open
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Нечинний

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

від 28 червня 1997 р. N 702

Київ

( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ

N 583 ( 583-2002-п ) від 29.04.2002 )

Про Програму розвитку туризму

в Україні до 2005 року

( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ

N 523 ( 523-2002-п ) від 12.04.2002 )

З метою реалізації державної політики в галузі туризму,
стимулювання подальшого розвитку внутрішнього та міжнародного
туризму, ефективного використання природного та
історико-культурного потенціалу для створення єдиного сучасного
конкурентоспроможного туристичного комплексу країни і на виконання
Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої
Верховною Радою України ( 412/96-вр ), Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:

1. Затвердити Програму розвитку туризму в Україні до 2005
року (додається).

Міністерствам, іншим центральним та місцевим органам
виконавчої влади - виконавцям Програми здійснити заходи для її
реалізації.

Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним,
Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям у
тримісячний термін забезпечити розроблення на основі зазначеної
Програми регіональних програм розвитку туризму.

2. Національній академії наук, Міністерству охорони
навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, Державному
комітетові по туризму розробити спільні заходи з метою визначення
екологічно допустимих масштабів, темпів і територіальних пропорцій
розвитку туристичного комплексу.

3. Координацію робіт, пов'язаних з виконанням Програми
розвитку туризму в Україні до 2005 року, покласти на Державний
комітет по туризму.

Державному комітетові по туризму щорічно до 15 березня
інформувати Кабінет Міністрів України про хід реалізації
зазначеної Програми.

Виконуючий обов'язки

Прем'єр-міністра України В.ДУРДИНЕЦЬ

Інд.28

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 28 червня 1997 р. N 702

ПРОГРАМА

РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ

ДО 2005 РОКУ

Ця Програма спрямована на створення правових, організаційних,
економічних та матеріально-технічних засад становлення туризму як
високорентабельної галузі економіки, важливого засобу культурного
і духовного розвитку громадян України.

Туризм здійснює пізнавальні, рекреаційні,
оздоровчо-спортивні, розважальні та інші функції. Нині туризм
займає незначне місце в економіці України порівняно з державами
розвинутого туризму. Надходження від туристичної діяльності
становлять в обсязі внутрішнього валового продукту держави близько
одного відсотка.

Відсутність протягом 1989 - 1993 років структур і важелів
державного регулювання туризму призвела до руйнування важливих
складових інфраструктури галузі - соціально орієнтованого
внутрішнього туризму, балансу в'їзного та виїзного туризму.
Знизився рівень обслуговування в готелях, мотелях, кемпінгах,
ресторанах, на туристичних базах, а також автотранспортними
підприємствами. Порушено систему маршрутів і турів, структуру
підготовки і використання досвідчених кадрів. Країна втратила
майже 80 відсотків валютних прибутків від іноземного туризму.

Подолання цих негативних факторів потребує певного часу і
активних дій з боку держави.

Сучасний стан галузі не відповідав потенційним можливостям
України, яка має все необхідне для розвитку туристичної індустрії:
природні умови, історико-культурні, матеріальні та людські
ресурси. Туризм може й повинен стати одним з найефективніших
засобів виходу країни з тяжкого економічного становища,
стимулювання ринкових відносин, активного впливу на розвиток
суміжних галузей національної економіки, зайнятість населення,
захист навколишнього середовища, поліпшення роботи з охорони
пам'яток історії та культури, підвищення фізичного та культурного
рівня населення.

Програма має комплексний і довготерміновий характер. Її
першочерговими заходами є:

забезпечення загальнодержавної підтримки туризму, залучення
до його розвитку як державних, так і підприємств інших форм
власності, а також окремих громадян;

формування нових економічних основ належної
матеріально-технічної бази і розвинутої інфраструктури;
децентралізація управління туристичною галуззю, роздержавлення,
створення сучасних структур на принципах ринкового господарювання;

забезпечення пріоритетності вітчизняного внутрішнього та
іноземного (в'їзного) туризму на основі використання туристичних
ресурсів, надбань національної історії та культури українського
народу;

розроблення державних стандартів основних форм туристичного
обслуговування;

сприяння духовному розвиткові населення, зміцненню його
здоров'я, формуванню у громадян загальнолюдських цінностей,
екологічної культури.

Мета і основні завдання Програми

Метою Програми є здійснення заходів, спрямованих на сприяння
вирішенню питань національно-культурного відродження України,
соціально-економічних і господарських проблем розвитку туризму як
однієї з пріоритетних галузей національної економіки, що
відповідає вимогам Хартії туризму, прийнятої Генеральною асамблеєю
Всесвітньої туристської організації.

Головне завдання Програми - створення високорентабельної
туристичної галузі, покликаної забезпечити потреби внутрішнього та
міжнародного туризму з урахуванням природно-кліматичного,
рекреаційного, соціально-економічного та історико-культурного
потенціалу України, її національних особливостей.

Програма передбачає створення сприятливих умов для входження
туристичної галузі України до світового туристичного ринку, що
потребує забезпечення на національному рівні відповідної
комфортабельності для туристів, впровадження системи стандартів їх
обслуговування, гарантій безпеки тощо.

Програма виходить з необхідності удосконалення механізму
виконання Закону України "Про туризм" ( 324/95-вр ), указів
Президента України, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів
України з питань туризму, узгодження дій органів виконавчої влади
у розвитку інфраструктури туризму, визначення й реалізації його
основних напрямів, створення і функціонування служб та структур,
які виконують завдання щодо поліпшення туристичної діяльності в
державі.

Основними завданнями Програми є:

забезпечення пріоритетного розвитку туристичної галузі з
урахуванням державних інтересів і відповідно до законодавства
України та норм міжнародної туристичної практики;

підготовка законодавчих та інших нормативних актів, що
сприятимуть подальшому розвиткові туризму;

удосконалення організаційної структури галузі, управління нею
та її регулювання;

створення розвинутої інфраструктури туризму;

освоєння туристично-рекреаційних зон, територій і туристичних
центрів;

визначення напрямів інформаційно-рекламної діяльності,
організації маркетингової та екскурсійно-методичної служб;

стимулювання туристичної діяльності через встановлення
пільгового фінансування та кредитування;

формування кваліфікованого кадрового та наукового потенціалу
галузі, створення системи підготовки, перепідготовки та підвищення
кваліфікації туристичних кадрів;

розроблення принципів і механізму провадження туристичної
діяльності з урахуванням необхідності забезпечення ефективного
природокористування та охорони навколишнього середовища.

Правове забезпечення функціонування галузі туризму

та міжнародно-правова діяльність

Правовою основою функціонування галузі туризму є Конституція
України ( 254к/96-вр ), Закон України "Про туризм" ( 324/95-вр )
та розроблені на його підставі підзаконні акти.

Умовою рівноправного входження України у світове
співтовариство є належне правове забезпечення діяльності
туристичної галузі, приведення його у відповідність до вимог
міжнародних стандартів.

Особливого значення набувають законодавчі акти щодо
оподаткування, порядку в'їзду та виїзду іноземних громадян і
громадян України, видачі в'їзних віз, забезпечення охорони життя
та здоров'я туристів, атестації, сертифікації та стандартизації
туристичних послуг.

Удосконаленню підлягають нормативні документи, що
регулюватимуть порядок розміщення, харчування, транспортного
обслуговування туристів тощо, а також з питань охорони
навколишнього середовища, пам'яток історії та культури України,
підготовки кадрів для галузі та інших питань, які регламентують
туристичну діяльність.

З метою забезпечення виконання цих завдань підготувати та
подати на розгляд Кабінетові Міністрів України:

проект Правил прийому та обслуговування туристів у місцях їх
розміщення на території України.

Держкомтуризм, Держспоживзахист,

Держжитлокомунгосп.

Перше півріччя 1997 року;

проект Правил обслуговування туристів у підприємствах
харчування на території України.

Держкомтуризм, МЗЕЗторг,

Держспоживзахист.

Друге півріччя 1997 року;

проект Правил транспортного обслуговування туристів на
території України.

Держкомтуризм, Мінтранс,

Держспоживзахист.

Перше півріччя 1997 року;

проект Типового положення про пошуково-рятувальні служби
суб'єктів туристичної діяльності, що спеціалізуються на
організації туристичних подорожей з використанням активних засобів
пересування.

Держкомтуризм, Держкомспорт

разом з Туристично-спортивною

спілкою.

1997 рік;

проект Правил страхування суб'єктів туристичної діяльності, а
також життя, здоров'я та майна туристів.

Держкомтуризм, Укрстрахнагляд,

Мінюст.

1997 рік;

пропозиції щодо вступу України до Всесвітньої туристської
організації.

Держкомтуризм, МЗС.

1997 рік;

пропозиції про відкриття представництв Держкомтуризму за
кордоном на підставі укладених міждержавних угод за рахунок
добровільних внесків суб'єктів туристичної діяльності.

Держкомтуризм, МЗС, МЗЕЗторг,

Мінюст.

1997 - 2000 роки;

пропозиції про вдосконалення механізму взаємодії центральних
і місцевих органів виконавчої влади та суб'єктів туристичної
діяльності у розвитку підприємництва в галузі туризму.

Держкомтуризм, Мінекономіки,

МЗЕЗторг, Мінюст, обласні,

Київська та Севастопольська міські

державні адміністрації.

Перше півріччя 1997 року.

З метою правового забезпечення функціонування галузі туризму
розробити проекти:

Положення про Раду представників суб'єктів туристичної
діяльності при Державному комітеті України по туризму.

Держкомтуризм.

Перше півріччя 1997 року;

Положення про Фонд розвитку туризму.

Держкомтуризм, Мінекономіки,

Мінфін, Мінюст.

1997 рік;

Програми забезпечення захисту та безпеки туристів.

Держкомтуризм, МВС, СБУ, МОЗ,

Мінтранс, Мінекобезпеки разом з

Туристично-спортивною спілкою.

Лютий 1997 року;

нормативних документів з питань сертифікації готельних послуг
і послуг, пов'язаних з харчуванням.

Держстандарт, Держкомтуризм,

Держжитлокомунгосп.

1997 рік;

нормативних актів про порядок видачі ліцензій на здійснення
туристичної діяльності та про її умови і правила.

Держкомтуризм, Мінекономіки,

Антимонопольний комітет, Мінюст.

1997 рік;

Інструкції про умови і правила організації туристичних
подорожей громадян України за кордон.

Держкомтуризм, Держспоживзахист,

Держкомкордон, Державна митна

служба, МЗС, Мінюст.

1997 рік.

З метою провадження міжнародно-правової діяльності:

забезпечувати виконання положень Ашгабадської Угоди про
співробітництво в галузі туризму (грудень 1993 р.) через Раду по
туризму держав - учасниць Угоди про співробітництво в галузі
туризму.

Держкомтуризм за погодженням із

заінтересованими міністерствами та

іншими центральними органами

виконавчої влади.

Постійно;

сприяти укладенню двосторонніх міжурядових і міжвідомчих угод
про співробітництво в галузі туризму з зарубіжними країнами.

Держкомтуризм.

Постійно;

взяти участь у реалізації багатосторонньої угоди про
співробітництво в галузі туризму між країнами Чорноморського
економічного співробітництва (ЧЕС).

Держкомтуризм, МЗС.

Постійно;

вивчати практику створення нормативно-правової бази туризму,
досвід державного регулювання і стимулювання галузі туризму в
Австрійській Республіці, Іспанії, Турецькій Республіці, Угорській
Республіці, Німеччині та інших країнах розвинутого туризму.
Підготувати та подати на розгляд Національної ради по туризму
пропозиції про вдосконалення цієї роботи в Україні.

Держкомтуризм, Мінюст.

1997 - 2005 роки;

взяти участь у розробленні концепції використання
природно-рекреаційного потенціалу Балканського регіону в межах
робочої групи з туризму країн Центральноєвропейської ініціативи
(ЦЄІ).

Держкомтуризм, МЗС.

1997 рік.

Державне стимулювання розвитку туристичної галузі

Сприятливі умови для розвитку індустрії туризму і формування
ринку конкурентоспроможних туристичних послуг створюватимуться
державою на основі нових механізмів господарювання, що в умовах
вільної конкуренції дасть можливість забезпечити насичення ринку
високоякісним туристичним продуктом.

Вітчизняний туризм не може розвиватися без державного і
приватного секторів індустрії подорожей та оздоровлення населення,
державних, колективних та змішаних туристичних корпорацій,
приватних фірм. Сучасний туристичний бізнес регулюватиметься
державою з урахуванням умов ринкових взаємовідносин.

Тісні взаємозв'язки між туристичною та іншими галузями
економіки сприятимуть створенню багатогалузевих корпоративних
систем туристичної діяльності та рекреації, комерції і торгівлі,
банківської та страхової справи, спроможних забезпечити прийом і
комплексне обслуговування туристів.

Розвиткові галузі туризму в Україні сприятимуть наявні
туристичні ресурси (додаток N 1), активізація участі України в
міжнародному розподілі праці, залучення іноземних інвестицій в
туристичне господарство, приватизація туристичних підприємств,
стабільність національної валюти і досягнення її вільної
конвертованості, розвиток споживчого ринку та насичення його
високоякісними товарами й послугами. Більш різноманітними стануть
джерела, методи і форми фінансування туризму.

Економіко-фінансова політика у туристичній галузі
здійснюватиметься шляхом залучення коштів різних джерел
фінансування (приватних фірм, благодійних і громадських
організацій, іноземних інвестицій, субсидій регіональних
підрозділів управління тощо). При цьому кошти іноземного
інвестування спрямовуватимуться на створення базової
інфраструктури туризму.

Активно впроваджуватиметься акціонування, господарювання на
умовах оренди, створення підприємств малого та середнього бізнесу.

З цією метою передбачається вжити таких заходів:

продовжити роботу, пов'язану з корпоратизацією та
акціонуванням підприємств туристичної галузі, зміною форм
власності і роздержавленням туристичних господарств.

Держкомтуризм, Мінекономіки,

Фонд державного майна,

Рада міністрів Автономної

Республіки Крим, обласні, Київська

та Севастопольська міські державні

адміністрації.

1997 - 1998 роки;

спрямовувати інвестиції на зміцнення матеріально-технічної
бази туристичних підприємств з урахуванням
територіально-географічних особливостей України; залучати
національний та зарубіжний капітал в туристичний бізнес України,
створювати спільні підприємства.

Держкомтуризм, Мінекономіки,

Рада міністрів Автономної

Республіки Крим, обласні, Київська

та Севастопольська міські державні

адміністрації.

Постійно;

для недопущення демпінгових проявів запровадити механізм
здійснення узгодженої цінової політики на туристичному ринку
України.

Держкомтуризм, Мінекономіки,

Антимонопольний комітет.

Перше півріччя 1997 року;

для залучення інвестицій, акумулювання вільних коштів
підприємств і фірм, окремих громадян, кредитування туристичних
програм і проектів, проведення компенсаційних виплат, здійснення
розрахунків відповідно до міжнародних норм створити Укртурбанк -
спеціалізований комерційний туристичний банк з розгалуженою
мережею філіалів і відділень у регіонах.

Держкомтуризм.

1997 рік;

розробити та подати на розгляд Кабінету Міністрів України
пропозиції щодо проведення державної протекціоністської політики у
сфері організації туристично-оздоровчої роботи серед дітей,
підлітків та молоді.

Держкомтуризм, Мінсім'ямолодь,

Держкомспорт, Міносвіти,

Мінтранс, Мінфін.

1997 рік;

відповідно до Закону України "Про сприяння соціальному
становленню та розвитку молоді в Україні" підготувати проект
Положення про тарифи обслуговування на залізничному, авіаційному,
автомобільному та водному транспорті, а також розміщення,
харчування, культурно-видовищного, екскурсійного обслуговування
дитячих і молодіжних груп.

Держкомтуризм, Мінтранс, Мінфін,

Мінекономіки, Міносвіти,

Мінсім'ямолодь.

1997 рік.

Удосконалення системи управління

та регулювання туристичної діяльності

Реалізація державної політики у сфері туризму та координація
туристичної діяльності всіх суб'єктів підприємництва незалежно від
форм власності здійснюватиметься Національною радою по туризму,
Державним комітетом по туризму, Радою міністрів Автономної
Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими
державними адміністраціями, а також іншими заінтересованими
міністерствами і відомствами.

Відповідно до норм міжнародної практики, положень Гаазької
(1989 р.) декларації по туризму ( 995_904 ), ухваленої
Міжпарламентською конференцією по туризму, основних принципів
Всесвітньої туристської організації діяльність державних органів
управління в галузі туризму спрямовуватиметься на забезпечення
аналізу, координації та регулювання розвитку як внутрішнього, так
і міжнародного туризму, планування туристичної діяльності з
урахуванням соціальних, економічних, пізнавальних, виховних,
інформативних, оздоровчих та екологічних аспектів.

Формування туристичної індустрії як міжгалузевого комплексу
відбуватиметься за активною участю митних, прикордонних та
консульських служб, фінансово-банківської підтримки,
проводитимуться наукові дослідження, здійснюватиметься підготовка
кадрів необхідної кваліфікації.

Поряд з ліквідацією монополії державних структур
відбуватиметься поступова децентралізація управління та
дезінтеграція туристичної діяльності. Вживатимуться заходи,
спрямовані на збереження та розвиток мережі традиційних маршрутів
для іноземних і вітчизняних туристів, забезпечення безпеки
туристів, охорону навколишнього природного середовища.

З метою впорядкування діяльності туристичних підприємств і
організацій та сприяння входженню України в світовий туристичний
простір здійснюватиметься стандартизація та сертифікація
туристичних послуг.

Особливе значення надаватиметься запровадженню системи єдиної
державної статистики туристичної галузі, без якої практично
неможливе розроблення планів, проектів та заходів, спрямованих на
розвиток туризму.

З цією метою передбачається вжити таких заходів:

забезпечити координацію діяльності міністерств, інших
центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної
Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських
державних адміністрацій щодо реалізації державної політики в
туристичній галузі як одного з пріоритетних напрямів розвиту
національної економіки та культури.

Національна рада по туризму,

Держкомтуризм.

Постійно;

згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про туризм"
( 324/95-вр ) створити відповідні структурні підрозділи з туризму
у складі органів виконавчої влади в Автономній Республіці Крим,
областях, містах Києві та Севастополі, підпорядкувавши їх також
Держкомтуризму.

Рада міністрів Автономної

Республіки Крим, обласні, Київська

та Севастопольська міські державні

адміністрації, Держкомтуризм.

1997 рік;

внести на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції про
створення Національної туристичної корпорації "Україна
туристична".

Держкомтуризм, Мінекономіки,

Мінфін, Фонд державного майна,

Антимонопольний комітет.

Перше півріччя 1997 року;

розробити галузеву програму впровадження нових технологій у
туристичній індустрії.

Держкомтуризм, Міннауки.

1997 рік;

відповідно до Закону України "Про внесення доповнень до
статті 4 Закону України "Про підприємництво" ( 3714-12 ) та
постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 1994 р. N 316
( 316-94-п ) "Про Положення про порядок видачі суб'єктам
підприємницької діяльності спеціальних дозволів (ліцензій) на
здійснення окремих видів діяльності" проводити ліцензування
підприємств і організацій, фізичних осіб, що займаються наданням
туристичних послуг на території України.

Держкомтуризм, Антимонопольний

комітет, Мінекономіки.

Постійно;

розробити систему сертифікації туристичних послуг та
забезпечити її функціонування. Запровадити сертифікацію готельних
послуг та послуг харчування.

Держстандарт, Держкомтуризм,

Держспоживзахист.

1997 - 1999 роки;

утворити Технічний комітет із стандартизації в галузі туризму
та Раду із сертифікації туристичних послуг.

Держстандарт, Держкомтуризм.

1997 рік;

запровадити відповідно до рекомендацій Економічної і
Соціальної Ради ООН державну систему статистичної звітності
суб'єктів туристичної діяльності України.

Мінстат, Держкомтуризм, Мінфін,

Мінекономіки, Мінюст.

1997 рік;

на виконання вимог Закону України "Про туризм" запровадити
страхування туристів (медичне та від нещасного випадку), що
передбачає компенсацію шкоди, заподіяної життю чи здоров'ю туриста
або його майну.

Держкомтуризм, Укрстрахнагляд.

1997 рік;

на підставі Закону України "Про охорону навколишнього
природного середовища" ( 1264-12 ) з метою ефективного
використання природоохоронних територій та об'єктів у туристичній
діяльності розробити нормативні положення про Державний кадастр
природних ресурсів туризму.

Мінекобезпеки, Держкомтуризм.

1998 рік.

Напрями туристичної діяльності

З метою всебічного задоволення потреб населення в туристичних
послугах, збільшення валютних надходжень основна увага
зосереджуватиметься на ефективному використанні
туристично-рекреаційного потенціалу України, вирішенні
першочергових завдань розвитку внутрішнього і міжнародного
туризму.

Провідна роль належатиме маршрутно-пізнавальному туризму.
Використовуватимуться наявні можливості для розвитку оздоровчого,
спортивного, спеціалізованого туризму: сільського, мисливського,
рибальського, кінного, велосипедного, вітрильного, гірськолижного
та інших. Активно розвиватиметься екскурсійна діяльність.

Перспективною є участь у створенні туристично-екскурсійного
потенціалу Карпатського та Придніпровського регіонів, Полісся,
Поділля та Українського Причорномор'я в межах програм їх
соціально-економічного розвитку.

З урахуванням природно-рекреаційного потенціалу, а також
попиту на міжнародному та внутрішньому туристичному ринках
пріоритет віддаватиметься туристично-рекреаційній діяльності в
Карпатах (Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська та
Чернівецька області) і на Азово-Чорноморському узбережжі
(Автономна Республіка Крим, Донецька, Запорізька, Миколаївська,
Одеська та Херсонська області).

Розробляється система туристично-екскурсійних маршрутів
"Намисто Славутича".

Розвиток внутрішнього туризму

Згідно з документами Гаазької конференції про пріоритетний
розвиток внутрішнього (національного) туризму та з урахуванням
його великого виховного потенціалу і можливостей у формуванні
особистості громадянина, поліпшенні організації активного
відпочинку населення, в тому числі дітей та молоді, першочергове
значення надаватиметься розвитку екскурсійної справи,
маршрутно-пізнавальному та спортивно-оздоровчому туризму.

З цією метою передбачається:

розробляти нові тематичні екскурсійні програми та
спеціалізовані маршрути історико-краєзнавчої, воєнно-історичної,
літературно-мистецтвознавчої, архітектурної,
історико-релігієзнавчої, природничої та іншої тематики.

Держкомтуризм, Мінкультури,

Державний комітет у справах

релігій, Національна академія наук

(за згодою), обласні, Київська та

Севастопольська міські державні

адміністрації.

Постійно;

враховуючи цінність історико-культурних надбань періоду
Київської Русі, а також необхідність розвитку інфраструктури
туризму Подніпров'я, завершити розроблення національної системи
туристично-екскурсійних маршрутів "Намисто Славутича".

Держкомтуризм, Мінкультури,

обласні, Київська міська державна

адміністрація.

1997 рік;

розробити програму розвитку мережі туристично-екскурсійних
маршрутів по місцях, пов'язаних з національно-визвольною боротьбою
українського народу (Вінницька, Волинська, Житомирська,
Запорізька, Київська, Львівська, Полтавська, Рівненська, Сумська,
Тернопільська, Харківська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька,
Чернігівська області), а також з історико-культурною спадщиною
українського козацтва.

Держкомтуризм, Мінкультури разом

з Українським козацтвом.

1997 - 1998 роки;

відновити туристичний маршрут "Чумацькими шляхами України".

Держкомтуризм, Мінкультури,

Національна академія наук (за

згодою).

1997 рік;

розробити комплексні заходи щодо використання
історико-архітектурного і культурного потенціалу міста
Кам'янця-Подільського для розвитку туризму, передбачивши при цьому
створення туристичного центру.

Мінкультури, Держкомтуризм,

Мінекономіки,

Держкоммістобудування,

Хмельницька обласна державна

адміністрація.

1997 рік;

розробити довгострокові комплексні програми
туристично-екскурсійного обслуговування дітей та молоді з
урахуванням вікових особливостей та рівня знань.

Держкомтуризм, Міносвіти,

Мінсім'ямолодь, Мінкультури,

Держкомспорт, обласні, Київська та

Севастопольська міські державні

адміністрації.

1997-1998 роки;

включити до навчальних програм загальноосвітніх шкіл,
професійно-технічних та вищих навчальних закладів вивчення
дисциплін туристично-екскурсійного профілю: основ туризмознавства,
краєзнавства, внутрішнього та міжнародного туризму.

Міносвіти, Держкомтуризм разом з

Туристично-спортивною спілкою.

1997 - 1998 роки;

здійснити заходи, спрямовані на створення інфраструктури
оздоровчого та спортивного туризму (туристичних таборів, баз,
стоянок, туристичних притулків).

Підготувати каталог категорійних спортивних маршрутів
України.

Держкомтуризм, Держкомспорт,

обласні, Київська та

Севастопольська міські державні

адміністрації разом з Туристично-

спортивною спілкою.

1997 - 1999 роки;

розробити державні стандарти України "Туризм спортивний,
терміни і визначення".

Держстандарт, Держкомтуризм

разом з Туристично-спортивною

спілкою.

1997 рік;

забезпечувати організацію та проведення туристично-спортивних
заходів (зльотів, олімпіад, раллі, чемпіонатів, першостей, інших
спортивних змагань з різних видів туризму).

Держкомтуризм, Держкомспорт,

Міносвіти, Міноборони, обласні,

Київська та Севастопольська міські

державні адміністрації разом з

Туристично-спортивною спілкою.

Постійно;

підготувати та внести на розгляд Кабінету Міністрів України
пропозиції щодо реорганізації системи контрольно-рятувальної
служби України.

Держкомтуризм, Контрольно-

рятувальна служба, Держкомспорт,

МВС, СБУ, Міносвіти, Міноборони,

Мінтранс, Мінзв'язку.

1997 рік;

розробити програму виробництва туристичного інвентарю та
спорядження для забезпечення туристичних організацій, пунктів
прокату, торговельної мережі, пошуково-рятувальних служб.

Мінекономіки, Держкомспорт,

Держкомтуризм, МЗЕЗгорг.

1997 рік.

Міжнародний туризм

З метою забезпечення подальшого розвитку міжнародного туризму
в Україні як одного з дійових засобів виходу вітчизняної економіки
з кризи, формування туристичного ринкового простору, активного
залучення іноземних туристів та збільшення валютних надходжень до
державного бюджету передбачається:

розробити мережу туристичних маршрутів і відповідні
комерційні пропозиції іноземним туристичним фірмам.

Держкомтуризм, Мінкультури,

Національна академія наук (за

згодою), обласні, Київська та

Севастопольська міські державні

адміністрації.

1997 рік;

відновити туристський маршрут стародавнім водним шляхом "Із
варягів у греки".

Держкомтуризм, Мінкультури,

Національна академія наук (за

згодою).

1998 рік;

розробити туристський маршрут "Україна в мережі
транснаціональних Великих шовкових шляхів".

Держкомтуризм, Мінкультури,

Національна академія наук (за

згодою).

1998 рік;

забезпечувати випуск іноземними мовами високоякісної
рекламно-інформаційної продукції, що висвітлює туристичні
можливості, історію, культуру України, для розповсюдження серед
іноземних туристів та зарубіжної громадськості.

Мінінформ, Держкомтуризм.

Постійно;

розробити заходи щодо впорядкування прийому та обслуговування
туристів-хасидів в Україні.

Держкомтуризм, Держкомрелігій,

МЗС, МВС, Держкомкордон,

Державна митна служба, МОЗ,

Мінтранс, СБУ, Вінницька,

Волинська, Житомирська, Івано-

Франківська, Рівненська,

Тернопільська, Хмельницька,

Черкаська, Чернівецька обласні,

Київська міська державні

адміністрації.

Перше півріччя 1997 року;

вивчити можливості відкриття туристичними та спортивними
організаціями центрів спортивного туризму для іноземців на базі
наявної інфраструктури гірськолижного, водного, кінного,
пішохідного, мисливського та інших видів туризму.

Держкомспорт, МОЗ,

Держкомтуризм разом з

заінтересованими міністерствами,

іншими центральними органами

виконавчої влади та Туристично-

спортивною спілкою.

1997 - 1998 роки;

забезпечити щорічне проведення в Україні Міжнародного
туристичного салону, широке залучення до участі в ньому
потенційних туристичних партнерів із зарубіжжя.

Регулярно брати участь у біржах, салонах, ярмарках, інших
міжнародних туристичних заходах, що проводяться в зарубіжних
країнах.

Держкомтуризм разом з

туристичними фірмами та

підприємствами незалежно від

форм власності.

Постійно;

розробити генеральну схему транспортного (залізничного,
автомобільного, морського, річкового, паромного і повітряного)
забезпечення туристичних маршрутів.

Мінтранс, МЗС, Міноборони,

Держкомтуризм, Рада міністрів

Автономної Республіки Крим,

обласні, Київська та

Севастопольська міські державні

адміністрації.

IV квартал 1997 року.

Інформаційно-рекламна та маркетингова діяльність

З метою реалізації комплексного підходу до управління сферою
туристичного бізнесу, використання відповідного,
організаційно-економічного механізму вивчення потреб ринку
туристичних послуг та активного впливу на його формування
створюватимуться сучасні інформаційно-рекламна і маркетингова
системи, основні завдання яких полягатимуть у вивченні та
прогнозуванні попиту на туристичні послуги, забезпеченні балансу
між попитом і пропонуванням. Вживатимуться заходи для формування
банку комерційних пропонувань та їх експертної оцінки, аналізу
міжнародного ринку туристичних послуг і ділової активності
зарубіжних інвесторів.

Налагоджуватиметься випуск сучасної рекламної продукції,
високоякісного інформаційно-довідкового матеріалу, спеціалізованих
туристичних видань (газет, журналів, методичних посібників,
підручників, довідників, путівників, карт, картосхем тощо),
постійних радіо- і телепрограм.

З цією метою передбачається:

створити Науковий центр розвитку туризму; організувати
інформаційно-рекламну та маркетингову служби.

Держкомтуризм, Міннауки,

Міносвіти, Національна академія

наук (за згодою), Київська міська

державна адміністрація.

1997 рік;

систематично висвітлювати питання державної політики в галузі
туризму. Надавати практичну допомогу засобам масової інформації у
підвищенні рівня інформаційно-рекламної роботи з питань туризму.

Проводити прес-конференції, брифінги, "круглі столи",
готувати прес-релізи, спеціальні та тематичні випуски в
періодичній пресі, на радіо та телебаченні.

Держкомтуризм, Мінінформ.

Постійно;

створити єдину систему інформаційно-рекламної діяльності в
туристичній галузі України. З цією метою заснувати спеціалізоване
інформаційно-рекламне туристичне агентство.

Держкомтуризм, Мінінформ,

Київська міська державна

адміністрація.

1997 рік;

здійснювати виробництво телевізійних,
хронікально-документальних і відеофільмів, краєзнавчої та іншої
інформаційно-рекламної продукції.

Держкомтуризм, Мінінформ,

обласні, Київська та

Севастопольська міські державні

адміністрації.

1997 - 2005 роки;

вжити заходів для створення при Держкомтуризмі Центру
туристичної інформації з подальшим входженням його до
спеціалізованої міжнародної мережі.

Держкомтуризм.

1998 рік;

заснувати спеціалізовані туристичну газету, журнал, теле- і
радіопрограми.

Держкомтуризм, Мінінформ.

1997 - 1998 роки;

проводити з питань діяльності туристичної галузі
науково-практичні конференції, семінари, симпозіуми, виставки,
презентації тощо.

Держкомтуризм, Мінкультури разом

з Національною академією наук і

Торгово-промисловою палатою.

1996 - 2005 роки;

підготувати і видати монографію "Історія розвитку туризму в
Україні".

Держкомтуризм, Національна

академія наук (за згодою).

1997 -1999 роки;

розробити програму картографічного забезпечення туритичної
галузі України.

Укргеодезкартографія,

Держкомтуризм.

1998 рік.

Розвиток матеріально-технічної бази туризму

Розвиток індустрії туризму в державі стримується недостатньо
розвинутою мережею об'єктів туристичної інфраструктури, їх
незначною потужністю.

Матеріально-технічна база туризму створена в основному у 1965
- 1988 роках за застарілими проектами і потребує реконструкції.

У готелях, мотелях, кемпінгах, на туристичних базах галузі
налічується тільки 60 тис. місць, у підприємствах громадського
харчування - 120 тис. посадкових місць, а також близько 2,5 тис.
одиниць автомобільного транспорту.

Головним завданням розвитку матеріальної бази галузі в
наступне десятиріччя є модернізація та реконструкція туристичних
підприємств відповідно до міжнародних стандартів.

Основними джерелами фінансування витрат, пов'язаних з
модернізацією та реконструкцією об'єктів туризму, мають стати
кошти суб'єктів туристичної діяльності, для яких державою з метою
збільшення надходжень від реалізації робіт і послуг
створюватимуться сприятливі умови господарювання.

Прискоренню розвитку і підвищенню економічної ефективності
туристичної галузі сприятиме створення вільних
туристично-рекреаційних зон, будівництво нових туристичних
об'єктів, зокрема готельних комплексів, у тому числі невеликих (до
100 місць).

З цією метою передбачається:

провести за рахунок використання всіх можливих джерел
фінансування реконструкцію та модернізацію діючої
матеріально-технічної бази, завершити перехідне і розпочати нове
будівництво об'єктів туризму, здійснити реконструкцію та
будівництво автомобільних доріг (додатки N 2-4).

Держкомтуризм,

Держкоммістобудування,

Укравтодор, Рада міністрів

Автономної Республіки Крим,

обласні, Київська та

Севастопольська міські державні

адміністрації.

1997-2005 роки;

відповідно до Указу Президента України від 16 грудня 1993
року N 596 ( 596/93 ) "Про Комплексну програму розбудови кордону
України" забезпечити розвиток інфраструктури туризму в залізничних
(Ягодин, Чоп, Вадул-Сірет, Кучурган, Зернове, Козача-Лопань),
морських (Ялтинський морський торговельний порт, Ізмаїльський
морський торговельний порт), повітряних (Одеський аеропорт,
Київський аеропорт Жуляни), автомобільних (Ужгород, Тиса, Шегині,
Порубне, Кучурган, Могилів-Подільський, Доманове, Новоазовськ,
Бачівськ, Гоптівка) пунктах перетину державного кордону України.

Державна митна служба,

Держкомкордон, Держкомтуризм,

Мінтранс, Укравтодор, обласні

державні адміністрації.
( Абзац третій частини сьомої розділу із змінами, внесеними згідно
з Постановою КМ N 523 ( 523-2002-п ) від 12.04.2002 )

1997-2005 роки;

створити Фонд розвитку туризму за рахунок добровільних
відрахувань суб'єктів туристичної діяльності незалежно від форм
власності, внесків інших юридичних та фізичних осіб.

Держкомтуризм, Мінекономіки,

Мінюст.

1997-1998 роки;

практикувати проведення цільових інвестиційних конкурсів.

Держкомтуризм.

1997-2005 роки;

з метою залучення коштів на розвиток туристичної галузі
проводити туристичні лотереї.

Держкомтуризм.

Постійно;

сприяти створенню спільних підприємств з виробництва
сучасного туристичного обладнання, запровадженню
телекомунікаційних систем.

Держкомтуризм, Фонд державного

майна.

1997 - 2005 роки.

Підготовка, перепідготовка та

підвищення кваліфікації туристичних кадрів,

захист їхніх інтересів

Пріоритетним напрямом реалізації Програми стане створення
єдиної системи підготовки кадрів для галузі, закріплення отриманих
знань на виробництві, стажування на базових туристичних
підприємствах в Україні та за кордоном.

Навчання кадрів для туристичної галузі здійснюватиметься
шляхом базової підготовки в системі загальноосвітніх шкіл,
професійно-технічних та вищих закладів освіти з подальшим
запровадженням різних форм післядипломного навчання -
перепідготовки, підвищення кваліфікації, обміну досвідом роботи.

Становлення туристичної галузі та її подальший розвиток
передбачають також формування наукових кадрів, проведення на
високому рівні науково-дослідної роботи з питань туризму.

З цією метою передбачається:

вжити заходів щодо створення мережі навчальних закладів
різного рівня для підготовки, перепідготовки та підвищення
кваліфікації кадрів туристичної індустрії, передбачивши створення
інституту туризму та готельного господарства.

Міносвіти, Мінекономіки,

Держкомтуризм.

1997 - 1998 роки;

визначити базові туристичні підприємства в Україні для
проведення стажування фахівців туристичної галузі.

Держкомтуризм, Міносвіти.

1997 рік;

розробити галузеву та регіональні довгострокові програми
міжнародного співробітництва у сфері підготовки, перепідготовки і
підвищення кваліфікації державних службовців, керівників державних
підприємств туристичної галузі.

Держкомтуризм, Рада міністрів

Автономної Республіки Крим,

обласні, Київська та

Севастопольська міські державні

адміністрації.

1997 рік;

встановити для працівників туристичної галузі звання
"Почесний працівник туризму України".

Держкомтуризм.

1997 рік.

Охорона навколишнього середовища

і використання природних

та історико-культурних ресурсів

Туризмові належить одне з провідних місць у використанні
природних ресурсів і у здійсненні активного впливу на їхній стан.
Його подальший розвиток має поєднуватись з ефективною роботою,
спрямованою на збереження та примноження рекреаційно-туристичних
ресурсів для майбутніх поколінь.

З цією метою передбачається:

внести на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо
виділення територій і об'єктів природоохоронної діяльності, їх
використання у туристичних цілях.

Держкомтуризм, Мінекобезпеки,

Мінкультури, Держкомзем, обласні,

Київська та Севастопольська міські

державні адміністрації.

1998 рік;

встановити режим експлуатації рекреаційних територій,
квотування кількості відвідувачів.

Держкомтуризм, Мінекобезпеки,

Мінкультури, обласні, Київська та

Севастопольська міські державні

адміністрації.

1997 рік;

забезпечити проведення робіт, пов'язаних з відновленням
ландшафтів та поліпшенням санітарного стану територій в зонах
відпочинку, на трасах туристичних маршрутів, у місцях розташування
туристичних комплексів та окремих туристичних об'єктів, у
лісопаркових зонах великих міст.

Мінекобезпеки, Мінлісгосп,

Мінтранс, обласні, Київська та

Севастопольська міські державні

адміністрації.

1997 - 2005 роки;

організовувати цикли лекцій, бесід, екскурсій, випуски
спеціальних матеріалів у туристичних господарствах, туристичних
клубах з метою проведення ефективної природоохоронної роботи серед
туристів.

Держкомтуризм, Мінекобезпеки

разом з Товариством "Знання".

Постійно;

вивчити питання про розширення мережі національних природних
парків, підготувати пропозиції на розгляд Кабінету Міністрів
України.

Мінлісгосп, Мінекобезпеки,

Держкомтуризм, обласні, Київська

та Севастопольська міські державні

адміністрації, Національна академія

наук (за згодою).

1997 - 1998 роки;

здійснити комплекс заходів з відновлення, реконструкції,
реставрації та забезпечення санітарно-гігієнічного догляду за
історико-культурними, туристично-рекреаційними об'єктами
(пам'ятками історії та культури, архітектури та природи,
монументального та образотворчого мистецтва, заповідними
ландшафтними зонами, реабілітаційно-пізнавально-розважальними
комплексами тощо), частково чи повністю втраченими внаслідок
впливу соціальних або природних факторів.

Держкомтуризм, Мінекобезпеки,

Держкоммістобудування,

Мінкультури, обласні, Київська та

Севастопольська міські державні

адміністрації.

1997 - 2005 роки;

налагодити співробітництво туристичних організацій,
контрольно-рятувальних служб та природоохоронних органів України з
питань охорони навколишнього середовища, забезпечення екологічної
безпеки на туристичних базах та маршрутах.

Держкомтуризм, Мінекобезпеки

разом з Туристично-спортивною

спілкою.

Постійно.

Очікувані результати реалізації Програми

Реалізація Програми має дати інтенсивний поштовх
соціально-економічним зрушенням у суспільстві, зростанню
міжнародного авторитету України як туристичної держави.

Процес прискорення розвитку туризму відбуватиметься в
нерозривному зв'язку з утвердженням ринкових відносин. Міжнародний
досвід свідчить, що саме ринок є найсприятливішим економічним
середовищем для функціонування туристичного господарства. В свою
чергу, підприємства туристичної галузі, орієнтуючись безпосередньо
на споживача, покликані відігравати активну роль у формуванні
ринкового простору.

Реалізація Програми створить можливості для інтенсифікації
туристичної діяльності, посилить взаємозв'язок інфраструктури
туризму з іншими пріоритетними сферами соціально-економічного та
культурного розвитку країни, окремих регіонів.

Водночас туристичне господарство, висуваючи з урахуванням
своєї, специфіки високі вимоги до суміжних галузей, сприятиме не
лише удосконаленню технологій та поліпшенню організації праці, а й
впровадженню найефективніших форм господарювання, створенню нових
робочих місць.

Зростання кількості малих і середніх підприємств, які
перебувають у комунальній, колективній та приватній власності, в
умовах фінансової кризи в державі дасть змогу розвивати туризм без
залучення значних централізованих коштів.

Саме такий підхід сприятиме ширшому залученню іноземного
капіталу, спорудженню туристичних об'єктів іноземними фірмами
протягом 1 - 2 років, а також забезпечить їх швидку окупність (5 -
6 років).

Зростання темпів розвитку туристичної галузі приведе до
збільшення у 2005 році прийому іноземних туристів у 2 рази
(Додаток N 5). Кількість вітчизняних туристів, а також
екскурсантів має зрости втричі.

Проведення гнучкої державної податкової політики, залучення
інвестицій у розвиток інфраструктури туризму дасть можливість
збільшити надходження до бюджету держави у 3 рази.

Реалізація Програми розвитку туризму в Україні до 2005 року
сприятиме зміцненню економіки країни, створенню потужної
туристичної галузі, посиленню впливу державного регулювання на
розвиток інфраструктури туризму, зростанню життєвого рівня
населення України, забезпеченню екологічної безпеки, збереженню
пам'яток історії та культури, підвищенню рівня природоохоронної
діяльності, піднесенню духовного потенціалу суспільства.


Додаток N 1

до Програми розвитку туризму

в Україні до 2005 року

Туристичні ресурси України

Особливості географічного положення та рельєфу, сприятливий
клімат, багатство природного, історико-культурного та
туристично-рекреаційного потенціалу України створюють можливості
для всебічного задоволення пізнавальних, оздоровчо-спортивних і
духовних потреб вітчизняних та іноземних туристів.

Україна за своєю територією є однією з найбільших країн на
південному сході Європи. Загальна площа країни - 603,7 тис. кв.
кілометрів, її протяжність становить із заходу на схід 1300
кілометрів, а з півночі на південь - 900 кілометрів.

На півдні Україна омивається Чорним і Азовським морями, через
порти яких здійснюються інтенсивні зв'язки із зарубіжними
країнами. Вихід до Дунаю забезпечує сполучення із 7 країнами
Західної Європи. По території України проходять важливі залізничні
і автомобільні магістралі. Розвинута авіамережа забезпечує зв'язок
країни майже з усіма точками земної кулі.

Україна межує з Російською Федерацією, Республікою Білорусь,
Республікою Польща, Словацькою Республікою, Угорською Республікою,
Румунією, Республікою Молдова. Загальна протяжність кордонів
становить 6500 кілометрів, з них морських - 1050 кілометрів.
Поблизу м. Рахова Закарпатської області знаходиться умовна точка
географічного центру Європи.

Туристично-рекреаційні комплекси України - органічна складова
її єдиного соціально-економічного комплексу.

Розвиток туристичної галузі передбачає максимальне
використання природно-рекреаційних та історико-культурних
ресурсних можливостей території, а також інфраструктури виробничої
і невиробничої сфер економіки, адміністративно-територіального
поділу з урахуванням вимог ефективного природокористування та
охорони навколишнього середовища.

Загальна площа природних рекреаційних ландшафтів України
становить 9,4 млн. га, а їх одночасна місткість - майже 50 млн.
чоловік.

70 відсотків території України припадає на Поліську,
Придніпровську та Причорноморську низовини, 25 - Подільську,
Придніпровську, Волинську, Приазовську височини, 5 відсотків - на
Кримські гори та Карпати.

Найвища вершина України - г. Говерла (2061 м) - розташована у
Чорногірському масиві Українських Карпат.

Клімат в Україні помірно континентальний з певними
особливостями в Кримських горах та Карпатах, а також на південному
березі Криму, де він має риси субтропічного. Літо переважно тепле
і сухе, зима м'яка і волога.

Безморозний період триває від 150 - 160 днів на півночі,- до
250 днів - на півдні. 150 - 190 днів упродовж року середньодобова
температура перевищує +10 С, що сприяє розвитку всіх видів
туризму. Тривалість купального сезону - від 105 до 145 днів.

По території України протікає понад 70 тис. річок,
найважливіші і найбільші з яких Дніпро, Дністер, Південний Буг,
Сіверський Донець та Дунай. Більшість річок належить до басейнів
Чорного і Азовського морів, 4 відсотки - до басейну Балтійського
моря.

Найбільша річка країни - Дніпро (третя за величиною в Європі)
завдовжки 2285 кілометрів, з яких 1205 кілометрів припадають на
територію України. Басейн Дніпра охоплює майже половину території
держави.

На Україні знаходиться понад 3 тис. природних озер і 22 тис.
штучних водоймищ.

Південь країни омивають теплі Чорне та Азовське моря, які
належать до басейну Атлантичного океану. Довжина берегової лінії
Чорного моря в межах України становить понад 1500 кілометрів (з
них близько 50 відсотків придатні для використання у туристичних
цілях). Середня температура води в серпні - 22 - 25 С, солоність
води - 18 проміле.

Лісові ресурси є часткою цінного рекреаційного і
природоохоронного потенціалу України. Загалом лісистість не
перевищує 14 відсотків території країни, але вона поступово
зростає за рахунок лісонасаджень, які нині становлять більше
половини всіх лісових площ.

Особливу роль відіграють лісопаркові зони навколо великих
міст, а також ліси гірських районів та ті, що знаходяться поблизу
водоймищ і річок.

Рекреаційні ресурси України сприятливі для організації
відпочинку та оздоровлення і мають не тільки місцеве, а й
міжнародне значення.

Прибережні території півдня України - осередки значних
ресурсів грязьового лікування. Туристів приваблюють також морські
купання, сонячні та повітряні ванни. Карпатський район відомий
цілющими мінеральними водами. Найбільша рекреаційна цінність на
Поліссі - Шацькі озера. Лісостеповий район багатий на лікувальні
мінеральні та радонові водії.

В Україні створено 5 національних природних парків, 15
державних заповідників, заказники, дендропарки, пам'ятки
садово-паркового мистецтва, які належать до природоохоронних
територій, у тому числі такі відомі, як Асканія-Нова, Шацький
національний природний парк, "Софіївка", "Олександрія",
Тростянецький дендропарк, парк у Качанівці тощо, а також пам'ятки
природи - Скелі Довбуша, Кам'яні Могили, Великий каньйон у Криму.

Важлива складова туристично-екскурсійного потенціалу України
- історико-культурні пам'ятки. Найбільше їх у Київській,
Львівській, Чернігівській областях та Автономній Республіці Крим,
містах Києві, Львові, Одесі, Чернігові, Кам'янці-Подільському.

Велика кількість пам'яток археології зосереджена в південній
частині України. Атрактивними для туристів є розкопки античних
міст північного Причорномор'я - Тіри, Ольвії, Херсонеса,
Пантікапея, а також археологічні музеї в Одесі, Керчі та Києві.

Велике значення для розвитку пізнавального туризму мають
пам'ятки архітектури різних епох і стилів. Це, зокрема:

пам'ятки Київської Русі (IX - XII ст.) у Києві, Чернігові,
Каневі, Овручі, Володимирі-Волинському;

пам'ятки оборонної архітектури - фортеці в Луцьку, Меджибожі,
Кам'янці-Подільському, Хотині, Білгороді-Дністровському, Ужгороді,
Мукачевому;

палацові комплекси в Криму, на Львівщині та Чернігівщині;

пам'ятки цивільної архітектури в Києві, Львові, Харкові,
Полтаві, Чернівцях, Ужгороді;

пам'ятки культової архітектури в Києві, Львові, с. Маняві, на
Івано-Франківщині, у Почаєві, Міжгір'ї, Мукачевому, Чернівцях;

пам'ятки дерев'яної культової та цивільної архітектури в
Карпатах.

В Україні велика кількість пам'яток історії, серед яких
найбільший інтерес у туристів викликають пов'язані з
історико-культурною спадщиною запорізького козацтва, а також
періоду національно-визвольної боротьби українського народу
1648-1654 рр. та другої світової війни. Це, зокрема, музейні
комплекси світового (за класифікацією ЮНЕСКО) значення в Києві -
Софійський та Києво-Печерський заповідники, Андріївська та
Кирилівська церкви; музеї архітектури та побуту просто неба у
Києві, Переяславі-Хмельницькому, Львові, Ужгороді, Чернівцях,
Галичі; картинні галереї в Києві, Одесі, Феодосії, Львові, Харкові
тощо; меморіальні музеї видатних державних діячів, а також діячів
літератури, науки та культури: Т.Г.Шевченка, М.В.Гоголя,
І.Я.Франка, Лесі Українки, О.С.Пушкіна, П.І.Чайковського, Богдана
Хмельницького, М.А.Булгакова, О.П.Довженка, І.П.Котляревського,
Панаса Мирного, С.П.Корольова, Є. О. Патона, М.К.Заньковецької,
І.К.Карпенка-Карого, І.К.Айвазовського, Д.І.Яворницького та інших;
численні історичні та краєзнавчі музеї.

Державною програмою розвитку туризму в Україні до 2005 року
передбачено високоефективне використання наявних
природно-рекреаційних і туристично-екскурсійних ресурсів України,
їх збереження та збагачення.

Автономна Республіка Крим

Кримський півострів, що омивається Чорним та Азовським морями
і має субтропічний клімат, є унікальним осередком багатих
природно-рекреаційних, історико-культурних та спортивно-оздоровчих
ресурсів.

До найважливіших об'єктів природно-заповідного фонду в Криму
належать Ялтинський гірсько-лісовий заповідник, "Мис Мартьян",
Карадазький заповідник, Кримське заповідно-мисливське
господарство, 12 заказників, численні пам'ятки природи і
садово-паркового мистецтва державного та місцевого значення.

Віддавна славляться цілющі лікувальні грязі, термальні та
мінеральні води бальнеологічних курортів у Євпаторії та Саках,
Форосі, Голубій Затоці, Сімеїзі, Алупці, Гаспрі, Кореїзі, Лівадії,
Ялті, Гурзуфі, Алушті, Судаку, Феодосії та у Старому Криму.

Своєрідністю туристично-екскурсійного потенціалу регіон
завдячує численним пам'яткам різних часів, народів та культур
поряд з відомими історико-архітектурними заповідниками,
пам'ятниками та музеями, а також науково-дослідним закладам. Це,
зокрема, пам'ятка архітектури пізньоскіфської держави III ст. до
н.е. Неаполь Скіфський, художній музей. Інститут ефіроолійних
культур та Інститут мінеральних ресурсів у Сімферополі;
Алупкинський палац-музей та парк XIX ст.; пам'ятки історії і
архітектури: Ханський палац XVI - XVIII ст., Успенський печерний
монастир VII - XIX ст., фортеця "Чуфут-Кале", а також
історико-архітектурний музей у Бахчисараї; Кримська астрофізична
обсерваторія Національної академії наук в смт Научному; природні
"Сфінкси" у Залісному; пам'ятки архітектури: кургани
Мелек-Чесменський та Царський IV ст. до н.е., залишки античних
міст VI ст. до н.е. - Пантікапея, Німфея, Тірітаки, церква Іоанна
Предтечі VIII - XIV ст. та фортеця Ені-Кале XVIII ст.,
історико-археологічний музей у Керчі; Державний історичний
заповідник "Генуезька фортеця" (XIV ст.) у Судаку;
історико-архітектурний заповідник "Генуезька фортеця Кафа" (XIV
ст.), літературно-меморіальний музей О.С.Гріна та картинна галерея
імені І.К.Айвазовського у Феодосії; Лівадійський виставочний
комплекс, пам'ятка архітектури "Ластівчине гніздо", музей просто
неба "Поляна казок", будинок-музей А.П.Чехова, Нікітський
ботанічний сад, Республіканський науково-дослідний інститут
виноробства і виноградарства "Магарач", Масандрівський парк у
Ялті.

Перспективними в Криму є пізнавальний, оздоровчий, спортивний
туризм та сімейний відпочинок.

Вінницька область

В області 320 територій та об'єктів природно-заповідного
фонду: 45 заказників (18 - державного значення), 213 пам'яток
природи (8 - державного значення), 33 заповідні урочища, 29
парків-пам'яток садово-паркового мистецтва (11 - державного
значення).

Природно-територіальні комплекси, сприятливі кліматичні
умови, приміські ліси, водні плеса також належать до важливих
рекреаційних ресурсів області.

На базі радонових та мінеральних вод, родовищ лікувального
торфу створено курорти "Хмільник" і "Немирів".

Найцікавіші об'єкти туризму - історико-культурні та
архітектурні пам'ятки Вінниці: місця, пов'язані з діяльністю
Південного товариства декабристів, музей-садиба М.І.Пирогова,
літературно-меморіальний музей М.М.Коцюбинського, дерев'яні
церкви XVIII ст., комплекс монастирських будівель XVII - XVIII ст.

Перспективними для області є пізнавальний, оздоровчий,
етнічний, спортивний туризм, насамперед водний та велосипедний, а
також мисливство.

Волинська область

На Волині налічується 209 територій і об'єктів
природно-заповідного фонду, у тому числі Шацький природний
національний парк, 74 заказники (5 - державного значення), 107
пам'яток природи (3 - державного значення), 22 заповідних урочища,
5 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва місцевого значення,
ботанічний сад Волинського державного університету.

Кліматичні умови, значні масиви приміських лісів, водні
об'єкти, запаси торфових лікувальних грязей, відомі джерела
мінеральних вод області сприятливі для розвитку в ній туризму.

Найцікавішими є пам'ятки архітектури й археології періоду
Київської Русі у м. Володимирі-Волинському, історико-культурні та
архітектурні пам'ятки у м. Луцьку, зокрема Верхній замок XIII -
XIV ст., літературно-меморіальний музей Лесі Українки в
с. Колодязному, меморіальний комплекс жертвам фашизму в
с. Кортелісах.

Пріоритетними в області є пізнавальний, оздоровчий, етнічний,
водний, екотуризм і мисливство.

Дніпропетровська область

Має 105 природно-заповідних територій і об'єктів, у тому
числі 15 заказників державного значення та 24 - місцевого
значення, 54 пам'ятки природи, 7 парків-пам'яток садово-паркового
мистецтва, 3 заповідні урочища.

До рекреаційних ресурсів області належать м'який клімат,
мінеральні джерела, лікувальні грязі. Створено курорт "Солоний
Лиман".

Найвідомішими туристичними об'єктами є культурно-архітектурні
пам'ятки у с. Старих Кодаках, місця боїв козацьких військ з
польською шляхтою під м. Жовтими Водами та с. Княжими Байраками,
історико-культурні пам'ятки в м. Дніпропетровську, садиба-музей
Д.І.Яворницького, місця, пов'язані з форсуванням Дніпра в роки
другої світової війни, скіфські кургани IV ст. до н. е., місця
розташування козацьких січей, музей ужиткового мистецтва
петриківського художнього орнаменту в смт Петриківці.

Перспективним в області є пізнавальний туризм.

Донецька область

Має 70 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, у
тому числі філії Українського степового заповідника, 30 заказників
державного та місцевого значення, 30 пам'яток природи, 6
заповідних урочищ.

М'який клімат узбережжя Азовського моря, лікувальні грязі,
джерела мінеральних, радонових та столових вод належать до
рекреаційних ресурсів області.

Туристично-екскурсійні об'єкти: історико-архітектурний
заповідник у м. Слов'яногірську, культурно-архітектурні споруди в
м. Артемівську, художній музей видатного живописця А.І.Куїнджі в
м. Маріуполі, степовий заповідник Кам'яні Могили біля
м. Володарського.

Перспективним в області є сімейний туризм, оздоровлення та
відпочинок місцевого населення.

Житомирська область

Має 102 території та об'єкти природно-заповідного фонду, в
тому числі Поліський заповідник державного значення, 43 заказники
(10 - державного значення), 26 пам'яток природи, 31 парк-пам'ятку
садово-паркового мистецтва.

До рекреаційних ресурсів належать значні масиви лісів, річки,
озера та ставки, а також радонові джерела мінеральної та столової
води, родовища торфових та сапропелевих лікувальних грязей.

На території області розташовані культурно-архітектурні
пам'ятки періоду Київської Русі - в містах Овручі, Житомирі та
Новограді-Волинському, музей фарфору в с. Баранівці, садиба в смт
Верхівці, пов'язана з ім'ям видатного французького письменника
О.де Бальзака, меморіальний будинок-музей С.П.Корольова в
м. Житомирі.

Перспективним є пізнавальний туризм.

Закарпатська область

Має 415 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, у
тому числі Синевирський природний національний парк, Карпатський
державний заповідник, 24 заказники державного значення, 14 -
місцевого значення, ботанічний сад Ужгородського університету, 349
пам'яток природи, 21 пам'ятку садово-паркового мистецтва, 3
заповідні урочища.

До природних рекреаційних ресурсів області належать близько
50 родовищ мінеральних лікувальних вод різних типів.

Серед об'єктів туризму найбільшу атракційність мають пам'ятки
архітектури в мм. Ужгороді, Сваляві, Невицькому, Мукачевому,
Виноградові, Карпатський державний заповідник у м. Рахові,
Ужгородський музей народної архітектури та побуту.

Для області перспективними є пізнавальний,
спортивно-оздоровчий туризм та мисливство.

Запорізька область

Має 299 територій і об'єктів природно-заповідного фонду: 181
заказник, з них 7 державного значення, 95 пам'яток природи, у тому
числі 6 державного значення, 3 заповідні урочища, 20
парків-пам'яток садово-паркового мистецтва.

Кліматичні умови області, піщані пляжі узбережжя Азовського
моря та Каховського водосховища, джерела мінеральної води і
лікувальні грязі сприяють розвитку туризму та відпочинку.

Найвідоміші об'єкти туризму - Національний заповідник
"Хортиця", кургани III - I тис. до н. е. в м. Біленькому,
історико-архітектурні пам'ятки V - III ст. до н. е. у селах
Великій Знам'янці і Балках, частина філії Українського степового
заповідника Кам'яні Могили, Дніпрогес.

Перспективними для області є пізнавальний, оздоровчий, кінний
туризм, сімейний відпочинок.

Івано-Франківська область

Має 366 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, у
тому числі Карпатський природний національний парк, 30 заказників,
99 пам'яток природи, 3 дендропарки, 8 парків-пам'яток
садово-паркового мистецтва, 212 заповідних урочищ.

Сприятливі кліматичні умови, мінеральні води, лікувальні
торфові грязі, розташовані в південно-східній частині області
курорти становлять її природно-рекреаційний потенціал.

Серед туристичних об'єктів найбільше значення мають: музей
дерев'яної архітектури та живопису XVI - XVII ст. у м. Ротатині,
історико-архітектурні пам'ятки в м. Івано-Франківську,
Національний заповідник "Галич", пам'ятки архітектури в смт
Крилосі, Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини,
Манявський скит (XVII ст.), літературно-меморіальний музей
І.Я.Франка в с. Криворівні.

Для області перспективними є пізнавальний, оздоровчий,
етнічний, водний, кінний, екотуризм, мисливство та сімейний
відпочинок.

Київська область

Має 85 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, у
тому числі 12 державного значення, 17 заказників, 35 пам'яток
природи, 8 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, 12
заповідних урочищ.

Сприятливі кліматичні умови, численні водні ресурси та
мінеральні джерела, курорти (Ворзель, Миронівка, Ірпінь, Біла
Церква) та курортні місцевості (Пірнове, Лютіж, Буча,
Клавдієве-Тарасове), історико-культурні пам'ятки обумовлюють
провідне місце області як туристично-рекреаційного регіону.

Серед туристичних об'єктів найцікавішими є:
Переяслав-Хмельницький історико-культурний заповідник,
археологічний музей пізньопалеолітної стоянки у с. Добраничівці,
пам'ятки архітектури, дендропарк "Олександрія" та комплекс
паркових споруд у м. Білій Церкві, пам'ятка архітектури Покровська
церква з мозаїкою за ескізами М.К.Реріха у с. Пархомівці, пам'ятки
дерев'яної архітектури - Покровська церква у м. Фастові (1740 р.),
дерев'яні церкви в с. Пищиках (1651 р.) та у с. Синяві (1649 р.),
собор Антонія і Феодосія у м. Василькові (1758 р.),
пам'ятник-музей визволення м. Києва з діорамою "Битва за Київ.
Лютізький плацдарм. 1943 р." у с. Нових Петрівцях.

Для області перспективними є сімейний відпочинок,
пізнавальний туризм.

Кіровоградська область

Має 39 об'єктів природно-заповідного фонду, у тому числі
державного значення - пам'ятка природи Чорний Ліс, дендропарк
"Веселі Боковеньки", 2 заказники, пам'ятки садово-паркового
мистецтва і місцевого значення - 2 заказники, 17 пам'яток природи,
4 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва та 10 заповідних
урочищ.

М'який клімат, мальовничі береги річок і водосховищ створюють
рекреаційні ресурси області.

Найважливішими об'єктами туризму є: усипальниця російського
військового діяча, героя Вітчизняної війни 1812 р. М.М.Раєвського,
Хрестовоздвиженська церква в Розумівці, пам'ятка архітектури
Іллінська церква 1786 р. у м. Новомиргороді, музей-заповідник
І.К.Карпенка-Карого на хуторі Надія, краєзнавчий музей у м.
Кіровограді.

Пріоритетними є пізнавальний туризм, сімейний відпочинок.

Луганська область

Має 87 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, серед
них такі пам'ятки природи комплексного характеру, як Айдарська
тераса та Конгресів яр, 6 парків-пам'яток садово-паркового
мистецтва, у тому числі Гостра Могила, 13 заказників, 48 пам'яток
природи, 14 заповідних урочищ.

До природних рекреаційних ресурсів належать мінеральні води
різних типів.

Найцікавішими туристичними об'єктами є пам'ятки природи
унікальні крейдяні скелі Баранячі Лоби у смт Новоайдарі,
Королівські скелі у Луганському заповіднику, меморіальний комплекс
"Молода гвардія" у м. Краснодоні.

Пріоритетними є оздоровчий туризм, сімейний відпочинок.

Львівська область

Має 400 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, у
тому числі державний заповідник "Розточчя", 33 заказники,
ботанічний сад Львівського університету, 2 дендропарки, 240
пам'яток природи, 55 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва,
61 заповідне урочище.

В області є значні курортно-оздоровчі (мінеральні води різних
типів і торфові лікувальні грязі), спортивні та
туристично-екскурсійні ресурси.

До найважливіших об'єктів туризму належать монастирський
комплекс у с. Крехові, пам'ятки архітектури XV - XIX ст. у м.
Городку, Державний історико-архітектурний заповідник у м. Львові,
музей-заповідник "Олеський замок" у смт Олеську, пам'ятки
архітектури у мм. Самборі та Дрогобичі.

Для області перспективними є пізнавальний, оздоровчий туризм,
сімейний відпочинок.

Миколаївська область

Має 89 територій та об'єктів природно-заповідного фонду:
частина Чорноморського біосферного заповідника, 26 заказників, у
тому числі лісовий заказник державного значення "Рацинська дача",
30 пам'яток природи, у тому числі ботанічне урочище "Степок"
державного значення, 19 парків-пам'яток садово-паркового
мистецтва, у тому числі "Мостовський" державного значення, 13
заповідних урочищ, Миколаївський зоопарк.

До природно-рекреаційних ресурсів області належать піщані
пляжі на узбережжі Чорного моря, м'який, теплий клімат, мінеральні
води, лікувальні грязі та ропа лиманів. Бази відпочинку
розташовані головним чином у курортних зонах мм. Очакова,
Миколаєва та с. Коблевого.

Серед туристичних об'єктів найвідомішими є: пам'ятка історії
VI ст. до н.е. державний заповідник "Ольвія", пам'ятка архітектури
Покровська церква 1805 р. у м. Первомайську, музеї - краєзнавчий,
художній імені В.В.Верещагіна, суднобудування і флоту в
м. Миколаєві, воєнно-історичний імені О.В.Суворова, діорама "Штурм
фортеці Очакова у 1788 році російськими військами", мариністичного
живопису Р.Г.Судковського у м. Очакові.

Перспективними є оздоровчий, вітрильний туризм, сімейний
відпочинок.

Одеська область

Має 92 природно-заповідні території та об'єкти, у тому числі
державного значення - заповідник "Дунайські плавні", 5 заказників,
2 пам'ятки природи, ботанічний сад Одеського державного
університету, Одеський зоопарк, Кардамичівський парк-пам'ятка
садово-паркового мистецтва та місцевого значення - 17 заказників,
42 пам'ятки природи, 19 парків-пам'яток садово-паркового
мистецтва, 2 заповідні урочища.

Курортно-рекреаційне господарство відіграє в області важливу
роль. Сприятливі кліматичні умови примор'я, численні пляжі, тепла
морська вода, лікувальні грязі та мінеральні джерела зумовлюють
його загальнодержавне значення.

Серед об'єктів туризму найбільше значення мають художній,
історико-краєзнавчий, археологічний, літературний музеї та музей
морського флоту в м. Одесі, пам'ятки архітектури XIII - XIX ст., у
тому числі фортеця у м. Білгороді-Дністровському, катакомби, музей
партизанської слави у смт Нерубайському.

Для області перспективними є пізнавальний, оздоровчий,
вітрильний туризм і сімейний відпочинок.

Полтавська область

Має 169 територій та об'єктів природно-заповідного фонду: 46
заказників (11 - державного значення), 92 пам'ятки природи (1 -
державного значення), Устимівський дендропарк, 20 парків-пам'яток
садово-паркового мистецтва (4 - державного значення), 10
заповідних урочищ.

Кліматичні умови, густа мережа річок, численні водоймища у
поєднанні з мальовничими краєвидами, джерела мінеральних вод
відомих курортів м. Миргорода і с. Ліщинівки сприяють організації
туристично-рекреаційної діяльності в області.

Найзначніші туристичні об'єкти: пам'ятка архітектури
Мгарський монастир XVII - XIX ст., скіфське городище VI-III ст. до
н. е. у с. Більську, Троїцька та Миколаївська церкви, дзвіниця та
тріумфальна арка в смт Диканьці, пам'ятки архітектури й музеї -
краєзнавчий, художній, літературно-меморіальні Панаса Мирного та
В.Г.Короленка, музей-садиба І.П.Котляревського у м. Полтаві, музей
М.В.Гоголя у с. Великих Сорочинцях та заповідник-музей М.В.Гоголя
у с. Гоголевому (Василівці), історико-культурний заповідник "Поле
Полтавської битви".

Для області перспективними є оздоровчий, пізнавальний, кінний
туризм, сімейний відпочинок.

Рівненська область

Має 227 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, у
тому числі державного значення - 17 заказників, 8 пам'яток
природи, 2 пам'ятки садово-паркового мистецтва та місцевого
значення - 91 заказник, 36 пам'яток природи, 9 парків-пам'яток
садово-паркового мистецтва, 63 заповідні урочища.

Сприятливі кліматичні умови, значні масиви лісів, річки,
озера, лікувальні торфові грязі та мінеральні води створюють
рекреаційні ресурси області.

Найцікавішими туристично-екскурсійними об'єктами є:
музей-заповідник "Козацькі могили" на о. Журавлиха,
історико-культурний заповідник у м. Острозі, палацові та
монастирські комплекси у мм. Дубні і Корці, архітектурні пам'ятки
XVIII - XIX ст. у м. Рівному та інші.

Для області перспективними є пізнавальний, оздоровчий туризм
та сімейний відпочинок.

Сумська область

Має 168 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, у
тому числі відділення Українського степового заповідника
Михайлівську цілину, 50 заказників (10 - державного значення), 55
пам'яток природи (2 - державного значення), дендропарк, 19
парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, 43 заповідних урочища.

Область має сприятливі кліматичні умови, приваблює
мальовничими берегами численних річок, джерелами питної води з
цінними лікувальними та смаковими якостями. До важливих
рекреаційних ресурсів Сумщини належать ліси.

Найбільший інтерес у туристів викликають пам'ятки архітектури
XVII - XIX ст. у м. Путивлі, садово-паркового мистецтва та
архітектури у смт Кияниці, музеї - художній і
декоративно-ужиткового мистецтва, будинок-музей Д.П.Чехова у
м. Сумах, пам'ятки архітектури XVIII - XIX ст. у мм. Ромнах,
Лебедині та Охтирці.

Перспективними є сімейний відпочинок, пізнавальний і водний
туризм.

Тернопільська область

Має 421 територію та об'єкт природно-заповідного фонду, в
тому числі заповідник "Медобори", 89 заказників (15 - державного
значення), 308 пам'яток природи (12 - державного значення), 18
парків-пам'яток садово-паркового мистецтва (4 - державного
значення).

Сприятливі кліматичні умови, мальовничі ландшафти, ліси,
річки, джерела мінеральної води та лікувальні грязі, відомий
кліматичний курорт Заліщики створюють рекреаційні ресурси області.

Найцікавішими об'єктами туризму є пам'ятки архітектури XII -
XIX ст. у м. Кременці, Почаївська лавра та музей духовної культури
України у м. Почаєві, картинна галерея у м. Тернополі, найбільша у
світі гіпсова печера "Кришталева" з мінеральними джерелами у
с. Кривчому.

Перспективними є оздоровчий, пізнавальний та спелеотуризм,
сімейний відпочинок.

Харківська область

Має 135 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, з
них державного значення - 2 заказники (Бурлуцький і
Катеринівський), ботанічний сад і зоопарк у м. Харкові, 4 пам'ятки
садово-паркового мистецтва та місцевого значення - 81 заказник, 39
пам'яток природи, 1 парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва та 6
заповідних урочищ.

Сприятливі кліматичні умови, мальовничі ландшафт, джерела
мінеральних вод - рекреаційні ресурси області.

Найвідомішими туристичними об'єктами є: меморіальний комплекс
українського філософа-просвітителя Г.С.Сковороди в
с. Сковородинівці, пам'ятки архітектури XVII - XIX ст., історичний
і художній музеї у м. Харкові, художньо-меморіальний музей
живописця І.Ю.Рєпіна в м. Чугуєві та пам'ятки архітектури XIX ст.
у м. Ізюмі.

Перспективними є оздоровчий та пізнавальний туризм, сімейний
відпочинок.

Херсонська область

Має 69 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, у
тому числі 2 біосферні заповідники, 5 заказників державного
значення, а також 7 заказників, 32 пам'ятки природи, 12
парків-пам'яток садово-паркового мистецтва та 10 заповідних урочищ
місцевого значення.

Розвиток курортного господарства та масового відпочинку в
області базується на значному природно-рекреаційному потенціалі
долин річок Дніпра, Інгульця, узбережжя Каховського водосховища,
Дніпровського лиману, Чорного й Азовського морів, курортів мм.
Голої Пристані, Скадовська та Арабатської стрілки.

Найцікавішими об'єктами туризму є: пам'ятки архітектури XVIII
- XIX ст., музеї - краєзнавчий і художній у м. Херсоні, місце
розташування Олешківської січі 1711-1728 рр. поблизу
м. Цюрупинська, музей флори та фауни Південної України, заповідник
Асканія-Нова.

Перспективними є оздоровчий, водний, вітрильний та екотуризм,
сімейний відпочинок.

Хмельницька область

Має 269 територій та об'єктів природно-заповідного фонду: 39
заказників (15 - державного значення), 198 пам'яток природи (4 -
державного значення), Кам'янець-Подільський ботанічний сад, 7
заповідних урочищ, 24 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва (8
- державного значення).

Природними рекреаційними ресурсами Хмельниччини вважаються
сприятливі кліматичні умови, лісові масиви, джерела мінеральних
вод.

Найвідомішими туристичними об'єктами є пам'ятки архітектури
XIV - XVIII ст. у мм. Ізяславі, Старокостянтинові, с. Сутківцях та
смт Меджибожі, Державний історико-архітектурний заповідник у
м. Кам'янці-Подільському.

Перспективними є оздоровчий туризм та сімейний відпочинок.

Черкаська область

Має 381 територію та об'єкт природно-заповідного фонду,
зокрема Канівський заповідник, 159 заказників (3 - державного
значення), 155 пам'яток природи (10 - державного значення),
дендропарк "Софіївка", Черкаський зоопарк, 38 парків-пам'яток
садово-паркового мистецтва (6 - державного значення), 26
заповідних урочищ.

М'який, помірно континентальний клімат, мальовничі куточки
природи по берегах річок Дніпра, Росі, Тясмину та інших приваблює
туристів у область, яка входить до складу Придніпровської
рекреаційної зони. Є курорт "Соснівка".

Найцікавішими об'єктами туризму є: пам'ятка архітектури
періоду Київської Русі Успенський собор XII ст., Шевченківський
національний заповідник у м. Каневі, Державний історико-культурний
заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка" (сс. Шевченкове, Моринці,
Будище, Вільшана), Національний заповідник "Чигирин", музей
історії хліборобства із залишками поселення IV ст. до н.е. у
м. Тальному, музей історії Корсунь-Шевченківської битви, музей
О.С. Пушкіна і П.І.Чайковського у м. Кам'янці.

Перспективними є оздоровчий, пізнавальний туризм та сімейний
відпочинок.

Чернівецька область

Має 243 території та об'єкти природно-заповідного фонду, у
тому числі 7 заказників державного значення, 8 пам'яток природи,
ботанічний сад і дендропарк Чернівецького державного університету,
Сторожинецький дендропарк, а також 9 заказників, 136 пам'яток
природи, 40 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва та 39
заповідних урочищ місцевого значення.

Сприятливі можливості лікування в області створюють відомі
родовища лікувальних грязей та джерела мінеральних вод у
Глибоцькому, Сторожинецькому, Путильському та Вижницькому
районах.

Найзначнішими об'єктами туризму є: фортеця XIII - XVIII ст. у
м. Хотині, пам'ятки архітектури XVII - XIX ст., музеї -
краєзнавчий і народної архітектури та побуту, пам'ятки
садово-паркового мистецтва XIX ст. у м. Чернівцях, триярусна
печера "Попелюшка" з галереєю та внутрішнім оздобленням біля
с. Подвірного.

Перспективними є оздоровчий, пізнавальний, водний, екотуризм
та сімейний відпочинок.

Чернігівська область

Має 528 територій та об'єктів природно-заповідного фонду: 332
заказники (4 - державного значення), 127 пам'яток природи (3 -
державного значення), Тростянецький дендропарк, Менський зоопарк,
22 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, у тому числі
державного значення у с. Сокиринцях, 45 заповідних урочищ.

М'який клімат, мальовничі ландшафти, значні лісові масиви,
річки та водоймища створюють багаті природні рекреаційні ресурси
Чернігівщини. На терасах Десни та її притоків є лікувальні грязі
та джерела мінеральних вод.

Найвідомішими туристичними об'єктами вважаються:
історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Ігоревім",
Спасо-Преображенський монастир (XI - XIX ст.) у
м. Новгороді-Сіверському, археологічний музей на місці стоянки
пізнього палеоліту в с. Мезині, Державний архітектурно-історичний
заповідник, музеї: М.М Коцюбинського, історичний і художній у
м. Чернігові, будинок ліцею (1807-1820 рр.) у м. Ніжині, Юр'єва
(Михайлівська) божниця (1098 р.) у м. Острі, собор Різдва
(1752-1764 рр.) у с. Козельці, меморіальний музей
М.К.Заньковецької у с. Заньках, будинок В.Кочубея та палац
К.Розумовського у смт Багурині, палацово-парковий ансамбль у
селищі Качанівці, літературно-меморіальний музей О.П.Довженка у
с. Сосниці.

Перспективними є пізнавальний туризм та сімейний відпочинок.

м.Київ

Столиця України Київ - найвизначніший культурно-історичний
центр країни, осередок великого туристичного потенціалу.

Місто розташоване на берегах Дніпра, на межі Полісся і
Лісостепу, оточене суцільним кільцем "зеленої зони", має багаті
природно-рекреаційні ресурси: ліси, лісопарки, гаї, зелені
насадження, площа яких у межах міста становить 43,6 тис. га (на
кожного жителя припадає 181 кв.м зелених насаджень), сади, парки
(понад 60), зокрема такі відомі, як Гідропарк, Голосіївський імені
М.Рильського та Центральний, а також Центральний ботанічний сад
Національної академії наук, Ботанічний сад державного університету
імені А.В.Фоміна, зоопарк, 2 курорти (Конча-Заспа, Пуща-Водиця),
піщані пляжі, численні озера, ставки, водоймища.

Київ зберігає унікальні архітектурні пам'ятки. Найдавніші з
них - Софійський собор (XI ст.), Києво-Печерська лавра (XI ст.),
залишки Золотих воріт (1037 р.), Кирилівська церква (XII ст.),
Видубицький монастир (XI ст.), Андріївська церква (1749-1754 рр.),
Маріїнський палац (1750-1755 рр.), Кловський палац
(1752-1756рр.), Контрактовий будинок (1815-1817 рр.). Споруди
пізнішого періоду - Володимирський собор (1862-1896 рр. ),
історико-архітектурний комплекс Подолу (XVII - XVIII ст.), сучасні
будинки Національного театру опери та балету (1901 р.), Музею
українського образотворчого мистецтва (1897-1900 рр.),
Національного банку (1902-1905 рр.), архітектурний ансамбль
Хрещатика та Національний виставочний центр (1953-1958 рр.).

У місті - 2 національні заповідники: Києво-Печерський
історико-культурний та "Софія Київська", 23 державні музеї,
зокрема народної архітектури та побуту, історії Великої
Вітчизняної війни 1941-1945 рр., історії України, історії Києва,
книги і друкарства, центральний архів-музей літератури і
мистецтва, українського образотворчого мистецтва, літератури,
українського народного декоративного мистецтва, російського
мистецтва, західного та східного мистецтва, історичних
коштовностей, центральний науково-природознавчий, Тараса Шевченка,
Лесі Українки, Павла Тичини, Максима Рильського.

У Києві багато пам'ятників, серед яких найвідоміші - князю
Володимиру, Богдану Хмельницькому, Тарасу Шевченкові, Лесі
Українці, Григорію Сковороді, жертвам фашизму у Бабиному яру,
Вічної Слави.

Перспективними є пізнавальний, оздоровчий, спортивний туризм,
сімейний відпочинок.

м.Севастополь

До природно-рекреаційних ресурсів міста-порта, розташованого
на узбережжі Чорного моря, належить м'який субтропічний клімат,
цілюще повітря, сонце і море, мальовничі ландшафти, зелень
садово-паркових зон.

Найвідоміші туристичні об'єкти: Національний заповідник
"Херсонес Таврійський", Інкерманське "Печерне місто", руїни
фортеці Каламита (V - XV ст.). Музей героїчної оборони і
визволення Севастополя, пам'ятники - затопленим кораблям, матросу
П.Кошці, захисникам 4-го бастіону і Л.М.Толстому, архітектурні
пам'ятки - Графська пристань (1846 р.), Володимирський собор
(1854 р.) з усипальницями видатних російських флотоводців
П.С.Нахімова, В.І.Істоміна, В.О.Корнілова, М.П.Лазарєва;
музей-акваріум Інституту біології південних морів Національної
академії наук.

Перспективними є пізнавальний, спортивний туризм, сімейний
відпочинок.

Додаток N 2

до Програми розвитку туризму

в Україні до 2005 року

ПЕРЕЛІК

об'єктів туризму, які передбачається

реконструювати до 2005 року

——————————————————————————————————————————————————————————————————

Найменування | Одиниця | Кількість

та місцезнаходження | виміру | (після

об'єктів | |реконструкції)
——————————————————————————————————————————————————————————————————
Автономна Республіка Крим

Готель "Таврида", м. Ялта місць 200
Вінницька область

Будинок обласного центру туризму, кв.метрів 800
м. Вінниця

Інженерне забезпечення туристичного куб.м/добу 260
комплексу "Ластівка", смт Стрижавка
Вінницького району
Волинська область

Адміністративний будинок туристичного кв.метрів 6080
комплексу, м. Володимир-Волинський

Клуб-їдальня туристичної бази "Шацькі місць 600
озера", с. Світязь Шацького району
Дніпропетровська область

Готель "Світанок", місць 410
ресторан, м. Дніпропетровськ - " - 300

Туристична база "Самара", - " - 200
м. Новомосковськ
Донецька область

Готель, м. Слов'яногірськ місць 40
Закарпатська область

Спальний корпус туристичного комплексу ліжко-місць 77
"Латориця", м. Мукачеве

Спальний корпус туристичної бази - " - 60
"Тиса", м. Рахів
Запорізька область

Туристичний комплекс "Запоріжжя", місць 500
м. Запоріжжя

Готель "Хортиця", м. Запоріжжя - " - 150

Туристичний комплекс "Приморський", - " - 650
м. Приморськ

Туристичний комплекс "Парус", - " - 440
м. Бердянськ
Івано-Франківська область

Готель, м. Галич місць 30

Готель, м. Снятин - " - 40

Туристичний комплекс "Карпатські зорі", - " - 200
м. Косів

Туристичний комплекс "Гуцульщина", - " - 340
м. Яремча
Київська область

Туристична база "Пуща-Водиця", м. Київ місць 310

Спальний корпус туристичної бази ліжко-місць 300
"Переяславська",
м. Переяслав-Хмельницький

Туристична база "Святошин", м. Київ місць 400
Луганська область

Готель "Турист", м. Луганськ місць 154

Готель "Краснодон", м. Краснодон - " - 280
Львівська область

Готель "Львів", м. Львів місць 644

Готель "Жорж", м. Львів - " - 160

Готель "Дністер", м. Львів - " - 336

Готель "Турист", м. Львів - " - 396

Міжнародний молодіжний комплекс - " - 400
"Супутник", м. Львів

Кемпінг, стоянка та автозаправна станція,- " - 50
40-ий км шосе Львів-Ужгород,
Миколаївський район

Кемпінг, м. Львів - " - 200

Туристична база "Джерела Карпат", - " - 380
с. Розлуч Турківського району

Туристична база "Перевал", с. Климець місць 120
Сколівського району

Туристичний комплекс - " - 270
"Перлина Прикарпаття", м. Дрогобич
Миколаївська область

Їдальня туристичної бази "Південний місць 400
Буг", м. Миколаїв

Очисні споруди туристичної бази куб.метрів 400
"Південний Буг", м. Миколаїв

Туристичний комплекс "Турист", місць 300
м. Миколаїв
Одеська область

Готель "Красна", м. Одеса місць 250

Кемпінг "Дельфін", м. Одеса - " - 330

Готель "Чорне море", м. Одеса - " - 366
Рівненська область

Готель "Мир", м. Рівне місць 360

Готель "Світлана", м. Корець - " - 40

Туристична база "Стир", с. Хрінники - " - 530
Демидівського району
Тернопільська область

Готель "Україна", м. Тернопіль місць 150
Харківська області

Готель "Мир", м. Харків місць 502

Готель "Національ", м. Харків - " - 219
Херсонська область

Туристична база "Чорномор", смт Лазурне місць 1200
Скадовського району

Туристична база імені Остапа Вишні, - " - 300
с. Кринки Цюрупинського району

Туристичний комплекс "Нова Каховка", - " - 207
м. Нова Каховка

Туристичний комплекс "Лілея", м. Херсон - " - 260
Хмельницька область

Готель, м. Хмельницький місць 50

Готель, м. Кам'янець-Подільський - " - 25

Туристичний комплекс, - " - 80
м. Кам'янець-Подільський

Готель "Україна", - " - 150
м. Кам'янець-Подільський

Готель "Смотрич", - " - 250
м. Кам'янець-Подільський

Готель, м. Кам'янець-Подільський - " - 12

Готель, м. Кам'янець-Подільський - " - 10

Спальний корпус туристичної бази ліжко-місць 40
"Подолянка", м. Кам'янець-Подільський
Черкаська область

Туристична база "Придніпровська", місць 800
с. Чапаєвка Золотоніського району

Туристичний комплекс "Росава", - " - 360
м. Черкаси
Чернівецька область

Туристична база "Черемош", місць 300
Вижницький район

Кемпінг туристичної бази "Чернівці", - " - 450
м. Чернівці
м. Київ

Готелі місць 6199

Додаток N 3

до Програми розвитку туризму

в Україні до 2005 року

ПЕРЕЛІК

об'єктів туризму, які передбачається

побудувати до 2005 року

——————————————————————————————————————————————————————————————————

Найменування | Одиниця | Кількість

та місцезнаходження | виміру | (після

об'єктів | |реконструкції)
——————————————————————————————————————————————————————————————————
Автономна Республіка Крим

Готель, м. Сімферополь місць 340

Спортивно-оздоровчий комплекс з - " - 300
лікувальним блоком, культурним центром
і готелем, м. Ялта

Кемпінг з автостоянкою, м. Алушта, - " - 300
Ангарський перевал

Готельний комплекс, - " - 500

готель, - " - 200

яхт-клуб "Алушта-Марина", м. Алушта заходів яхт 500

Кемпінг з автостоянкою "Зелена хвиля", місць 200
м. Красноперекопськ

Кемпінг, с. Піщане - " - 500
Бахчисарайського району

Туристичний комплекс, м. Керч:
готель - " - 200
котеджі - " - 400
Вінницька область

Готель, м. Вінниця місць 300

Готель в аеропорту, м. Вінниця - " - 150

Готель, м. Немирів - " - 35

Мотель, с. Вороновиця місць 65
Вінницького району

Готель, м. Хмільник - " - 280

Мотель, м. Вінниця, 1-ий км - " - 50
Хмельницького шосе
Волинська область

Туристична база, урочище Гаразджа
Луцького району: місць 20
готель - " - 40
сезонні будиночки - " - 100
наметове містечко

Табір-кемпінг, с. П'ятидні - " - 100
Володимир-Волинського району

Табір-кемпінг, с. Гірники - " - 100
Рагнівського району

Готель, м. Луцьк - " - 250

Мотель, м. Ковель - " - 100

Котедж, с. Світязь Любомльського району - " - 50

Бюро подорожей та екскурсій з готелем, - " - 42
м. Нововолинськ
Дніпропетровська область

Готельний комплекс, м. Дніпропетровськ:
готель місць 250
ресторан посадкових 150

місць
Донецька область

Готельний комплекс, м. Донецьк:
готель місць 120
ресторан, кафе-бар посадкових 180

місць
Житомирська область

Автобаза, м. Житомир одиниць 75

автотранспорту
Закарпатська область

Готель, смт Ясіня Рахівського району місць 346

Спальний корпус філії "Говерла" ліжко-місць 114
туристичної бази "Едельвейс",
урочище Козмещик Рахівськото району

Клуб-їдальня туристичної бази "Трембіта", місць 270
смт Кобилецька Поляна
Рахівського району

Клуб-їдальня філії "Синевирське Озеро" - " - 250
туристичної бази "Карпати",
с. Синевирська Поляна
Міжгірського району

Міжнародний туристичний центр - " - 100
"Верховина", с. Кам'яниця
Ужгородського району

Мотель-бізнес-центр на автопереході - " - 40
с. Малий Березний Великоберезнянського
району (Україна) - Убля (Словаччина)

Готель на контрольно-пропускному пункті - " - 40
"Тиса" на кордоні з Угорщиною

Кемпінг на контрольно-пропускному пункті місць 40
"Лужанка" на кордоні з Угорщиною
Івано-Франківська область

Центр міжнародного туризму, с. Яблуниця місць 100
- смт Ворохта Надвірнянського району

Готель, м. Івано-Франківськ - " - 100

Готель, м. Галич - " - 100

Кемпінг, м. Івано-Франківськ - " - 40

Туристичний комплекс "Бубнище", - " - 300
с. Бубнище Долинського району
Київська область

Автобаза, с. Мостище одиниць 100
Макарівського району автотранспорту
Львівська область

Готель "Золотий Лев", м. Львів місць 400

Готель, м. Львів - " - 500

Кемпінг "Світанок", м. Буськ - " - 50
Жовківського району

Сервісний комплекс митниці, - " - 25
м. Рава-Руська

Готель, м. Рава-Руська - " - 60

Готель, м. Жовква - " - 50

Кемпінг "Ортеп", с. Вербляки - " - 10
Буського району

Туристична база, смт Моршин місць 35
Стрийського району
Миколаївська область

Кемпінг, с. Коблеве Березанського району місць 100

Спальні корпуси туристичної бази ліжко-місць 290
"Південний Буг", м. Миколаїв
Одеська область

Готель, м. Білгород-Дністровський місць 250

Готель, м. Ізмаїл - " - 250

Спальний корпус туристичної бази ліжко-місць 450
"Одеса", м. Одеса

Готель, місць 500

міжнародній яхт-клуб, м. Одеса заходів яхт 1500

Автобаза, м. Одеса автостоянок 250
Рівненська область

Кемпінг, м. Дубно місць 100
Сумська область

Спальний корпус туристичної бази ліжко-місць 150
"Ярославна", м. Путивль

Готель "Турист", м. Суми місць 312
Тернопільська область

Діловий центр, м. Тернопіль місць 64

Туристичний комплекс "Супутник",
м. Тернопіль: 50
мотель місць 24
готель - " -
Харківська область

Готель, м. Харків місць 100

Готель, м. Харків - " - 40

Туристична база, м. Харків - " - 52
Херсонська область

Автобаза, м. Херсон одиниць 100

автотранспорту
Черкаська область

Міжнародний центр туризму, м. Черкаси місць 1000

Готельний комплекс, м. Чигирин - " - 300

Туристичний комплекс, урочище Холодний - " - 150
яр Чигиринського району

Готель, м. Умань - " - 300

Туристичне село, Чорнобаївський район - " - 300
Чернігівська область

Готельний комплекс, м. Ніжин місць 200
Чернівецька область

Туристичний комплекс, м. Чернівці місць 500

Готель, м. Чернівці місць 60

Клуб-їдальня туристичної бази "Чернівці", - " - 300
м. Чернівці

Готель, м. Вижниця - " - 40

Туристичний комплекс, с. Виженка - " - 500
Вижницького району

Туристичний комплекс, с. Подвірне - " - 500
Новоселицькото району

Готель, с. Біла Криниця - " - 40
Глибоцького району

Мисливська база, с. Лопушна - " - 20
Вижницького району

Риболовецька база, с. Ворониця - " - 20
Кельменецького району

База гірськолижного спорту, с. Плоска - " - 60
Путильського району

База гірськолижного спорту, - " - 40
Щурденський перевал
м. Київ

Готелі місць 2300

Додаток N 4

до Програми розвитку туризму

в Україні до 2005 року

ПЕРЕЛІК

магістральних автомобільних доріг,

які передбачається побудувати

та реконструювати до 2005 року

——————————————————————————————————————————————————————————————————

Найменування доріг | Протяжність (у кілометрах)
——————————————————————————————————————————————————————————————————
Київ - Чоп, 187,2

у тому числі в областях

Рівненській 58,8

Львівській 108,0

Закарпатській 20,4

Київ - Ростов-на-Дону, 115,8

у тому числі в областях

Полтавській 45,0

Харківській 70,8

Санкт-Петербург - Київ - Одеса, 88,0

у тому числі в областях

Київській 17,0

Черкаській 71,0

Москва - Сімферополь, 75,0

у тому числі в областях

Харківській 18,0

Дніпропетровській 57,0


Додаток N 5

до Програми розвитку

туризму в Україні до 2005 року

Очікувані показники в'їзду іноземних

туристів в Україну за роками

(чоловік)
——————————————————————————————————————————————————————————————————

Країна | Роки |

|———————————————————————————————————————————————+

| 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 |
——————————————————————————————————————————————————————————————————
Австрійська Рес-
публіка 1852 2200 2400 2700 2800 2900
Арабська Респуб-
ліка Єгипет 315 300 400 400 500 500
Великобританія 5314 5500 5700 5800 6000 6200
Греція 8856 8900 9100 9200 9300 9600
Держава Ізраїль 10443 12000 13000 14000 15000 16000
Естонська Респуб-
ліка 189 310 700 1000 1500 2000
Іспанія 1458 1500 1800 2000 3000 3500
Італія 4591 4600 4900 5000 5200 5400
Канада 4946 5400 5500 5700 5900 6200
Киргизька Респуб-
ліка 3693 3700 4000 4200 4400 4600
Китайська Народна
Республіка 282 400 600 900 1900 3000
Королівство Бель-
гія 1512 1800 2000 2100 2300 2500
Королівство Данія 347 700 1200 1500 2000 3000
Королівство Ні-
дерланди 1491 1700 1800 1900 2000 2200
Королівство Шве-
ція 2407 2500 2700 2900 3000 3400
Латвійська Рес-
публіка 259 500 1000 1500 2000 2500
Литовська Респуб-
ліка 143 300 800 1000 1300 1800
Македонія 3729 3800 4000 4200 4400 4500
Республіка Азер-
байджан 5674 6200 6500 7000 7800 8000
Республіка Біло-
русь 50092 100000 130000 160000 200000 210000
Республіка Болга-
рія 62432 65000 68000 70000 72000 75000
Республіка Вірме-
нія 16185 16300 16400 16500 16800 17000
Республіка Грузія 10164 11000 11500 12000 13000 15000
Республіка Казах-
стан 4136 4900 5400 6000 7000 7500
Республіка Молдо-
ва 318427 330000 340000 345000 350000 355000
Республіка Польща 307762 310000 320000 330000 340000 350000
Республіка Таджи-
кистан 3709 4000 4500 5000 5500 6000
Республіка Узбе-
кистан 21316 22320 25000 30000 35000 37000
Республіка Хорва-
тія 3635 3700 3800 3900 4000 4100
Республіка Югос-
лавія 200177 220000 240000 250000 270000 280000
Російська Федера-
ція 351405 360000 390000 450000 500000 600000
Румунія 74549 77000 78000 79000 80000 85000
Словацька Респуб-
ліка 65973 66000 67000 68000 69000 71000
Сполучені Штати
Америки 20581 22600 23000 25000 27000 30000
Турецька Респуб-
ліка 26091 27000 28000 28500 300130 30500
Туркменистан 2807 2900 3000 3100 3500 4000
Угорська Респуб-
ліка 229293 230000 235000 240000 245000 250000
Федеративна Рес-
публіка Бразилія 182 200 600 1000 1200 1400
Федеративна Рес-
публіка Німеччи-
на 29093 30000 32000 34000 36000 40000
Французька Рес-
публіка 2975 3100 4000 5000 7000 9000
Чеська Республі-
ка 2313 2400 2600 2700 2800 3000
Японія 384 450 600 700 1000 1200
Інші країни 14479 30000 35000 70000 86000 117000
————————————————————————————————————————————————————————————————
ВСЬОГО 1875661 2001180 2131500 2308400 2482100 2686500

(продовження таблиці)
——————————————————————————————————————————————————————————

Країна | Роки |

|———————————————————————————————————————|

| 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 |
——————————————————————————————————————————————————————————
Австрійська Рес- 3000 3100 3200 3300 3500
публіка
Арабська Респуб- 600 700 800 900 1000
ліка Єгипет 6500 6900 7100 7500 9000
Великобританія 10000 10400 10800 11300 12000
Греція 18000 20000 21000 22000 23000
Держава Ізраїль
Естонська Респуб-
ліка 3000 4000 4500 5000 6000
Іспанія 4000 4500 5000 5100 5500
Італія 5800 6000 6500 7000 8500
Канада 6800 7500 8000 9000 10000
Киргизька Респуб-
ліка 5000 6000 7000 7800 9000
Китайська Народна
Республіка 5000 10000 11000 11500 12000
Королівство Бель-
гія 2600 2700 3000 3100 3500
Королівство Данія 4000 6000 9000 11000 12000
Королівство Ні-
дерланди 2600 2800 3100 3500 4200
Королівство Шве-
ція 3600 3800 4000 4200 4500
Латвійська Рес-
публіка 2900 3400 5000 5500 6000
Литовська Респуб-
ліка 2000 3500 2700 3000 3500
Македонія 5200 6000 6200 6800 7500
Республіка Азер-
байджан 8500 9000 10000 12000 14000
Республіка Біло-
русь 245000 270600 280000 350000 400000
Республіка Болга-
рія 80000 85000 87000 90000 95000
Республіка Вірме-
нія 17300 17900 18600 19500 22000
Республіка Грузія 19000 21000 25000 28000 32000
Республіка Казах-
стан 9000 10000 11000 13000 15000
Республіка Молдо-
ва 360000 370000 380000 400000 420000
Республіка Польща 355000 360000 365000 370000 380000
Республіка Таджи-
кистан 7000 7500 8000 8500 9000
Республіка Узбе-
кистан 40000 42000 45000 47000 50000
Республіка Хорва-
тія 4200 4300 4400 4500 4700
Республіка Югос-
лавія 290000 300000 310000 320000 330000
Російська Федера-
ція 650000 700000 800000 900000 1000000
Румунія 87000 90000 93000 93000 110000
Словацька Респуб-
ліка 72000 73000 74000 76000 78000
Сполучені Штати
Америки 31000 32000 33000 34000 36000
Турецька Респуб-
ліка 40000 41000 42000 43000 44000
Туркменистан 4400 4600 4800 5000 5500
Угорська Респуб-
ліка 255000 260000 370000 280000 300000
Федеративна Рес-
публіка Бразилія 2000 3000 3500 4000 4500
Федеративна Рес-
публіка Німеччи-
на 44000 48000 53000 58000 60000
Французька Рес-
публіка 10000 12000 14000 16000 18000
Чеська Республі-
ка 3200 3400 3600 3800 4000
Японія 1300 1400 1500 1700 2000
Інші країни 167000 221000 330000 336000 367000
——————————————————————————————————————————————————————————
ВСЬОГО 2892500 3092400 3384300 3642500 3941400

  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу