open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
Чинна
                             
                             
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ВОДНОМУ ГОСПОДАРСТВУ
Н А К А З
29.01.2008 N 12

Про затвердження Регламенту з приготування

високорухливих бетонних сумішей для ремонту

тонкостінних гідротехнічних споруд

Відповідно до плану з науки і нової техніки на 2007 рік,
затвердженого наказом Держводгоспу від 28.03.2007 N 67, на
замовлення комітету Одеською державною академією будівництва та
архітектури розроблений Регламент з приготування високорухливих
бетонних сумішей для ремонту тонкостінних гідротехнічних споруд.
Зазначений нормативний документ розглянутий на засіданні секції
"Експлуатація водогосподарських систем" науково-технічної ради
Держводгоспу і рекомендований до затвердження та впровадження у
виробництво. З метою впровадження ефективних технологій при ремонті та
відновленні тонкостінних гідротехнічних споруд із застосуванням
високорухливих бетонних сумішей Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Регламент з приготування високорухливих
бетонних сумішей для ремонту тонкостінних гідротехнічних споруд
(додається).
2. Відділу наукового та інформаційно-технічного забезпечення
(Варницький) довести до відома водогосподарських організацій
інформацію про затвердження нормативного документа, зазначеного у
пункті 1 цього наказу.
3. Встановити, що цей наказ набирає чинності з 1 березня
2008 року.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого
заступника Голови Комітету О. Шевелєва.
Голова Комітету В.Сташук

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Держводгоспу

29.01.2008 N 12

РЕГЛАМЕНТ

з приготування високорухливих бетонних сумішей

для ремонту тонкостінних гідротехнічних споруд

Введений в дію

з 1 березня 2008 року
1. Матеріали для приготування високорухливих

бетонних сумішей для застосування при ремонті

тонкостінних гідротехнічних споруд
1.1. Цемент 1.1.1. Для приготування високорухливих бетонів гідротехнічних
залізобетонних споруд повинен застосовуватися портландцемент марки
400 і вище (активністю 40 МПа і більш), задовольняючий вимогам
ДСТУ - Б.В.2.7.-85-99, ГОСТ 310.1-76. Для підвищення довговічності
рекомендується застосовувати сульфатостійкій цемент.
1.2. Пісок 1.2.1. Як дрібний заповнювач для приготування важкого та
дрібнозернистого бетонів для ремонту тонкостінних гідротехнічних
споруд повинен застосовуватися чистий (промитий) природний
кварцовий пісок з зернами фракцій від 0.15 до 2.5 мм,
задовольняючий вимогам ДСТУ - Б.В.2.7.-32-95. 1.2.2. Випробування піску здійснюється згідно ГОСТ 8735-88. 1.2.3. Зберігання піску повинно здійснюватися згідно ДСТУ
Б.В.2.7-32-95.
1.3. Крупний заповнювач 1.3.1. Як крупний заповнювач для приготування важкого
високорухливого бетону для тонкостінних гідротехнічних споруд
застосовується гранітний щебінь, одержуваний дробленням гірських
порід, крупною від 5 до 10 мм. Щебінь повинен задовольняти вимогам
ДСТУ - Б.В.2.7-71-98. 1.3.2. Зберігання щебеню - по ДСТУ Б.В.2.7-75-98. 1.3.3. Випробування щебеню здійснюється згідно ДСТУ
Б.В.2.7-75-98.
1.4. Вода і хімічні добавки 1.4.1. Для приготування високорухливого бетону для
тонкостінних споруд слід застосовувати воду, придатну для пиття,
задовольняючу вимогам ДСТУ - Б.В.2.7-46-96. 1.4.2. Для покращання фізико-механічних характеристик та
рухливості бетонів для тонкостінних гідротехнічних споруд в склад
сумішей вводяться наступні хімічні добавки: - суперпластифікатор С-3 по ТУ 6-36-0204229 (ТУ
2481-001-51831493-00) - Добавка Пенетрон Admix, виробництва Пенетрон-Росія, ТУ
5745-001-55171585-2003.
2. Розрахунок складу високорухливого бетону

для ремонту тонкостінних гідротехнічних споруд
2.1. Як початкові дані приймається заданий клас бетону на
стиск В, показник рухомості (ОК) та характеристики вихідних
матеріалів. Додатково можуть задаватися такі важливі для
ремонтного бетону тонкостінних гідротехнічних споруд показники, як
міцність на розтягування при згині R , марка по морозостійкості F

tb а коефіцієнт фільтрації.
2.2. Для визначення Ц/В, що забезпечує задану міцність бетону
при стику, використовується загальна формула міцності бетону:
R = pA R (Ц / В - 0.5), (1)

ст i ц
де pA - мультиплікативний коефіцієнт, що дозволяє додатково

i рахувати вплив на міцність бетону ряду додаткових чинників (умов
і тривалості твердіння, вплив хімічних добавок і т.д.); R -

ц ктивність цементу, МПа.

Мультиплікативний коефіцієнт pA розрахується за формулою:

i
pA = A A ...A ...A , (2)

i 1 i n
де A*i - коефіцієнт, що враховує додатковий вплив на міцність
бетону i-го чинника (i = 1...n). Коефіцієнт А можна знаходити за
відомими даними [4] (Сизов В. П. Проектирование составов тяжелого
бетона. - М.: Стройиздат, 1980. - 144 с.).
2.3. Морозостійкість бетону (F) виражається формулою:

A

2 0.35 V

F = A R exp вк (3)

1 ст

Для досліджених бетонів A = 0.35, A і A змінюються із

3 1 2 міною водовмісту і відповідно рухливості сумішей (табл. 1).
Таблиця 1

Значення коефіцієнтів A і A у формулі (3)

1 2

для бетонних сумішей з різною рухомістю
------------------------------------------------------------------ Рухливість бетонних сумішей | A | A | | 1 | 2 | -----------------------------------------+-----------+----------| Рухомі бетонні суміші (ОК = 9...12 см) | 0.34 | 1.68 | -----------------------------------------+-----------+----------| Малорухливі бетонні суміші | 0.91 | 1.47 | (ОК = 1...4 см) | | | -----------------------------------------+-----------+----------| Жорсткі бетонні суміші | 2.48 | 1.25 | -----------------------------------------------------------------
Необхідний об'єм залученого повітря в % знаходиться по
формулі, одержаній з (3):
F

In (--------) A

2

A R

1 ст

V = --------------- (4) вх 0.35
2.4. Нормування водонепроникності бетону можливе при
обмеженні як коефіцієнта фільтрації (К ), так і за маркою по

ф одонепроникності (W). Обидва параметри кореляційно пов'язано один
з одним, хоча останній є значно більш грубим. При проектуванні
водонепроникних бетонів на певних висхідних матеріалах як К , так

ф W доцільно пов'язувати з міцністю при стиску.

Зв'язок коефіцієнта фільтрації з міцністю бетону
апроксимується статистичною залежністю:
-7,7

К = 126 * R (5)

ф ст
2.5. Для гідротехнічного бетону тонкостінних конструкцій
важливою характеристикою міцності разом з міцністю при стиску є
міцність бетону на розтягування при згині. При проектуванні
конструкцій слід використовувати кореляційну формулу, що зв'язує
міцність бетону на згин (R , МПа) з міцністю бетону на стиск

bt R , МПа):
ст
213 213

R = 0.08 (10R ) = 0.36R (6)

bt ст ст
Статистичний характер залежності (6) відображає зменшення
співвідношення R /R по мірі збільшення R , характерне для

pbt ст ст ементних бетонів. В той же час вона не враховує мінливість
міцності цементу на згин (R ) при практично однаковій активності

bt ементу R .

ц
3. Технологія приготування і вживання бетону

для ремонту тонкостінних гідротехнічних споруд
3.1. Для ремонту тонкостінних гідротехнічних споруд слід
використовувати бетони класів не нижче В 30 з морозостійкістю F не
нижче 300 циклів. Без використання хімічних добавок при активності цементу 400,
модулі крупності піску 2.0, крупності щебеню 5 - 10 мм та середній
якості заповнювачів склад бетону класу В30 при рухомості ОК = 10,
морозостійкості 300 циклів та водонепроникності W8 є наступним
(кг/куб.м): цементу - 600, щебеню - 1098, піску - 389, води 240.
3.2. Для покращення якості бетону та економії цементу слід
використовувати пластифікуючу добавку суперпластифікатор С-3 та
кольматуючу добавку Пенетрон Admix (Пенетрон A). При використанні добавки С-3 в кількості 4 кг/куб.м та
Пенетрону A в кількості 7 кг/куб.м склад бетону класу В30 при
рухомості ОК = 10, морозостійкості 300 циклів та водонепроникності
W8 (що аналогічно п. 3.1) є наступним (кг/куб.м): цементу - 506,
щебеню - 1139, піску - 478, води - 201. Модифіковані бетони є більш придатними для ремонту
тонкостінних гідротехнічних споруд, тому що завдяки меншому
розходу цементу мають меншу усадку і через це - кращу
тріщиностійкість та адгезію до "старого" бетону конструкцій.
Таблиця 2
Рекомендовані склади бетонів для ремонту

тонкостінних гідротехнічних споруд
------------------------------------------------------------------ Найменування | Задані властивості бетону (ОК - осадка конуса, | складових та їх| В - клас бетону по міцності на стиск, | дозування, | W - водонепроникність, F - морозостійкість) | кг/куб.м | | |------------------------------------------------| | ОК 10 | ОК 10 | ОК 16 | ОК 10 | ОК 16 | | В20 | В25 | В25 | В30 | В30 | | W8 | W10 | W10 | W10 | W10 | | F200 | F300 | F300 | F300 | F300 | ---------------+---------+---------+---------+---------+--------| Цемент | 388 | 426 | 469 | 506 | 550 | ---------------+---------+---------+---------+---------+--------| Пісок | 560 | 537 | 504 | 488 | 469 | ---------------+---------+---------+---------+---------+--------| Щебінь | 1136 | 1124 | 1098 | 1129 | 1092 | ---------------+---------+---------+---------+---------+--------| Пластифікатор | 3 | 3.4 | 4 | 4 | 4.5 | С-3 | | | | | | ---------------+---------+---------+---------+---------+--------| Пенетрон A | 6 | 8 | 8 | 8 | 9 | ---------------+---------+---------+---------+---------+--------| Вода | 187 | 196 | 201 | 200 | 218 | -----------------------------------------------------------------
3.3. В таблиці 2 приведені приклади рекомендованих складів
модифікованих бетонів для ремонту тонкостінних гідротехнічних
споруд. У всіх наведених у табл. 2 складах активність цементу
дорівнює 400, крупність щебеню складає 5-10 мм, Мкр піску 2.0. В
залежності від якості компонентів обов'язково необхідно
корегування складів.
3.4. Для підвищення удобоукладності бетонної суміші,
підвищення водонепроникності і морозостійкості композиту в бетонну
суміш з водою вводиться комплексна хімічна добавка:
суперпластифікатору С-3 в кількості 0.6 - 0.9% від маси цементу в
перерахунку на суху речовину та Пенетрон A в кількості 1.5-2% від
маси цементу. Добавки враховані при указанні складів в табл. 2.
3.5. Для конструкцій, які в процесі експлуатації можуть бути
підвернені ударам льоду, вібраційним чи динамічним навантаженням,
для підвищення надійності та довговічності бетону рекомендується
вводити полімерну фібру та наповнювач - мелений пісок.
Застосування металевої фібри є небажаним через корозію її волокон.
3.6. В якості дисперсного армування слід використовувати
поліпропіленову фібру виробництва фірми Baucon з діаметром волокон
18.7 мкм та довжиною 12 мм.
3.7. В якості наповнювача рекомендується використовувати
мелений до дисперсності 300 кв.м/кг кварцовий пісок.
3.8. Мелений пісок може бути одержаний помелом піску у
шаровому чи іншому млині.
3.9. Фібру та мелений пісок вводять до бетонозмішувача після
подавання в нього щебеню та піску, проте до подавання цементу,
води та добавок. Час сухого змішування компонентів не менше
5 хвилин.
3.10. Дозування фібри повинно складати від 0.6 до
1.2 кг/куб.м, меленого піску від 20 до 40 кг/куб.м.
3.11. В таблиці 3 наведені приклади рекомендованих складів
фібробетонів для ремонту тонкостінних гідротехнічних споруд, які
підвернені діям динамічних навантажень. У всіх наведених у табл. 3
складах активність цементу дорівнює 400, крупність щебеню складає
5-10 мм, Мкр піску 2.0. В залежності від якості компонентів
обов'язково необхідно корегування складів.
3.12. При приготуванні, транспортуванні і укладанні бетонів
для виготовлення та відновлення гідромеліоративних залізобетонних
споруд слід керуватися вимогами Держводгоспу України.
Таблиця 3
Рекомендовані склади бетонів для ремонту

тонкостінних гідротехнічних споруд,

які підвернені діям динамічних навантажень
------------------------------------------------------------------ Найменування | Задані властивості бетону | складових та їх| (ОК - осадка конуса, В - клас бетону по | дозування, | міцності на стиск, W - водонепроникність, | кг/куб.м | F - морозостійкість) | |------------------------------------------------| | ОК 10 | ОК 10 | ОК 16 | ОК 10 | ОК 16 | | В20 | В25 | В25 | В30 | В30 | | W8 | W10 | W10 | W10 | W10 | | F200 | F300 | F300 | F300 | F300 | ---------------+---------+---------+---------+---------+--------| Цемент | 390 | 428 | 470 | 509 | 553 | ---------------+---------+---------+---------+---------+--------| Пісок | 549 | 523 | 487 | 471 | 450 | ---------------+---------+---------+---------+---------+--------| Щебінь | 1127 | 1123 | 1088 | 1117 | 1079 | ---------------+---------+---------+---------+---------+--------| Пластифікатор | 3.4 | 3.8 | 4.5 | 4.5 | 5 | С-3 | | | | | | ---------------+---------+---------+---------+---------+--------| Пенетрон A | 7 | 8.5 | 9 | 9 | 10 | ---------------+---------+---------+---------+---------+--------| Фібра Baukon | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | ---------------+---------+---------+---------+---------+--------| Мелений пісок | 20 | 24 | 27 | 30 | 35 | ---------------+---------+---------+---------+---------+--------| Вода | 194 | 202 | 212 | 210 | 222 | -----------------------------------------------------------------
3.13. Для приготування бетонної суміші рекомендується
використовувати розчинозмішувачі СБ-242-10, СБ-138-Б, СБ-153А.
3.14. Дозування цементу, піску і щебеню необхідно проводити
по масі води і водних розчинів добавок - за об'ємом. Відхилення
фактичного дозування від заданого не повинне перевищувати: для
цементу, води і добавок +-1.0 %, для заповнювачів (піску і щебеню)
+-2.0 %.
3.15. Загрузку розчино-бетонозмішувачів слід проводити в
наступній послідовності: щебінь, пісок, далі, якщо необхідно,
фібра та мелений пісок, далі цемент і вода з комплексною добавкою
у вигляді водних розчинів, приготованих на ділянці хімдобавок.
3.16. Час перемішування бетонної суміші повинен бути не менше
4 - 5 хвилин. При використанні фібри - не менше 7 хвилин, з них
5 - час сухого змішування компонентів (дивись п. 3.9).
3.17. Приготована бетонна суміш повинна вивантажуватися із
змішувача безпосередньо в роздаточний бункер.
3.18. Допустимий час транспортування і витримки бетонної
суміші до її укладання не повинен перевищувати 90 хв. внаслідок
зменшення рухливості суміші і погіршення умов її укладання.
Додавання води в бетонну суміш в період її транспортування і
укладання забороняється.
3.19. Для транспортування бетонної суміші від місця
приготування до місця укладання рекомендується використовувати
невеликі переносні вібробункери або інші ємкості. Порушення
однорідності і заданої рухливості бетонної суміші при її
транспортуванні не допускається.
3.20. Бетонна суміш повинна бути укладена не пізніше ніж
через 90 хвилин після приготування. Поверхню конструкції, що
ремонтується, слід змочувати водою.
3.21. При виготовленні горизонтальних елементів
залізобетонних конструкцій для ущільнення бетонної суміші слід
використовувати поверхневі вібратори або віброрейки з частотою
коливань 180 - 420 кГц (3000 - 7000 кол./хв.). Момент закінчення
вібрації визначається по появі на поверхні свіжоукладеного бетону
цементного молока і по припиненню виділення з бетонної суміші
пухирців повітря.
4. Твердіння і контроль якості бетону
4.1. Для створення сприятливих умов набору міцності бетону у
тонкостінній конструкції, що ремонтується, слід вжити заходів, що
оберігають його від висихання і безпосередньої дії сонця і вітру.
Для цього вертикальні поверхні через 30-40 хвилин після нанесення
ремонтного бетону завішуються зволоженою мішковиною або брезентом.
Горизонтальні поверхні конструкцій гідромеліоративних споруд, які
ремонтуються, покриваються шаром піску завтовшки 2-3 см.
Мішковину, брезент і пісок необхідно піддавати зволоженню (в
денний час). Такий режим дозрівання бетону повинен підтримуватися
не менше 5 діб.
4.2. Контроль міцності бетону здійснюється шляхом
випробування контрольних зразків.
4.3. Міцність бетону в конструкції визначається неруйнуючими
методами з використанням ультразвукових приладів типу УКБ-2,
УК-14П, "Бетон-32", а також приладів ударної дії типу ПМ-2, ХСП і
еталонного молотка Шмідта.
5. Вимоги безпеки
5.1. Виробничі приміщення, що використовуються для
приготування бетону для ремонту тонкостінних конструкцій
гідромеліоративних споруд, повинні відповідати вимогам санітарних
норм проектування промислових підприємств ДБН 2.09.02-85 і БН-245.
Категорія і клас зони приміщень по ДБН 2.01.02-85.
5.2. До робіт з бетоном допускаються лиця не молодше
18 років, що пройшли медичний огляд, навчання і інструктаж по
техніці безпеки і пожежної безпеки.
5.3. Робітники повинні бути забезпечені спецодягом,
спецвзуттям і індивідуальними засобами захисту відповідно до
"Типових галузевих норм" ( z0699-04 ).
5.4. Для приготування ремонтного бетону для гідротехнічних
споруд використовуються добавки, які містять ряд шкідливих
хімічних сполучень. Тому при роботі з добавками С-3 та Пенетрон A
слід притримуватися вимог, що висловлені в ТУ 6-36-0204229, ТУ
13-0281036-05, ТУ 6-02-995.
5.5. При виконанні робіт з використанням ручного
пневматичного або електричного інструменту необхідно керуватися
ГОСТ 17770, а також "Санітарними нормами і правилами при роботі з
машинами і обладнанням, що створює локальну вібрацію, яка
передається на руки працюючих" 3041-84.
5.6. Працюючі з вібраторами робітники повинні проходити
періодичний медичний огляд в терміни, встановлені Міністерством
охорони здоров'я. Час роботи їх з вібруючим обладнанням і
інструментом не повинен перевищувати 2/3 робочого часу; наднормові
роботи не допускаються.
5.7. При користуванні в роботі різного обладнання
(розчино- і бетонозмішувачів, вібробункерів, цемент-гармати та
ін.) і механізованого інструменту (механічних щіток,
пістолетів-розпилювачів, вібраторів, віброреєк і ін.) повинні
дотримуватися вимог безпеки, висловлених в інструкціях по їх
експлуатації.
5.8. Все електроустаткування повинне експлуатуватися
відповідно до Правил технічної експлуатації електроустановок
споживачів ( z1143-06 ) і Правил безпечної експлуатації
електроустановок споживачів ( z0093-98 ), затверджених
Держнаглядохоронпраці 09.01.98.
5.9. Вимоги по пожежній безпеці повинні відповідати ГОСТ
12.1.004 і Типовим правилам пожежної безпеки для промислових
підприємств, затвердженим Головним управлінням пожежної охорони
МВС.
6. Охорона природи
6.1. При розробці заходів щодо запобігання забрудненню
навколишнього середовища слід враховувати наступне: - забруднену стічну воду з домішкою цементу, піску і щебеню
необхідно пропускати через існуючу систему стічно-очисних споруд; - після реєстрації і отримання дозволу в органах по
регулюванню користування і охороні вод при узгодженні з установами
санітарно-епідеміологічної служби і органами рибоохорони очищені
води можуть скидатися у водоймища; - домішки цементу, піску і щебеню в промислових стічних водах
повинні механічно зневоднюватися. Для складування домішок
необхідно передбачати відкриті майданчики, обладнані засобами
механізації.
6.2. Для промивки технологічного обладнання повинна
використовуватися технічна вода.
7. Метрологічне забезпечення виробництва
7.1. Метрологічне забезпечення підготовки виробництва до
виконання всієї номенклатури робіт, встановленої цією інструкцією,
проводиться відповідно до вимог діючих нормативних документів.
7.2. Єдність, необхідна точність і достовірність результатів
вимірювань, які виконуються при контролі якості бетонів для
ремонту тонкостінних гідротехнічних споруд, повинна
забезпечуватися у відповідності до діючих нормативних документів.
7.3. До експлуатації допускаються засоби вимірювань, що
пройшли державну перевірку і мають свідоцтва.
7.4. Прилади, що вживаються для неруйнуючого контролю якості
бетону для ремонту гідротехнічних споруд повинні бути оттаровані
на зразках, виготовлених з бетону того ж складу, що і
відремонтовані конструктивні елементи.

Довідковий додаток 1

ПЕРЕЛІК

Стандартів і технічних документів

------------------------------------------------------------------ Найменування | Позначення | -----------------------------------------+----------------------| Цементи. Методи випробувань. Загальні |ДСТУ-Б.В.2.7-46-96 | положення. | | -----------------------------------------+----------------------| Цементи. Методи визначення тонкості |ДСТУ-Б.В.2.7-46-96 | помелу. | | -----------------------------------------+----------------------| Цементи. Методи визначення нормальної |ДСТУ-Б.В.2.7-46-96 | густини, строків схоплювання і | | рівномірності зміни об'ємів. | | -----------------------------------------+----------------------| Цементи. Методи визначення межі міцності |ГОСТ 310.4-81 | при згині і стиску. | | -----------------------------------------+----------------------| Вода питна. Гігієнічні вимоги і контроль |ГОСТ 2874-82 | за якістю. | | -----------------------------------------+----------------------| Щебінь з природного каменю для |ДСТУ-Б.В.2.7-71-98 | будівельних робіт. Загальні вимоги. | | -----------------------------------------+----------------------| Пісок для будівельних робіт. Технічні |ДСТУ-Б.В.2.7-32-95 | умови. | | -----------------------------------------+----------------------| Суміші бетонні. Загальні вимоги до |ДСТУ-Б.В.2.7-43-96 | методів випробувань. | | -----------------------------------------+----------------------| Суміші бетонні. Методи визначення |ДСТУ-Б.В.2.7-114-2002 | удобоукладності. | | -----------------------------------------+----------------------| Бетонозмішувачі циклічні. Технічні умови.|ГОСТ 16349-85 | -----------------------------------------+----------------------| Правила застосування хімічних добавок у |ДБН В.2.7-64-97 | бетонах і будівельних розчинах | | -----------------------------------------+----------------------| Машини ручні. Допустимі рівні вібрації. |ГОСТ 17770-86 | -----------------------------------------+----------------------| Цементи сульфатостійкі. Технічні умови. |ДСТУ-Б.В.2.7-85-99 | -----------------------------------------+----------------------| Корпус залізобетонний. Секції. Технічні |ОСТ5.1109-78 | вимоги. | | -----------------------------------------+----------------------| Суперпластифікатор С-3 |ТУ-6-36-0204229-625-90| -----------------------------------------+----------------------| Добавка Пенетрон A |ТУ | |5745-001-55171585-2003| -----------------------------------------------------------------

  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: