open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
Нечинна
                             
                             
МІНІСТЕРСТВО ПАЛИВА ТА ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ
Н А К А З
14.01.2004 N 6
{ Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства

палива та енергетики

N 153 ( v0153558-10 ) від 20.04.2010 }
Про затвердження Порядку підготовки та

подання нормативно-правових актів

Мінпаливенерго на державну реєстрацію

Відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р.
N 493/92 ( 493/92 ) "Про державну реєстрацію нормативно-правових
актів міністерств та інших органів виконавчої влади", постанов
Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. N 731
( 731-92-п ) "Про затвердження Положення про державну реєстрацію
нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої
влади" та від 17 жовтня 1997 року N 1153 ( 1153-97-п ) "Про
затвердження Примірної інструкції з діловодства у міністерствах,
інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів
Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади",
наказу Міністерства юстиції України від 25 листопада 2002 р.
N 102/5 ( z0915-02 ) (державна реєстрація 25 листопада 2002 р. за
N 915/7203) "Про затвердження Порядку проведення державної
реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції
України та включення їх до Єдиного державного реєстру
нормативно-правових актів" та з метою поліпшення організації
роботи з питань підготовки, погодження, затвердження та подання на
державну реєстрацію нормативно-правових актів Мінпаливенерго
(далі - актів) Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Порядок підготовки та подання
нормативно-правових актів Мінпаливенерго на державну реєстрацію
(далі - Порядок).
2. Структурним підрозділам Мінпаливенерго визначити осіб, які
відповідатимуть за подання та державну реєстрацію
нормативно-правових актів Мінпаливенерго, та протягом трьох днів
надати їх кандидатури Юридичному управлінню. У разі заміни особи негайно повідомити про це Юридичне
управління.
3. Юридичному управлінню:
3.1. Вести реєстр осіб, відповідальних за державну реєстрацію
нормативно-правових актів Мінпаливенерго.
3.2. Аналізувати причини відмови Міністерства юстиції в
державній реєстрації нормативно-правових актів Мінпаливенерго,
надавати пропозиції щодо удосконалення цієї роботи.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Міністра Лушкіна В.А.
Міністр С.Єрмілов

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Мінпаливенерго України

14.01.2004 N 6

ПОРЯДОК

підготовки та подання нормативно-правових актів

Мінпаливенерго на державну реєстрацію

Цей Порядок розроблено відповідно до Указу Президента України
від 3 жовтня 1992 р. N 493/92 ( 493/92 ) "Про державну реєстрацію
нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої
влади", постанов Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р.
N 731 ( 731-92-п ) "Про затвердження Положення про державну
реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів
виконавчої влади" та від 17 жовтня 1997 року N 1153 ( 1153-97-п )
"Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у
міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді
міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої
влади", наказу Міністерства юстиції України від 25 листопада
2002 р. N 102/5 ( z0915-02 ) (державна реєстрація 25 листопада
2002 р. за N 915/7203) "Про затвердження Порядку проведення
державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві
юстиції України та включення їх до Єдиного державного реєстру
нормативно-правових актів" та з метою поліпшення організації
роботи з питань підготовки, погодження, затвердження та подання на
державну реєстрацію нормативно-правових актів Мінпаливенерго.
1. Загальні положення
1.1. Цей Порядок застосовується під час підготовки актів, які
регулюють відносини у паливно-енергетичному комплексі. Державній
реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду,
якщо в них є одна або більше норм, що: зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші
права, свободи і законні інтереси громадян, проголошені й
гарантовані Конституцією та законами України, встановлюють новий
або змінюють, доповнюють чи скасовують існуючий
організаційно-правовий механізм їх реалізації; мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для
міністерств, інших органів виконавчої влади, органів державного
управління та органів місцевого самоврядування, а також
підприємств, установ і організацій, що не належать до сфери
управління органу, який видав нормативно-правовий акт. На державну реєстрацію подаються акти, що містять правові
норми (правила поведінки), розраховані на невизначене коло осіб,
підприємств, установ, організацій і неодноразове застосування,
незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та
характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами
"Для службового користування", Особливої важливості", "Цілком
таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку
експерименту.
1.2. На державну реєстрацію не подаються акти: а) персонального характеру (про склад комісій, призначення на
посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо); б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім
актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять
правові норми; в) оперативного, організаційно-розпорядчого характеру (разові
доручення) та з інших питань, які не мають нормативного характеру,
а також ті, які містять індивідуально-конкретні приписи; г) якими доводяться до відома підприємств, установ і
організацій рішення вищих органів державної влади; ґ) спрямовані на організацію виконання рішень вищих органів і
власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади,
органів державного управління та органів місцевого самоврядування,
що не мають нових правових норм, а також внутрішньовідомчого
характеру; д) нормативно-технічного характеру (державні стандарти,
будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники,
форми звітності та інші). Якщо в тексті правового акта містяться правові норми та
індивідуально-конкретні приписи, він вважається нормативним і
підлягає державній реєстрації.
2. Організація роботи над проектом акта
2.1. Підготовка проекту акта покладається на один або
декілька структурних підрозділів міністерства, з урахуванням їх
компетенції. Для розробки проекту визначається коло осіб, відповідальних
за його підготовку та організацію, які залучаються до цієї роботи. Для підготовки найбільш важливих та складних проектів
рекомендується створювати комісію (робочу групу). Під час підготовки проекту акта обов'язковою є участь
Юридичного управління Мінпаливенерго.
2.2. Якщо підготовку та затвердження акта доручено декільком
підрозділам, то роботу над проектом організовує той з них, якому
доручено скликання комісії або який у дорученні зазначений першим.
2.3. Посадова особа, яка очолює розробку проекту, за участю
відповідних спеціалістів готує пропозиції щодо порядку його
розробки та складає план роботи, у якому передбачається: - вивчення матеріалів, необхідних для розробки проекту; - розробка пропозицій по суті питань, які складають зміст
проекту; - обговорення підготовлених пропозицій та складання проекту; - підготовка переліку актів, які втратять чинність, або до
яких будуть внесені відповідні зміни у зв'язку з прийняттям
підготовленого акта; - направлення проекту на відгук відповідним органам; - розгляд одержаних зауважень та пропозицій, доопрацювання
проекту; - підпис акта та подання його на державну реєстрацію. У плані зазначаються строки виконання передбачених заходів та
особи, відповідальні за їх виконання. Затверджений план
надсилається всім співвиконавцям, зазначеним у дорученні про
підготовку акта.
2.4. Проект, який передбачено затвердити за узгодженням з
іншими органами, після його підготовки надсилається на офіційне
узгодження до цих органів.
2.5. Під час підготовки акта, який має міжвідомчий характер,
слід визначити коло міністерств, на які буде поширюватися дія
цього акта, та, у необхідних випадках, ступінь їх участі у
підготовці проекту.
3. Складання проекту акта
3.1. Складання проекту починається з визначення кола питань,
які слід вирішити у новому акті. До нього включаються правові
норми, які відносяться до одного чи декількох питань,
безпосередньо пов'язаних між собою за змістом. Необхідно також
визначити вид акта (наказ, розпорядження, постанова тощо).
3.2. З початку роботи над проектом потрібно вивчити чинні
нормативно-правові акти, які регулюють відносини у цій сфері.
3.3. Структура проекту повинна забезпечити послідовний
розвиток теми правового регулювання, а також правильне розуміння
та застосування акта, що складається. Текст нормативно-правового акта повинен містити аргументовану
інформацію, викладену стисло, грамотно, зрозуміло та об'єктивно,
без повторень та вживання слів і зворотів, які не несуть
змістового навантаження.
3.4. Проект повинен мати відповідну його змісту коротку
назву. Якщо є потреба у роз'ясненні мети та мотивів прийняття акта,
у проекті подається вступна частина. Положення, що мають
нормативний характер, до вступної частини не включаються. Залежно від змісту та обсягів проект може складатися з
розділів та підрозділів, які, як правило, мають заголовки.
3.5. Текст проекту викладається однозначною, чіткою та
зрозумілою термінологією. Якщо термін має різні значення, то з
тексту повинно бути зрозуміло, в якому з них застосовується він у
даному акті.
3.6. Посилання на інші пункти проекту, а також на раніше
видані відомчі акти, робляться лише у випадках, коли необхідно
вказати їх взаємний зв'язок або уникнути повторення. Посилання на
раніше виданий акт повинно містити його найменування, дату та
номер акта, назву органу, що видав акт, а також дату та номер
державної реєстрації (відомчого акта).
3.7. Кожний пункт проекту повинен містити, як правило, одну
правову норму. Декілька пов'язаних між собою правових норм доцільно
вміщувати до одного пункту в тих випадках, коли це необхідно для
їх правильного розуміння та застосування. Кожний самостійний пункт
акта повинен мати повний та закінчений зміст.
3.8. Якщо у проекті необхідно навести переліки, таблиці,
графіки, карти, зразки документів, бланків, схем, вони, як
правило, містяться у додатку. Додатки оформлюються таким чином: у верхньому правому куті
зазначається "Додаток (у разі якщо їх декілька - його N) до пункту
акта та назва акта". У відповідних пунктах проекту акта даються
посилання на додатки.
3.9. Найменування організацій та об'єктів вказуються у
проекті у точній відповідності з їх офіційним найменуванням,
передбаченим статутами та положеннями про їх правовий статус,
рішеннями про їх утворення та іншими актами. Використання їх скорочених найменувань допускається у тих
випадках, коли вони є офіційними (передбачені відповідними
актами).
3.10. У випадках, коли у процесі підготовки нового акта
необхідно внести зміни до раніше прийнятого акта, доцільно дати
нову редакцію відповідних пунктів чинного акта. Якщо пункти, які
потребують зміни, немає необхідності повністю викладати в новій
редакції, до їх тексту вносяться уточнення (зокрема, шляхом
виключення, доповнення або заміни окремих слів, речень). Можуть
бути також викладені у новій редакції окремі частини пунктів,
абзаців. Доповнення, що містять нові правові норми, оформляються, як
правило, у вигляді окремих пунктів та абзаців. У проекті нового акта не рекомендується передбачати приписи
із зазначенням про те, що вони приймаються "на зміну", "у часткову
зміну", "на додаток" відповідного пункту чинного акта. Тексти змін та доповнень, які вносяться до чинних актів,
викладаються у кінці проекту.
3.11. Якщо є значна кількість актів, які підлягають визнанню
такими, що втратили чинність, або до яких необхідно внести зміни
чи доповнення (більше трьох), їх переліки необхідно викладати у
додатку до проекту.
3.12. Під час підготовки пропозицій про визнання актів
такими, що втратили чинність, або про зміну чи доповнення раніше
прийнятих актів та їх частин, необхідно встановити, чи
поширювалася їх дія наступними актами на інші організації,
категорії працівників та врахувати ці обставини для того, щоб
скасувати також акти про їх поширення.
3.13. Акти Мінпаливенерго, видані спільно чи за узгодженням з
іншими органами, змінюються, доповнюються або визнаються такими,
що втратили чинність, спільно або за узгодженням з відповідними
органами.
4. Погодження проекту акта
4.1. Підготовлений проект слід узгодити з відповідними
структурними підрозділами Мінпаливенерго, а у необхідних випадках
з іншими центральними органами виконавчої влади. Проект вважається
узгодженим за наявності віз. Під час візування в разі незгоди із змістом проекту письмово
викладаються зауваження та пропозиції щодо його спірних питань. Зауваження та пропозиції до проекту членів комісії з його
підготовки, а також відповідних управлінь та відділів органу, який
організує розробку проекту, розглядаються, як правило, на
засіданні зазначеної комісії.
4.2. Підготовлений проект після узгодження із структурними
підрозділами передається Юридичному управлінню, яке перевіряє його
на відповідність чинному законодавству. У випадку невідповідності проекту чинному законодавству
Юридичне управління його не візує, складає письмовий висновок з
пропозиціями про законний порядок вирішення порушених питань.
4.3. Доопрацювання проекту здійснюється тими структурними
підрозділами, які його розробляли. Спірні та неузгоджені питання
проекту вносяться на розгляд Міністра палива та енергетики, а в
разі відсутності міністра - першому заступнику міністра.
4.4. Подаючи проект акта на розгляд Міністру палива та
енергетики, а в разі відсутності міністра - першому заступнику
міністра, до нього слід додавати відповідні матеріали
(пояснювальна записка, розрахунки, документ, на виконання якого
розроблено відповідний акт тощо).
4.5. Якщо до проекту були зроблені істотні зауваження,
структурний підрозділ, який його розробив, провадить їх розгляд,
як правило, на нарадах за участю представників всіх організацій,
що подали зауваження та пропозиції. У разі розробки проекту
комісією, розгляд таких зауважень провадиться на її засіданні.
4.6. Після внесення до проекту необхідних уточнень з
урахуванням одержаних зауважень він надсилається на підпис або
візування керівникам органів, які брали участь у розробці проекту
згідно з дорученням, також керівникам органів, за узгодженням з
якими проект згідно з дорученням повинен бути розроблений.
4.7. Проект підписується керівниками всіх органів, яким
доручено його розробку. Не допускається видання акта керівниками
структурних підрозділів центрального апарату.
4.8. Юридичне управління Мінпаливенерго визначає та вказує
про це у листі погодження до проекту акта до реєстрації у відділі
діловодства Управління документального забезпечення і контролю, чи
підлягає акт державній реєстрації, та вносить керівнику пропозиції
щодо подання його до реєструючого органу відповідно до Указу
Президента України від 3 жовтня 1992 р. N 493/92 ( 493/92 ) "Про
державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших
органів виконавчої влади", постанов Кабінету Міністрів України від
28 грудня 1992 р. N 731 ( 731-92-п ) "Про затвердження Положення
про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та
інших органів виконавчої влади" та від 17 жовтня 1997 року N 1153
( 1153-97-п ) "Про затвердження Примірної інструкції з діловодства
у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді
міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої
влади", наказу Міністерства юстиції України від 25 листопада
2002 р. N 102/5 ( z0915-02 ) (державна реєстрація 25 листопада
2002 р. за N 915/7203) "Про затвердження Порядку проведення
державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві
юстиції України та включення їх до Єдиного державного реєстру
нормативно-правових актів".
5. Подання проекту акта на державну реєстрацію
5.1. Подання акта до Міністерства юстиції супроводжується
листом, який підписується Міністром палива та енергетики, а в разі
відсутності міністра - першим заступником міністра. Спільно прийнятий нормативно-правовий акт подається на
реєстрацію органом, підпис якого стоїть першим. При цьому
кількість примірників оригіналу нормативного акта має
дорівнюватись кількості органів, які прийняли нормативний акт.
5.2. Супровідний лист має містити: - обгрунтування підстави для видання акта чи окремої його
норми; - відомості про чинні акти із цього питання, інформацію про
строки приведення їх у відповідність з актом, поданим на державну
реєстрацію, а також про акти, що втрачають чинність у зв'язку з
прийняттям цього акта; - відомості про офіційне погодження акта із зацікавленими
органами незалежно від того, чи є таке погодження обов'язковим. На лицьовому або зворотньому боці супровідного листа повинна
бути відмітка про безпосереднього виконавця документа, яка
складається з його імені, по батькові, прізвища і номера
службового телефону. У ньому вказуються дані про акти (дата, номер, найменування,
ким затверджені, де опубліковані), якими надано право видавати акт
(зазначається компетенція згідно з положенням, статутом тощо);
рішення органів законодавчої чи виконавчої влади, яким доручено
розробити відповідний акт або надано право вирішити конкретне
питання з наступним виданням акта та інші підстави; або подається
інформація про те, що даний акт (чи окрема його норма) приймається
з власної ініціативи, виходячи із загальної спрямованості
законодавства з цього питання та функції органу, що видає акт, або
із необхідності поліпшення правового регулювання взаємовідносин
підприємств та організацій галузі, упорядкування раніше виданих
нормативних актів, усунення їх множинності тощо. У листі зазначаються також інші відомості відповідно до вимог
п. 9 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів
міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. N 731
( 731-92-п ).
5.3. До супровідного листа, що надсилають Мін'юсту,
додаються: - оригінал акта (у разі спільного прийняття
нормативно-правового акта, оригінал нормативного акта подається в
кількості примірників, яка дорівнює кількості органів, які
прийняли нормативний акт); - три засвідчені в установленому законодавством порядку копії
(з них дві українською мовою та одна копія в перекладі на
російську мову) розпорядчого документа (наказу, розпорядження,
рішення, постанови тощо), затвердженого ним нормативно-правового
акта (положення, інструкції, порядку тощо) та додатків до нього; - пояснювальна записка, у якій зазначаються підстава та мета
розроблення нормативного акта, визначається його місце у
відповідній сфері правового регулювання, міститься аналіз причин,
наводяться факти і цифрові дані, що обгрунтовують необхідність
його прийняття, відображаються фінансово-економічні розрахунки та
пропозиції щодо джерел покриття витрат (якщо реалізація акта не
потребує фінансування з державного чи місцевого бюджетів, то про
це окремо повідомляється в записці), прогнозуються очікувані
соціально-економічні результати реалізації акта (загальний обсяг
пояснювальної записки не повинен перевищувати чотирьох сторінок.
До неї може додаватися викладений у стислій формі
інформаційно-довідковий матеріал (таблиці, схеми, діаграми тощо),
який є необхідним для обгрунтування суті нормативного акта); - відомості про чинні акти з питання, що належить до сфери
правового регулювання виданого акта, інформація про строки
приведення їх у відповідність із нормативно-правовим актом,
поданим на державну реєстрацію, а також про акти, що втрачають
чинність у зв'язку з прийняттям цього акта; - відомості про офіційне погодження акта із заінтересованими
органами незалежно від того, чи є таке погодження обов'язковим
згідно із законодавством; - довідка про відповідність нормативно-правового акта
основним положенням законодавства Європейського Союзу, якщо цей
акт за предметом правового регулювання належить до пріоритетних
сфер адаптації законодавства України, за формою згідно з додатком
10 до пункту 16 розділу VI Тимчасового регламенту Кабінету
Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 5 червня 2000 р. N 915 ( 915-2000-п ), із зазначенням
відомостей, визначених пунктом 29 розділу VI цього Тимчасового
регламенту; - дискета із текстами нормативно-правового акта українською
та російською мовами (разом із розпорядчими документами та
додатками до нормативно-правового акта), яка повертається органу,
що видав акт, після державної реєстрації цього акта. Тексти актів повинні бути підготовлені, як правило, в
редакторі WORD, формат RTF, з використанням одного із шрифтів:
Times New Roman, Arial Cyr, розмір 14; - інформаційно-аналітичні матеріали з публічного обговорення
проектів нормативних актів (у разі необхідності). Супровідний лист, пояснювальна записка, довідка про
відповідність нормативно-правового акта основним положенням
законодавства Європейського Союзу, інформаційно-аналітичні
матеріали з публічного обговорення проектів нормативних актів
підписуються міністром, а в разі відсутності міністра - першим
заступником міністра.
5.4. Нормативно-правові акти подаються до Департаменту
державної реєстрації нормативних актів Міністерства юстиції
України (далі - Департамент) для їх попереднього розгляду.
Уповноважена особа Департаменту перевіряє комплектність
документів, правильність їх оформлення (наявність підписів,
печаток, погоджень тощо), відповідність нормативно-правового акта
вимогам Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших
центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної
Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої
постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.97 N 1153
( 1153-97-п ) (далі - Примірна інструкція) тощо.
5.5. Разом з актом до Міністерства юстиції подаються
законодавчі матеріали в контрольному стані, які використовувалися
під час його розробки, акти, що втрачають чинність у зв'язку з
його прийняттям, а також акти, на які у тексті містяться
посилання.
5.6. Якщо до акта вносяться тільки зміни чи доповнення, то
разом з ними подається також і акт, до якого вони вносяться.
5.7. Акт подається на державну реєстрацію у п'ятиденний
термін після його прийняття.
5.8. На першій сторінці примірників наказів та положень,
інструкцій, правил тощо, що додаються до наказу керівника органу,
який видає акт, у правому верхньому куті слід залишити вільне
місце довжиною 10 см та шириною 6 см для напису про державну
реєстрацію.
5.9. Слід також додержуватися встановленого порядку нумерації
сторінок. Якщо до акта є додатки, то проводиться окрема нумерація
сторінок кожного документа, враховуючи додатки.
6. Дії працівників структурних підрозділів

Мінпаливенерго, відповідальних за державну

реєстрацію нормативно-правових актів
6.1. Працівники структурних підрозділів Мінпаливенерго,
відповідальні за державну реєстрацію нормативних актів
Мінпаливенерго (далі - відповідальна особа), здійснюють дії з
підготовки проекту акта відповідно до цього порядку і подають на
погодження до Юридичного управління Мінпаливенерго.
6.2. Після узгодження проекту акта з відповідними
підрозділами, Юридичним управлінням Мінпаливенерго і заступником
міністра відповідно до розподілу обов'язків, акт підписується
міністром або, у разі його відсутності, першим заступником
міністра. У разі прийняття спільного акта, відповідальна особа здійснює
необхідні дії згідно з п. 2.2 цього Порядку.
6.3. Після підписання акта згідно з п. 6.2 та п. 2.2
відповідальна особа подає його в установленому порядку на державну
реєстрацію.
6.4. У разі повернення акта на доопрацювання, відповідальна
особа доопрацьовує його згідно із цим порядком і подає на державну
реєстрацію.
6.5. Нормативно-правовий акт, у державній реєстрації якого
відмовлено, скасовується наказом Мінпаливенерго у 5-денний термін
з дня отримання рішення про відмову в державній реєстрації акта чи
висновку за результатами розгляду скарги на рішення про відмову в
державній реєстрації акта. У разі відмови у державній реєстрації нормативно-правового
акта, Мінпаливенерго має право оскаржити рішення Мін'юсту - до
Кабінету Міністрів України, а рішення управління юстиції - до
Мін'юсту України в 10-денний термін з дня отримання рішення про
відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта. Проект наказу про скасування акта готується відповідальною
особою. У разі необхідності відповідальна особа за узгодженням з
Юридичним управлінням Мінпаливенерго готує оскарження рішення
Мін'юсту - до Кабінету Міністрів України.
7. Набрання чинності нормативно-правовими актами,

включення їх до Єдиного державного реєстру і

присвоєння їм реєстраційного номера та

опублікування в "Офіційному віснику України"
7.1. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від
28.12.92 N 731 ( 731-92-п ) нормативно-правові акти, які занесені
до Державного реєстру, набувають чинності через 10 днів після їх
реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм
чинності. Нормативно-правові акти, які визначають права і обов'язки
громадян та зареєстровані у Міністерстві юстиції України, мають
бути оприлюднені у встановленому порядку. При цьому, якщо нормативно-правові акти зачіпають права та
законні інтереси громадян, вони набувають чинності через 10 днів
після їх державної реєстрації, але не раніше дня доведення до
відома населення.
7.2. Після включення нормативно-правового акта до Єдиного
державного реєстру і присвоєння йому реєстраційного коду
Департамент систематизації Міністерства юстиції передає
нормативно-правовий акт для опублікування в "Офіційному віснику
України".
7.3. Включення нормативно-правового акта до Єдиного
державного реєстру провадиться протягом 5 робочих днів з дня його
подання до Департаменту систематизації.
7.4. Департамент систематизації повідомляє орган, який видав
нормативно-правовий акт, про включення акта до Єдиного державного
реєстру і його реєстраційний код.
8. Відповідальність
Посадові особи, які порушили законодавство про державну
реєстрацію нормативно-правових актів, несуть відповідальність
згідно із чинним законодавством. Відповідальність за якість інформації на електронних носіях
несе відповідальна особа, що готувала проект акта.

  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: