open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Зміст
Чинна
                             
                             
ПРЕЗИДІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
26.01.2011 N 14

Про підсумки виконання програми

наукових досліджень НАН України

"Наукові основи, методичне,

технічне та інформаційне забезпечення

створення системи моніторингу геосистем

на території України (GEO-UA)"

Заслухавши та обговоривши доповідь голови Наукової ради
програми наукових досліджень НАН України "Наукові основи,
методичне, технічне та інформаційне забезпечення створення системи
моніторингу геосистем на території України (GEO-UA)" академіка НАН
України Я.С.Яцківа, Президія НАН України відзначає, що завдяки
виконанню зазначеної програми отримано нові вагомі результати, які
сприяють реалізації Державної науково-технічної програми
"Аерокосмічні та наземні спостереження в інтересах сталого
розвитку і безпеки України" (Програма GEO-Україна). Проведені
дослідження відповідають загальносвітовим тенденціям розвитку
науки про близький космос та Землю. За програмою протягом 2008-2010 рр. виконано 12 наукових
проектів 5 установами відділень фізики і астрономії, інформатики,
наук про Землю та фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН
України. Комплексні дослідження здійснено в рамках єдиного
методологічного підходу, а нові елементи геоінформаційних систем
розроблено та відпрацьовано з можливістю їх подальшого
впровадження в європейську та світову мережі (GMES та GEOSS).
Програма виконувалась за п'ятьма тематичними напрямами. У рамках проектів розділу "Сонце та міжпланетний простір"
досліджено варіації світимості Сонця за даними
спектрополяриметричних спостережень активних і незбурених областей
на його поверхні. Виявлено аномалію в спектрах потужності
акустичних коливань усього Сонця на частоті 5.3 мГц за даними KA
SOHO і КОРОНАС-Ф і показана їх кореляція з сонячною активністю,
зокрема спалахами. Розроблено й апробовано нову методику
визначення параметрів сонячного вітру та міжпланетного магнітного
поля за даними спостережень на декаметрових радіотелескопах
системи УРАН методом міжпланетних мерехтінь. Створено програми
реєстрації й візуалізації даних цифрових спектральних аналізаторів
та протестовано новий геліограф, який дозволяє з високою точністю
визначати положення джерел радіовипромінювання. Наукові і
практичні результати будуть використані для одержання нової
важливої прогностичної інформації з даних моніторингу Сонця, у
розширених дослідженнях проблем динаміки явищ сонячної активності,
побудові середньострокових прогнозів стану космічної погоди для
потреб керування космічними засобами і служб керування
транспортом, енергетичними мережами, системами зв'язку і
навігації. За напрямом "Магнітосфера та іоносфера" отримано нові наукові
результати про закономірності просторового розподілу та динаміку
акустико-гравітаційних хвиль у іоносфері з супутникових даних,
розроблено методику визначення спектральних характеристик джерела
їх генерації і розподілу густини їх енергії та показано, що у
полярних областях їх енергетика порівнянна з припливом енергії з
магнітосфери. Проведено дослідження космічних факторів
атмосферного інфразвуку та його впливу на геосистеми і створено
технічні засоби для локального моніторингу інфразвуку. Результати
будуть використані у підготовці й під час проведення космічних
експериментів Іоносат, Потенціал і Резонанс для уточнення існуючих
моделей іоносфери, у визначенні впливу космічних факторів на
погодні явища і динаміку планетарного клімату. У проектах за розділом "Атмосфера та океан" створено
експериментальну версію системи міждисциплінарного моніторингу
морського середовища Азово-Чорноморського басейну, що складається
з вимірювального, аналітико-прогностичного й інформаційного
модулів, та систему оперативного морського прогнозування
Азово-Чорноморського басейну (http://dvs.net.ua). Розроблені
додаткові модулі морського порталу МГІ, що забезпечують доступ до
різних джерел інформації в системі моніторингу. Система призначена
для забезпечення надійною фактичною інформацією суб'єктів
господарювання морської акваторії України. Потенційними
споживачами оперативної інформації про морське середовище є
торгові та рибні порти, державні адміністрації приморських міст і
областей, центри МНС, екологічна інспекція, гідрометеоцентри,
ЧорноморНафтогаз, науково-дослідні інститути, гідрографічні
підприємства, ВМС і прикордонні війська України, судноплавні
компанії, приватні фірми. Дані системи знайдуть використання у
забезпеченні безпеки мореплавання, промисловому риболовстві,
рекреаційних цілях, пошуку мінеральних ресурсів, у прийнятті
рішень під час надзвичайних ситуацій і катастроф. За напрямом "Тверда оболонка Землі" розроблено наукові основи
та програмно-технічне забезпечення функціонування української
постійно діючої ГНСС-мережі для досліджень регіональної та
локальної геодинаміки. Результати роботи ГНСС-мережі
використовуються у навігаційних приладах системи GPS над
територією України, у спостереженнях за регіональною та локальною
геодинамікою, можуть застосовуватися для вирішення різноманітних
геодезичних завдань. У проектах розділу "Інтеграційно-інформаційний блок"
розроблено методи передбачення космічної погоди, що забезпечують
її прогнозування на 3 години вперед з ефективністю близько 87 %
для Dst-індексу та близько 68 % для ap-індексу. Розроблено
екологічно-орієнтовану географічну інформаційну систему (ГІС)
Шацького національного природного парку, адаптовану до системи
моніторингу геосистем на території України GEO-UA. Досліджено
вплив чинників космічної погоди на супутникові прилади та системи
і запропоновано новий підхід до мінімізації ризику з урахуванням
прогнозу іонізуючого випромінювання. Виконано
проблемно-орієнтовану обробку супутникових спостережень і створено
каталоги іоносферних хвиль для їх застосування при вивченні
динаміки іоносфери. Результати проектів спрямовані на надання
короткотермінового прогнозу стану космічної погоди, необхідного
для прийняття рішень у керуванні космічними засобами, транспортом,
енергетичними мережами, системами зв'язку і навігації та захисту
їх обладнання. Інформаційні системи можуть бути використані у
процесі керування і рекреації природних заповідників України,
оцінюванні стану посівних площ та в розв'язанні інших завдань
природокористування. Результати здійснених в рамках програми міждисциплінарних
досліджень представлено в наукових публікаціях та доповідях на
конференціях і симпозіумах різного рівня. Загалом опубліковано
59 статей переважно у престижних вітчизняних та міжнародних
виданнях, представлено понад 34 доповіді, видано 2 монографії. У ході виконання програми відбулося поєднання зусиль фахівців
різних галузей науки для вирішення актуальних фундаментальних
проблем науки про космос і Землю. Президія НАН України П О С Т А Н О В Л Я Є:
1. Доповідь голови Наукової ради з програми наукових
досліджень "Наукові основи, методичне, технічне та інформаційне
забезпечення створення системи моніторингу геосистем на території
України (GEO-UA)" академіка НАН України Я.С.Яцківа взяти до
відома.
2. Вважати, що завдання програми виконані в повному обсязі.
3. Відзначити важливість отриманих результатів для космічної
галузі України, вирішення проблем екологічної безпеки, сталого
природокористування, контролю за перебігом надзвичайних ситуацій,
завдань сільського й морського господарювання.
4. Відділенням інформатики, фізики і астрономії, наук про
Землю та фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України до
2012 р. впровадити отримані результати в Державному космічному
агентстві України (система моніторингу території України),
Гідрометеослужбі України (система прогнозу змін клімату).
5. Започаткувати нову цільову комплексну програму
фундаментальних досліджень НАН України "Дослідження сонячно-земних
зв'язків та їх впливу на функціонування геосистем (ГЕОКОСМОС)" на
2011-2013 рр. (далі - програма).
6. Затвердити Концепцію цільової комплексної програми
фундаментальних досліджень НАН України "Дослідження сонячно-земних
зв'язків та їх впливу на функціонування геосистем (ГЕОКОСМОС)"
(додається).
7. Призначити керівником програми академіка НАН України
Я.С.Яцківа.
8. Затвердити склад Наукової ради програми (додаток).
9. Доручити Науковій раді програми відповідно до Положення
про порядок формування цільових комплексних програм наукових
досліджень НАН України у двотижневий термін після прийняття
рішення про виділення коштів на фінансування завдань зазначеної
програми провести конкурс її проектів, забезпечивши високий рівень
наукової експертизи, та подати їх до Президії НАН України на
затвердження в установленому порядку.
10. Науково-організаційному відділу разом з
Фінансово-економічним відділом Президії НАН України за поданням
Наукової ради програми при підготовці пропозицій щодо розподілу
бюджетних асигнувань на 2011 рік та при формуванні пропозицій до
бюджетного запиту НАН України на наступні роки передбачити кошти
для фінансування зазначеної програми.
11. Відділенню інформатики НАН України разом з
Науково-організаційним відділом Президії НАН України підготувати
пропозиції щодо фінансової підтримки досліджень у галузі
космічного приладобудування.
12. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Секцію
фізико-технічних і математичних наук НАН України.
Президент
Національної академії
наук України
академік НАН України Б.Є.Патон
Головний учений секретар
Національної академії
наук України
академік НАН України А.Г.Загородній

ЗАТВЕРДЖЕНО

Постанова Президії

НАН України

26.01.2011 N 14

КОНЦЕПЦІЯ

цільової комплексної програми

фундаментальних досліджень НАН України

"Дослідження сонячно-земних зв'язків

та їх впливу на функціонування геосистем

(ГЕОКОСМОС)"

1. Визначення актуальності тематики програми
На сьогодні є остаточно з'ясованим факт визначального впливу
сонячної активності на стан міжпланетного та навколоземного
космічного середовища і динаміку низки глобальних процесів у
геосистемі. Одержання та вдосконалення знань про механізми такого
впливу є ключовими для здійснення моніторингу і прогнозування змін
у наймасштабніших екосистемах існування людства, які визначають
умови його життєдіяльності. Середовищем, що передає впливи сонячної активності на
геосистеми, є заповнений потоками сонячної плазми та
електромагнітного випромінювання навколосонячний простір, до якого
належить і Земля, - геліосфера. Сонячно-земні зв'язки обумовлені
енергетикою сонячного магнітного циклу і реалізуються у взаємодії
полів різного походження в ході розвитку каскаду різномасштабних
фізичних процесів у геліосферній плазмі, що приводить до настільки
різноманітних проявів, що досі багато їх аспектів залишаються
недостатньо поясненими. Специфіка природи таких зв'язків полягає в
тому, що вони утворюються в ході розвитку принципово нерівноважних
процесів в об'єктах, які перебувають у стані динамічної рівноваги,
і тому науковою спільнотою такі дослідження віднесено до окремого
фундаментального напряму сучасної науки. Проблема космічної погоди, тобто зв'язків між станом
радіаційної та корпускулярної обстановки у навколоземному просторі
з фізичними процесами в іоносфері, магнітосфері і сонячному вітрі
під дією активних процесів на Сонці, акумулює в собі "земний
відгук" сонячно-земних зв'язків. Вона зі всією гостротою постала
перед людством із впровадженням глобальних наземно-космічних
систем навігації і комунікацій, космічного моніторингу ресурсів і
екологічного стану довкілля, зі зростанням вимог до безпеки
транспортних зв'язків і систем енергопостачання. Потоки сонячного
вітру та електромагнітної енергії модифікують структуру
магнітосфери та іоносфери Землі і відповідно збурюють супутникові
орбіти, змінюють характер розповсюдження радіосигналів систем
зв'язку та координатної прив'язки, значно підвищують дози
радіаційного опромінення пасажирів міжконтинентальних авіарейсів,
не кажучи вже про прямий ризик для екіпажів орбітальних космічних
станцій. Потужні електромагнітні та корпускулярні збурення
виводять з ладу електронні прилади в системах керування
авіаційними та космічними засобами. Значні варіації геомагнітного
поля, потоки енергетичних частинок викликають не тільки потужні
індукційні явища в промислових конструкціях, а й призводять до
змін стану судинної та центральної нервової систем людини. Морфологічні зміни та динаміка поведінки навколоземного
простору об'єднані у поняття космічної погоди (КП). У світі
останнім часом увага до фундаментальних проблем і прикладних
завдань космічної погоди значно зросла. Відповідні дослідження
перейшли у фазу прискореного розвитку в силу усвідомлення того
факту, що подальші розробки глобальних супутникових систем разом
із вдосконаленням їхньої безпеки неможливі без передбачення
збурень космічної погоди. Дослідження сонячно-земних зв'язків та
КП виконуються в багатьох провідних наукових центрах і
університетах у рамках пріоритетних напрямів дослідницьких програм
усіх розвинутих держав світу. Ці роботи координуються такими
організаціями, як Комітет з космічних досліджень (COSPAR),
Міжнародний радіосоюз (URSI), Міжнародна рада наукових союзів
(ICSU), Міжнародний астрономічний союз (IAU), Міжнародна асоціація
з аерономії і геомагнетизму (IAGA), Відділ у справах дальнього
космосу ООН (UNOOSA), з 2010 року до них приєдналася й Всесвітня
метеорологічна організація (WMO). Здійснення в Україні
оригінальних досліджень сонячно-земних зв'язків та космічної
погоди, що суттєво доповнюють світові розробки у цьому напрямі,
дозволять у майбутньому втримати авторитетні позиції у галузі
освоєння навколоземного простору і підвищать науковий імідж нашої
держави. Ще один важливий практичний аспект проблеми полягає в
диспропорції між наявним рівнем природних і техногенних
катастроф - наслідків змін космічної погоди та спроможності
суспільства приймати оптимальні управлінські соціально орієнтовані
рішення щодо прогнозування та контролю над цими загрозами.
Важливість для України зазначеної проблеми посилюється за рахунок
недосконалості та низької ефективності наявних технологій як
виробництва, так і ліквідації наслідків стихійних лих та
промислових аварій.
2. Сучасний стан проблеми

і шляхи її вирішення
Протягом перших десятиріч космічної ери був досягнутий
значний прогрес у розумінні сонячно-земної фізики та визначено
основні фізичні принципи побудови глобальних моделей
навколоземного космічного середовища. В подальшому вдалося
покращити розуміння ролі сонячно-земних зв'язків і більш ретельно
дослідити окремі ланки дуже складної геліо-геокосмічної системи,
наскільки це дозволяли епізодичні одноточкові космічні місії, як
правило, реалізовані в рамках окремих національних проектів. Для
здійснення синхронних багато позиційних систематичних
моніторингових вимірювань у космічному просторі не було
відповідних технічних засобів та коштів. Перехід до міжнародної кооперації у 2000-х роках кардинально
змінив ситуацію. Зараз в космосі одночасно працюють більше
20 апаратів, дані з яких застосовуються у дослідженнях
сонячно-земних зв'язків і моніторингу стану космічної погоди. У
спостереженнях Сонця та його атмосфери задіяні космічні апарати
проектів SOHO, SDO, STEREO, RHESSI, TRACE та HINODE, частина яких
разом з KA ACE контролює параметри сонячного вітру. Угруповання з
4 супутників CLUSTER та 5 апаратів THEMIS призначені для
дослідження характеристик польових і плазмових складових
магнітосфери; угруповання GOES та LANL виконують моніторинг
енергійних частинок в магнітосфері, а угруповання COSMIC -
багатопозиційне зондування іоносфери Землі. Разом з космічними ще
інтенсивніше розвинулись наземні системи моніторингу та зондування
геокосмосу, зараз у світі функціонують близько сотні
іоносферно-магнітосферних пунктів спостережень. Суттєвою
особливістю сучасних досліджень геокосмосу є те, що дані багатьох
космічних місій і численних наземних обсерваторій знаходяться в
мережі Інтернет у вільному доступі для фахівців. Великий обсяг поточних даних, з одного боку, дозволяє
сьогодні перейти до оперативних застосувань результатів
досліджень, а з іншого - вже виявив нестачу робіт з наукової
обробки, візуалізації та інтерпретації отриманої інформації.
Світовими координаційними радами визнано пріоритетність розробки
методів одержання наукової та прикладної інформації, а також її
фізичної інтерпретації для потреб регіональних центрів прогнозу
космічної погоди і стану геосистем. Таким чином, саме наукова
складова досліджень зараз набула найбільшої актуальності. З огляду на доступність широкої світової мережі масивів даних
космічних вимірювань з міжнародних програм, доповнених численними
наземними засобами спостережень, слід підкреслити, що сьогодні
склалися сприятливі умови для всебічних наукових досліджень
механізмів сонячно-земних зв'язків, явищ космічної погоди і їх
впливу на функціонування геосистем, які дозволяють економити
ресурси на виробництво "власних" національних наукових космічних
апаратів і наземних обсерваторій. Наявність великого банку різнобічних даних щодо спостережень
Сонця і космічної погоди дозволяє оперативно проводити дослідження
впливу сонячно-земних зв'язків на геосистеми, технічні засоби й
живі організми. Слід відзначити, що крім визначення наслідків
космічної погоди у функціонуванні глобальних технологічних систем
і поодиноких досліджень впливу на окремі біологічні об'єкти і стан
здоров'я людини ця тематика залишається маловивченою і актуальною
на далеку перспективу. Це ж стосується і розробки методик захисту
від збурень КП. Новою є проблема впливу глобальних кліматичних
змін та техногенної активності на стан геокосмосу і їх взаємодія з
космічною погодою. Важливішою проблемою є розробка моделі розвитку сонячного
магнітного циклу, яка давала б прогноз активності Сонця, що
справджується. Невирішеним залишається ряд питань щодо еволюції
плазмових структур у сонячній атмосфері та проблема нагріву
сонячної корони. Недостатньо знань про формування та еволюцію
корональних викидів маси, а також про зміни міжпланетного
магнітного поля під дією збурень сонячного вітру. Значний науковий
інтерес привертають динаміка хвильових процесів у плазмі сонячного
вітру (СВ), магнітосфери та іоносфери, а також зв'язок між
космічними процесами та змінами метеорологічних систем, клімату та
інші близькі питання. Наприклад, є зрозумілим, що певна частина
енергії сонячного вітру в приполярній іоносфері трансформується в
інфразвукові та акусто-гравітаційні хвилі, які потім збурюють
нижню атмосферу і можливо сприяють формуванню таких катастрофічних
явищ, як тайфуни та урагани, але конкретні діючі механізми
залишаються невизначеними. Не є вирішеним питання про енергетичний
зв'язок між атмосферною та космічною погодними системами. Низку важливих досліджень, від фундаментальних до прикладних,
було виконано українськими вченими у попередніх програмах.
Розроблено наукові методики та накопичено матеріали спостережень
як з космічних апаратів, так і зі спеціально створених в Україні
та за її межами наземних обсерваторій. Виконано тематичний аналіз
цього матеріалу та теоретичні дослідження, створено необхідні
інформаційні та інструментальні засоби, виявлено нові механізми й
одержано перспективні з фундаментальної та прикладної точок зору
результати. Як було вказано, ряд важливих проблем потребує продовження і
розширення досліджень, які можуть бути виконані саме українськими
науковцями. Актуальною залишається проблема вивчення характеру
змінності сонячного вітру і його зв'язку з подіями на Сонці.
Подальшого вивчення потребує проблема впливу СВ на магнітосферу та
іоносферу Землі, що супроводжується генерацією різноманітних
хвильових збурень - від електромагнітних до інфразвукових.
Створені прогнозні моделі навколоземних проявів впливу сонячних
подій потребують вдосконалення та ширшого практичного
використання. Слід наголосити, що потребують подальшого розвитку
роботи, які описують з єдиних позицій систему "сонячна атмосфера -
сонячний вітер - магнітосфера - іоносфера Землі" та базуються на
синхронізованих спостереженнях з космічних апаратів і наземних
обсерваторій. Зокрема, в цьому напрямі було б доцільно
започаткувати роботи зі створення інтегрального індексу активності
геліосфери, які в подальшому заклали б підвалини для розробки
індексу біоактивності змін космічної погоди. Крім того, настала потреба більш широкого застосування в
українських дослідженнях значного доробку світової наукової
спільноти в галузі комп'ютерного моделювання різних ланок системи
сонячно-земних зв'язків та динамічних процесів у геосистемах. Крім
розробки власних оригінальних моделей, слід брати участь у
вдосконаленні світових зразків і застосувати їх для вирішення
регіональних проблем.
3. Мета програми
Мета програми полягає в одержанні нових фундаментальних знань
про механізми та явища сонячно-земних зв'язків, сонячної
активності та їх впливу на функціонування геосистем для
прогнозування несприятливих або шкідливих впливів космічної
погоди. Мети буде досягнуто на основі застосування даних комплексних
спостережень Сонця, міжпланетного та навколоземного простору й
основних показників стану геосистем у теоретичних і
експериментальних дослідженнях, розробці нових наукових методів,
створенні інформаційних систем визначення стану та прогнозу
космічної погоди.
4. Підхід, засоби і методи розв'язання проблеми,

строки виконання програми
Розв'язання проблеми пропонується провести в рамках наукової
кооперації організацій-учасників програми, використовуючи
тематико-орієнтований підхід, за такими основними напрямами: - сонячно-земна еволюція; - геліосферно-іоносферний зв'язок; - еосфера: вивчення Землі з космосу; - вплив космічних факторів на функціонування геосистем; - взаємодія атмосферної та космічної погодних систем; - розробка та вдосконалення методів контактного та
дистанційного зондування геокосмосу. Напрям "Сонячно-земна еволюція" охоплює дослідження
актуальних питань фізики Сонця, активних процесів у сонячній
атмосфері, еволюції сонячної активності та стану космічної погоди
в навколоземному середовищі. В ході виконання проектів цього
напряму на основі даних спостережень Сонця в різних спектральних
діапазонах і моніторингу стану космічної погоди будуть розв'язані
такі завдання: - дослідження динаміки та еволюції течій конвективної зони
Сонця для розв'язання проблеми генерації магнітних полів і
завдання прогнозу сонячної активності; - розробка нових методик прогнозування сонячної активності і
викликаних нею геофізичних ефектів; - дослідження еруптивних явищ в сонячній атмосфері. Напрям "Геліосферно-іоносферний зв'язок" охоплює дослідження
актуальних питань фізики космічної плазми, сонячного вітру,
магнітосфери, іоносфери Землі, навколоземних явищ космічної
погоди. В ході виконання проектів цього напряму на основі даних
спостережень динаміки плазми у сонячному вітрі, магнітосфері та
іоносфері Землі за допомогою контактних та дистанційних методів
будуть розв'язані такі завдання: - дослідження зв'язку характеристик сонячного вітру із
подіями на Сонці; - визначення параметрів сонячного вітру і міжпланетного
магнітного поля методом мерехтіння випромінювання дискретних
космічних джерел; - розвиток супутникових та наземних методів діагностики
геокосмосу; - створення банку даних з національних засобів та установок
діагностики геокосмосу та явищ космічної погоди; - вивчення ефектів взаємодії сонячного вітру з магнітосферою
та іоносферою Землі; - дослідження хвильових явищ у сонячному
вітрі, магнітосфері та іоносфері Землі; - створення оперативних прогнозних моделей космічної погоди
та стану геокосмосу. Напрям "Геосфера: вивчення Землі з космосу" спрямований на
розвиток та вдосконалення методів дослідження наземних геосистем
за допомогою космічних засобів (дистанційного зондування Землі),
що створить основу для досліджень за напрямом "Вплив космічних
факторів на функціонування геосистем", включає розв'язання таких
завдань: - розвиток міждисциплінарної системи спостереження і прогнозу
прибережної зони Чорного моря; - космічний аудит балансу парникових газів; - методичне забезпечення валідації даних і технологій для
полігонів ДЗЗ України (на прикладі полігона ДЗЗ Шацького
національного природного парку). Напрям "Вплив космічних факторів на функціонування геосистем"
спрямований на дослідження нових питань щодо впливу космічних
факторів на стан геосистем і включає розв'язання таких завдань: - дослідження атмосферного інфразвуку; - вивчення впливів космічної погоди на технічні системи; - вивчення впливів космічної погоди на біологічні об'єкти та
біологічні спільноти. Напрям "Взаємодія атмосферної та космічної погодних систем"
спрямований на: - дослідження транспортування збурень від поверхні та
тропосфери на висоти геокосмосу; - вивчення електромагнітного клімату Землі; - дослідження глобальних електромагнітних резонансних систем
та світової грозової активності. Напрям "Розробка та вдосконалення методів дистанційного
зондування геокосмосу" охоплює: - використання природних електромагнітних полів щодо
відтворення змін космічної погоди; - використання технологічних видів випромінювання для
моніторингу плазмового оточення Землі; - дослідження впливу потужного електромагнітного
випромінювання на стан геокосмосу. Програма формується і виконується на основі наукових проектів
та діє з II кварталу 2011 року по IV квартал 2013 року.
5. Оцінка очікуваних результатів

виконання програми (економічних, соціальних,

екологічних) та визначення її ефективності
Основним результатом виконання програми буде досягнення
нового рівня знань про процеси у геліосфері та геосфері, що
надасть розвиток науковому потенціалу України. Одержані результати
можуть бути застосовані в управлінні екологічними системами в
Україні і світі, а розвинені методи спостережень - у моніторингу
їх стану. Розроблені методики прогнозу космічної погоди дозволять
зменшити негативний вплив її потужних збурень на технологічні
комплекси, інформувати населення України щодо геомагнітних та
радіаційних умов та їх можливих загроз, коректно оцінювати
комплекс ризиків для космічних, авіаційних та наземних
транспортних засобів. Як і у всьому світі, тематика дослідження
матиме значний гуманітарний і просвітницький вплив на суспільство.
Програма сприятиме розвитку міжнародної кооперації та інтеграції
організацій-учасників до іноземних і світових проектів з
відповідної тематики. В цілому реалізація програми підвищить
рейтинг України серед космічних держав, що сприятиме зміцненню
економіки і престижу країни. Буде реалізовано такі науково-інформаційні продукти і
сервіси: - створено банк наукової інформації з обробленими даними
попередніх проектів та результатами досліджень за програмою; - забезпечено всі категорії користувачів інформації
необхідною оперативною інформацією про стан космічної погоди
відповідно до їх потреб; - забезпечено користувачів необхідною системною інформацією
про можливі прямі та опосередковані впливи космічної погоди на
відповідні технічні системи, біологічні об'єкти та біологічні
спільноти; - забезпечено користувачів інформацією та методичною
підтримкою для постановки і розв'язання конкретних локальних
прикладних завдань, які вони вважають актуальними для своєї
діяльності; - створено нові та розвинуто існуючі навчальні курси у
фахових вищих навчальних закладах за тематикою програми; - підготовлено молодих науковців вищої кваліфікації -
кандидатів та докторів наук.
6. Оцінка фінансових, матеріально-технічних,

трудових ресурсів, необхідних

для виконання програми
Програма буде виконуватись за рахунок коштів, які
передбачатимуться відповідальними виконавцями програми на її
реалізацію в рамках видатків, що визначаються цим органам у
Державному бюджеті на відповідний рік. Передбачається також
додаткове залучення коштів поза програмою (кошти інвесторів,
кредити), які спрямовуватимуться на окремі цільові проекти.

Додаток

до постанови Президії

НАН України

26.01.2011 N 14

СКЛАД

Наукової ради цільової комплексної програми

фундаментальних досліджень НАН України

"Дослідження сонячно-земних зв'язків

та їх впливу на функціонування геосистем

(ГЕОКОСМОС)"

Яцків - директор Головної астрономічної
Ярослав Степанович обсерваторії НАН України, академік НАН

України - голова наукової ради
Гожик - директор Інституту геологічних наук НАН
Петро Феодосійович України, академік НАН України
Іванов - директор Морського гідрофізичного
Віталій Олександрович інституту НАН України, академік

НАН України
Литвиненко - директор Радіоастрономічного інституту
Леонід Миколайович НАН України, академік НАН України
Локтєв - академік-секретар Відділення фізики і
Вадим Михайлович астрономії НАН України, академік

НАН України
Лялько - директор Наукового центру аерокосмічних
Вадим Іванович досліджень Землі Інституту геологічних

наук НАН України, академік НАН України
Руденко - директор Інституту географії наук НАН
Леонід Григорович України, академік НАН України
Сергієнко - директор Інституту кібернетики
Іван Васильович ім. В.М.Глушкова НАН України, академік

НАН України
Старостенко - директор Інституту геофізики
Віталій Іванович ім. С.І.Субботіна НАН України, академік

НАН України
Шестопалов - академік-секретар Відділення наук про
Вячеслав Михайлович Землю НАН України, заступник директора

Інституту геологічних наук НАН України,

академік НАН України
Кордюм - завідувач відділу Інституту ботаніки
Єлізавета Львівна ім. М.Г.Холодного НАН України,

член-кореспондент НАН України
Федоров - директор Інституту космічних досліджень
Олег Павлович НАН України та НКА України, доктор

фізико-математичних наук
Івченко - завідувач кафедри астрономії та фізики
Василь Миколайович космосу Київського національного

університету імені Тараса Шевченка, доктор

фізико-математичних наук, професор
Попов - заступник директора Наукового центру
Михайло Олексійович аерокосмічних досліджень Землі Інституту

геологічних наук НАН України, доктор

технічних наук, професор
Черемних - заступник директора Інституту космічних
Олег Костянтинович досліджень НАН України та НКА України,

доктор фізико-математичних наук,

професор - учений секретар наукової ради
Волошин - директор Державного підприємства
Вячеслав Іванович "Дніпрокосмос", кандидат технічних наук
Готинян - директор ДНВЦ "Природа", кандидат
Василь Степанович технічних наук.
Головний учений
секретар Національної
академії наук України
академік НАН України А.Г.Загородній

  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Зміст
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: