open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
Нечинна
                             
                             
ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПРОКУРОР УКРАЇНИ
Н А К А З
N 5 від 05.10.98

м.Київ
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Генеральної

прокуратури

N 2 ( v0002900-02 ) від 28.10.2002 )
Про організацію роботи з кадрами

в органах прокуратури України

З метою підвищення ефективності роботи та забезпечення
якісного добору, розстановки, професійної підготовки і виховання
кадрів органів прокуратури України Н А К А З У Ю:
1. Заступникам Генерального прокурора України, начальникам
Головних управлінь, управлінь і відділів Генеральної прокуратури
України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст
Києва і Севастополя, військовим прокурорам регіонів, міським,
районним, міжрайонним, військовим прокурорам гарнізонів та
прирівняним до них прокурорам роботу з кадрами вважати як одне з
основних завдань їх діяльності. 1.1. Забезпечити укомплектування всіх ланок прокурорської
діяльності і слідства сумлінними, професійно підготовленими
працівниками, здатними вирішувати завдання щодо утвердження
верховенства права, захисту прав людини, інтересів держави та
суспільства. 1.2. При доборі кадрів суворо дотримуватись визначених
Законом України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) вимог до осіб, що
призначаються на прокурорсько-слідчі посади. Вирішальними при
цьому мають бути професіоналізм, високі моральні якості,
принциповість та непримиримість до будь-яких порушень закону,
відданість своїм обов'язкам. 1.3. Основою виховної роботи з кадрами є атестування,
підготовка до якого повинна складатись з організації
індивідуального навчання, глибокого вивчення здібностей працівника
забезпечувати займану ним посаду та його морально-етичні якості.
Атестування повинно мати за мету значне покращання діяльності
конкретних працівників, орієнтувати на досягнення позитивних
результатів у роботі та сприяти створенню резерву на висування.
Чергове атестування проводити один раз на п'ять років, а
дострокове - при висуненні на вищі посади та у разі неналежного
виконання службових обов'язків чи скоєння ганебного вчинку. Головам атестаційних комісій, керівникам кадрових та інших
структурних підрозділів Генеральної прокуратури України,
прокуратур Автономної Республіки Крим, областей і прирівняних до
них прокуратур забезпечити дієвий контроль за усуненням недоліків,
виявлених при атестуванні підпорядкованих працівників, виконанням
рекомендацій атестаційних комісій. Про стан службового атестування заслуховувати звіти голів
атестаційних комісій на засіданнях колегій Генеральної прокуратури
України, прокуратур Автономної Республіки Крим, областей та
прирівняних до них прокуратур. Належне виконання працівниками своїх службових обов'язків,
творче і сумлінне ставлення до справи, додержання професійної
етики, культури в роботі має перебувати в центрі діяльності
атестаційної комісії. Заохочування працівників за сумлінне і зразкове виконання
службових обов'язків, присвоєння їм класних чинів повинні бути
наслідком оцінки їх ставлення до роботи, ініціативи та досягнення
позитивних результатів діяльності. Вважати несумісним з роботою в органах прокуратури порушення
законності та скоєння вчинків, які порочать високе звання
працівника прокуратури. Не залишати поза увагою жодного випадку неправильної
поведінки, зловживання службовим становищем, порушень службових
обов'язків, безпідставного висунення працівників на вищі посади.
За кожним таким фактом проводити ретельні перевірки, а за
необхідності - службове розслідування, з'ясовувати причини
негативних явищ, принципово реагувати на встановлені факти
порушень. 1.4. Забезпечити в колективах дотримання службової та
трудової дисципліни, створити належні умови праці, атмосферу
вимогливості, принциповості, взаємоповаги та доброзичливості. При вирішенні питань про притягнення працівників до
дисциплінарної відповідальності неухильно дотримуватись вимог
чинного законодавства про працю та Дисциплінарного статуту
прокуратури України. 1.5. Систематично вивчати кадри керівних працівників.
Особливу увагу приділяти кадрам прокурорів міст і районів -
основної ланки органів прокуратури. Встановити, що звільнення з
посад прокурорів міст, районів, міжрайонних та прирівняних до них
прокурорів повинно, як правило, провадитися з одночасним поданням
кандидатур на заміщення вакансій. Вважати за необхідне подання до Генеральної прокуратури для
призначення на посади прокурорів міст та районів кандидатур за
місяць до збігу терміну повноважень на посаду, по якій
закінчується строк. На посади міськрайпрокурорів призначати осіб,
котрі мають досвід роботи в обласних апаратах. На посаду
прокурорів висувати спеціалістів, які мають життєвий досвід та
досвід організації роботи по здійсненню прокурорського нагляду.
Прокурори областей несуть персональну відповідальність за надання
дієвої практичної допомоги вперше призначеним міськрайпрокурорам,
керівникам структурних підрозділів обласних і прирівняних до них
прокуратур. Нездатність керівника забезпечити належну організацію
роботи та дисципліну в колективі розцінювати як невідповідність
займаній посаді.
2. Роботу з добору, розстановки, професійної підготовки і
виховання галузевих кадрів органів прокуратури вважати службовим
обов'язком всіх керівників управлінь і відділень Генеральної
прокуратури України, прокуратур Автономної Республіки Крим,
областей, міст Києва і Севастополя, прокуратур військових регіонів
та інших, які несуть повну відповідальність за стан роботи
підлеглих та дотримання ними морально-етичних норм працівників
органів прокуратури. Підвищити в цій справі роль і відповідальність працівників
кадрових апаратів усіх рівнів.
3. Управлінню кадрів Генеральної прокуратури України,
прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і
Севастополя, військовим прокурорам регіонів та прирівняним до них: 3.1. Питання добору, розстановки, виховання та навчання
кадрів систематично, не рідше ніж один раз на півріччя виносити на
розгляд колегій, заслуховувати звіти керівників структурних
підрозділів та міськрайпрокурорів про роботу з підлеглими
працівниками. Систематично вивчати і перевіряти стан роботи з
кадрами, насамперед у тих прокуратурах, де не забезпечується
належна службова та трудова дисципліна, допускаються порушення
закону та серйозні недоліки в роботі. Призначати на посади
прокурорів та слідчих лише працівників, які мають належні
організаторські здібності, відзначаються високим професіоналізмом,
загальною культурою, а також умінням працювати з людьми.
Компетентність працівників оцінювати практичними справами. Рішення
про призначення прокурорів областей, міст, районів та прирівняних
до них оприлюднювати через засоби масової інформації. 3.2. При доборі та розстановці кадрів виходити з необхідності
забезпечення раціонального співвідношення досвідчених і молодих
працівників, враховувати стан їх здоров'я, маючи на увазі, що
прокурорсько-слідча діяльність пов'язана з великими емоційними та
фізичними навантаженнями. Практикувати використання можливостей
тестування та інших наукових методів перевірки особистих якостей,
необхідних для працівників прокуратури. 3.3. Постійно дбати про створення резерву кадрів. Питання
створення резерву на керівні посади щорічно переглядати та
затверджувати на засіданнях колегії, добиватись реального його
створення, категорично позбуватись формалізму в цій важливій
справі. Підвищити роль і відповідальність у формуванні резерву
кадрів членів колегій, керівників управлінь та відділів,
міськрайпрокурорів. У роботі з підготовки резерву використовувати
всі форми навчання. Призначення на вищі посади провадити, як
правило, лише з осіб, що перебувають у резерві. 3.4. Цілеспрямовано займатися питанням добору абітурієнтів до
юридичних навчальних закладів, покращувати зв'язки з вузами. При
призначенні молодих фахівців на посади враховувати рівень їх
підготовки, кваліфікацію та наслідки стажування. 3.5. Виявляти повсякденну турботу про молодих спеціалістів,
глибоко вникати в їхні проблеми, надавати всебічну допомогу в
набутті практичних навиків, використовувати при цьому досвід
кращих прокурорів та слідчих, розвивати наставництво. 3.6. Відповідно до Закону України "Про прокуратуру"
( 1789-12 ), з метою сприяння вихованню почуття професійної
гордості та високої відповідальності за доручену справу,
організовувати для осіб, котрі вперше призначаються на
прокурорсько-слідчі посади, прийняття в урочистій обстановці
"Присяги працівника прокуратури".
4. Удосконалювати систему підвищення кваліфікації
працівників, яка передбачає самостійне навчання, проведення
семінарів, науково-практичних конференцій, стажування, навчання в
Інституті підвищення кваліфікації Генеральної прокуратури України.
Навчання пов'язувати з практичною діяльністю прокурорів та
слідчих, використовуючи досягнення науки та позитивний досвід.
Встановити періодичність підвищення кваліфікації працівників в
Інституті - не рідше одного разу на п'ять років. 4.1. Інституту підвищення кваліфікації Генеральної
прокуратури України систематично впроваджувати у навчальний процес
досягнення юридичної науки і прокурорсько-слідчої практики,
поліпшити якість навчання, посилити його практичну
цілеспрямованість, залучати до навчального процесу працівників
правоохоронних органів, провадити періодичне стажування викладачів
інституту на прокурорсько-слідчих посадах, надавати
навчально-методичну допомогу в організації підвищення кваліфікації
працівників прокуратури на місцях. Першому заступнику Генерального
прокурора України Середі Г.П. та заступнику Генерального прокурора
України Винокурову С.М. внесено пропозиції щодо удосконалення
діяльності Інституту підвищення кваліфікації Генеральної
прокуратури України, яка відповідала б удосконаленню
професіоналізму прокурорсько-слідчих працівників, що сприятиме
успішному вирішенню поставлених перед ними завдань. 4.2. Вважати організацію обов'язкового безперервного навчання
кадрів важливою ланкою діяльності органів прокуратури, а
підвищення професійних знань і ділової кваліфікації - службовим
обов'язком кожного прокурорсько-слідчого працівника.
5. Прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст
Києва і Севастополя, військовим прокурорам регіонів та прирівняним
до них вжити заходів до висвітлення роботи кращих
прокурорсько-слідчих працівників у засобах масової інформації,
розкриття їх багатогранної і напруженої праці, їх ролі у боротьбі
із злочинністю та зміцненні правопорядку. Широко використовувати
позитивний досвід у навчанні кадрів та організації роботи щодо
здійснення нагляду за додержанням законності. 6. Керівникам прокуратур забезпечити дотримання передбачених
Законом України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) прав працівників
органів прокуратури щодо їх матеріального та соціального захисту. 7. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника
Генерального прокурора України згідно з розподілом обов'язків. Наказ надіслати прокурорам Автономної Республіки Крим,
областей, міст Києва і Севастополя, військовим прокурорам
регіонів, міським, районним, міжрайонним, військовим прокурорам
гарнізонів та прирівняним до них, ректору Інституту підвищення
кваліфікації Генеральної прокуратури України.
Вважати таким, що втратив чинність, наказ Генерального
прокурора України від 17 квітня 1996 р. N 3 ( v0003900-96 ).
"Збірник нормативних актів "Прокуратура в Україні",
К.: Юрінком Інтер.

  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: