open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Зміст
Чинна
                             
                             
ДЕРЖАВНЕ ПАТЕНТНЕ ВІДОМСТВО УКРАЇНИ
ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Держпатенту України

26.08.1998 N 80
СХВАЛЕНО

Методичною комісією

Державного патентного

відомства України

07.08.1997

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

з визначення прибутку від використання

об'єктів промислової власності

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Ці Методичні рекомендації розроблено з метою забезпечення
єдиного методичного підходу до питання визначення прибутку,
одержуваного від використання об'єктів промислової власності
(винаходів, корисних моделей, промислових зразків,
раціоналізаторських пропозицій тощо, далі - ОПВ) на підприємствах,
в установах та організаціях (далі - підприємство) у власному
виробництві.
2. Методичні рекомендації можуть бути використані для
визначення прибутку, одержуваного від використання ОПВ, з метою: визначення розміру винагороди автору(ам); визначення розміру винагороди за сприяння розробці ОПВ,
одержанню правової охорони ОПВ, його впровадженню та використанню
(винагорода за сприяння); прийняття рішення про впровадження у виробництво відповідного
ОПВ (вибір оптимального варіанта); визначення вартості прав на об'єкт промислової власності для
внесення в статутний фонд при створенні спільних підприємств; прийняття рішення про укладання ліцензійного договору на
використання ОПВ (придбання чи продажу ліцензії); визначення розміру ліцензійних платежів, якщо це передбачено
ліцензійним договором; визначення прибутку підприємства, одержуваного від
використання ОПВ, який показується у державній статистичній
звітності по формі N 4-нт ( z0237-95 ); визначення розміру компенсації власнику охоронного документа
за несанкціоноване використання ОПВ тощо.
3. Розрахунок прибутку, одержуваного від використання ОПВ,
затверджується керівником підприємства.
II. ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ПРИРОСТУ ПРИБУТКУ

ПІДПРИЄМСТВА, ОДЕРЖУВАНОГО ВІД ВИКОРИСТАННЯ ОПВ
1. Прибуток, одержуваний від використання ОПВ, як правило,
визначається шляхом порівняння результатів діяльності підприємства
у базовому (останній період до початку використання ОПВ) та
розрахунковому (після початку використання ОПВ) періодах.
2. Порівняння результатів діяльності підприємства у базовому
та розрахунковому періодах провадиться шляхом приведення середніх
економічних кількісних і вартісних показників базового періоду до
середніх економічних кількісних і вартісних показників
розрахункового періоду.
3. Тривалість розрахункового періоду визначається умовами
договору між сторонами та вимогами звітності підприємства (місяць,
квартал, півроку, рік). У тому випадку, коли ОПВ використовувався
менше одного місяця, розрахунок прибутку проводиться за час
фактичного використання. Тривалість базового періоду, як правило, береться рівною
одному року. У тому випадку, коли продукція без використання ОПВ
виготовлялася менше одного року, протяжність базового періоду може
бути встановлена рівною півроку, кварталу, але не менше одного
місяця.
III. ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ ПРИБУТКУ, ОДЕРЖУВАНОГО

ВІД ВИКОРИСТАННЯ ОПВ
1. Прибуток від реалізації продукції - це різниця між
виручкою від реалізації продукції в діючих цінах без податку на
додану вартість та витратами на її виробництво та реалізацію
П = Д - В, (1)
де Д - виручка від реалізації продукції, робіт, послуг
(далі - продукція) без ПДВ, гривень; В - витрати підприємства на виготовлення і реалізацію
продукції, гривень.
2. Виручка від реалізації продукції (далі - доход)
визначається за формулою
Д = Ц x А, (2)
де Ц - ціна одиниці продукції, гривень; А - обсяг реалізації, натуральних одиниць.
3. Витрати підприємства на виготовлення та реалізацію
продукції (далі - витрати) визначаються за формулою
В = (С + К ) x А, (3)

в

де С - собівартість одиниці продукції, гривень;

К - питомі (на одиницю продукції) капітальні витрати на в створення ОПВ, гривень;

А - обсяг реалізації продукції, натуральних одиниць.
4. З урахуванням формул (2, 3) формула для визначення
прибутку набуває вигляду
П = (Ц - С - К ) x А, (4)

в

5. Прибуток, одержаний у розрахунковому періоді від
реалізації продукції, виготовленої з використання ОПВ,
визначається за формулою
П = П - П = (Ц - С - К ) x А - (Ц - С - К ) x А = р н б н н вн н б б вб н

= [(Ц - Ц ) + (С - С ) + (К - К )] x А , (5)

н б б н вб вн н
де П - приріст прибутку, одержаного від реалізації у

р
розрахунковому періоді продукції, виготовленої із використанням
ОПВ, гривень;розрахунковому періоді продукції, виготовленої із використанням
ОПВ, гривень; П - прибуток, одержаний від реалізації у розрахунковому н
періоді продукції, виготовленої із використанням ОПВ, гривень;

П - прибуток, одержаний від реалізації у базовому періоді А

б н
обсягу продукції, виготовленої без використання ОПВ (прибуток, що
мав бути одержаний у розрахунковому періоді від реалізації такої ж
кількості продукції, виготовленої без використання ОПВ), гривень;періоді продукції, виготовленої із використанням ОПВ, гривень;

П - прибуток, одержаний від реалізації у базовому періоді А

б н
обсягу продукції, виготовленої без використання ОПВ (прибуток, що
мав бути одержаний у розрахунковому періоді від реалізації такої ж
кількості продукції, виготовленої без використання ОПВ), гривень; А - обсяг продукції, реалізованої у розрахунковому періоді, н
натуральних одиниць;

Ц , Ц - ціна одиниці продукції відповідно у розрахунковому і н б базовому періодах, гривень;

С , С - собівартість одиниці продукції відповідно у н б розрахунковому і базовому періодах, гривень;

К , К - питомі витрати на створення об'єкта відповідно у вн вб розрахунковому і базовому періодах, гривень/нат. од. продукції.
натуральних одиниць;

Ц , Ц - ціна одиниці продукції відповідно у розрахунковому і н б базовому періодах, гривень;

С , С - собівартість одиниці продукції відповідно у н б розрахунковому і базовому періодах, гривень;

К , К - питомі витрати на створення об'єкта відповідно у вн вб розрахунковому і базовому періодах, гривень/нат. од. продукції.
5.1. Якщо використання ОПВ призводить до зміни собівартості,
а ціна продукції при цьому не змінюється (Ц = Ц ), то формула (5)

б н
набуває такого вигляду
набуває такого вигляду
П = [(С - С ) + (К - К )] x А , (6)

р б н вб вн н
5.2. У разі, коли використання ОПВ не призводить до зміни
собівартості, а ціна продукції змінюється, формула (5) набуває
такого вигляду
П = [(Ц - Ц ) + (К - К )] x А , (7)

р н б вб вн н
5.3. У разі, коли використання ОПВ не призводить до зміни
ціни і собівартості продукції, формула (5) набуває вигляду
П = (К - К ) x А , (8)

р вб вн н
6. У разі створення нових технологій, засобів механізації та
автоматизації виробництва на базі ОПВ приріст прибутку у
розрахунковому періоді визначається за формулою
П = [(С - С ) + Е x (К - К )] x В , (9)

р б н н пб пн н
де П - приріст прибутку, гривень;

р С , С - собівартість одиниці виробу при використанні б н
відповідно базового і нового техпроцесу, гривень;

К , К - питомі (на одиницю виробу) капітальні вкладення пб пн відповідно у базовому і розрахунковому періодах, гривень/нат. од.
продукції;відповідно базового і нового техпроцесу, гривень;

К , К - питомі (на одиницю виробу) капітальні вкладення пб пн відповідно у базовому і розрахунковому періодах, гривень/нат. од.
продукції; Е - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень н(норма дисконту);*

В - продуктивність нового техпроцесу у розрахунковому н періоді, натуральних одиниць (штуки, тонни, кубічні метри тощо).
--------------- * Щодо значення Е див. пункт 4.1 розділу II Додатка.

н
Приклад 1: Визначити приріст річного прибутку від
застосування нової технології, що містить запатентовані винаходи,
за такими вихідними даними:
------------------------------------------------------------------ | | Базовий період | Розрахунковий період | |---------------------+-----------------+------------------------| |Собівартість, | 144 | 165 | |млн. гривень/рік | | | |---------------------+-----------------+------------------------| |Капітальні витрати, | 240 | 360 | |млн. гривень/рік | | | |---------------------+-----------------+------------------------| |Річна продуктивність,| 24 | 30 | |тис. т | | | |---------------------+-----------------+------------------------| |Нормативний | 0,15 | 0,15 | |коефіцієнт | | | ------------------------------------------------------------------
Підставивши значення цих показників у формулу (9), одержимо:
П = [(144/24 - 165/30) + 0,15 x (240/24 - 360/30)] x 30 = р

= 6 (млн. грн).
7. У разі створенні нових засобів виробництва (машин,
приладів, устаткування тощо) на базі ОПВ приріст прибутку у
розрахунковому періоді визначається за формулою
П = { Ц x (В /В ) x [(1/Т + Е )/(1/Т + Е )] +

р б н б б н н н

+ [(В /В ) x ВЕ - ВЕ ]/(1/Т + Е ) + Е x [(В /В ) x

н б б н н н н н б

x К - К ]/(1/Т + Е ) - Ц } x А , (10)

сб сн н н н н
де Ц , Ц - відповідно ціна базової та нової машини (приладу,

б н
устаткування тощо), гривень.;

В , В - відповідно річна продуктивність базової та нової б н машини (приладу, устаткування тощо), шт., т тощо;

Т , Т - відповідно строк служби базової і нової машини б нустаткування тощо), гривень.;

В , В - відповідно річна продуктивність базової та нової б н машини (приладу, устаткування тощо), шт., т тощо;

Т , Т - відповідно строк служби базової і нової машини б н(приладу, устаткування тощо), років;

ВЕ , ВЕ - питомі експлуатаційні витрати на одну машину

б н(прилад тощо) відповідно у базовому і розрахунковому періодах,
гривень/рік; К , К - питомі супутні капітальні вкладення відповідно у сб сн
базовому і розрахунковому періодах, гривень;

А - кількість виготовлених нових засобів виробництва у

н розрахунковому періоді, штук.
базовому і розрахунковому періодах, гривень;

А - кількість виготовлених нових засобів виробництва у

н розрахунковому періоді, штук.
Приклад 2. Визначити приріст річного прибутку від
застосування однієї нової машини за такими вихідними даними:
------------------------------------------------------------------ | |Базовий період| Розрахунковий період | |--------------------------+--------------+----------------------| |Ціна машини, млн. гривень | 172 | 190 | |--------------------------+--------------+----------------------| |Супутні капітальні | 36 | 48 | |витрати, млн. гривень/рік | | | |--------------------------+--------------+----------------------| |Експлуатаційні витрати, | 80 | 90 | |млн. гривень/рік | | | |--------------------------+--------------+----------------------| |Річна продуктивність, | 20 | 25 | |тис. т. | | | |--------------------------+--------------+----------------------| |Термін використання, років| 20 | 20 | |--------------------------+--------------+----------------------| | Нормативний коефіцієнт | 0,15 | 0,15 | ------------------------------------------------------------------
Підставляючи ці дані у формулу (10), одержуємо
П = {172 x (25/20) x [(1/20 + 0,15)]/(1/25 + 0,15) +

р + [(25/20) x 80 - 90]/(1/25 + 0,15) + 0,15 x [(25/20) x x 36 - - 48]/(1/20 + 0,15) - 190} x 1 = 60,8 (млн. грн).
8. У разі створення на базі ОПВ нових предметів праці
(матеріалів, інструментів тощо) приріст прибутку у розрахунковому
періоді визначається за формулою
П = {Ц x У /У + [(У /У ) x И - И ]/У +

р б б н б н б н н

+ Е x [(У /У ) x К - К ]/У - Ц } x М , (11)

н б н б н н н р
де Ц , Ц - ціна відповідно базового і нового предмета праці

б н
за одиницю (кг, м, л тощо) продукції, гривень;

У , У - витрати відповідно базового і нового предмета праці б н на виготовлення одиниці продукції, нат. одиниць (кг, м, мл тощо);

И , И - поточні витрати на виготовлення одиниці продукції б н відповідно у базовому і розрахунковому періодах, гривень;

К , К - приведені капітальні витрат и на одиницю продукції б н відповідно у базовому і розрахунковому періодах, гривень;

М - річний обсяг виробництва нового предмета праці, р нат. одиниць (шт., кг, мл тощо).
за одиницю (кг, м, л тощо) продукції, гривень;

У , У - витрати відповідно базового і нового предмета праці б н на виготовлення одиниці продукції, нат. одиниць (кг, м, мл тощо);

И , И - поточні витрати на виготовлення одиниці продукції б н відповідно у базовому і розрахунковому періодах, гривень;

К , К - приведені капітальні витрат и на одиницю продукції б н відповідно у базовому і розрахунковому періодах, гривень;

М - річний обсяг виробництва нового предмета праці, р нат. одиниць (шт., кг, мл тощо).
Приклад 3. Визначити річний прибуток від випуску на базі ОПВ
нового предмета праці (матеріалу) за такими вихідними даними
------------------------------------------------------------------ | |Базовий період| Розрахунковий період | |--------------------------+--------------+----------------------| |Ціна матеріалу, | 18 | 20 | |тис. гривень/кг | | | |--------------------------+--------------+----------------------| |Витрати матеріалу на | 30 | 25 | |одиницю продукції, кг | | | |--------------------------+--------------+----------------------| |Поточні витрати на | 190 | 200 | |виготовлення одиниці | | | |продукції, тис. гривень/т | | | |--------------------------+--------------+----------------------| |Питомі капітальні витрати | 210 | 240 | |на одиницю продукції, | | | |тис. гривень/т | | | |--------------------------+--------------+----------------------| |Нормативний коефіцієнт Е | 0,12 | 0,12 | | н | | | |--------------------------+--------------+----------------------| |Обсяг виробництва | 380 | 380 | |матеріалу, т/рік | | | ------------------------------------------------------------------
Підставляючи ці дані у формулу (11), одержимо
П = {18 x 30/25 + [(30/25) x 190 - 200]/25 + 0,12 x

р

x [(30/25) x 210 - 240]/25 - 20} x

x 380000 = 1055,488 (млн.грн).
IV. ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСТКИ ПРИБУТКУ, ЯКА ПРИПАДАЄ

НА ДОЛЮ ОПВ, У ПРИРОСТІ ПРИБУТКУ, ОДЕРЖУВАНОГО

ВІД ВИКОРИСТАННЯ ОБ'ЄКТА НОВОЇ ТЕХНІКИ
1. Якщо продукція в цілому є втіленням одного чи декількох
захищених в Україні ОПВ, то весь приріст прибутку, одержаний у
розрахунковому періоді від введення в оборот цієї продукції,
визнається рівним прибутку, одержаному від використання цього
(цих) ОПВ
П = П , (12)

в р
де П - прибуток, одержаний від використання одного чи

в
декількох ОПВ, гривень;

П - приріст прибутку, одержаний у розрахунковому періоді від р введення в оборот продукції, що містить один чи декілька ОПВ,
гривень.
декількох ОПВ, гривень;

П - приріст прибутку, одержаний у розрахунковому періоді від р введення в оборот продукції, що містить один чи декілька ОПВ,
гривень.
2. Якщо продукція лише частково є втіленням одного чи
декількох захищених в Україні ОПВ, то частка прибутку, що припадає
на долю конкретного i-го ОПВ, у загальному прирості прибутку,
одержаного у розрахунковому періоді від введення в оборот цієї
продукції, визначається за формулою
П = П x К , (13)

ві р ві
де П - прибуток, що припадає на долю i-го ОПВ, гривень;

ві П - приріст прибутку, одержаний у розрахунковому періоді від р
введення в оборот продукції, що містить ОПВ, гривень;

К - коефіцієнт, який визначає частку прибутку i-го ОПВ у ві загальному прирості прибутку;

i = 1, 2, 3, 4, ...., n - кількість захищених ОПВ у
продукції.
введення в оборот продукції, що містить ОПВ, гривень;

К - коефіцієнт, який визначає частку прибутку i-го ОПВ у ві загальному прирості прибутку;

i = 1, 2, 3, 4, ...., n - кількість захищених ОПВ у
продукції.
3. Коефіцієнт К може бути визначений на базі

ві
виробничо-промислових показників продукції, методом експертної
оцінки та змішаним методом.
виробничо-промислових показників продукції, методом експертної
оцінки та змішаним методом.
3.1. Визначення коефіцієнта К на базі виробничо-промислових

ві
показників провадиться за формулою
показників провадиться за формулою
К = Е /Е, (14)

ві ві
де Е - значення показника, пов'язаного з усіма ознаками

ві
винаходу, корисної моделі, промислового зразка,
раціоналізаторської пропозиції тощо; Е - значення показника, пов'язаного з об'єктом у цілому.винаходу, корисної моделі, промислового зразка,
раціоналізаторської пропозиції тощо; Е - значення показника, пов'язаного з об'єктом у цілому. Такими показниками можуть бути собівартість, ціна, маса,
продуктивність, потужність тощо.
Приклад 4. В процесі виробництва горілки застосована нова
установка для змішування, захищена патентом на корисну модель. В
результаті кількість виготовлюваної з використанням нової
установки горілки зросла зі 100 декалітрів до 110 декалітрів на
годину. Інші ОПВ на даній операції (змішування) з дати
впровадження установки не використовувалися,
організаційно-виробничі заходи, спрямовані на збільшення обсягу
випуску продукції за годину, також не використовувалися. У такому
разі
К = 10 : 110 = 0,09.

в
Приклад 5. При виготовленні виробу собівартістю 250 гривень
застосовано нову технологічну суміш, в якій за раціоналізаторською
пропозицією використано нові реактиви. Застосування цієї суміші
призвело до зменшення витрат на матеріали, підвищення якості
продукції, що сприяло зменшенню кількості бракованої продукції на
кінцевій технологічній операції. У підсумку собівартість одного
виробу зменшилась на 2 грн. 50 коп. У цьому випадку
К = 2,5 : 250 = 0,01.

в
3.2. Метод експертної оцінки для визначення коефіцієнта Кві
застосовується у випадках: коли з якихось причин його величину за виробничо-промисловими
показниками визначити неможливо; коли визначений за виробничо-промисловими показниками
коефіцієнт не відображає реальний вплив ОПВ на одержання прибутку. У разі застосування методу експертної оцінки для визначення
коефіцієнта К необхідно:

ві 3.2.1. Створити групу експертів із компетентних фахівців у
кількості, як правило, 3-7 чоловік. 3.2.2. Об'єкт, що містить ОПВ, розбити на три групи складових
елементів відповідно до їх значимості: важливі, основні і
другорядні. 3.2.3. Експерти оцінюють вагомість кожного елемента
відповідним балом. Результати оцінки кожного елемента кожним
експертом заносяться у таблицю (див. приклад 6). Шкала значень балів, які використовуються для оцінки
вагомості елементів, встановлюється підприємством з урахуванням
галузевих особливостей та складності оцінюваних об'єктів. Для
оцінки кожного елемента може бути встановлена 3-и, 5-ти, ...,
100-бальна шкала. 3.2.4. Для кожного елемента визначається сумарна оцінка,
виставлена всіма експертами, яка заноситься у таблицю (див.
графу 7 таблиці 1). Визначається загальна сума балів, виставлена
експертами всім елементам (рядок "Всього" таблиці 1). 3.2.5. Коефіцієнт К долі прибутку, який припадає на долю

ві
i-го ОПВ у загальному обсязі одержаного прибутку, визначається як
частка від ділення сумарної оцінки цього елемента на загальну суму
виставлених експертами балів, тобто:
n m n

К = (сума) b / (сума) (сума) b , (15)

ві j = 1 ij i = 1 j = 1 ij
i-го ОПВ у загальному обсязі одержаного прибутку, визначається як
частка від ділення сумарної оцінки цього елемента на загальну суму
виставлених експертами балів, тобто:
n m n

К = (сума) b / (сума) (сума) b , (15)

ві j = 1 ij i = 1 j = 1 ij
i = 1, 2, 3, ...., m - кількість виділених елементів об'єкта; j = 1, 2, 3, ...., n - кількість експертів. Значення К для всіх елементів заносяться у таблицю (графа 8

ві
таблиці 1). Сума К всіх елементів не може бути більшою одиниці.

ві
таблиці 1). Сума К всіх елементів не може бути більшою одиниці.

ві
Приклад 6. Підприємство освоїло і почало реалізовувати нову
модель мікрокалькулятора, у якій використано декілька ОПВ. Подібна
продукція раніше підприємством не виготовлялася. Для визначення
вкладу кожного ОПВ в прибуток, одержаний підприємством від
реалізації мікрокалькуляторів, була створена експертна група із 5
експертів. За висновком експертів у мікрокалькуляторі за ступенем
вагомості слід розглядати такі елементи:
Важливі: Е - дизайн (зовнішній вигляд, оформлення, розташування 1
елементів управління), захищений патентом України на промисловий
зразок;елементів управління), захищений патентом України на промисловий
зразок; Е - блок оперативної пам'яті, захищений патентом України на 2
корисну модель;

Е - мікропроцесор, основою якого є кристал, захищений 3 патентом України на винахід;

Е - блок індикації інформації (відеоблок на рідких 4 кристалах), не захищений чинними охоронними документами України.
корисну модель;

Е - мікропроцесор, основою якого є кристал, захищений 3 патентом України на винахід;

Е - блок індикації інформації (відеоблок на рідких 4 кристалах), не захищений чинними охоронними документами України.
Основні: Е - система живлення, до складу якої входить блок живлення, 5
захищений патентом України на корисну модель;

Е - система постійної пам'яті, у якій використано відомі 6 технічні рішення;

Е - корпус мікрокалькулятора, у якому використано 7 раціоналізаторську пропозицію.
захищений патентом України на корисну модель;

Е - система постійної пам'яті, у якій використано відомі 6 технічні рішення;

Е - корпус мікрокалькулятора, у якому використано 7 раціоналізаторську пропозицію.
Другорядні: Е - кнопки панелі управління, дизайн кнопки захищений 8
патентом України на промисловий зразок;

Е - схема перемикання режиму роботи мікрокалькулятора 9патентом України на промисловий зразок;

Е - схема перемикання режиму роботи мікрокалькулятора 9(батарейка-електромережа), у якій використано раціоналізаторську
пропозицію; Е - інші елементи. 10
Оцінка вагомості елементів експертами провадилась за
трибальною шкалою, а саме: важливі елементи - 9-11 балів; основні елементи - 6-8 балів; другорядні елементи - 3-5 балів.
Вважаємо, що використаний в об'єкті ОПВ захищає один окремий
елемент повністю. Дані експертної оцінки заносимо до таблиці 1 (графи 2-6). У
графу 7 заносимо сумарну оцінку кожного елемента всіма експертами.
Таблиця 1. Визначення коефіцієнта К методом

ві

експертних оцінок
------------------------------------------------------------------ |Елементи, | Експерти, j |(сума)| К | | i |------------------------------------| b | ві | | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ij | | |----------+------+--------+-------+-------+----+------+---------| | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | |----------+------+--------+-------+-------+----+------+---------| | Е | 10 | 10 | 9 | 11 | 11 | 51 |0?142 | | 1 | | | | | | | | |----------+------+--------+-------+-------+----+------+---------| | Е | 11 | 11 | 11 | 11 | 10 | 54 |0,150 | | 2 | | | | | | | | |----------+------+--------+-------+-------+----+------+---------| | Е | 11 | 11 | 11 | 11 | 11 | 55 |0,153 | | 3 | | | | | | | | |----------+------+--------+-------+-------+----+------+---------| | Е | 9 | 9 | 9 | 9 | 9 | 45 |0,125 | | 4 | | | | | | | | |----------+------+--------+-------+-------+----+------+---------| | Е | 7 | 7 | 7 | 7 | 7 | 35 |0,097 | | 5 | | | | | | | | |----------+------+--------+-------+-------+----+------+---------| | Е | 8 | 8 | 8 | 8 | 8 | 40 |0,110 | | 6 | | | | | | | | |----------+------+--------+-------+-------+----+------+---------| | Е | 6 | 6 | 6 | 6 | 6 | 30 |0,083 | | 7 | | | | | | | | |----------+------+--------+-------+-------+----+------+---------| | Е | 4 | 4 | 4 | 4 | 4 | 20 |0,056 | | 8 | | | | | | | | |----------+------+--------+-------+-------+----+------+---------| | Е | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 15 |0,042 | | 9 | | | | | | | | |----------+------+--------+-------+-------+----+------+---------| | Е | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 15 |0,042 | | 10 | | | | | | | | |----------+------+--------+-------+-------+----+------+---------| | Всього | | | | | | 360 | 1,0 | |(сума b )| | | | | | | | | ij | | | | | | | | ------------------------------------------------------------------
У графу 8 таблиці заносяться значення К , обчислені за

ві
формулою (15).
формулою (15).
Для визначення частки прибутку, що припадає на долю,
наприклад, раціоналізаторської пропозиції, використаної у корпусі
мікрокалькулятора (елемент Е ), необхідно загальний прибуток П,

7
одержаний підприємством від реалізації калькуляторів, помножити на
значення К для елемента Е (рядок 7 графи 8), тобто

ві 7
одержаний підприємством від реалізації калькуляторів, помножити на
значення К для елемента Е (рядок 7 графи 8), тобто

ві 7
П = П x К = П x 0,083 (грн).

в7 в7
3.3. Змішаний метод визначення коефіцієнта К , який визначає

ві
частку ОПВ у прирості прибутку, одержаному підприємством від
реалізації продукції, у якій використано декілька ОПВ,
застосовується, якщо частка приросту прибутку, що припадає на долю
цих ОПВ у загальному обсязі одержаного приросту прибутку, за
виробничо-промисловими показниками визначена, але долю кожного з
них таким методом визначити неможливо. У такому разі:частку ОПВ у прирості прибутку, одержаному підприємством від
реалізації продукції, у якій використано декілька ОПВ,
застосовується, якщо частка приросту прибутку, що припадає на долю
цих ОПВ у загальному обсязі одержаного приросту прибутку, за
виробничо-промисловими показниками визначена, але долю кожного з
них таким методом визначити неможливо. У такому разі: 3.3.1. За виробничо-промисловими показниками визначається
частка прибутку, що припадає на групу ОПВ. 3.3.2. Методом експертної оцінки визначається частка кожного
ОПВ із цієї групи.
Приклад 7. Припустимо, що в установці для змішування
(приклад 4 до пункту 3.1 цього розділу): дизайн захищено патентом на промисловий зразок; використовується система аварійного припинення подачі
компонентів у змішувач, захищена свідоцтвом на раціоналізаторську
пропозицію. Безпосередньо визначити вплив зазначених ОПВ на
зростання потужності нової установки практично неможливо. У цьому
разі частка прибутку - П , що припадає на установку як об'єкт

у
нової техніки, у якому використано групу ОПВ, визначається згідно
з п. 3.1 цього розділу, а саме:
П = К x П = К x П,

у в у
нової техніки, у якому використано групу ОПВ, визначається згідно
з п. 3.1 цього розділу, а саме:
П = К x П = К x П,

у в у
де К - коефіцієнт, що визначає частку прибутку, яка припадає

у
на долю установки для змішування у загальному прирості прибутку,
одержаного від реалізації продукції (К = К у прикладі 4).

у вна долю установки для змішування у загальному прирості прибутку,
одержаного від реалізації продукції (К = К у прикладі 4).

у в Після цього за методом експертної оцінки визначається частка
кожного ОПВ за формулою
П = П x К .

ві у ві
4. Якщо на підприємстві відсутня база для порівняння (освоєно
цілком нову для підприємства продукцію, відсутні облікові
документи за базовий період тощо), то частка прибутку, яка
припадає на долю ОПВ, використаного у цій продукції, визначається
за формулою
П = П x (К - К x К + К ), (16)

в р н н пе пе
де П - частка прибутку, яка припадає на долю ОПВ, гривень;

в П - прибуток, одержаний від введення в оборот продукції, що р
містить ОПВ, гривень;

К - коефіцієнт новизни ОПВ;

н

К - коефіцієнт досягнутого позитивного ефекту.

пе
містить ОПВ, гривень;

К - коефіцієнт новизни ОПВ;

н

К - коефіцієнт досягнутого позитивного ефекту.

пе
4.1. Коефіцієнт новизни ОПВ визначається як відношення
частини собівартості продукції, що припадає на відмінні ознаки
формули винаходу (відмінні ознаки раціоналізаторської пропозиції,
корисної моделі, промислового зразка тощо), до собівартості
продукції згідно з формулою
К = С /С, (17)

н во
де С - частина собівартості продукції, що припадає на

во
відмінні ознаки ОПВ, гривень;

С - собівартість продукції згідно з формулою, гривень.
відмінні ознаки ОПВ, гривень;

С - собівартість продукції згідно з формулою, гривень.
4.2. Коефіцієнт досягнутого позитивного ефекту К
визначається згідно з таблицею 2. пе
Таблиця 2. Коефіцієнт досягнутого

позитивного ефекту К

пе
------------------------------------------------------------------ | N | Досягнутий результат | К | | п/п | | пе | |-------+-------------------------------------------------+------| | 1 |Покращено другорядні техніко-економічні | 0,01 | | |характеристики продукції, не зафіксовані | | | |офіційними документами (технічні умови, паспорт, | | | |інструкція тощо) | | |-------+-------------------------------------------------+------| | 2 |Покращено техніко-економічні характеристики, що | 0,05 | | |зафіксовано офіційним документом | | |-------+-------------------------------------------------+------| | 3 |Покращено основні визначальні техніко-економічні | 0,1 | | |характеристики продукції, що зафіксовано | | | |офіційним документом | | |-------+-------------------------------------------------+------| | 4 |Досягнуто якісно нові основні техніко-економічні | 0,25 | | |характеристики продукції, що зафіксовано | | | |офіційним документом | | |-------+-------------------------------------------------+------| | 5 |Одержано нову продукцію, що має більш високі | 0,5 | | |основні техніко-економічні характеристики серед | | | |аналогічних відомих видів продукції | | |-------+-------------------------------------------------+------| | 6 |Одержано нову продукцію, що вперше освоєна у | 1,0 | | |державі і має якісно нові техніко-економічні | | | |показники | | ------------------------------------------------------------------

Додаток

до Методичних рекомендацій

з визначення прибутку

від використання ОПВ

I. ВИЗНАЧЕННЯ ВИТРАТ, ВІДНЕСЕНИХ

ДО СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ
1. Собівартість продукції визначається відповідно до чинних у
розрахунковому періоді загальнодержавних та галузевих актів, які
встановлюють загальний порядок визначення собівартості та галузеві
особливості її визначення.
2. Собівартість продукції визначають за калькуляційними
статтями витрат, наведеними у таблиці 1*.
--------------- * У конкретному випадку можуть застосовуватися і інші
передбачені бухгалтерським обліком статті калькуляції.
Таблиця 1. Калькуляція собівартості продукції,

виготовленої із використанням ОПВ
------------------------------------------------------------------ | N | Статті калькуляції | Витрати, | | п/п | | гривень | |------+-------------------------------------------+-------------| | 1 |Основні та допоміжні матеріали (за винятком| | | |поворотних відходів) | | |------+-------------------------------------------+-------------| | 2 |Енергоносії для технологічних цілей (за | | | |винятком носіїв, що використовуються | | | |повторно) | | |------+-------------------------------------------+-------------| | 3 |Основна заробітна плата виробничих | | | |робітників | | |------+-------------------------------------------+-------------| | 4 |Додаткова заробітна плата | | |------+-------------------------------------------+-------------| | 5 |Відрахування на соціальне страхування | | |------+-------------------------------------------+-------------| | 6 |Відрахування до Пенсійного фонду | | |------+-------------------------------------------+-------------| | 7 |Витрати на утримання обладнання | | |------+-------------------------------------------+-------------| | 8 |Цехові витрати | | |------+-------------------------------------------+-------------| | 9 |Загальнозаводські витрати | | |------+-------------------------------------------+-------------| | 10 |Інші виробничі витрати | | |------+-------------------------------------------+-------------| | 11 |Позавиробничі витрати | | |------+-------------------------------------------+-------------| | 12 |Інші витрати | | ------------------------------------------------------------------
3. При визначенні собівартості продукції використовуються
дані звітних калькуляцій і зведеного обліку витрат, які
відображають витрати і обсяги виробництва, що реально склалися. У
випадках, коли конкретні поточні витрати в обліку не визначалися,
їх величина знаходиться розрахунковим шляхом, виходячи із
встановлених чи реально існуючих норм, цін, тарифів тощо.
4. Витрати на сировину, матеріали, паливо, енергоносії,
напівфабрикати, що виготовляються самим підприємством,
визначаються шляхом калькулювання собівартості цих витрат.
5. Витрати на покупні вироби і напівфабрикати визначаються
прямим рахунком з урахуванням їх вартості, кількості і
транспортно-заготівельних витрат.
6. Склад коштів, які включаються у витрати на оплату праці,
визначаються відповідно до чинних у розрахунковому періоді актів
Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів, Міністерства
економіки України та відповідних галузевих актів. Сума витрат на оплату праці у складі собівартості
реалізованої продукції визначається розрахунково за формулою
З = С x К , (1)

оп рп оп
де З - сума витрат на оплату праці, гривень;

оп С - собівартість реалізованої продукції, гривень; рп К - доля витрат на оплату праці у собівартості товарної оп
продукції у розрахунковому періоді.
продукції у розрахунковому періоді.
7. Витрати на сировину і матеріали визначаються за формулою
С = С + С , (2)

м мо мд
де С - витрати на сировину і матеріали, гривень;

м С - витрати на основні сировину і матеріали, гривень;

мо С - витрати на допоміжні сировину і матеріали, гривень. мд
мо С - витрати на допоміжні сировину і матеріали, гривень. мд
7.1. Витрати на на основні сировину і матеріали визначаються
за формулою
С = Ц x М x (1 + К ) x (1 + К ) - С , (3)

мо мо мо тз тв мво
де Ц - ціна основного матеріалу (сировини): за

мо
прейскурантом, ринкова або біржова, гривень

М - норма витрат основного матеріалу (сировини) на одиницю мо виробу, натуральних одиниць (кілограм, літрів, квадратних метрів
тощо);прейскурантом, ринкова або біржова, гривень

М - норма витрат основного матеріалу (сировини) на одиницю мо виробу, натуральних одиниць (кілограм, літрів, квадратних метрів
тощо); К - коефіцієнт транспортно-заготівельних витрат, для тз
розрахунків враховується у долях одиниці;

К - коефіцієнт технологічних втрат, що визначається на тв основі статистичних даних підприємства; для розрахунків
враховується у долях одиниці;розрахунків враховується у долях одиниці;

К - коефіцієнт технологічних втрат, що визначається на тв основі статистичних даних підприємства; для розрахунків
враховується у долях одиниці; С - виручка від реалізації відходів основного матеріалу мво(сировини), гривень. Визначається за формулою
С = Ц x М x (1 + К ), (3а)

мво мво мво тз
де Ц - ціна одиниці відходів основних матеріалів

мво(сировини), гривень;

М - обсяг відходів, натуральних одиниць;

мво

К - коефіцієнт транспортно-заготівельних витрат, для тз розрахунків враховується у долях одиниці.
7.2. Витрати на допоміжні матеріали (сировину) визначаються
за формулою
С = Ц x М x (1 + К ) - С , (4)

мд мд мд тз мвд
де Ц - ціна допоміжного матеріалу (сировини): за

мд
прейскурантом, ринкова або біржова, гривень;

М - норма витрат допоміжного матеріалу (сировини) на мд одиницю виробу, натуральних одиниць (кілограм, літрів, квадратних
метрів тощо);прейскурантом, ринкова або біржова, гривень;

М - норма витрат допоміжного матеріалу (сировини) на мд одиницю виробу, натуральних одиниць (кілограм, літрів, квадратних
метрів тощо); К - коефіцієнт транспортно-заготівельних витрат, для тз
розрахунків враховується у долях одиниці;

С - виручка від реалізації відходів допоміжного матеріалу мвдрозрахунків враховується у долях одиниці;

С - виручка від реалізації відходів допоміжного матеріалу мвд(сировини), гривень. Визначається за формулою
С = Ц x М x (1 + К ), (4а)

мвд мвд мвд тз
де Ц - ціна одиниці відходів допоміжних матеріалів

мвд(сировини), гривень;

М - обсяг відходів, натуральних одиниць;

мвд

К - коефіцієнт транспортно-заготівельних витрат, для тз розрахунків враховується у долях одиниці.
Витрати на матеріали (сировину) враховуються згідно з
таблицею 2.
Таблиця 2. Визначення витрат підприємства

на матеріали і сировину, використані

при виготовленні продукції, що містить ОПВ
------------------------------------------------------------------ |N п/п| Найменування матеріалу |Ціна за | Норма | Витрати, | | | (сировини), одиниця |одиницю,| витрат | гривень | | | вимірювання |гривень | на ... | | | | | |одиниць | | |-----+-----------------------------+--------+--------+----------| | 1 |Основні матеріали (сировина):| | | | | |а) | | | | | |б) | | | | | |.............................| | | | |-----+-----------------------------+--------+--------+----------| | 2 |Поворотні відходи по п. 1: | | | | | |а) | | | | | |б) | | | | | |.............................| | | | |-----+-----------------------------+--------+--------+----------| | 3 |Допоміжні матеріали | | | | | |(сировина): | | | | | |а) | | | | | |б) | | | | | |.............................| | | | |-----+-----------------------------+--------+--------+----------| | 4 |Поворотні відходи по п. 3: | | | | | |а) | | | | | |б) | | | | | |.............................| | | | ------------------------------------------------------------------
8. Витрати на силову електроенергію для приведення в рух
верстатів, електродвигунів, пресів тощо визначаються за формулою
С = (П x Ф x Ц x К x К )/К , (5) се м р се ч п кд
де С - витрати на силову електроенергію, гривень;

се П - встановлена за паспортом потужність механізму, кіловат; м Ф - фонд часу роботи механізму у розрахунковому періоді, р
годин;

Ц - ціна 1 кВт/год. силової електроенергії, гривень;

се

К - коефіцієнт використання механізму за часом;

ч

К - коефіцієнт використання механізму за потужністю;

п

К - коефіцієнт корисної дії механізму за паспортом.

кд
9. Витрати на стиснене повітря визначаються за формулою
С = Ч x Р x Ф x Ц x К x К , (6)

сп пр п о сп ч у
де С - витрати на стиснене повітря, гривень;

спгодин;

Ц - ціна 1 кВт/год. силової електроенергії, гривень;

се

К - коефіцієнт використання механізму за часом;

ч

К - коефіцієнт використання механізму за потужністю;

п

К - коефіцієнт корисної дії механізму за паспортом.

кд
9. Витрати на стиснене повітря визначаються за формулою
С = Ч x Р x Ф x Ц x К x К , (6)

сп пр п о сп ч у
де С - витрати на стиснене повітря, гривень;

сп Ч - кількість приймачів стисненого повітря, одиниць; пр Р - питомі витрати повітря при безперервному витіканні через п
один приймач, куб. м/год.;

Ф - фонд часу роботи обладнання у розрахунковому періоді, о годин;

Ц - ціна 1000 куб. м стисненого повітря, гривень;

сп

К - коефіцієнт використання обладнання за часом;

ч

К - коефіцієнт втрат стисненого повітря в магістралях.

у
один приймач, куб. м/год.;

Ф - фонд часу роботи обладнання у розрахунковому періоді, о годин;

Ц - ціна 1000 куб. м стисненого повітря, гривень;

сп

К - коефіцієнт використання обладнання за часом;

ч

К - коефіцієнт втрат стисненого повітря в магістралях.

у
10. Витрати на газ, що використовується для технологічних
цілей (підтримання необхідної температури у приміщеннях,
технологічних печах тощо), визначаються за формулою
С = Р x Ф x Ц x К x К , (7)

г г р г ч п
де С - витрати на газ, гривень;

г Р - питомі витрати газу устаткуванням при безперервній г
роботі, куб. м/год.;

Ф - фонд часу роботи устаткування у розрахунковому періоді, р годин;

Ц - ціна 1 куб. м газу;

г

К - коефіцієнт використання устаткування за часом;

ч

К - коефіцієнт використання устаткування за потужністю.

п
роботі, куб. м/год.;

Ф - фонд часу роботи устаткування у розрахунковому періоді, р годин;

Ц - ціна 1 куб. м газу;

г

К - коефіцієнт використання устаткування за часом;

ч

К - коефіцієнт використання устаткування за потужністю.

п
11. Витрати на пару визначаються за формулою
С = В x Ф x Ц x К x К x К , (8)

п п р п вп п ч
де С - витрати на пару, гривень;

п В - питомі витрати пари устаткуванням, т/год.; п Ц - ціна 1 тонни пари, гривень; п Ф - фонд часу роботи устаткування в розрахунковому періоді, р
год.;

К - коефіцієнт втрат пари в магістралях;

вп

К - коефіцієнт використання устаткування за потужністю;

п

К - коефіцієнт використання устаткування за часом.

ч
год.;

К - коефіцієнт втрат пари в магістралях;

вп

К - коефіцієнт використання устаткування за потужністю;

п

К - коефіцієнт використання устаткування за часом.

ч
12. Амортизаційні відрахування на повне відновлення основних
фондів нараховуються відповідно до чинних у розрахунковому періоді
законодавчих актів, нормативних документів Кабінету Міністрів
України, Міністерства фінансів, Міністерства економіки України та
галузевих інструкцій.
13. Витрати на знос малоцінного та швидкозношуваного
інструмента в розрахунку на одиницю продукції на окремій операції
визначаються за формулою
С = В x Ц , (9)

і і і
де С - витрати на знос малоцінного інструмента, гривень;

і В - витрата інструмента на виконання операції, одиниць і(штук, кілограм тощо);

Ц - оптова ціна чи витрати на виготовлення одиниці і інструмента у власному виробництві, гривень.
Витрата інструмента на виконання операції визначається за
формулою
В = Ч /[I x (1 + Ч )], (10)

і м ст пр
де Ч - машинний час на виконання операції, годин;

м I - стійкість інструмента; ст Ч - кількість правок інструмента. пр
14. Витрати на знос малоцінних та швидкозношуваних
пристосувань, що застосовуються при виконанні даної операції при
виготовленні продукції, визначаються за формулою
С = Ц x Ч /Ч , (11)

пр пр о с
де С - витрати на знос малоцінних та швидкозношуваних

пр
пристосувань, гривень;

Ц - оптова ціна чи витрати на виготовлення пристосування у пр власному виробництві, гривень;

Ч - час виконання операції з використанням пристосування;

о

Ч - термін служби пристосування.

с
пристосувань, гривень;

Ц - оптова ціна чи витрати на виготовлення пристосування у пр власному виробництві, гривень;

Ч - час виконання операції з використанням пристосування;

о

Ч - термін служби пристосування.

с
15. До витрат по статті "Втрати від браку" відносяться втрати
від остаточно забракованої продукції, витрати на виправлення
забракованої продукції та втрати від зниження якості продукції.
15.1. Втрати від остаточно забракованої продукції
визначаються за формулою
С = Д x (С - Ц ), (12)

об об п б
де С - втрати від остаточно забракованої продукції,

об
гривень;

Д - обсяг остаточно забракованої продукції у загальному об обсязі виготовленої продукції, натуральних одиниць;

С - собівартість одиниці продукції, гривень;

п

Ц - вартість одиниці остаточно забракованої продукції за б ціною її можливого використання, гривень.
гривень;

Д - обсяг остаточно забракованої продукції у загальному об обсязі виготовленої продукції, натуральних одиниць;

С - собівартість одиниці продукції, гривень;

п

Ц - вартість одиниці остаточно забракованої продукції за б ціною її можливого використання, гривень.
15.2. Витрати на виправлення забракованої продукції
визначаються за формулою
С = Д x З , (13)

вб вб вб
де С - витрати на виправлення забракованої продукції,

вб
гривень;

Д - кількість виправленої із загальної кількості вб забракованої продукції, натуральних одиниць;

З - витрати на виправлення одиниці забракованої продукції, вб гривень.
гривень;

Д - кількість виправленої із загальної кількості вб забракованої продукції, натуральних одиниць;

З - витрати на виправлення одиниці забракованої продукції, вб гривень.
15.3. Втрати від зниження якості продукції визначаються за
формулою
С = Д x (Ц - Ц ), (14)

зя зя п зя
де С - втрати від зниження якості продукції, гривень;

зя Д - кількість продукції зниженої якості, натуральних зя
одиниць;

Ц - ціна одиниці продукції нормальної якості, гривень;

п

Ц - ціна одиниці продукції зниженої якості.

зя
одиниць;

Ц - ціна одиниці продукції нормальної якості, гривень;

п

Ц - ціна одиниці продукції зниженої якості.

зя
16. Витрати на оплату праці поділяються на витрати на основну
заробітну плату, додаткову заробітну плату та інші виплати.
16.1. Витрати на основну і додаткову заробітну плату
виробничих робітників при відрядній системі оплати праці
визначаються за формулою
С = Т x З x К x К x К x К , (15)

зв о г дод дзп сс ів
де С - витрати на оплату праці виробничих робітників,

зв
гривень;

Т - трудоємність виконання операції, годин;

о

З - годинна тарифна ставка робітника, який виконує операцію, г гривень;

К - коефіцієнт, який враховує додаткову заробітну плату;

дод

К - коефіцієнт, який враховує доплати до заробітної плати; дзпгривень;

Т - трудоємність виконання операції, годин;

о

З - годинна тарифна ставка робітника, який виконує операцію, г гривень;

К - коефіцієнт, який враховує додаткову заробітну плату;

дод

К - коефіцієнт, який враховує доплати до заробітної плати; дзп К - коефіцієнт, який враховує відрахування на соціальне сс
страхування;

К - коефіцієнт, який враховує інші відрахування із ів заробітної плати у загальнодержавні фонди (фонд зайнятості,
Чорнобильський фонд тощо).
страхування;

К - коефіцієнт, який враховує інші відрахування із ів заробітної плати у загальнодержавні фонди (фонд зайнятості,
Чорнобильський фонд тощо).
Трудоємність виконання операції Т визначається згідно з

о
встановленими нормами, шляхом хронометражу операції або експертним
шляхом.
Годинна тарифна ставка робітника З визначається за формулою

г
встановленими нормами, шляхом хронометражу операції або експертним
шляхом.
Годинна тарифна ставка робітника З визначається за формулою

г
З = (З x К )/Ф , (16)

г мін т рч
де З - годинна тарифна ставка робітника, гривень/годину;

г З - встановлений законодавством мінімальний розмір мін
місячної заробітної плати;

К - тарифний коефіцієнт згідно з кваліфікаційним розрядом т робітника (роботи);

Ф - фонд робочого часу робітника у поточному місяці.

рч
місячної заробітної плати;

К - тарифний коефіцієнт згідно з кваліфікаційним розрядом т робітника (роботи);

Ф - фонд робочого часу робітника у поточному місяці.

рч
16.2. Витрати на основну і додаткову заробітну плату
виробничих робітників при погодинній оплаті праці визначається за
формулою
С = Ч x З x Ф x К x К x К x К , (17)

зп р п р дод дзп сс ів
де С - витрати на оплату праці виробничих робітників з

зп
погодинною оплатою праці, гривень;

Ч - чисельність робітників з погодинною оплатою праці, р чоловік;

З - погодинна тарифна ставка робітника, гривень/годину;

п

Ф - фонд робочого часу у розрахунковому періоді, годин.

р
погодинною оплатою праці, гривень;

Ч - чисельність робітників з погодинною оплатою праці, р чоловік;

З - погодинна тарифна ставка робітника, гривень/годину;

п

Ф - фонд робочого часу у розрахунковому періоді, годин.

р
17. Цехові витрати визначаються за формулою
С = С x К , (18)

цех зо цех
де С - цехові витрати, гривень;

цех С - основна заробітна плата основних виробничих робітників, зо
гривень;

К - коефіцієнт цехових витрат; визначається особливостями цех конкретного підприємства, виробництва.
гривень;

К - коефіцієнт цехових витрат; визначається особливостями цех конкретного підприємства, виробництва.
18. Загальнозаводські витрати визначаються за формулою
С = С x К , (19)

зв зо зв
де С - загальнозаводські витрати, гривень;

зв К - коефіцієнт загальнозаводських витрат, визначається зв
особливостями підприємства.
особливостями підприємства.
19. Позавиробничі витрати визначаються за формулою
С = (С + С + С + С + С +

пв м е зо зд сс

+ С + С + С + С ) x К , (20)

пф цех зв і пв
де С - витрати на матеріали, гривень;

м С - витрати на енергоносії, гривень; е С - основна заробітна плата, гривень; зо С - додаткова заробітна плата, гривень; зд С - відрахування на соціальне страхування тощо, гривень; сс С - відрахування до Пенсійного фонду, гривень; пф С - цехові витрати, гривень; цех С - загальнозаводські витрати, гривень; зв С - інші виробничі витрати; і К - коефіцієнт позавиробничих витрат, визначається пв
специфікою кожного підприємства.
специфікою кожного підприємства.
II. ВИЗНАЧЕННЯ КАПІТАЛЬНИХ ВИТРАТ
1. Капітальні вкладення на створення та введення в оборот ОПВ
включають в себе витрати на створення ОПВ (витрати на
науково-дослідні та проектно-конструкторські роботи) та підготовку
виробництва до використання ОПВ.
2. Якщо капітальні вкладення здійснюються протягом
календарного року до і після впровадження ОПВ, то такі вкладення є
разовими. Питомі капітальні вкладення на одиницю продукції у
такому разі визначаються за формулою
К = К /А, (21)

в
де К - питомі капітальні вкладення на одиницю продукції,
гривень; К - разові капітальні вкладення, гривень; в А - обсяг випуску продукції у даному році, нат. одиниць.
3. Якщо капітальні вкладення здійснюються протягом кількох
років, то при визначенні прибутку слід врахувати фактор часу за
формулою

t

(альфа) = (1+E) , (22)

t
де (альфа) - коефіцієнт приведення;

t Е - нормативний коефіцієнт приведення (норма дисконту); t - число років, що розділяють витрати і результати,
визначається за формулою
t = T - n , (23)

і
де Т - порядковий рік освоєння ОПВ, рахуючи від дати початку
розрахункового року (періоду); n - рік здійснення інвестиції. і
4. Величина коефіцієнта приведення Е (норма дисконту,
коефіцієнт ефективності капітальних вкладень), як правило,
вибирається рівним 0,1. Значення коефіцієнта (альфа) для різних значень t до і після

t
настання розрахункового року та Е = 0,1 наведено у таблиці 3.
настання розрахункового року та Е = 0,1 наведено у таблиці 3.
4.1. Підприємство відповідно до чинних законодавчих актів
України та планованого терміну окупності витрат на ОПВ може
встановлювати й інші значення коефіцієнта Е, але не менше 0,1 і не
більше встановлених законодавством розмірів.
4.2. Якщо тривалість розрахункового періоду менша одного року
(півроку, квартал, місяць), то при визначенні прибутку коефіцієнт
Е необхідно помножити на відповідний коефіцієнт (0,5, 0,25 чи
н
0,083).
0,083).
4.3. З метою врахування інфляційних процесів при визначенні
прибутку коефіцієнт Е необхідно помножити на поправний коефіцієнт
Кінф, який визначається за формулою
К = I /I , (24)

інф t t-1
де I - індекс інфляції розрахункового періоду (року);

t I - індекс інфляції попереднього року. t-1
Таблиця 3. Значення коефіцієнта

(альфа) (1/(альфа) ) при Е = 0,1

t t
------------------------------------------------------------------ | Число |(альфа) | Число | 1/ | Число | 1/ | | років, що | t| років, що |(альфа) | років, що |(альфа) | | передують | |слідують за | t|слідують за | t| |розрахунко-| |розрахунко- | |розрахунко- | | |вому рокові| | вим роком | | вим роком | | |-----------+--------+------------+--------+------------+--------| | 10 |2,5937 | 1 | 0,9091 | 11 | 0,3505 | |-----------+--------+------------+--------+------------+--------| | 9 |2,3579 | 2 | 0,8264 | 12 | 0,3186 | |-----------+--------+------------+--------+------------+--------| | 8 |2,1436 | 3 | 0,7513 | 13 | 0,2897 | |-----------+--------+------------+--------+------------+--------| | 7 |1,9487 | 4 | 0,6830 | 14 | 0,2633 | |-----------+--------+------------+--------+------------+--------| | 6 |1,7716 | 5 | 0,6209 | 15 | 0,2394 | |-----------+--------+------------+--------+------------+--------| | 5 |1,6105 | 6 | 0,5645 | 20 | 0,1486 | |-----------+--------+------------+--------+------------+--------| | 4 |1,4641 | 7 | 0,5132 | 25 | 0,0923 | |-----------+--------+------------+--------+------------+--------| | 3 |1,3310 | 8 | 0,4665 | 30 | 0,0573 | |-----------+--------+------------+--------+------------+--------| | 2 |1,2100 | 9 | 0,4241 | 40 | 0,0221 | |-----------+--------+------------+--------+------------+--------| | 1 |1,1000 | 10 | 0,3855 | 50 | 0,0085 | |-----------+--------+------------+--------+------------+--------| | 0 |1,0000 | | | | | ------------------------------------------------------------------
5. Кошторис капітальних витрат визначають за економічними
елементами, наведеними у таблиці 4*.
--------------- * У конкретному випадку можуть застосовуватися і інші
передбачені бухгалтерським обліком статті калькуляції.
Таблиця 4. Калькуляція капітальних витрат
------------------------------------------------------------------ | N п/п | Статті калькуляції |Кошторисна| | | |вартість, | | | | гривень | |--------+--------------------------------------------+----------| | 1 |Матеріали | | |--------+--------------------------------------------+----------| | 2 |Спецобладнання для науково-дослідних робіт | | |--------+--------------------------------------------+----------| | 3 |Основна заробітна плата | | |--------+--------------------------------------------+----------| | 4 |Додаткова заробітна плата | | |--------+--------------------------------------------+----------| | 5 |Відрахування на соціальне страхування | | |--------+--------------------------------------------+----------| | 6 |Витрати на службові відрядження | | |--------+--------------------------------------------+----------| | 7 |Витрати на роботи, що виконуються сторонніми| | | |організаціями | | |--------+--------------------------------------------+----------| | 8 |Інші прямі витрати | | |--------+--------------------------------------------+----------| | 9 |Накладні витрати | | |--------+--------------------------------------------+----------| | Всього | | | | витрат | | | ------------------------------------------------------------------
Визначення витрат за вказаними у таблиці 4 статтями, крім
витрат на спецобладнання для науково-дослідних робіт, провадяться
аналогічно розрахунку відповідних статей собівартості.
6. Приведення по фактору часу до розрахункового періоду
витрат і результатів, здійснюваних і одержуваних до і після
розрахункового року (періоду), здійснюється таким шляхом:
6.1. Витрати і результати, здійснені і одержані до
розрахункового року (періоду) використання ОПВ, помножуються на
коефіцієнт приведення і підсумовуються за формулою

Т Т-n

К = (сума) К x (1 + Е ) , (25)

тд n = 1 в
де К - сумарні капітальні вкладення, здійснені і приведені

тд
до розрахункового року (періоду), гривень;

К - капітальні вкладення року Т, гривень.

в
до розрахункового року (періоду), гривень;

К - капітальні вкладення року Т, гривень.

в
6.2. Витрати і результати, здійснювані і одержувані після
початку використання ОПВ, діляться на коефіцієнт приведення і
сумуються за формулою
Т Т-n

К = (сума) К / (1 + Е ) , (26)

тп n = 1 в
де К - капітальні вкладення, здійснені після і приведені до

тп
розрахункового року (періоду), гривень.
розрахункового року (періоду), гривень.
6.3. Сумарні капітальні вкладення К , приведені до

т
розрахункового року (періоду), визначаються за формулою
розрахункового року (періоду), визначаються за формулою
К = К + К , (27)

т тд тп
Приклад 1. На створення і впровадження винаходу, використання
якого почалося у 1994 році, було здійснено капітальних вкладень
(умовно): 1990 р. - 10000 гривень, 1991 р. - 20000 гривень,
1992 р. - 0, 1993 р. - 100000 гривень, 1994 р. - 50000 гривень,
1995 р. - 50000 гривень, 1996 р. - 20000 гривень. Визначити
сумарні приведені капітальні вкладення: а) з метою оцінки у 1994 році результатів використання
винаходу; б) з метою визначення прибутку від використання винаходу за
1996 рік.
Визначаємо К і К

тд тп

4-1 3-1
К (а) = 10000 x (1 + 0,1) + 20000 x (1 + 0,1) + 0 x (1 +
тд

2-1 1-1
+ 0,1) + 100000 x (1 + 0,1) = 10000 x 1,13 + 20000 x 1,12 +
+ 0 x 1,11 + 100000 x 1,10 = 10000 x 1,3310 + 20000 x 1,2100 +
+ 0 x 1,1 + 100000 x 1 = 137510 (грн.),
6-1 5-1 4-1
К (б) = 10000 x (1+ 0,1) + 20000 x 1,1 + 0 x 1,1 +
тд

3-1 2-1 1-1
+ 100000 x 1,1 + 50000 x 1,1 + 50000 x 1,1 = 10000 x
x 1,7716 + 20000 x 1,4641 + 0 x 1,3310 + 100000 x 1,21 +
+ 50000 x 1,1 + 50 000 x 1 = 242998 (грн.),
1-1 2-1
К (а) = 50000/(1 + 0,1) + 50000/(1 + 0,1) + 20000/(1 +
тп

3-1
+ 0,1) = 50000/1,10 + 50000/1,11 + 20000/1,12 = 50000 +
+ 45454,5 + 18181,8 = 113636,3 (грн.),
1-1
К (б) = 20 000/(1 + 0,1) = 20 000 (грн.).
тп
Визначаємо К

т
К (а) = К (а) + К (а) = 137510 + 113636,3 = 251146,3 (грн.),
т тд тп
К (б) = К (б) + К (б) = 242998 + 20000 = 262998 (грн.).
т тд тп
7. Поточні витрати і результати враховуються без приведення
по фактору часу.
8. До витрат на спецобладнання відносяться витрати на
придбання стендів, засобів зв'язку, електронно-обчислювальної
техніки тощо, витрати на придбання та виготовлення коштовного
обладнання, устаткування, інструмента, експериментальних зразків
продукції тощо.
8.1. Витрати на спецобладнання визначаються за формулою
К = (К - К ), (28)

о б л
де К - витрати на спецобладнання, гривень;

о К - балансова вартість спецобладнання, гривень; б К - ліквідаційна вартість спецобладнання, гривень. л
8.2. Балансова вартість спецобладнання визначається за
формулою
К = Ц x (1 + К ), (29)

б о тм
де Ц - оптова ціна спецобладнання, гривень;

о К - коефіцієнт транспортно-монтажних витрат. тм
8.3. Ліквідаційна вартість спецобладнання визначається за
формулою
К = Ц x (1 - Н x Т ), (30)

л о а ндр
де Н - норма амортизаційних відрахувань;

а Т - термін виконання науково-дослідних робіт, років.

ндр
ндр
Ліквідаційна вартість спецобладнання визначається у випадку,
коли воно може бути використане підприємством або може бути
реалізоване стороннім організаціям. Якщо спецобладнання не може
бути використане як таке, його вартість визначають як вартість
металобрухту (відходів)* згідно з формулами (3а, 4а).
--------------- * Як правило, вартість дорогоцінних металів, що містяться у
спецобладнанні.
8.4. Необхідна кількість технологічного устаткування
визначається за формулою
N = (Ф x К )/t , (31)

ут еф зв шк
де N - необхідна кількість технологічного устаткування,

ут
одиниць;

Ф - ефективний річний фонд часу роботи устаткування, годин; ефодиниць;

Ф - ефективний річний фонд часу роботи устаткування, годин; еф К - коефіцієнт завантаження устаткування у часі, як зв
правило, приймається рівним 0,85;

t - норма штучно-калькуляційного часу на операцію, годин.

шк

8.4.1. Ефективний річний фонд часу роботи устаткування
визначається за формулою
правило, приймається рівним 0,85;

t - норма штучно-калькуляційного часу на операцію, годин.

шк

8.4.1. Ефективний річний фонд часу роботи устаткування
визначається за формулою
Феф = Фн x (1 - Нп)/100, (32)
де Ф - номінальний річний фонд часу роботи одиниці

н
устаткування, годин;

Н - норма простою устаткування у планово-попереджувальних п ремонтах, частка від номінального часу, як правило, рівна
0,04-0,1.устаткування, годин;

Н - норма простою устаткування у планово-попереджувальних п ремонтах, частка від номінального часу, як правило, рівна
0,04-0,1. 8.4.2. Номінальний річний фонд часу роботи одиниці
устаткування визначається за формулою
Ф = к x (t x Д - t x Д ), (33)

н зм р нр нр
де к - кількість робочих змін на добу;
t - тривалість робочої зміни, годин; зм Д - число робочих днів на рік; р t - число неробочих годин у передсвяткові дні; нр Д - число передсвяткових днів на рік. нр 8.4.3. Норма штучно-калькуляційного часу розраховується за
формулою
t = t + t /N, (34)

шк ш пз
де t - норма штучного часу, год.;

ш t - підготовно-заключний час на партію продукції, годин;

пз пз N - розмір партії продукції, нат. одиниць. 8.4.4. Норма штучного часу розраховується за формулою
t = t + t + t , (35)

ш оп обс вп
де t - оперативний час, годин;

оп t - час на обслуговування робочого місця, годин (як обс
правило, 3-4 відсотки від t );

опправило, 3-4 відсотки від t );

оп t - час на відпочинок та особисті потреби, годин (як вп
правило, 4-6 відсотки від t ).

опправило, 4-6 відсотки від t ).

оп 8.4.5. Оперативний час визначається за формулою
t = t + t , (36)

оп о д
де t , t - відповідно основний та допоміжний час на

о д
виконання операції, год.
виконання операції, год.
Підготівельно-заключний tпз час, основний і допоміжний час на
виконання операції визначаються за базовим і впроваджуваним
варіантами технологічного процесу.
9. Витрати підприємства на виробничі площі визначаються за
формулою
формулою
К = S x К x Ц , (37)

пл д пл
де К - витрати на виробничі площі, гривень;

пл S - виробнича площа під устаткуванням (у плані), квадр. м; К - коефіцієнт збільшення розміру виробничої площі (проходи, д
службові приміщення тощо). Визначається по таблиці 5;

Ц - питома вартість виробничої площі, гривень/квадр. м.

пл
службові приміщення тощо). Визначається по таблиці 5;

Ц - питома вартість виробничої площі, гривень/квадр. м.

пл
Таблиця 5. Таблиця значень коефіцієнта

збільшення розміру виробничої площі К .

д
------------------------------------------------------------------ | S, | до 2,0 |2,1-4,0 |4,1-6,0 |6,1-10,0|10,1-20 |Понад 20| | квадр. м | | | | | | | |----------+--------+--------+--------+--------+--------+--------| | К | 4,0 | 3,5 | 3,0 | 2,5 | 2,0 | 1,5 | | д | | | | | | | ------------------------------------------------------------------
III. ВИЗНАЧЕННЯ ЦІНИ ПРОДУКЦІЇ
Для цілей цих методичних рекомендацій поняття "ціна
продукції" вживається у такому розумінні:
1. Лімітна ціна - найменша ціна, яка забезпечує
рентабельність виробництва даної продукції. Визначається за
формулою:
Ц = С + П = (1 + Р ), (31)

л н н
де Ц - лімітна ціна продукції, гривень;

л С - собівартість продукції, гривень; П - нормативний прибуток, гривень; н Р - норматив рентабельності виробництва. н
Лімітна ціна використовується при складанні бізнесплану на
створення нової продукції, при виборі варіанта на впровадження у
виробництва найбільш перспективної нової продукції, при проведенні
вартісної оцінки ОПВ при укладанні ліцензійного договору, договору
про розмір винагороди автору(ам) ОПВ тощо.
2. Конкурентоспроможна або ринкова ціна (Ц ) - це ціна, за

кс
якою продукція або її частина реалізується на ринку. Вживається
для визначення фактично одержаного у розрахунковому періоді
прибутку від введення в оборот продукції, виготовленої із
застосуванням ОПВ.
якою продукція або її частина реалізується на ринку. Вживається
для визначення фактично одержаного у розрахунковому періоді
прибутку від введення в оборот продукції, виготовленої із
застосуванням ОПВ.
IV. ВИЗНАЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЕФЕКТУ
У цьому розділі наведено рекомендації щодо визначення деяких
видів соціального ефекту від використання ОПВ, що вносять істотний
вплив на загальні витрати підприємства і, тим самим, на його
прибуток.
1. Економія витрат від зниження виробничого травматизму
визначається за формулою
Е = Т x З , (38)

тр рч д
де Е - економія витрат підприємства від зниження

тр
травматизму, гривень;

Т - зменшення втрат робочого часу через тимчасову рч непрацездатність, людино-днів;

З - середньоденна заробітна плата одного працівника, д гривень.
травматизму, гривень;

Т - зменшення втрат робочого часу через тимчасову рч непрацездатність, людино-днів;

З - середньоденна заробітна плата одного працівника, д гривень.
2. Економія витрат підприємства від зниження плинності кадрів
внаслідок поліпшення умов праці визначається за формулою
Е = Ч x Р x К , (39)

пк в пк
де Е - економія витрат внаслідок зниження плинності кадрів,

пк
гривень;

Ч - кількість робітників, що вивільняються у разі в впровадження ОПВ, чоловік/рік;

Р - витрати на залучення та підготовку кадрів, що припадають
на одного працівника, гривень;гривень;

Ч - кількість робітників, що вивільняються у разі в впровадження ОПВ, чоловік/рік;

Р - витрати на залучення та підготовку кадрів, що припадають
на одного працівника, гривень; К - коефіцієнт плинності кадрів. пк
3. Економія витрат підприємства на додаткові відпустки та
доплату за скорочений робочий час на важких та шкідливих роботах,
що ліквідуються внаслідок впровадження ОПВ, визначається за
формулою
Е = Ч x t x З + Ч x t x

дв дв дв д сч сч

x З + Ч x З + Ч x З , (40)

сч с с до до
де Е - економія витрат, гривень;

дв Ч , Ч , Ч , Ч - число вивільнених внаслідок впровадження дв сч с до
ОПВ працівників, які зайняті роботою у важких і/або шкідливих
умовах праці і мають право відповідно на додаткові відпустки,
скорочений робочий час, спеціальне харчування, додаткову оплату,
чоловік/рік; t - середня тривалість додаткової відпустки, днів/особу; двОПВ працівників, які зайняті роботою у важких і/або шкідливих
умовах праці і мають право відповідно на додаткові відпустки,
скорочений робочий час, спеціальне харчування, додаткову оплату,
чоловік/рік; t - середня тривалість додаткової відпустки, днів/особу; дв t - середня кількість недопрацьованого протягом року сч
робочого часу, год./особу;

З - середньоденна заробітна плата робітників, які мають д додаткові відпустки, гривень/особу;

З - середньогодинна заробітна плата робітників, які мають сч скорочений робочий час, гривень;

З - середні витрати на спеціальне харчування, гривень;

с

З - середній розмір додаткової оплати за шкідливі і/або до важкі умови праці, гривень.
робочого часу, год./особу;

З - середньоденна заробітна плата робітників, які мають д додаткові відпустки, гривень/особу;

З - середньогодинна заробітна плата робітників, які мають сч скорочений робочий час, гривень;

З - середні витрати на спеціальне харчування, гривень;

с

З - середній розмір додаткової оплати за шкідливі і/або до важкі умови праці, гривень.
4. Економія витрат підприємства від зменшення внаслідок
впровадження ОПВ кількості працівників, які мають право на
пільгові пенсії, визначається за формулою
Е = Ч x З , (41)

пп пп рп
де Е - економія відрахувань підприємства до Пенсійного

пп
фонду, гривень;

Ч - зменшення кількості працівників, які мають право на пп пільгові пенсії, чоловік/рік;

З - середньорічна пенсія одного працівника, гривень.

рп
фонду, гривень;

Ч - зменшення кількості працівників, які мають право на пп пільгові пенсії, чоловік/рік;

З - середньорічна пенсія одного працівника, гривень.

рп
5. Економія витрат підприємства на спецодяг та засоби захисту
для працівників, які зайняті роботою у важких і/або шкідливих
умовах праці, внаслідок впровадження ОПВ визначається за формулою
Е = Ч x З , (42)

со со
де Е - економія витрат, гривень;

со Ч - зменшення кількості працівників, які мають потребу у
спецодязі та засобах захисту, чоловік; З - середньорічні витрати підприємства на спецодяг та со
засоби захисту на одного працівника, що цього потребує, гривень.
ЛІТЕРАТУРА
засоби захисту на одного працівника, що цього потребує, гривень.
ЛІТЕРАТУРА
1. Закон України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ) в
редакції на 1 січня 1996 р.
2. Закон України від 15 грудня 1993 р. "Про охорону прав на
винаходи і корисні моделі" ( 3687-12 ), Відомості Верховної Ради
України, 1994, N 7.
3. Закон України від 15 грудня 1993 р. "Про охорону прав на
промислові зразки" ( 3688-12 ), Відомості Верховної Ради України,
1994, N 7.
4. Закон України від 28 грудня 1994 р. "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), Відомості Верховної Ради
України, 1995, N 4.
5. Правила застосування Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 247/95-ВР ), Відомості Верховної Ради
України, 1995, N 26.
6. Тимчасове положення про правову охорону об'єктів
інтелектуальної власності і раціоналізаторських пропозицій в
Україні" , "Інновація", 1992, N 4-5.
7. Тимчасова методика (основні положення) визначення прибутку
від використання винаходів і раціоналізаторських пропозицій,
"Інновація", 1992, N 11-13.
8. Методика (Оновные положения) определения экономической
эффективности использования в народном хозяйстве новой техники,
изобретений и рационализаторских предложений. М., Экономика, 1977.
9. Пособие для расчета экономического эффекта от
использования изобретений и рационализаторских предложений (автор
Безсонов Н.В.), ВНИИП, Москва, 1983.
10. Методические рекомендации по комплексной оценке
эффективности мероприятий, направленных на ускорение
научно-технического прогресса, утвержденные ГКНТ СССР, Президиумом
АН СССР 3 марта 1988 года N 60/52. М. ГКНТ СССР, 1988.
11. Горнісевич А.М. До визначення доходу (прибутку) від
використання винаходів, "Інновація", 1992, N 11-13.
12. Бромберг Г.В., Хин В.Ю., Лынник Н.В. Рекомендации по
определению стоимости промышленной собственности. М. НПО "Поиск",
1993.
13. Ю.П.Конов, Л.П.Фатькина. Экономическая оценка
использования изобретений. М. ВНИИПИ, 1994.
14. Современные проблемы, методы и практика определения
стоимости объектов интеллектуальной собственности. Тезисы докладов
на научно-практической конференции 26-28 сентября 1995 года.
М. ВИПСИ, 1995.
15. Методичні основи визначення прибутку від використання
об'єктів промислової власності. Звіт про НДР. Національний
технічний університет України "Київський політехнічний інститут",
відділення фундаментальної та загальноінженерної підготовки, 1995.
16. Методичні основи визначення винагороди авторам об'єктів
промислової власності. Звіт про НДР. Національний технічний
університет України "Київський політехнічний інститут", відділення
фундаментальної та загальноінженерної підготовки, 1995.

  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Зміст

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: