Про посилення заходів щодо профілактики сказу серед людей в Україні

Щорічно в Україні реєструється близько 100 - 110 тисяч осіб, які звернулися за медичною допомогою з приводу покусів тваринами, з яких 60 % одержують направлення на лікування за підозрою в інфікуванні сказом. Також реєструються поодинокі випадки захворювання на сказ.

За останні 12 років джерелами збудника сказу для захворілих людей у 40,8 % були коти, у 34,4 % - собаки, у 17,1 % - лисиці, в одному випадку кажан, у трьох випадках - невідомі тварини.

Своєчасне повідомлення органів державної санітарно-епідеміологічної служби про випадок підозри на захворювання та проведення в повному обсязі необхідних лікувальних, протиепідемічних та протиепізоотичних заходів є важливим протиепідемічним етапом.

У той же час, аналіз епідрозслідувань випадків захворювань на сказ свідчить, що не всі захворілі своєчасно звертаються за медичною допомогою при нападі тварин, а у разі звернення мають місце випадки відмов потерпілих від антирабічних щеплень, самовільного переривання щеплень, що збільшує ризик захворювань на сказ.

Ускладнює ситуацію і не виконання в повному обсязі Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" в частині створення притулків для утримання безпритульних тварин, регулювання чисельності диких тварин і тварин, що не утримуються людиною, але перебувають в умовах, повністю або частково створюваних діяльністю людини, що здійснюється методами біостерилізації або біологічно обґрунтованими методами.

З метою попередження епідемічних ускладнень серед населення України та мінімізації їх наслідків, керуючись ст. 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", ПОСТАНОВЛЯЮ:

1. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям:

1.1. Провести засідання надзвичайних протиепідемічних комісій, на яких розглянути рівень захворюваності населення на сказ і стан виконання заходів стосовно його профілактики в регіонах, виконання регіональних програм боротьби зі сказом та при необхідності внести в них відповідні корективи.

1.2. Забезпечити належну комунікацію з засобами масової інформації щодо висвітлення питань профілактики сказу та поширення серед населення інформаційних матеріалів, пам'яток про епідемічну ситуацію та заходи щодо запобігання захворюванню на сказ.

2. Державній ветеринарній та фітосанітарній службі України:

2.1. Провести аналіз епізоотичної ситуації зі сказу в регіонах, та у відповідності з особливостями, внести на розгляд органам виконавчої влади, пропозиції щодо підвищення ефективності заходів, спрямованих на попередження захворювань тварин на сказ.

2.2. Забезпечити своєчасну взаємоінформацію про встановлені випадки підозри, або захворювань людей та тварин на сказ і проведені у вогнищах протиепідемічні та протиепізоотичні заходи.

3. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:

3.1. Забезпечити своєчасне надання до органів державної санітарно-епідеміологічної служби термінових повідомлень (ф. 058-0) на всі випадки звернення за медичною допомогою осіб травмованих тваринами.

3.2. Забезпечити доставку патологічного матеріалу від осіб, які загинули на сказ, та з підозрою на сказ до ДЗ "Центральна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ України".

3.3. Організувати проведення занять з працівниками лікувально-профілактичних закладів з профілактики сказу та надання первинної медичної і спеціалізованої антирабічної допомоги при зверненні осіб травмованих тваринами.

3.4. Забезпечити проведення постійної роз'яснювальної роботи серед населення з профілактики сказу за участю засобів масової інформації, проведенням "круглих столів" та використанням інших форм і засобів санітарної пропаганди.

4. Головному державному санітарному лікарю Автономної Республіки Крим, головним державним санітарним лікарям областей, міст Києва та Севастополя, на водному, залізничному та повітряному транспорті:

4.1. Забезпечити термінове подання інформації про всі випадки підозри захворювання людей на сказ, групові та масові покуси людей дикими та домашніми тваринами, проведені заходи у вогнищах сказу відповідно до діючих нормативно-правових актів.

4.2. Провести вивчення напруги імунітету в осіб, що щеплені проти сказу в обсягах, визначених ДЗ "Центральна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ України".

4.3. Забезпечити контроль за наявністю антирабічних вакцин та за умовами їх зберігання і дотримання холодового ланцюга в лікувально-профілактичних закладах, на які покладено надання антирабічної допомоги:

4.4. Провести через засоби масової інформації санітарно-освітню та роз'яснювальну роботу серед населення з питань профілактики сказу.

4.5. Інформацію про виконання цієї постанови надавати ДЗ "Центральна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ України" для аналізу та узагальнення до 10.05.2012, далі - щорічно до 10 лютого.

5. Головному лікарю ДЗ "Центральна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ України" забезпечити узагальнення та аналіз інформацію щодо повноти та обсягу заходів з попередження сказу серед людей отриману з регіонів та надання її до Державної санітарно-епідеміологічної служби України.

6. Відділу організації державного санітарно-епідеміологічного нагляду Держсанепідслужби України довести цю постанову до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій і головних державних санітарних лікарів у встановленому порядку.

7. Контроль за виконанням постанови покласти на першого заступника Голови Державної санітарно-епідеміологічної служби України Кравчука О.П.