МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНИЙ ЛІКАР
НА ПОВІТРЯНОМУ ТРАНСПОРТІ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
23.07.2009 N 8
Про заходи щодо профілактики маляріїсеред працівників цивільної авіації України
Я, Головний державний санітарний лікар на повітряному
транспорті України, Корнієнко Микола Миколайович, розглянувши
матеріали щодо стану захворюваності на малярію, встановив, що
ситуація з малярії в світі та Україні залишається нестійкою. За
останні 3 роки цивільними громадянами на територію України було
завезено 128 випадків малярії. У 2008 р. в Україні було
зареєстровано 47 випадків завізної малярії з 2 летальними
наслідками від тропічної малярії (проти 44 завізних у 2007 році).
Один з летальних випадків - пілот МААК "Урга" - смерть сталася
внаслідок тяжкої форми перебігу тропічної малярії та її
ускладнень, чому сприяли непроведення особистої хіміопрофілактики
малярії під час перебування в Конго, пізнє звернення за медичною
допомогою. Враховуючи вищевикладене та з метою попередження захворювань
на малярію працівників цивільної авіації, керуючись ст. 30 Закону
України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя
населення" ( 4004-12 ), пп. 66, 68 постанови Кабінету Міністрів
України від 24.04.99 р. N 696 ( 696-99-п ) "Про затвердження
Правил санітарної охорони території України", наказом МОЗ N 171
( v0171400-90 ) від 27.04.90 р. "Про епідеміологічний нагляд за
малярією", П О С Т А Н О В Л Я Ю:
1. Державній авіаційній адміністрації України: Надавати членам екіпажів дозволи на виконання польотів у
країни з жарким кліматом з урахуванням протипоказань за станом
здоров'я. Надавати консультативну допомогу екіпажам з питань
профілактики малярії, інших паразитарних та інфекційних
захворювань для кожної країни їх перебування, з конкретними
пропозиціями попередження вказаних захворювань. Забезпечити контроль за роботою лікарів з авіаційної медицини
авіакомпаній. Забезпечити пам'яткою з малярії кожного авіапрацівника, який
відлітає до країн з жарким кліматом.
2. Керівникам авіакомпаній всіх форм власності, які виконують
рейси в країни, ендемічні з малярії: Ввести в штат авіакомпаній лікарів або заключити контракти з
лікарями, які мають сертифікати на право здійснення авіамедичної
діяльності. Перед відрядженням в країни з жарким кліматом членам екіпажів
повітряних суден проводити консультування з лікарем або
представником посольства країни призначення про необхідність
хіміопрофілактики малярії в місці перебування, термінах її
проведення, а також про перелік протималярійних препаратів, які
можна придбати в місцевій аптечній мережі, схеми і дози їх
вживання. Забезпечити належні умови праці, проживання, харчування,
водозабезпечення в місці дислокації авіапрацівників. Проводити підготовку членів екіпажу з питань виявлення
характерних ознак малярії та здійснення протиепідемічних заходів. Забезпечити проведення хіміопрофілактики членам екіпажів
повітряних суден лише після врахування ризику зараження та ступеня
ендемічності району перебування. Забезпечити екіпажі повітряних суден, інших авіапрацівників,
які від'їжджають в ендемічні з малярії країни (додатки N 1 - 2),
препаратами для проведення хіміопрофілактики, засобами захисту
проти комарів, пам'яткою з профілактики малярії (додаток 4) та
укомплектувати бортові аптечки повітряних суден протималярійними
засобами. Забезпечити проведення дезінсекції всіх повітряних суден, що
прилітають з країн, ендемічних з малярії. Надавати інформацію про авіапрацівників, що прибули з країн,
ендемічних з малярії, до Державної санітарно-епідеміологічної
служби ПТ МОЗ України (при поверненні). Забезпечити проходження медичного огляду у лікаря
авіакомпанії всіх членів екіпажу та супроводжуючих осіб при
поверненні з ендемічних з малярії країн. Зобов'язати авіаційних лікарів проводити інструктажі екіпажу
та супроводжуючим особам з питань профілактики захворювань на
малярію перед вильотом в ендемічні з малярії країни з відміткою та
підписом лікаря та членів екіпажу в журналі проведення
інструктажу.
3. Лікарям з авіаційної медицини авіакомпаній:
3.1. Під час проходження піврічного медичного огляду навчити
екіпажі повітряних суден питанням профілактики та лікування
малярії, користуватись протималярійними засобами, із записом у
медичну книжку і підписом члена екіпажу.
3.2. Робити відмітку у медичній книжці: - про призначення препаратів для хіміопрофілактики малярії та
забезпечити контроль за їх отриманням членами екіпажу; - про перебування в ендемічних з малярії країнах (на
титульному листі книжки).
3.3. Перевіряти укомплектування бортових аптечок повітряних
суден протималярійними засобами.
3.4. Забезпечити проведення медичного огляду з обов'язковим
лабораторним дослідженням крові (товста капля, мазок) всім членам
екіпажів та іншим авіапрацівникам після повернення з країн,
ендемічних з малярії.
3.5. Подавати екстрені повідомлення до Державної
санітарно-епідеміологічної служби ПТ МОЗ України у випадку підозри
або встановлення діагнозу "Малярія" у авіаційного працівника.
4. Командирам повітряних суден, які здійснюють польоти у
країни, ендемічні з малярії: Перевіряти наявність та укомплектування бортової аптечки
протималярійними засобами. Організувати проведення дезінсекції всіх повітряних суден, що
прилітають з країн, ендемічних з малярії. Проконтролювати проходження інструктажу з питань профілактики
захворювань на малярію екіпажем та супроводжуючими перед вильотом
в ендемічні з малярії країни.
5. Керівникам медичних установ (МЦ, МСЧ, здоровпунктів): Забезпечити проведення раннього виявлення хворих на малярію
та паразитоносіїв з лабораторною діагностикою (додаток N 3). Подавати екстрені повідомлення до Державної
санітарно-епідеміологічної служби ПТ МОЗ України у випадку підозри
або встановлення діагнозу "Малярія". Організовувати та проводити постійне підвищення знань
медичних працівників з питань діагностики, лікування, профілактики
малярії. Про хід виконання цієї постанови доповідати в Державну
санітарно-епідеміологічну службу на повітряному транспорті
України: за 1 півріччя - до 10 липня, за рік - до 10 січня. Постанову Головного державного санітарного лікаря цивільної
авіації України від 30.05.2003 р. N 2 "Про вжиття профілактичних
заходів щодо упередження захворювань працівників цивільної авіації
на малярію" вважати такою, що втратила чинність. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника
Головного державного санітарного лікаря на повітряному транспорті
Бевза О.І.
Головний державний
санітарний лікар
ПТ України М.М.Корнієнко
Додаток N 1до постанови Головного
державного санітарного
лікаря ПТ МОЗ України
країн, ендемічних з малярії
Африка
1. Алжир 26. Ліберія
2. Ангола 27. Мавританія
3. Бенін 28. Мадагаскар
4. Ботсвана 29. Малаві
5. Бурунді 30. Малі
6. Буркіна-Фасо 31. Марокко
7. Гана 32. Мозамбік
8. Габон 33. Намібія
9. Гамбія 34. Нігер
10. Гвінея 35. Нігерія
11. Гвінея-Бісау 36. ПАР
12. Екваторіальна Гвінея 37. Руанда
13. Джібуті 38. Сан-Томе і Принсіпі
14. Заїр 39. Свазіленд
15. Замбія 40. Сенегал
16. Зімбабве 41. Сомалі
17. Ерітрея 42. Судан
18. Ефіопія 43. Сьєрра-Леоне
19. Єгипет 44. Танзанія
20. Кабо-Верде 45. Того
21. Камерун 46. Туніс
22. Кенія 47. Уганда
23. Коморські острови 48. ЦАР
24. Конго 49. Чад
25. Кот-д'Івуар 50. Маврикій
Азія і Океанія
1. Афганістан 18. М'янма
2. Бангладеш 19. Мальдіви
3. Бахрейн 20. Ємен
4. Бутан 21. Непал
5. Бірма 22. Оман
6. Вануату 23. Пакистан
7. В'єтнам 24. Таїланд
8. Індія 25. Туреччина
9. Індонезія 26. Філіппіни
10. Іран 27. Йорданія
11. Ірак 28. Сирія
12. Катар 29. Південна Корея
13. Камбоджа 30. Шрі-Ланка
14. КНР 31. Папуа-Нова Гвінея
15. Лаос 32. Соломонові острови
16. Малайзія 33. Саудівська Аравія
17. Об'єднані Арабські Емірати 34. Сінгапур
СНД
1. Азербайджан 5. Туркменистан
2. Вірменія 6. Казахстан (окремі регіони)
3. Таджикистан 7. Росія (окремі регіони)
4. Узбекистан 8. Грузія (окремі регіони)
Центральна та Південна Америка
1. Аргентина 12. Колумбія
2. Беліз 13. Коста-ріка
3. Болівія 14. Мексика
4. Бразилія 15. Нікарагуа
5. Венесуела 16. Панама
6. Гаїті 17. Перу
7. Гайана 18. Еквадор
8. Гватемала 19. Сурінам
9. Гвіана (фр.) 20. Майотта
10. Гондурас 21. Парагвай
11. Домініканська республіка 22. Сальвадор
Додаток N 2до постанови Головного
державного санітарного
лікаря ПТ МОЗ України
країн, де реєструється стійкість
збудника малярії до хлорохіну
Африка
1. Ангола 23. Мадагаскар
2. Бенін 24. Малаві
3. Ботсвана 25. Малі
4. Бурунді 26. Мозамбік
5. Буркіна-Фасо 27. Намібія
6. Гана 28. Нігер
7. Гамбія 29. Нігерія
8. Габон 30. ПАР
9. Гвінея 31. Руанда
10. Гвінея-Бісау 32. Сан-Томе і Прінсіпі
11. Джібуті 33. Свазіленд
12. Заїр 34. Сенегал
13. Замбія 35. Сомалі
14. Зімбабве 36. Судан
15. Ерітрея 37. Сьєрра-Леоне
16. Ефіопія 38. Танзанія
17. Камерун 39. Того
18. Кенія 40. Уганда
19. Коморські острови 41. ЦАР
20. Конго 42. Чад
21. Кот-д'Івуар 43. Екваторіальна Гвінея
22. Ліберія 44. Мавританія
Азія і Океанія
1. Афганістан 13. Малайзія
2. Бангладеш 14. М'янма
3. Бутан 15. Непал
4. Бірма 16. Ємен
5. Вануату 17. Пакистан
6. В'єтнам 18. Таїланд
7. Іран 19. Філіппіни
8. Індія 20. Шрі-Ланка
9. Індонезія 21. Папуа-Нова Гвінея
10. Камбоджа 22. Соломонові острови
11. КНР 23. Саудівська Аравія
12. Лаос 24. Оман
25. Об'єднані Арабські Емірати
Центральна та Південна Америка
1. Болівія 6. Колумбія
2. Бразилія 7. Перу
3. Венесуела 8. Еквадор
4. Гайана 9. Сурінам
5. Гвіана (фр.) 10. Майотта
Додаток N 3до постанови Головного
державного санітарного
лікаря ПТ МОЗ України
23.07.2009 N 8
Пам'ятка для медичних працівниківз виявлення хворих на малярію
Раннє виявлення хворих на малярію та паразитоносіїв
проводиться медичними працівниками шляхом вияснення епіданамнезу
та клінічних проявів захворювання з забором крові для дослідження
на малярію (товста крапля та мазок) у осіб з підозрою на
захворювання малярією, до яких відносяться: - всі працівники авіапідприємств (авіакомпаній), що прибули з
країн, ендемічних з малярії (додаток N 1), після прибуття; - особи з лихоманками та скаргами на нездужання, які
проживають або прибули із ендемічних країн; - хворі з лихоманкою і невстановленим діагнозом протягом
5 днів, в епідсезон малярії - в перші 2 дні; - хворі з затяжною лихоманкою, що не піддається лікуванню; - особи, у яких температура тіла підвищилась протягом трьох
місяців після переливання крові; - особи, які мали в анамнезі захворювання малярією в останні
3-и роки, при будь-якому захворюванні з підвищенням температури; - особи зі збільшеною печінкою та селезінкою, пожовтінням
склер та шкіри, анемією неясної етіології.
Додаток N 4до постанови Головного
державного санітарного
лікаря ПТ МОЗ України
23.07.2009 N 8
Профілактика малярії(пам'ятка(*) для авіапрацівників,
які відбувають за кордон)
--------------- (*) Пам'ятка підготовлена за матеріалами відділу медичної
паразитології ЦСЕС МОЗ України.
Малярія - інфекційне захворювання, збудником якого є
найпростіші організми (плазмодії малярії), що передаються від
хворої до здорової людини через укуси малярійних комарів. Хвороба
найбільш поширена в країнах з тропічним кліматом. Захворювання
часто починається з нездужання, слабкості, розбитості, головного
болю, болю в м'язах, суглобах, попереку, сухості в роті, потім
починаються приступи високого підвищення температури, блювота,
розлади травлення (пронос), кашель, порушення з боку нервової та
інших систем організму. За тяжкого злоякісного перебігу хвороба
може закінчитись смертю. При появі зазначених вище симптомів
захворювання необхідно терміново звернутись за кваліфікаційною
медичної допомогою, а при відсутності такої можливості - почати
прийом протималярійних препаратів, які є в наявності, та
інформувати авіаційного лікаря авіакомпанії. Найбільш поширеним протималярійним препаратом є делагіл
(хлорохін), застосування якого треба починати за тиждень до
виїзду. Доза - 2 таблетки по 0,25 або 1 таблетка по 0,5 на добу.
Препарат приймають 2 дні підряд. В період перебування в малярійній
місцевості дозу препарату застосовують один раз на тиждень. В країнах, де у збудника малярії реєструється стійкість до
делагілу (хлорохіну), застосовують ларіам (мефлохін), малоприм,
які приймають по одній таблетці щотижня підряд до 6-ти місяців з
подальшою заміною препарату на делагіл. Після прибуття до пункту призначення доцільно
проконсультуватися з медичним працівником про необхідність
хіміопрофілактики малярії в конкретному місці перебування,
термінах її проведення, а також про протималярійні препарати, які
можна придбати в місцевій аптечній мережі, та схеми і дози їх
вживання. Захист від укусів комарів повинен здійснюватись як під час
перебування в приміщенні, так і поза ним. Малярійні комарі
нападають на людину найчастіше ввечері, з настанням сутінок, та
вночі. В цей час бажано носити одяг, що прикривав би більшу
частину тіла (комбінезони, одяг з довгими рукавами, довгі брюки та
інш.). Відкриті частини тіла, особливо під час перебування поза
приміщенням в присмерку, для запобігання нападу комарів слід
змащувати репелентами у вигляді кремів, спиртових розчинів,
аерозолів, які дозволені для використання. Репеленти наносять на
шкіру тонким шаром, уникаючи попадання їх на слизові оболонки. При
необхідності ним же можна просочити одяг. Тривалість дії
репелентів залежить від навколишньої температури та вологості: за
високих їх показників - 30 - 50 хвилин, за помірних - до
3 - 4 годин. Використання репелентів особливо доцільне, коли
працюють в польових умовах (джунглі та інш.). Знімають репелент з
шкіри водою з милом, при цьому механічні засоби (губки, віхті та
інш.) не використовувати! У випадку попадання репеленту на слизові
оболонки їх потрібно негайно промити водою, бажано перевареною,
або слабким розчином охолодженого чаю. Використання репелентів при травмах та захворюваннях шкіри
протипоказано! В сутінки, після заходу сонця, бажано перебувати в
приміщенні, недосяжному для зальоту комарів, оснащеному
кондиціонером. Для попередження зальоту комарів до приміщення
двері й вікна повинні бути засічені. Спати слід під сітчастою
запоною, краї якої треба старанно заправити під матрац. При
виявленні комарів, що залетіли до помешкання, їх знищують
механічно, або за допомогою аерозольних інсектицидів,
електрофумігаторів та антимоскітних спіралей. Житлові приміщення
рекомендується щоденно ввечері обробляти аерозолем, по можливості
таким, що містить синтетичні піретроїди. Після експозиції
інсектициду протягом 20 - 30 хвилин приміщення слід провітрити не
знімаючи захисних сіток з вікон і дверей. Доцільно також обробити
інсектицидами та репелентами запони, сітки на дверях та вікнах
(незалежно від наявності кондиціонерів). В разі якщо прийшлось
спати на борту, також необхідно дотримуватись заходів захисту від
укусів комарів. Після повернення додому необхідно негайно повідомити
авіаційного лікаря про Ваше прибуття з тропічних країн.
Застосування протималярійного препарату слід продовжувати ще
протягом 4-х тижнів після виїзду з малярійної місцевості, оскільки
за відсутності хіміопрофілактики в цей період існує найбільша
вірогідність виникнення особливо небезпечної злоякісної форми
тропічної малярії. В окремих випадках захворювання на малярію може виникнути в
більш пізні терміни, навіть при застосуванні протималярійних
препаратів. Тому, при нездужанні, що супроводжується підвищенням
температури, потрібно негайно звернутись до лікаря. Протягом 3-х
років після повернення при будь-якому захворюванні не забувайте
нагадати лікарю, який Вас лікує, про те, що Ви були в тропіках,
незалежно від попередніх показників дослідження крові на малярію. Пам'ятайте, що чим ретельніше і чіткіше Ви будете виконувати
правила профілактики малярії, тим меншою буде вірогідність
захворіти цією небезпечною хворобою.
-
скопійовано
-
-
