніки
та інші цілі. Порядок сплати дивідендів (частини прибутку) суб'єктами
підприємницької діяльності на частку державного майна, переданого
до їхніх статутних фондів засновниками, визначено в Інструкції
"Про порядок сплати дивідендів (частини прибутку) суб'єктами
підприємницької діяльності, створеними за участю державних
підприємств та організацій", затвердженої наказом Головної
державної податкової інспекції України від 12 листопада 1993 року
N 51 ( z0174-93 ) і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України
26 листопада 1993 року за N 174. Перерахування дивідендів або надходжень від прибутку до
відповідного бюджету провадиться у 5-денний термін з дня прийняття
рішення про розподіл прибутку. Підприємства - платники дивідендів та їх посадові особи
несуть відповідальність за правильність обчислення і своєчасність
внесення коштів до бюджету відповідно до чинного законодавства
України. Своєчасно не сплачена сума дивідендів стягується за весь час
заборгованості бюджету з нарахуванням пені в розмірі 0,3 відсотка
на суму недоїмки за кожний день прострочення (включаючи день
сплати). Статтею 26 Закону України від 22 березня 1996 року "Про
Державний бюджет на 1996 рік" ( 96/96-ВР ) встановлено, що до
Державного бюджету України зараховуються дивіденди, одержані від
акцій, що належать державі в акціонерних товариствах, створених у
процесі приватизації та корпоратизації підприємств
загальнодержавної власності.
Про сплату дивідендів (частини прибутку) банками,у статутному фонді яких є частка державного майна
Згідно із статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України від
30 квітня 1993 року N 45-93 "Про впорядкування діяльності
комерційних банків, створених за участю державних підприємств"
державні підприємства не можуть бути учасниками комерційних
банків, створених до набуття чинності вказаного Декрету. При цьому
правонаступниками державних підприємств стосовно комерційних
банків, створених за їхньою участю, є Міністерство фінансів
України (щодо підприємств, які перебувають у загальнодержавній
власності) та відповідні органи, уповноважені управляти державним
майном (щодо інших державних підприємств). Вказаний Декрет набув чинності 13 травня 1993 року. Законом
України від 25 лютого 1994 року N 4033-12 "Про внесення змін і
доповнень до деяких законодавчих актів України, що регулюють
банківську діяльність" визначено, що Декрет Кабінету Міністрів
України від 30 квітня 1993 року N 45-93 "Про впорядкування
діяльності комерційних банків, створених за участю державних
підприємств" втратив чинність з 25 березня 1994 року. Разом з тим відповідно до "Порядку переоформлення, зберігання
та управління акціями, що належать державі у майні комерційних
банків", затвердженого наказом Міністерства фінансів України,
Фонду державного майна України, Національного банку України від
29 грудня 1995 року ( z0022-96 ) та зареєстрованого в Міністерстві
юстиції України 17 січня 1996 року за N 22/1047, Міністерство
фінансів України залишається правонаступником державного майна,
яке було передано до статутних фондів комерційних банків
державними підприємствами до набрання чинності Декрету Кабінету
Міністрів України від 30 квітня 1993 року N 45-93 і відповідно є
бенефіціаром дивідендів на цю частку майна. Статтею 4 Указу Президента України від 28 грудня 1994 року
N 812/94 "Про деякі заходи щодо підтримки підприємств, установ,
організацій в умовах лібералізації цін" визначено, що дивіденди
або інші надходження від прибутку на частку державного майна,
переданого до статутних фондів суб'єктів підприємницької
діяльності, перераховуються державним підприємствам, частка майна
яких передана до статутних фондів, і використовуються цими
підприємствами на технічне переобладнання, розвиток виробництва,
освоєння нових технологій та поповнення обігових коштів. Таким чином, акції комерційних банків, придбані державними
підприємствами після 25 березня 1994 року, перебувають у
розпорядженні цих підприємств і використовуються ними на
вищезазначені цілі. Дивіденди (частина прибутку), нараховані акціонерними
товариствами, перетвореними в процесі приватизації з державних
підприємств, та комерційними банками на частку майна,
правонаступником яких є Міністерство фінансів України,
перераховуються до Державного бюджету України на р.6 (символ банку
20), до бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів місцевого
самоврядування, інших місцевих бюджетів залежно від виду (форми)
державної власності на вказане майно на р.6 згідно з Класифікацією
доходів і видатків Державного та місцевих бюджетів України
( v0035201-92 ).
Начальник відділу М.Данилюк
Про відрахування до Державного інноваційного фондута позабюджетних фондів фінансування галузевих і
міжгалузевих науково-дослідних робіт і заходів
щодо освоєння нових технологій і виробництва нових
видів продукції
Згідно з підпунктом 9.5.12 пункту 9.5 статті 9 Закону України
від 28 грудня 1994 року "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) та підпункту "ї" пункту 25 Правил застосування цього
Закону, затверджених Постановою Верховної Ради України від
27 червня 1995 року N 247/95-ВР, на собівартість продукції (робіт,
послуг) відносяться відрахування до Державного інноваційного
фонду, позабюджетних фондів фінансування галузевих і міжгалузевих
науково-дослідних робіт і заходів щодо освоєння нових технологій і
виробництва нових видів продукції, які створюються за рахунок
відрахувань від внесків до Державного інноваційного фонду. Державний інноваційний фонд створено згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1992 року N 77
( 77-92-п ) "Про створення Державного інноваційного фонду" на
виконання статті 24 Закону України від 13 грудня 1991 року
N 1977-12 "Про основи державної політики в сфері науки і
науково-технічної діяльності", введеного в дію Постановою
Верховної Ради України від 13 грудня 1991 року N 1978-12. Цією Постановою, а також змінами, внесеними до неї постановою
Кабінету Міністрів України від 6 грудня 1993 року N 981
( 981-93-п ) встановлено, що підприємства, об'єднання, організації
відраховують до вказаного фонду кошти в розмірі 1 відсотка обсягу
реалізації продукції (робіт, послуг), за винятком податку на
добавлену вартість і акцизного збору, з віднесенням цих коштів на
собівартість продукції. При цьому 70 відсотків обсягу зазначених
відрахувань перераховуються підприємствами, об'єднаннями й
організаціями до спеціального фонду позабюджетних коштів, що
утворюється в міністерствах, відомствах, концернах, корпораціях та
інших формуваннях для фінансування галузевих, міжгалузевих
науково-дослідних робіт, а також заходів щодо освоєння нових
технологій і виробництва нових видів продукції. Посередницькі, оптові, постачальницько-збутові, торговельні й
страхові організації, а також банки визначають суми відрахувань до
фонду та зазначених спеціальних фондів позабюджетних коштів
виходячи з обсягу валового доходу, за винятком податку на
добавлену вартість і акцизного збору. Установам кримінально-виконавчої системи дозволено
здійснювати відрахування до зазначеного спеціального фонду
позабюджетних коштів у розмірі до 2 відсотків до обсягу реалізації
продукції (робіт, послуг). Відрахувань до Державного інноваційного
фонду ці установи не провадять. Статтею 32 Закону України "Про Державний бюджет України на
1995 рік" ( 126/95-ВР ) кошти Державного інноваційного фонду (крім
його регіональних відділень) включено до складу доходів і видатків
Державного бюджету України на 1995 рік. Статтею 18 Закону України
"Про Державний бюджет України на 1996 рік" ( 96/96-ВР ) до складу
доходів і видатків Державного бюджету України на 1996 рік включено
кошти Державного інноваційного фонду і його регіональних
відділень. Пунктом 10 Постанови Верховної Ради України від 13.12.95 р.
N 466/95-ВР "Про Основні положення податкової політики і податкову
реформу в Україні", викладеним в новій редакції в пункті 13
Постанови Верховної Ради України від 22 березня 1996 року
N 97/96-ВР "Про введення в дію Закону України "Про Державний
бюджет України на 1996 рік", встановлено, що кошти Державного
інноваційного фонду входять до складу доходів і видатків
відповідних бюджетів, але зараховуються не на основні рахунки
Державного бюджету України, а також місцевих бюджетів усіх рівнів,
а обліковуються на окремих рахунках та використовуються відповідно
до їх цільового призначення. Виходячи з вищенаведеного, відрахування до Державного
інноваційного фонду (30 відсотків) є обов'язковими для всіх
підприємств, об'єднань, організацій, крім установ
кримінально-виконавчої системи. Згідно з пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від
18 лютого 1992 року N 77 ( 77-92-п ) Міністерством фінансів
України, Міністерством економіки України та Комітетом по
науково-технічному прогресу при Кабінеті Міністрів України
(Державним комітетом України з питань науки і технологій)
розроблено і затверджено Порядок формування і використання
спеціального фонду позабюджетних коштів цільового призначення від
21 лютого 1992 року відповідно за N 12-02, N 57-86/37, N 1-8/176
із внесеними змінами та доповненнями 10 листопада 1992 року
відповідно за N 12-02, N 35-51/328, N 1-8/1278. Відповідно до цього Порядку із загальної суми нарахованих
коштів 70 відсотків перераховуються безпосередньо підприємствами,
об'єднаннями й організаціями до галузевого спеціального фонду
позабюджетних коштів, якщо такий створено міністерством або
відомством, а 30 відсотків - до Державного інноваційного фонду на
транзитні рахунки 143, відкриті в регіональних установах
Національного банку України та АК АПБ "Україна". В окремих
випадках за письмовим погодженням з вищестоящим органом
функціонального управління галуззю (міністерством, відомством),
яким створено галузевий спеціальний фонд позабюджетних коштів,
державні об'єднання (концерни, корпорації, компанії), підприємства
і організації можуть залишати у своєму розпорядженні кошти по
відрахуваннях у частині, належній галузевому позабюджетному фонду.
Відрахування до фонду, передбачені підприємствами, об'єднаннями й
організаціями у собівартості продукції (робіт, послуг), але не
перераховані міністерствам, відомствам та іншим органам,
вилучаються податковими органами до Державного бюджету на розділ
12 параграф 55 "Кошти, не перераховані до спеціальних фондів
цільового призначення" за підсумками роботи за рік при перевірці
бухгалтерської звітності. Підприємства, об'єднання, організації,
підпорядкованість яких не визначена, залишають у своєму
розпорядженні вказані кошти, за винятком відрахувань до Державного
інноваційного фонду, і використовують їх для фінансування
науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, заходів щодо
освоєння нових технологій і виробництва нових видів продукції
(робіт, послуг) і не можуть направляти їх на капітальні вкладення
(будівництво; придбання основних фондів, устаткування чи
обладнання, не пов'язане із здійсненням науково-дослідних робіт і
заходів щодо освоєння нових технологій і виробництва нових видів
продукції). Виходячи з вищенаведеного, підприємства, об'єднання,
організації, що не мають галузевого фонду позабюджетних фондів, і
ті, підпорядкованість яких не визначена, залишають у своєму
розпорядженні вказані кошти (70 відсотків) при умові, що ними
проводяться або будуть проводитися науково-дослідні роботи і
заходи щодо освоєння нових технологій і виробництва нових видів
продукції. Ці кошти, не використані протягом року, не вилучаються
податковими органами до Державного бюджету за підсумками роботи за
рік при перевірці бухгалтерської звітності, а використовуються за
цільовим призначенням у наступному році. Якщо вищеназвані роботи і
заходи не проводяться і не будуть проводитись, вказані нарахування
(70 відсотків) не здійснюються. Одержана підприємством, об'єднанням, організацією інноваційна
позичка не є об'єктом оподаткування, оскільки надається на
зворотній основі. Якщо кошти фонду, створеного платником податку за рахунок
собівартості продукції (робіт, послуг), використано ним не за
цільовим призначенням, балансовий прибуток платника податку
збільшується на цю суму і є об'єктом оподаткування податком на
прибуток (підпункт 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ). Перерахування обов'язкових внесків до Державного
інноваційного фонду та галузевих фондів позабюджетних коштів
проводиться не пізніше 15 числа місяця, слідуючого за звітним
(згідно з пунктом 5 Порядка формування і використання спеціального
фонду позабюджетних коштів цільового призначення). За несвоєчасну сплату обов'язкових внесків до Державного
інноваційного фонду стягується пеня в розмірі 0,3 відсотка за
кожний день прострочення, включаючи день сплати (згідно з
статтею 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня
1993 року N 8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків і
неподаткових платежів"). Донараховані за наслідками перевірок суми
внесків та пені сплачуються у 1996 році згідно з Порядком
оформлення відстрочок по платежах до бюджету, державних
позабюджетних фондів та термін сплати відстрочених сум платежів,
пені, фінансових і штрафних санкцій, затвердженим наказом
Міністерства фінансів України від 9 квітня 1996 року N 67
( z0188-96 ) і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України
17 квітня 1996 року за N 188/1213. Фінансові санкції за несплату обов'язкових внесків до
Державного інноваційного фонду не застосовуються, оскільки за цими
внесками не встановлено обов'язкове подання державним податковим
інспекціям розрахунків (пункт 6 Інструкції про порядок
застосування та стягнення фінансових санкцій органами державної
податкової служби, затвердженої наказом Головної державної
податкової інспекції України від 20.04.95 року N 28 ( z0127-95 )
та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 6 травня 1995
року за N 127/663.
Головний державний податковий інспектор О.Губатенко
"Праця і зарплата",
Липень 1996 рік, N 14
-
скопійовано
-
