Про стан виробництва в Україні та участь профспілок у вдосконаленні виробничої політики

Розглянувши інформацію заступника Голови ФПУ Кондрюка С. М. про стан виробництва в Україні та участь профспілок у вдосконаленні виробничої політики (додається), президія ФПУ відзначає, що за даними статистики в окремих галузях економіки розпочалося пожвавлення економічних процесів.

Однак, зважаючи на глибину економічного спаду під час світової фінансової кризи, ще не вдалося досягти докризового рівня економіки і створити умови для сталого економічного зростання, підвищення технологічного рівня виробничого потенціалу.

У більшості галузей стан виробництва, основних фондів підприємств та науково-технологічний потенціал промисловості залишається критичним.

Продовжується скорочення виробничої сфери, натомість надмірно зростає доля імпортної продукції, продовжуються рейдерські атаки на підприємства, що дестабілізують їх роботу.

Нестабільність в управлінні промисловим комплексом призвела до деформації структури економіки, неповної зайнятості в промисловості, зниження оплати праці, мінімізації видатків на формування конкурентного кадрового потенціалу.

Залишаються невирішеними питання неповної зайнятості, заборгованості з виплати заробітної плати, тіньової зайнятості, неконтрольованого поширення використання запозиченої праці та підміни трудових договорів цивільно-правовими угодами.

Реформування відносин власності не призвело до формування ефективного управління та складу керівників підприємств. Залишається низькою фінансово-кредитна підтримка виробництв, продовжується практика несвоєчасного відшкодування податку на додану вартість.

Має місце несвоєчасне перерахування субвенції з державного бюджету до місцевих бюджетів на надання пільг з послуг зв'язку та компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Відсутній дієвий механізм відведення земель з мотивів суспільної необхідності для видобутку корисних копалин.

Профспілки особливо стурбовані незадовільними умовами праці, високим рівнем виробничого травматизму та професійної захворюваності, порушенням термінів і порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці та станом незадовільного надання працівникам, зайнятим у важких та шкідливих умовах праці, відповідних гарантій, пільг і компенсацій, зменшенням фінансування на соціальний захист працівників, охорону та безпеку праці тощо.

Слід зазначити, що рішення виборних органів ФПУ з питань збереження і розвитку національного виробництва та вплив профспілок на вдосконалення виробничої політики є недостатнім.

З урахуванням зазначеного та на виконання поставлених З'їздом ФПУ завдань, Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010 - 2012 роки президія Федерації професійних спілок України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Визнати, що стан виробництва, науково-технологічний потенціал промисловості в окремих галузях економіки залишається критичним, а вплив профспілок на зазначені процеси - недостатній.

2. Вважати пріоритетними напрямами діяльності ФПУ та профспілок виробничої сфери сприяння розвитку внутрішнього ринку виробництва, підвищенню та реалізації науково-технологічного потенціалу промисловості в питаннях впровадження інновацій та новітніх технологій, необхідних для здійснення економічного прориву, оновлення основних фондів підприємств, стимулювання імпортозаміщення, енергозбереження, впровадження високотехнологічних виробництв, підвищення рівня продуктивної зайнятості, створення нових робочих місць, забезпечення передумов для гідної оплати та умов праці, охоплення профспілковим членством якомога більшої кількості працівників підприємств виробничої сфери.

3. Керівництву Федерації профспілок України:

3.1. Продовжити соціальний діалог з Кабінетом Міністрів України щодо розгляду та вирішення найбільш актуальних проблем як міжгалузевого, так і галузевого характеру, членських організацій Федерації профспілок України за підсумками зустрічі з Прем'єр-міністром України 27 січня цього року.

3.2. Звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозиціями щодо:

виконання центральними органами виконавчої влади зобов'язань Уряду, передбачених розділом I "Розвиток вітчизняного виробництва для забезпечення продуктивної зайнятості" Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010 - 2012 роки;

необхідності проведення регулярних зустрічей з всеукраїнськими профспілками та територіальними профоб'єднаннями з актуальних питань розвитку виробничих галузей економіки;

прискорення наділення Мінекономрозвитку і торгівлі, яке є правонаступником Мінпромполітики, правом формування та реалізації промислової політики шляхом надання повноважень Департаменту промислової політики на: здійснення заходів з ліквідації розпорошеності в управлінні галузями промисловості, зокрема у машинобудуванні, оборонно-промисловому комплексі, хімічній, металургійній і гірничій промисловості та інших; ведення колективних переговорів з укладення галузевих угод і здійснення контролю за їх виконанням з всеукраїнськими профспілками виробничої сфери;

неприпустимості порушень керівництвом державних органів, казенних підприємств та їх об'єднань, зокрема керівництвом ДК "Укроборонпром", вимог законодавства про профспілки і соціальний діалог;

вжиття кардинальних заходів щодо суттєвого зменшення тіньового сектора економіки та проведення спільної інформаційно-роз'яснювальної роботи щодо негативних наслідків тіньової економіки для держави, роботодавця та працівника;

створення сприятливих податкових, кредитних та митно-тарифних умов для ведення виробництва, захисту вітчизняного товаровиробника, вдосконалення політики цін і тарифів на продукцію та послуги природних монополій;

ліквідування посередницьких структур між виробником та споживачем продукції, робіт, послуг, або обмеження їх сумарного прибутку з направленням звільнених ресурсів на підвищення заробітних плат та соціальних гарантій працівників, перепідготовку та підвищення їхньої кваліфікації, поповнення обігових коштів підприємств;

забезпечення відшкодування податку на додану вартість;

повного та рівномірного перерахування субвенції з державного бюджету до місцевих бюджетів на надання пільг з послуг зв'язку та компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян підприємствам міського електричного транспорту та пасажирського автотранспорту;

оплати в 2012 році заборгованості державного бюджету минулих років за виконані роботи та отримані товари;

необхідності вдосконалення системи державних закупівель, активного застосування механізму державного замовлення та забезпечення економічного стимулювання його формування на продукцію вітчизняних промислових підприємств;

встановлення порядку, за яким придбання товарів, робіт, послуг іноземних виробників для потреб державних підприємств чи за державні кошти може здійснюватися тільки після незалежної експертизи щодо обґрунтування необхідності їх придбання та відсутності відповідних аналогів товарів, робіт, послуг вітчизняного виробника;

впровадження чіткої системи реєстрації, ліцензування та митних процедур, забезпечення прозорих механізмів реалізації права власності;

удосконалення механізму процедури землевідведення для виробничих потреб підприємств, зокрема підприємствам, що здійснюють видобуток корисних копалин;

сприяння поліпшенню екологічної ситуації та підвищенню рівня екологічної безпеки шляхом впровадження принципів природоохоронної діяльності, стимулювання розвитку екологічно безпечних ресурсо- та енергозберігаючих технологій і природоохоронного обладнання;

стимулювання зростання зайнятості на високотехнологічних виробництвах із сучасними робочими місцями та формування конкурентоспроможних національних професійних кадрів;

сприяння створенню галузевих та корпоративних фондів професійно-технічної підготовки та підвищення кваліфікації;

відновлення системи наставництва, стажування, підвищення та підтвердження кваліфікації безпосередньо на виробництві;

державної підтримки навчання та стажування за кордоном у найпрестижніших закладах освіти щонайменше 20 тис. найталановитіших молодих людей щороку за професіями, необхідними Україні для створення технологічного та інноваційного прориву національної економіки;

удосконалення механізмів надання та ефективного використання дотацій з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття для стимулювання створення нових робочих місць, організації підприємницької діяльності безробітних громадян, надання першого робочого місця молоді;

розгляду на розширеному засіданні Кабінету Міністрів України питання "Про стан охорони праці в Україні та заходи щодо докорінного поліпшення умов праці, зменшення рівня виробничого травматизму і професійної захворюваності";

забезпечення стабільного підвищення заробітної плати, як основного чинника зростання внутрішнього споживчого попиту та підвищення частки оплати праці в операційних витратах, до рівня розвинутих країн з урахуванням особливостей галузей;

забезпечення реалізації конституційного права працівників на своєчасне одержання винагороди за працю, а також погашення у 2012 році заборгованості з виплати заробітної плати працівникам підприємств усіх форм власності;

реалізації у повному обсязі законодавчих гарантій щодо оплати праці працівників та забезпечення подальшого реформування оплати праці у виробничій сфері насамперед шляхом посилення договірного регулювання оплати праці та запровадження галузевих стандартів з оплати праці для досягнення міжнародних стандартів якості життя працюючих та членів їхніх сімей;

підготовки та прийняття у I півріччі 2012 року нормативно-правових актів щодо:

- обмеження застосування запозиченої праці та заборони укладання трудових договорів на користь третіх осіб;

- стимулювання роботодавців до створення нових робочих місць, де передбачити звільнення на один рік від оподаткування частини прибутку підприємств, спрямованих на створення нових робочих місць, та право відносити протягом першого року після створення фактичні видатки на оплату праці працівників, які зайняті на цьому робочому місці, на собівартість продукції, послуг з коефіцієнтом 2 за умови, що таке робоче місце не буде ліквідовано протягом двох років;

- зняття обмеження Податкового кодексу України стосовно віднесення на валові витрати коштів на навчання та підвищення кваліфікації працівників робітничих професій, поширивши цю норму на всіх найманих працівників;

розробки і запровадження протягом 2012 року державних програм щодо:

- збереження і розвитку трудового потенціалу України на період до 2020 року, в яких передбачити: сприяння працевлаштуванню осіб передпенсійного віку, зокрема жінок передпенсійного та пенсійного віку (яким не вистачає страхового стажу для призначення пенсії), молоді та надання їй першого робочого місця; перепідготовку та підвищення кваліфікації для працівників упродовж усього життя; розвиток системи соціальних послуг, що дозволятимуть працювати батькам у сім'ях з дітьми, з інвалідами або хворими родичами похилого віку, які потребують догляду;

- сприяння колективним переговорам та впровадження мотиваційних механізмів для укладення колективних договорів, угод у приватному секторі економіки.

3.3. Звернутися до Фонду державного майна України та Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном з ініціативою щодо проведення у другому кварталі цього року за участю всеукраїнських профспілок виробничої сфери колегії з обговорення стану виробництва на підприємствах, що перебувають у сфері управління зазначених органів.

3.4. Звернутися до Національної тристоронньої соціально-економічної ради з пропозиціями щодо розгляду протягом цього року таких питань:

про стан виконання Державної програми розвитку внутрішнього виробництва;

про стан виконання першого етапу Стратегії державної кадрової політики на 2012 - 2020 роки.

3.5. Звернутися до Федерації роботодавців України з пропозиціями щодо:

підтримки пропозицій профспілок, зазначених у пункті 3.2, та ініціюванні їх включення до положень Генеральної угоди на новий термін;

залучення представників профспілок до участі у:

роботі органів управління суб'єктів господарювання всіх форм власності;

впровадженні на підприємствах програм та стандартів соціальної відповідальності бізнесу.

4. Рекомендувати членським організаціям ФПУ:

4.1. Всеукраїнським профспілкам виробничої сфери за участю первинних організацій профспілок активізувати роботу з напрацювання проблемних питань підприємств і галузі в цілому та вироблення заходів для їх вирішення на рівні Уряду;

4.2. Територіальним профоб'єднанням профспілок ініціювати розгляд на колегіях місцевих органів виконавчої влади питання щодо стану виробництва, безпеки та гігієни праці на підприємствах, виробничого травматизму і професійної захворюваності, а також зайнятості в регіонах.

4.3. Домагатися включення до галузевих та регіональних угод норм щодо:

погодження з профспілкою залучення роботодавцем працівників до виконання робіт на умовах аутсорсінгу1;

формування системної професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу; створення галузевих і корпоративних фондів професійно-технічної підготовки та підвищення кваліфікації;

запровадження галузевих стандартів з оплати праці;

залучення представників профспілок до участі в роботі органів управління суб'єктів господарювання різних форм власності; розроблення фінансових планів у частині соціально-економічного розвитку підприємств;

стимулювання працівників до підвищення продуктивності та конкурентоспроможності товарів, робіт, послуг;

передбачення в статутах (положеннях) підприємств, установ та організацій норми щодо представництва виборним органом первинної профспілкової організації або профспілковим представником прав та інтересів працівників;

перевірки і контролю виконання умов договорів купівлі-продажу державного й комунального майна та продажу пакетів акцій акціонерних товариств, укладених у процесі їх приватизації;

впровадження на підприємствах соціальних стандартів та принципів соціальної відповідальності бізнесу;

погашення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам підприємств усіх форм власності;

визначення критеріїв масового вивільнення працівників та порядку проведення такого вивільнення у разі його невідворотності після реалізації упереджувальних заходів з запобігання таких вивільнень.

____________
1 Аутсорсінг - передача неосновних функцій підприємства стороннім виконавцям на умовах субпідряду. При цьому роботодавцем скорочується персонал, що був зайнятий у виконанні цих функцій.

4.4. Проводити упереджувальну роботу стосовно збереження первинних організацій профспілок на підприємствах під час зміни їх підпорядкування в результаті здійснення адміністративної реформи.

4.5. Посилити громадський контроль за дотриманням роботодавцями законодавства про працю, в тому числі про охорону праці та законодавства про соціальне забезпечення.

4.6. Постійно інформувати членів профспілок через засоби масової інформації про результати фінансово-господарської діяльності підприємств, стан безпеки та гігієни праці на підприємствах, рівні виробничого травматизму і професійної захворюваності в галузі в цілому.

4.7. Членським організаціям посилити роботу з надання методичних рекомендацій первинним організаціям профспілок щодо участі представників профкомів у роботі органів управління підприємством, перевірки стану виконання договорів купівлі-продажу державного майна, розподілу частини прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства тощо.

4.8. Розробити та впроваджувати в життя програми залучення нових членів профспілки з метою охоплення профспілковим членством максимальної кількості галузевих підприємств та укладення з їх роботодавцями колективних договорів.

5. Контроль за виконанням постанови покласти на заступника Голови ФПУ Кондрюка С. М.

ІНФОРМАЦІЙНА ЗАПИСКА
про стан виробництва в Україні та участь профспілок у вдосконаленні виробничої політики

ФПУ, підтримуючи основні положення Програм Президента "Україна для людей" та "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна влада", вбачає підтримку та розвиток вітчизняного виробничого комплексу як основу для забезпечення продуктивної зайнятості за рахунок збереження та збільшення кількості сучасних робочих місць, нарощування продуктивності праці та забезпечення гідної її оплати, створення належних і безпечних умов праці, тобто досягнення у цій сфері міжнародних стандартів.

Відродження виробництва та розширення внутрішнього споживчого ринку є обов'язковою умовою економічного й соціального добробуту населення, розвитку національної економіки та держави в цілому.

Міжнародна фінансова криза та сповільнення розвитку світової економіки призвели до різкого гальмування економічного розвитку в Україні. У 2008 році реальний приріст валового внутрішнього продукту зменшився у 4,7 раза порівняно з аналогічним періодом 2007 року. Внаслідок скорочення зовнішнього попиту, перш за все на продукцію металургії й хімічної промисловості, відбулося зменшення експорту. Зниження реальних доходів громадян і підприємств, обмежений доступ до кредитів викликали значне падіння внутрішнього попиту. В Україні одночасно з'явилися ознаки валютної, фондової і банківської кризи в умовах загального погіршення внутрішньої і зовнішньої економічної ситуації.

У другому кварталі 2009 року початком виходу з кризи стало призупинення падіння ВВП. Поступове відновлення вітчизняного промислового виробництва, стабілізація ситуації в фінансовій сфері, поширення процесів імпортозаміщення, а також виконання антикризових програм Уряду забезпечили Україні зменшення глибини падіння.

У цей час за наполяганням профспілок було вжито низку антикризових заходів. Так, у різних сферах національної економіки було укладено Меморандуми порозуміння між Кабінетом Міністрів України та відповідними підприємствами за участю всеукраїнських профспілок та об'єднань організацій роботодавців. На тристоронній основі сторонами соціального діалогу підготовлено та затверджено Плани заходів із подолання наслідків фінансово-економічної кризи на 2009 та 2010 - 2012 роки.

Усе це дозволило змінити ситуацію в окремих галузях і на підприємствах, попередити масові вивільнення працівників, сприяло зменшенню боргів з виплати заборгованостей із заробітної плати. У 2010 році економіка вийшла на траєкторію післякризового відновлення.

Промислове виробництво у післякризовий період характеризується позитивною динамікою. У 2010 році його зростання становило 11,2%. Найбільші темпи відновлення спостерігались у переробній промисловості, сфері виробництва та розподілення електроенергії, газу та води, добувній промисловості. У галузевому розрізі переробної промисловості найбільше зростання зафіксовано у машинобудуванні (36,1%), хімічній та нафтохімічній промисловості (22,5%) і металургії (12,2%).

За даними Держкомстату, за січень - листопад 2011 року порівняно з відповідним періодом попереднього року:

промислове виробництво на підприємствах машинобудування зросло на 17,4%, у т.ч. на підприємствах з випуску залізничного рухомого складу - на 31,3%, автомобільного транспорту - на 27,8%, машин та устаткування для добувної промисловості й будівництва - на 21,2%, електричних машин та устаткування - на 13%, апаратури для радіо, телебачення та зв'язку - на 18,3%, контрольно-вимірювальних приладів - на 13,8%. Водночас у виробництві машин та устаткування для металургії спостерігалося зменшення обсягів промислової продукції на 8,7%. За січень - жовтень 2011 року кількість прибуткових підприємств галузі збільшилась до 64,4% проти 57%;

металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів збільшилося на 9,8%. На металургійних підприємствах обсяги виробництва чавуну, сталі та феросплавів зросли на 8,1%, труб - на 25,4%, інших видів первинного оброблення сталі - на 5,6%, готових металевих виробів - на 15,6%. За січень - жовтень 2011 року кількість прибуткових підприємств галузі збільшилась до 57,5% проти 50,9%;

обсяги випуску промислової продукції у хімічній та нафтохімічній галузі зросли на 15,4%, у т.ч. на підприємствах з виробництва основної хімічної продукції - на 34,2%, мила та миючих засобів, засобів для чищення та полірування, парфумерних та косметичних засобів - на 2,9%, пластмасових виробів - на 4,7%. Водночас спостерігалося зменшення обсягів продукції у виробництві гумових виробів на 26,6%, лаків та фарб - на 1,6%, фармацевтичної продукції - на 0,4%. За січень - жовтень 2011 року кількість прибуткових підприємств галузі скоротилася до 63,4% проти 66%;

у легкій промисловості виробництво зросло на 6,2%. На підприємствах з текстильного виробництва відбулося зростання на 8,6%, виробництва одягу, хутра та виробів з хутра - на 4,8%, виробництва шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів - на 5,6%. За січень - жовтень 2011 року кількість прибуткових підприємств галузі збільшилася до 63,3% проти 54,8% за попередній період.

Очікуване реальне зростання ВВП в 2011 році склало 5,2%.

Таку позитивну динаміку забезпечено за рахунок збільшення доданої вартості в сільському господарстві, будівництві, промисловості. Зокрема серед промислових видів діяльності суттєве зростання прибутку при скороченні збитків спостерігалося у машинобудуванні, де прибуток збільшився в 1,6 раза, а збитки знизилися на 29,2%.

У 2011 році порівняно з попереднім роком приріст промислової продукції становив 7,3% за всіма основними видами промислової діяльності. Індекс промислової продукції в Україні в 2011 році є одним з найкращих показників серед провідних країн СНД (Росія - 105,0%, Казахстан - 103,5%, Білорусь - 109,1%).

Стимулювання розвитку будівельної галузі сприяло значному нарощуванню виробництва будівельних матеріалів, а саме: виробництво цементу в 2011 році зросло на 11,2%, цегли - на 10,6 %, елементів конструкцій збірних для будівництва з цементу, бетону - на 14,5%.

Слід відзначити суттєве нарощування обсягів виробництва продукції з високою часткою доданої вартості: транспортних засобів та устаткування - на 22,4%, електричного, електронного та оптичного устаткування - на 15%, машин та устаткування - на 11,6%. У цілому обсяги виробництва у машинобудуванні збільшились на 16,9%. Продукція машинобудування зростала випереджаючими темпами в структурі експорту. Зокрема, обсяг експорту засобів наземного транспорту, літальних апаратів, плавучих засобів збільшився на 52,4% проти січня - листопада 2010 року та становив 7,1% загального обсягу експорту.

Порівняно з січнем - вереснем 2010 року обсяги інвестицій в основний капітал у промисловості зросли на 29,9%. Це, насамперед, зумовлено збільшенням на 42,4% інвестицій у розвиток добувної промисловості та в підприємства з виробництва і розподілення електроенергії, газу та води, частка яких становила 30,2% та 21,1% від усіх капіталовкладень у промисловість. Інвестиції у розвиток переробної промисловості збільшились на 7%.

У цілому можна зробити висновок, що за даними статистики в окремих галузях економіки розпочалося пожвавлення економічних процесів.

Однак, зважаючи на глибину економічного спаду під час світової фінансової кризи, ще не вдалося досягти докризового рівня економіки і створити умови для сталого економічного зростання, підвищення технологічного рівня виробничого потенціалу.

Післякризове зростання вітчизняного виробництва було досягнуто в основному за рахунок сприятливої зовнішньоекономічної кон'юнктури та на екстенсивній основі, що потребує суттєвих енергозатрат (застосовуються застарілі технології та обладнання). Впровадження нових технологічних процесів, зокрема маловідходних, ресурсозберігаючих та безвідходних, за цей період здійснювали тільки близько 4% промислових підприємств. Усе це свідчить про обмеженість наявних опорних точок для подальшого економічного зростання в Україні переважно експортоорієнтованими сировинними виробництвами. В умовах неможливості швидкого реагування на зміни кон'юнктури світових ринків через низьку диверсифікованість промислового виробництва все це створює значні загрози післякризовому відновленню.

З кожним роком погіршується стан науково-технічного потенціалу як академічного, так і галузевого секторів, та зменшується їх кількість. Кадровий потенціал української науки і освіти залишається поза межами державного впливу. У найгіршому етані опинилися галузі з тривалим виробничим циклом - оборонно-промисловий комплекс, авіабудування, суднобудування та автомобілебудування. За роки незалежності кількість науковців скоротилася майже у три рази.

Динаміка реалізації інвестиційного ресурсу в технологічний розвиток економіки має нестабільний характер. Особливо нестабільними є обсяги інвестування машинобудівної галузі, яка традиційно характеризується найбільшими обсягами впровадження та випуску інновацій. У зв'язку з відсутністю стійких мотивацій інвесторів до здійснення вкладень у модернізаційні проекти основними джерелами інвестицій є власні кошти підприємств і організацій (57 - 75%). Тому важливим завданням сьогодні є забезпечення стійкості позитивних економічних результатів та створення ефективних передумов для подальшого науково-технологічного та інноваційного розвитку.

Основними вадами виробничого сектора сьогодні є:

1. Відсутність дієвих механізмів реалізації пріоритетів промислової політики, нестача важливих для відновлення економіки проектів розвитку промисловості та механізмів їх реалізації.

2. Залежність економіки України від зовнішньої кон'юнктури одночасно з низькою здатністю промислових підприємств оперативно реагувати на потреби ринку.

3. Невідповідність промислового виробництва потребам внутрішнього ринку, низька конкурентоспроможність значної кількості продукції, товарів, послуг національного виробництва порівняно з іноземними аналогами за якісними характеристиками, а також недосконалість післяпродажного сервісу.

4. Висока енергоємність промисловості, нераціональне енергоспоживання.

5. Відсутність диверсифікованих організаційних форм виробництва.

6. Недостатній розвиток науково-технологічного потенціалу промислового сектора.

7. Зниження інноваційної активності промислових підприємств.

8. Відсталість фінансових механізмів забезпечення промислового розвитку.

Водночас склалася ситуація, коли товаровиробники припиняють виробництво продукції, уникають податків, не сплачують кошти за використані енергоресурси, навмисно зменшують показники обсягів реалізації та прибутку, здійснюють продаж продукції з використанням фіктивних фірм, вимушено переходять у тінь і, як наслідок: погіршується зайнятість у промисловості, зменшуються соціальна захищеність та доходи працюючих; знижується інвестиційна привабливість підприємств; зростає технологічна залежність вітчизняних товаровиробників від імпорту.

Реальністю стали безробіття, заборгованість з виплати заробітної плати, зростання кількості бідних серед працюючих, погіршення розрахунків за енергоносії та послуги житлово-комунального господарства. Перше місце посіли проблеми неформальної зайнятості та стрімке поширення нетипових форм зайнятості. Кількість зайнятих у неформальному секторі економіки вже перевищила чисельність працюючих у промисловості. Десятки тисяч працівників втрачають прямі трудові відносини з безпосереднім роботодавцем і здаються в оренду різного роду посередників. Руйнуються трудові колективи, працівники втрачають не лише в заробітній платі й соціальному захисті, але й в гарантіях на компенсацію за роботу у важких та шкідливих умовах праці.

Масштаби тінізації економіки загрожують національній безпеці, деформують економічні та соціальні перетворення, підривають соціально-економічні основи суспільства. Підвищення рівня зайнятості, що мало місце в Україні у докризові десять років, відбулося в основному за рахунок збільшення кількості працюючих у незахищених умовах або неформально зайнятих. Зайнятість у неформальному секторі економіки зросла з 14,8% у 2000 році до 22,1% у 2009 році, або майже на 1,5 млн. осіб. За останніми експертними оцінками, у післякризовий період близько 50% економіки України перебуває в тіні. Тому ФПУ виступає за вжиття рішучих дій для суттєвого зменшення обсягів тіньового сектора економіки.

Стан виробництва та основних фондів підприємств досяг критичного рівня - їх зношеність складає, зокрема, у промисловості 60% вартості.

Є загроза, що у найближчі 10 років у нашій країні так і не буде створено умов для здійснення інвестиційного та технологічного прориву. Економіка України досі належить до 3 - 4 технологічного укладу, у той час, як економіки провідних країн світу вже належать до 6 - 7 технологічного укладу. Кожні 7 - 10 років з'являється новий рівень технологічного укладу економіки. У разі якщо Україна буде розвиватись за інерцією, це унеможливить її перехід до сучасного технологічного стану, а отже, і зарахування до передових світових країн. Тому сприяння модернізації виробництва та оновлення основних фондів підприємств є однією з основних і першочергових передумов підвищення конкурентоспроможності, подальшого зростання продуктивності праці та створення сучасних робочих місць гідної праці і має бути під постійним контролем профспілок.

За інформацією Профспілки авіабудівників України, ще у 2010 році Міністерством промислової політики України розроблено проект Державної програми технічного і технологічного переоснащення авіаційної промисловості України, яку до цього часу так і не внесено на розгляд Уряду.

Незважаючи на практичне завершення процесів приватизації державного та комунального майна, реформування відносин власності не призвело до формування ефективних керівників та менеджменту підприємств у виробничому секторі національної економіки, її структурній модернізації. На більшості приватизованих підприємств спостерігається погіршення соціально-економічних та трудових прав працівників.

Тому ФПУ виступає за удосконалення механізмів корпоративного управління, гармонізацію інтересів учасників корпоративних відносин відповідно до міжнародних стандартів і принципів корпоративного управління, розширення прав працівників акціонерних товариств як зацікавлених осіб.

Неплатоспроможність та банкрутство підприємств залишаються серйозною проблемою для економіки країни, особливо в умовах подолання наслідків економічної кризи. За період з 2000 року до цього часу кількість підприємств, щодо яких було відкрито провадження у справі про банкрутство, складає понад 110 тисяч. У судових процедурах, як і раніше, основним способом вирішення проблеми неплатоспроможності суб'єктів підприємництва використовується банкрутство, а не відновлення господарської діяльності. Як наслідок, заборгованість з виплати заробітної плати працівникам підприємств-банкрутів за станом на 1 січня 2012 р. складає 492,3 млн. гривень.

Наявність у багатьох галузях економіки (енергетиці, нафтогазовому та агропромисловому комплексах, вугільній, металургійній та гірничодобувній, хімічній промисловості) торговельних посередницьких структур, які займаються виключно перепродажем продукції відповідних товаровиробників, призводить до подорожчання продукції у її кінцевій реалізації і зменшенням прибутку виробника.

За інформацією членських організацій ФПУ, зокрема Профспілки працівників зв'язку України, залишається проблема погашення головними розпорядниками бюджетних коштів боргів за виконані державні замовлення, що призводить до нестабільної роботи підприємств, вимивання їх обігових коштів, скорочення робочих місць, утворення відповідної заборгованості з виплати заробітної плати.

Також виробничі профспілки стурбовані неритмічним фінансуванням і недофінансуванням існуючих загальнодержавних галузевих програм та зменшенням коштів на ці цілі у державному бюджеті. Ця ситуація не сприяє ефективній господарській діяльності підприємств. Зокрема, за інформацією Профспілки працівників геології, геодезії та картографії України на геологорозвідувальні роботи планувалися видатки з Держбюджету в сумі 883,4 млн.грн., а фактично виділено 225 млн.грн., в результаті чого зменшилися роботи з пошуку та розвідки сланцевого газу, уранових руд, газу метану вугільних родовищ, кам'яного та бурого вугілля, що не сприяє зменшенню енергетичної залежності України.

Профспілки працівників зв'язку, автомобільного транспорту та комунального господарства стурбовані ситуацією із забезпеченням своєчасного перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку та компенсацією за пільговий проїзд окремих категорій громадян підприємствам міського електричного транспорту та пасажирського автотранспорту, що призводить до появи заборгованості з виплати заробітної плати та викликає соціальну напругу в трудових колективах.

Незважаючи на позитивні тенденції з відшкодування податку на додану вартість, від членських організацій ФПУ продовжують надходити звернення щодо виникнення заборгованості із зазначеного податку. Так, за інформацією всеукраїнських профспілок автосільгоспмашинобудування, суднобудування, радіоелектроніки та легкої промисловості на низці підприємств утворилися значні борги з відшкодування ПДВ, що, в свою чергу, зменшує обігові кошти і, як наслідок, призводить до порушень трудових прав працівників. Звернення цих профспілок до центральних органів виконавчої влади позитивних результатів поки що не дало. На адресу профспілок надходять відповіді, в яких жодного слова не сказано по суті порушених питань, а йдеться лише про те, що інформація про відшкодування ПДВ є конфіденційною.

Ці та інші причини призвели до виникнення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам економічно активних підприємств, яка за станом на 1 січня 2012 року складає 436,1 млн. грн., у тому числі 54,6% припадає на промисловість.

Профспілки виробничої сфери особливо стурбовані незадовільними умовами праці, неповним забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям та засобами колективного та індивідуального захисту, високим рівнем виробничого травматизму та професійної захворюваності (в останні роки щороку травмувалось понад 14 тис. працівників, з яких майже 1,5 тис. гине, реєструється близько 6 тис. нових випадків професійних захворювань), порушенням термінів і порядку проведення атестацій робочих місць за умовами праці та станом незадовільного надання працівникам, зайнятим у важких та шкідливих умовах праці, пільг і компенсацій.

Стурбованість профспілок машинобудування і оборонно-промислового комплексу України викликає ліквідація Міністерства промислової політики України в ході реформування центральних органів виконавчої влади, в результаті чого втрачається єдине управління окремими галузями. Їх підприємства "розпорошені" між кількома відомствами. У першу чергу це стосується підприємств авіабудування, суднобудування, металургійної і гірничої промисловості.

На низці підприємств оборонно-промислового комплексу, включених до складу Державного концерну "Укроборонпром", керівництвом проводяться активні заходи щодо заміни існуючих профспілкових структур і створення так званої "єдиної" профспілки в рамках концерну, що є прямим втручанням у законну діяльність профспілок і порушенням статті 12 Закону України, "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності". Також за інформацією Координаційної ради профспілок оборонпрому до Статуту ДК "Укроборонпром" внесено положення, що обмежують законні права профспілок на захист трудових та соціально-економічних прав і інтересів працівників концерну, у т. ч. щодо їх права на ведення колективних переговорів і укладення колективного договору.

Актуальною для підприємств, що здійснюють розробку природних надр, є проблема відсутності дієвого механізму відведення земель з мотивів суспільної необхідності видобутку корисних копалин. Законодавча неврегульованість цього питання призводить до ускладнення процедури землевідведення для підприємств добувної галузі та застосування різного роду корумпованих схем. Це негативно позначається на їх роботі, часто призводить до повної зупинки виробництва, вимушених простоїв працівників, послаблення їх гарантій.

Ці та інші проблемні питання розвитку вітчизняного виробництва реалізуються профспілками через механізми угод і колективних договорів. На національному рівні вони знайшли своє відображення в розділі I "Розвиток вітчизняного виробництва для забезпечення продуктивної зайнятості" Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010 - 2012 роки.

На думку профспілок, основою післякризового розвитку України має стати національний виробничий комплекс, який гарантує економічну безпеку країни і поки що є основним представником реального сектора економіки. Національними пріоритетами державної промислової політики в післякризовий період і в середньостроковій перспективі повинні стати наукоємкі машинобудівні виробництва (авіаційне і ракетно-космічне, суднобудування, сільськогосподарське машинобудування), приладобудування, оборонно-промисловий комплекс, виробництво екологічно і біологічно чистих харчових продуктів.

Сьогодні ФПУ розгорнуто роботу щодо участі профспілок у формуванні соціально-економічної політики післякризового розвитку України.

Пріоритетними напрямами діяльності ФПУ та профспілок виробничої сфери є сприяння розвитку внутрішнього ринку виробництва, підвищення та реалізація науково-технологічного потенціалу промисловості у напрямах впровадження інновацій та новітніх технологій, необхідних для здійснення економічного прориву, оновлення основних фондів підприємств, стимулювання імпортозаміщення, енергозбереження, впровадження високотехнологічних виробництв, підвищення рівня продуктивної зайнятості, створення нових робочих місць, забезпечення передумов для гідної оплати та умов праці.

Профспілки виступають за консолідацію соціальних партнерів у підтримці побудови вітчизняного конкурентоздатного середовища по всьому його ланцюгу: працівник - підприємство - область - регіон - національна економіка та відстоюватимуть саме комплексний підхід у його побудові.

Регулярно ініціюються та проводяться зустрічі з представниками Уряду. Останню таку зустріч з Прем'єр-міністром України було проведено 21 січня поточного року. Під час цієї зустрічі Прем'єр-міністру України передано пакет проблемних питань профспілок виробничої сфери для їх розгляду та надання відповідних доручень.

Важливим аспектом діяльності профспілок є законотворча діяльність та експертиза нормативно-правових актів, які надходять на погодження Спільному представницькому органу профспілок та експертизу перед розглядом на засіданні Кабінету Міністрів України.

Спільний представницький орган всеукраїнських профспілок та профспілкових об'єднань підтримав ідею Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці у вирішенні питання забезпечення роботодавцям економічних умов для створення нових робочих місць та схвалив намагання роботодавців удосконалити систему якісної підготовки високопрофесійних кадрів та працевлаштування випускників і бачить її реалізацію через розробку відповідного законопроекту та продовження соціального діалогу між Урядом, роботодавцями та профспілками.

Завдяки активізації роботи представники ФПУ та її членських організацій залучаються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Урядовим уповноваженим з питань європейської інтеграції до обговорення програмних документів щодо співробітництва України зі Світовим банком, Світовою організацією торгівлі.

З метою сприяння входженню України до групи найбільш економічно розвинених країн світу ФПУ підготовлено робочий проект Дорожньої карти входження України в ТОП-20, в якому запропоновано можливі заходи в економічній, соціальній та політичній сферах з активізації процесів євроінтеграції.

Важливим досягненням ФПУ, її членських організацій є участь профспілкових представників у складі колегій, громадських рад при центральних та місцевих органах виконавчої влади та різнопрофільних комісіях цих органів.

Враховуючи зазначене, в питаннях реформування вітчизняного виробничого комплексу ФПУ сприятиме вирішенню наступних питань:

дотримання положень Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010 - 2012 роки;

виконання у повному обсязі державних (цільових) програм, які забезпечують розвиток стратегічних галузей та сфер національної економіки;

забезпечення реалізації Державної програми розвитку внутрішнього виробництва;

запровадження ефективного механізму фінансово-кредитної підтримки промислових підприємств;

прискорення наділення Мінекономрозвитку і торгівлі, яке є правонаступником Мінпромполітики, правом формування та реалізації промислової політики шляхом надання повноважень Департаменту промислової політики щодо: здійснення заходів з ліквідації розпорошеності в управлінні галузями промисловості, зокрема у машинобудуванні, оборонно-промисловому комплексі, хімічній, металургійній і гірничій промисловості та інших; ведення колективних переговорів з укладення галузевих угод і здійснення контролю за їх виконанням із всеукраїнськими профспілками виробничої сфери;

удосконалення системи державних закупівель та активного застосування механізму державного замовлення, забезпечення економічного стимулювання його формування на продукцію вітчизняних промислових підприємств;

забезпечення економічного стимулювання впровадження енергозберігаючих технологій та розвитку альтернативних видів палива, спрямованих на скорочення споживання традиційних видів енергоносіїв;

забезпечення повного та рівномірного перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку та компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян підприємствам міського електричного транспорту та пасажирського автотранспорту;

удосконалення механізму процедури землевідведення для виробничих потреб підприємств, зокрема, підприємствам, що здійснюють видобуток корисних копалин;

подолання корупції, скорочення обсягів тіньової економіки;

законодавче обмеження застосування запозиченої праці та заборона укладання трудових договорів на користь третіх осіб;

запровадження мотиваційних економічних механізмів підвищення капіталовкладень роботодавцями у людський потенціал, покращення системи підготовки й перепідготовки робочих кадрів як на виробництві, так і у системі вищої і спеціальної середньої освіти, включаючи механізм держзамовлення;

погашення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам підприємств усіх форм власності;

державна підтримка вітчизняного товаровиробника через здешевлення кредитів та фінансування інвестиційних та інноваційних проектів, що реалізуються на підприємствах авіабудування, космічної галузі, оборонно-промислового комплексу, суднобудування, машинобудування, фармацевтичної галузі, агропромислового комплексу, енергетичної, вугільної та будівельної галузей;

забезпечення відшкодування ПДВ;

вироблення стратегії та дієвого механізму системного запровадження міжнародних принципів соціальної відповідальності бізнесу тощо.

Ці та інші питання розвитку виробництва будуть ініціюватися профспілковою стороною для включення їх до Генеральної угоди на новий термін.

Профспілки повинні брати активну участь у вирішенні значного кола питань з реформування виробничої політики, підвищення її конкурентоспроможності. Саме тому робота профспілкових органів усіх рівнів потребує значної конкретизації і орієнтації на сучасні економічні проблеми.