open
  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Нечинний
                             
                             
ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПРОКУРОР УКРАЇНИ
Н А К А З
N 10 від 30.10.98

м.Київ
vd981030 vn10
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Генеральної

прокуратури

N 5 ( v0005900-02 ) від 28.10.2002 )
Про організацію підтримання державного обвинувачення

в суді, підвищення якості та ефективності участі

прокурорів у кримінальному судочинстві

З метою належної реалізації конституційної функції
прокуратури - підтримання державного обвинувачення в суді,
підвищення якості та ефективності участі прокурорів у судовому
розгляді кримінальних справ, відповідальності керівників
прокуратур за стан цієї роботи Н А К А З У Ю:
1. Управлінню підтримання державного обвинувачення в судах,
Головному управлінню військових прокуратур Генеральної прокуратури
України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст
Києва і Севастополя, військових регіонів та гарнізонів,
транспортним, міським, районним, міжрайонним і прирівняним до них
прокурорам вжити додаткових заходів до збільшення обсягів та
підвищення рівня підтримання державного обвинувачення в судах,
постійно удосконалювати форми і методи цієї роботи та реалізацію
повноважень прокурорів у кримінальному судочинстві з тим, щоб
забезпечувались законність у здійсненні правосуддя і охорона
конституційних прав громадян.
2. Прокурорам усіх рівнів: 2.1. Забезпечити підтримання державного обвинувачення в судах
першої інстанції в усіх кримінальних справах, які направлені до
суду щодо осіб, котрі вчинили тяжкі та особливо небезпечні
злочини, і такі, що привертають особливу громадську увагу. По
інших справах обвинувачення підтримувати, зважаючи на реальні
можливості. Забезпечення участі прокурора в судовому процесі
повинно передбачати якісне вивчення кримінальної справи, активну
участь в судовому процесі при перевірці доказів, здобутих в
досудовому слідстві, та високий рівень державного обвинувачення.
Прокурор зобов'язаний повідомляти суд про своє рішення щодо
підтримання державного обвинувачення. 2.2. З урахуванням особливостей діяльності транспортним,
природоохоронним прокурорам та прокурорам по нагляду за
додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних
справах підтримувати державне обвинувачення у справах, зазначених
у пункті 2.1, направлених ними до суду. Другому відділу Генеральної прокуратури України та
відповідним підрозділам прокуратур на місцях забезпечити
підтримання державного обвинувачення в усіх справах, направлених
до міжобласного суду. У разі засудження військовослужбовців судами загальної
юрисдикції територіальним прокурорам повідомляти відповідних
військових прокурорів регіонів про результати судового розгляду
таких справ. 2.3. У судових процесах з розгляду кримінальних справ по
першій інстанції у Верховному Суді України, Верховному Суді
Автономної Республіки Крим, обласних, Київському і
Севастопольському міських та прирівняних до них судах державне
обвинувачення, як правило, підтримувати працівникам відповідних
прокуратур. У справах, за якими обвинувальні висновки затверджувались
вищестоящим прокурором, державне обвинувачення підтримувати тим
прокурорам, де за підсудністю розглядається кримінальна справа,
якщо прокурор вищого рівня не взяв його на себе. 2.4. Вважати підтримання державного обвинувачення службовим
обов'язком кожного прокурора. Керівникам прокуратур особисто брати
участь у судовому розгляді кримінальних справ, залучати до цього
працівників апаратів обласних та прирівняних до них прокуратур.
Персональний склад таких державних обвинувачів затверджувати
відповідним прокурорам. Контроль за якістю підтримання державного
обвинувачення такими працівниками покласти на заступників
прокурорів, які за розподілом обов'язків відповідають за цю
ділянку роботи. 2.5. Керівникам прокуратур призначати державних обвинувачів
завчасно з тим, щоб вони мали можливість всебічно підготуватись до
судових процесів. При цьому слід урахувати характер, обсяг і
складність справи, кваліфікацію, досвід роботи прокурора, якому
доручається підтримувати обвинувачення. По багатоепізодних справах
підтримання державного обвинувачення може доручатись групі
державних обвинувачів. Державним обвинувачам при підготовці до судових процесів
ретельно вивчати матеріали справ, брати активну участь у
дослідженні доказів, об'єктивно і неупереджено оцінювати їх,
висловлювати суду міркування щодо застосування кримінального
закону, призначення як основного, так і додаткового покарання,
виду колонії, вирішення цивільного позову, відшкодування
заподіяних збитків. У наглядових провадженнях в обов'язковому порядку
зосереджувати матеріали вивчення кримінальних справ, план судового
слідства та записи його матеріалів, промову або її тези в судових
дебатах, довідку про результати розгляду справи судом з висновком
про законність вироку, погоджену з керівником прокуратури. 2.6. Державним обвинувачам при виконанні своїх процесуальних
функцій реагувати на будь-які порушення закону, що обмежують права
учасників процесу, шляхом заявлення до суду мотивованих клопотань
та висловлення грунтовних міркувань з питань, які виникають при
розгляді справ. 2.7. У разі коли при розгляді справи державний обвинувач
дійде висновку, що дані судового слідства не підтверджують
обвинувачення підсудного, він зобов'язаний повністю або частково
відмовитись від обвинувачення та викладати суду підстави і мотиви
відмови. Забезпечити у місячний строк перевірку кримінальних справ, по
яких судами поставлені виправдувальні вироки або які закриті за
відсутністю складу злочину, складати мотивовані висновки і вживати
заходів реагування щодо посадових осіб, винних у незаконному
притягненні громадян до кримінальної відповідальності. Такі
справи, зазначені у пункті 2.1, разом з висновками та інформацією
про вжиті заходи надсилати до Генеральної прокуратури України. 2.8. Керівникам прокуратур та структурних підрозділів
надавати державним обвинувачам необхідну організаційну та
методичну допомогу з питань підготовки до судових процесів,
тактики участі в судовому слідстві кваліфікації злочину, міри
покарання тощо. При цьому вважати недопустимим нав'язування
позиції, з якою вони незгодні, суворо дотримуватися принципу
процесуальної самостійності державного обвинувача, який не
пов'язаний з положеннями обвинувального висновку і повинен
обгрунтувати свої пропозиції за результатами дослідження доказів у
судовому засіданні і керуватися вимогами закону.
3. Державним обвинувачам у касаційні строки грунтовно
знайомитись із матеріалами та протоколами судового слідства,
касаційними скаргами і за необхідності подавати письмові
зауваження та заперечення. Своєчасно реагувати на кожне незаконне
судове рішення шляхом внесення касаційного чи окремого подання. Прокурорам та їх заступникам у межах своєї компетенції, за
наявності підстав, використовувати передбачене чинним
законодавством право внесення касаційного подання на вирок суду
незалежно від їх участі у розгляді справ у суді першої інстанції.
Забезпечити у касаційні строки обов'язкову перевірку законності
судових рішень у цих справах. У разі якщо прокурор, який затвердив обвинувальний висновок,
не брав участі у судовому розгляді кримінальної справи і вона
розглядалась судом за межами юрисдикції цього прокурора, не згоден
з судовим рішенням, він може звернутись до відповідного
територіального прокурора щодо внесення касаційного (окремого)
подання. Невнесення касаційного або окремого подання на судові рішення
за наявності очевидних підстав для їх скасування чи зміни
розцінювати як неналежне виконання службових обов'язків. 4. Забезпечити якісну підготовку касаційних і окремих подань.
Ці процесуальні документи мотивувати, зазначати, які конкретно
порушення закону допущені судом, якими доказами спростовуються
висновки суду, які підстави для скасування або зміни вироку,
ухвали чи постанови. Одночасно з внесенням касаційного чи окремого
подання обов'язково надсилати його копію до прокуратури вищого
рівня. 5. Управлінню підтримання державного обвинувачення в судах,
Головному управлінню військових прокуратур Генеральної прокуратури
України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей та
прирівняним до них забезпечити участь у суді касаційної інстанції
у розгляді всіх кримінальних справ та ретельне їх вивчення з
урахуванням доводів подань та скарг. Прокурор, який бере участь у
суді касаційної інстанції, не зв'язаний з доводами подань та скарг
і висловлює суду міркування, керуючись вимогами закону та
внутрішнім переконанням. За наслідками розгляду справ касаційною
інстанцією складається мотивований висновок та про прийняте
рішення повідомляються відповідні прокурори. 6. Забезпечити участь прокурора у розгляді судом справ про
застосування, скасування чи зміну медичних та примусових заходів
виховного характеру, вирішення передбачених
кримінально-процесуальним законодавством питань, які пов'язані з
виконанням судових рішень у кримінальних справах про застосування
амністії, а також при розгляді судами скарг на санкцію прокурора
на арешт, на постанови про відмову в порушенні та про закриття
кримінальної справи. 7. Суворо дотримуватись вимог кримінально-процесуального
закону при розгляді оформлених відповідно до чинного законодавства
скарг на судові рішення, які набрали законної сили, і в разі
необхідності опротестовувати їх. Прокурорам та їх заступникам відповідно до своєї компетенції
використовувати право витребування кримінальних справ для
перевірки скарг. За результатами перевірок забезпечити складання
мотивованих висновків з урахуванням суттєвих доводів заявників та
направлення їм аргументованих відповідей. Приймати рішення за скаргами і зверненнями і надсилати
відповіді заявникам не пізніше одного місяця з дня надходження
справ до прокуратури. Про відмову в задоволенні повторної скарги з
одних і тих самих питань рішення приймати виключно керівникам
прокуратур і відповідь заявникам давати за їх підписом. Мотивовані та грунтовні подання щодо опротестування
незаконних судових рішень вносяться вищестоящому прокурору, який
наділений цим правом, і надсилаються йому разом з кримінальною
справою. До направлення таких справ, за необхідності, в
обов'язковому порядку вирішувати питання про продовження строків
тримання під вартою. 8. Прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст
Києва і Севастополя або їх заступникам, військовим прокурорам (на
правах прокурора області) або їх заступникам обов'язково брати
участь у розгляді кримінальних справ у порядку судового нагляду
президією Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласного,
Київського і Севастопольського міських судів, військового суду
регіону, Військово-Морських Сил. Висловлювати свої міркування щодо
обгрунтованості протестів і прийняття відповідних рішень. 9. За розпорядженням керівництва Генеральної прокуратури
України старші прокурори та прокурори управління підтримання
державного обвинувачення в судах, інших управлінь і відділів
Генеральної прокуратури України беруть участь у розгляді
кримінальних справ у порядку нагляду судовою і військовою
колегіями Верховного Суду України. Участь у розгляді справ у порядку нагляду Пленумом Верховного
Суду України забезпечується відповідно до чинного законодавства. 10. Прокурорам відповідно до своєї компетенції забезпечити
ретельне вивчення кримінальних справ щодо репресованих громадян,
підготовку протестів або висновків за ними та участь у розгляді їх
судами. 11. Прокурорам використовувати право внесення доповнень або
змін до касаційного чи окремого подання, протести до початку
розгляду справи судом. 12. Забезпечити належний облік роботи прокурорів з
підтримання державного обвинувачення та участі в судових процесах.
Не допускати перекручення державної звітності про стан цієї
роботи. 13. Налагодити ділову співпрацю з судами щодо часу
призначення кримінальних справ до розгляду і сприяння їм у явці до
суду підсудних, потерпілих, свідків, які умисно від цього
ухиляються; щодо сумісного аналізу судової та прокурорської
практики застосування матеріального чи процесуального закону,
залучення суддів до навчання прокурорських працівників. Прокурорам областей, їх заступникам, прирівняним до них
прокурорам в усіх випадках судової тяганини, інших грубих порушень
закону при розгляді кримінальних справ ставити питання перед
відповідними кваліфікаційними комісіями суддів про притягнення до
відповідальності суддів, які несумлінно виконують свої обов'язки.
14. Управлінню підтримання державного обвинувачення в судах,
Головному управлінню військових прокуратур Генеральної прокуратури
України із залученням фахівців Інституту підвищення кваліфікації
прокурорських кадрів, прокурорам Автономної Республіки Крим,
областей, міст Києва і Севастополя та прирівняним до них
прокурорам: 14.1. Перевіряти і вивчати практику роботи підпорядкованих
прокурорів щодо участі в судових процесах та підтримання
державного обвинувачення, надавати їм практичну допомогу. 14.2. Роботу державних обвинувачів оцінювати, зважаючи на
обсяги, складність і категорію кримінальних справ, їх реальний
внесок у дослідження обставин справи, проявлену при цьому
активність і професійну майстерність, об'єктивність і вплив на
законність та обгрунтованість прийнятого у справі судового
рішення, ефективність реагування на неправосудні вироки. 14.3. Удосконалювати навчання державних обвинувачів.
Забезпечити підвищення ролі й відповідальності керівників
прокуратур міської і районної ланок у покращенні кваліфікації
державних обвинувачів та здійсненні контролю за їх підготовкою до
участі у судових засіданнях. 14.4. Регулярно аналізувати стан роботи щодо участі
прокурорів у кримінальному судочинстві та практику застосування
кримінального і кримінально-процесуального законодавства,
своєчасно виявляти відповідні тенденції та виробляти рекомендації.
Вивчати і впроваджувати позитивний досвід роботи. Копії узагальнень, проведених прокуратурами обласного рівня,
та документів про впровадження позитивного досвіду направляти до
Генеральної прокуратури України.
15. Накази Генерального прокурора України від 4 квітня 1996
р. N 5 ( v0005900-96 ) "Про організацію діяльності прокурорів у
кримінальному судочинстві" та від 24 травня 1996 р. N 7
( v0007900-96 ) "Про внесення змін до наказу Генерального
прокурора України N 5 від 04.04.96 р." скасувати. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Генерального прокурора України згідно з розподілом обов'язків та
управління підтримання державного обвинувачення в судах
Генеральної прокуратури України.
Наказ надіслати всім підпорядкованим прокурорам.
"Збірник нормативних актів "Прокуратура в Україні",
Юрінком Інтер, Київ-2000.

  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: