МІНІСТЕРСТВО З ПИТАНЬ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГОГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
Н А К А З
30.03.2010 N 78
Про затвердження СОУ ЖКГ "Технологіяперероблення органічної речовини,
що є у складі побутових відходів"
З метою встановлення порядку проведення процесів перероблення
органічної речовини, що вміщують побутові відходи, Н А К А З У Ю:
1. Затвердити стандарт Міністерства з питань
житлово-комунального господарства України СОУ ЖКГ 10.09-014:2010
"Побутові відходи. Технологія перероблення органічної речовини, що
є у складі побутових відходів", схвалений рішенням
науково-технічної ради Мінжитлокомунгоспу від 12.02.2010 N 91, що
додається.
2. ТОВ "Український науково-дослідний інститут прогресивних
технологій у комунальному господарстві" (С.І.Абрамович)
забезпечити реєстрацію Стандарту в установленому порядку
відповідно до вимог ДСТУ 1.6:2004.
3. Департаменту благоустрою та комунального обслуговування
(О.П.Ігнатенко) після державної реєстрації довести цей наказ до
відома Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних,
Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій для
використання у роботі та подальшого доведення до відома місцевих
органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Міністр О.П.Попов
ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ Міністерства з питань
житлово-комунального
господарства України
МІНІСТЕРСТВА З ПИТАНЬ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО
ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
Побутові відходиТЕХНОЛОГІЯ ПЕРЕРОБЛЕННЯ ОРГАНІЧНОЇ РЕЧОВИНИ,
ЩО Є У СКЛАДІ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ
СОУ ЖКГ 10.09-014:2010
Видання офіційне
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
1.1 Цей стандарт встановлює порядок проведення процесів
перероблення органічної речовини, що є у складі побутових
відходів, а саме: компостування та анаеробного оброблення
органічного матеріалу та використання готового компосту.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи: Закон України "Про відходи" ( 187/98-ВР ) СНиП 2.04.03-85 Канализация. Наружные сети и сооружения
(Каналізація. Зовнішні мережі і споруди) ГОСТ 14192-77 Маркировка грузов (Маркірування вантажів) ГОСТ 17811-78 Мешки полиэтиленовые для химической продукции.
Технические условия (Мішки поліетиленові для хімічної продукції.
Технічні умови) ГОСТ 21560.0-82 Удобрения минеральные. Методы отбора и
подготовки проб (Добрива мінеральні. Методи відбору та
приготування проб) ГОСТ 10354-82 Пленка полиэтиленовая. Технические условия
(Плівка поліетиленова. Технічні умови) ГОСТ 26380-84 Контейнеры специализированные групповые. Типы,
основные параметры и размеры (Контейнери спеціалізовані групові.
Типи, основні параметри і розміри) ГОСТ 26713-85 Удобрения органические. Метод определения влаги
и сухого остатка (Добрива органічні. Метод визначення вологи та
сухого залишку) ГОСТ 26715-85 Удобрения органические. Методы определения
общего азота (Добрива органічні. Методи визначення загального
азоту) ГОСТ 26717-85 Удобрения органические. Методы определения
общего фосфора (Добрива органічні. Методи визначення загального
фосфору) ГОСТ 26718-85 Удобрения органические. Методы определения
общего калия (Добрива органічні. Методи визначення загального
калію) ГОСТ 2226-88 Мешки бумажные. Технические условия (Мішки
паперові. Технічні умови) ГОСТ 27979-88 Удобрения органические. Метод определения pH
(Добрива органічні. Методи визначення pH) ГОСТ 27980-88 Удобрения органические. Методы определения
органического вещества (Добрива органічні. Методи визначення
органічної речовини)
3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
У цьому стандарті використано терміни, встановлені Законом
України "Про відходи" ( 187/98-ВР ): відходи, збирання, оброблення
(перероблення), постановою Кабінету Міністрів України від
10.12.2008 N 1070 ( 1070-2008-п ) "Про затвердження Правил надання
послуг з вивезення побутових відходів": побутові відходи
(великогабаритні відходи, ремонтні відходи, рідкі відходи, тверді
відходи). Нижче подано терміни, вжиті у цьому стандарті, та визначення
позначених ними понять.
3.1 органічна речовина, що є у складі побутових відходів Органічна частина, що зазнає біологічного розкладу (харчові
відходи, опале листя, садово-паркові відходи тощо).
3.2 біологічні методи перероблення Аеробне (компостування) або анаеробне оброблення органічної
речовини, що є у складі побутових відходів.
3.3 анаеробне оброблення Анаеробний процес розкладання органічної речовини, що є у
складі побутових відходів, різними видами бактерій з утворенням
біогазу.
3.4 аеробне оброблення (компостування) Аеробний процес розкладання органічної речовини різними
видами бактерій та грибків з отриманням ґрунтоподібного матеріалу
(компост).
3.5 вермикомпостування Процес компостування органічної речовини за допомогою
спеціальних культур дощових черв'яків.
3.6 вермикультура Культура дощових черв'яків.
4 ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ
ГДК - гранично допустима концентрація КУО - колонієутворюючі одиниці
5 ТЕХНОЛОГІЯ ПЕРЕРОБЛЕННЯ ОРГАНІЧНОЇ РЕЧОВИНИ,ЩО Є У СКЛАДІ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ
5.1 Загальні положення
5.1.1 Вилучення органічної речовини з побутових відходів
треба проводити шляхом роздільного збирання згідно з (1, 2) або
сортування на підприємствах сортування та перероблення твердих
побутових відходів згідно з додатком А. 5.1.2 Важення та транспортування органічної речовини та
готового продукту треба проводити згідно з (3, 4). 5.1.3 Органічну речовину треба подавати стрічковим конвеєром
до бункера-накопичувача, звідки вона надходить на компостування
або анаеробне оброблення. 5.1.4 Вибір методу біологічного перероблення органічної
речовини треба здійснювати з урахуванням природно-кліматичних
умов, санітарного стану та кількісно-якісних параметрів органічної
речовини, санітарно-гігієнічних вимог, вимог до використання
готового продукту, технічних можливостей підприємства тощо.
5.2 Компостування
5.2.1 Методи та схеми компостування.
5.2.1.1 Компостування може здійснюватись в штабелях або в
спеціальних спорудах такими методами: - польове компостування природним способом; - польове компостування прискореним способом; - безкамерне компостування прискореним способом (у котлованах
з примусовою аерацією); - компостування у біотермічних камерах; - промисловий метод компостування. 5.2.1.2 В залежності від технології компостування органічну
речовину потрібно: - формувати у штабелі; - закладати у камери, траншеї чи котловани; - направляти у ферментери. 5.2.1.3 Існує декілька технологічних схем компостування,
окремі вузли яких можна компонувати в залежності від обладнання
підприємства: - із приймального бункера з пластинчастим живильником
органічна речовина надходить на барабан або дробарку, де
подрібнюється, потім змішується з необхідними компонентами та
подається на компостування згідно з обраною технологією; - із приймального бункера з пластинчастим живильником
органічна речовина надходить на барабан або дробарку, де
подрібнюється, а потім із неї формують штабель та проводять процес
згідно з обраною технологією; - компостування у дві стадії: із приймального бункера з
пластинчастим живильником органічна речовина надходить на
дробарку, потім у закрите приміщення, що поділено підпірними
перегородками на відсіки з обладнанням для примусової аерації, де
компостується протягом 10 діб; суміш кожні дві доби переміщають
спеціальним пристроєм із одного відсіку у другий; потім компост
подається на грохот, а після цього на відкритій ділянці формують
штабель, в якому він дозріває 2-3 місяці; - компостування з подвійним подрібненням: із приймального
бункера з пластинчастим живильником органічна речовина надходить
на дробарку, потім на грохот; крупна фракція після грохоту
відправляється на спалювання або захоронення, а дрібна - на
компостування; компостування проводять на відкритій ділянці з
підпірними перегородками та обладнанням для переміщення матеріалу
у сусідні відсіки; готовий компост подрібнюють на грохоті; - у разі відсутності дробарки або біобарабана штабель із
органічної речовини формують із неподрібненого матеріалу,
проводять процес компостування, а наприкінці процесу проводять
подрібнення на грохоті, а потім на дробарці.
5.2.2 Машини та механізми
5.2.2.1 Для приготування компостів треба використовувати
техніку і транспортні засоби серійного виробництва. Технологічне обладнання процесу компостування: система
конвеєрів, бункер-приямок, подрібнювальне обладнання для
подрібнювання органічної маси ТПВ, біобарабани (або біотермічні
камери, котловани, ділянки чи штабелі), подрібнювальне обладнання
для подрібнювання компосту з магнітним сепаратором, грейферний
кран. 5.2.2.2 До зони закладання штабелів органічну речовину треба
направляти бульдозером, наповнювач можна доставляти тракторними
візками або автосамоскидами. 5.2.2.3 Штабель треба формувати та перемішувати бульдозером,
грейферним краном, спеціальним обладнанням (навантажувач
безперервної дії ПНД-250, змішувач-завантажувач СЗУ-20,
переобладнані розкидачі органічних добрив: ПТР-10, РЖТ-10 або
МЖТ-10, роздавальник суміші кормів РСП-10 тощо). 5.2.2.4 У разі відсутності пластинчатого живильника
розвантаження компосту у дробарку можна проводити грейферним
краном. 5.2.2.5 Конструкція робочого органу грейферного крана повинна
відповідати геометричній формі днища бункера-накопичувача. 5.2.2.6 Якщо щільність органічної речовини та компосту менша,
ніж 0,2 т/куб.м, ківш грейфера повинен бути шести- або
восьмипелюстковий, у разі більшої щільності - двощелеповий. Треба
враховувати, що щільність матеріалу в процесі компостування
збільшується з 0,2 т/куб.м до 0,6-0,8 т/куб.м. Орієнтовно можна
прийняти такі показники: - після першого місяця компостування - 0,45 т/куб.м; - після другого - 0,6 т/куб.м; - після третього - четвертого - 0,7 т/куб.м.
5.2.3 Приготування вихідних компостних сумішей
5.2.3.1 Основними параметрами процесу приготування вихідних
компостних сумішей є: - вологість - компостування слід проводити при вологості
компостних сумішей від 50% до 70%; - поживні речовини - побутові відходи повинні мати більше ніж
25% органічних речовин, які легко розкладаються; початкове
відношення вуглецю і азоту (C:N) компостної суміші повинно
наближатись до відношення C:N = 25 - 30 : 1; - pH суміші повинно бути від 6,0 до 8,0; - дисперсність та структура сумішей - структуральна
підготовка повинна запобігати високій щільності закладання суміші
та можливості утворення анаеробних процесів; органічні компоненти
треба подрібнювати: а) для механізованих систем з примусовою аерацією - до часток
розміром від 12 мм до 15 мм; б) у разі штабелювання з природною аерацією - до часток
розміром 50 мм. 5.2.3.2 Під час приготування компостних сумішей компоненти
треба балансувати одночасно за поживними речовинами та за
вологістю, а після змішування компонентів виконувати розпушення
суміші до моменту отримання належної поруватості її структури. 5.2.3.3 Технологічні підходи щодо підготовки вихідних
компостних сумішей наступні: - введення вологопоглинальних компонентів рослинного
походження для зниження вологості: солома, тирса, торф тощо; - зволоження основного компонента або суміші з органічних
компонентів у разі недостатньої вологості водою або рідкими
відходами, курячим послідом, гнойовою рідиною тощо; - введення органічних компонентів для підвищення масової
кількості речовин, що легко розпадаються, та підвищення
"енергетичного" потенціалу суміші; - застосування рециркуляційного компосту або інших
наповнювачів для структурального покращання вихідної компостної
суміші. 5.2.3.4 Порядок визначення пропорцій компонентів для
приготування компостної суміші наведено у додатку Б. 5.2.3.5 За необхідності зволоження компостної суміші
органічної речовини можна використовувати осадки стічних вод
згідно з СНиП 2.04.03. 5.2.3.6 Для отримання компостів заданих властивостей,
збалансованих за елементами живлення, посилення мікробіологічних
процесів, що протікають під час компостування, і зменшення втрат
живильних речовин, в компостну суміш можна включати активні
біологічні та мінеральні добавки. Для вирівнювання співвідношення живильних елементів в
компості і запобігання сильному промерзанню його в зимовий час
можна додавати до суміші калійну сіль, у разі низького pH -
вапняні матеріали, для посилення мікробіологічних процесів і
зменшення втрат азоту - фосфоритне борошно, суперфосфат,
фосфогіпс, як азотну добавку - сульфат амонію тощо. 5.2.3.7 Доцільність, терміни і види добавок, що підлягають
додаванню в компостну суміш, треба встановлювати залежно від
конкретних умов виробництва та способу використання готового
продукту. Кількість та склад добавок треба визначати залежно від
вихідних даних органічної речовини - pH, наявності поживних
речовин та речовин, необхідних для подальшого використання
продукту. Орієнтовно можна прийняти такі показники: - для вапняку, калійної солі, суперфосфату - від 1% до 2%
сирої компостної суміші; - для фосфоритного борошна - від 2% до 3% сирої компостної
суміші; - для фосфогіпсу - від 3% до 5% сирої компостної суміші; - для сульфату амонію - від 3% до 3,5% сирої компостної
суміші (у разі низького рівня азоту). 5.2.3.8 Не рекомендується додавати до компостної суміші
велику кількість опалого листя. У зв'язку з невеликою кількістю в
ньому поживних речовин воно розкладається довше, ніж інші
органічні речовини. 5.2.3.9 Опале листя доцільно компостувати окремо з додаванням
до компосту речовин, до складу яких входить азот - курячий послід,
гнойову рідину тощо. Можна використовувати азотні добрива.
Найкращим азотним добривом для компостування опалого листя є
сульфат амонію в кількості від 30 кг до 35 кг на 1 т сухої
речовини. Для регулювання вологості такого компосту можна
використовувати ґрунт чи готовий компост.
5.2.4 Технології компостування в штабелях
5.2.4.1 Компостну суміш треба закладати без ущільнення,
починаючи з одного краю на всю висоту штабеля. Термін формування
потрібно визначати в залежності від заданих геометричних
параметрів, як правило - місяць. Параметри штабелів наведені у
таблиці 1. 5.2.4.2 Якщо обсяги органічної речовини великі, можливо
виконувати формування двох штабелів паралельно. 5.2.4.3 При температурі навколишнього середовища нижче ніж
0 град.C компостну суміш треба укладати в один суцільний штабель
висотою від 1 м до 1,25 м. У разі настання стійких позитивних
температур суміш треба перемішувати та укладати у штабелі
відповідних геометричних розмірів. 5.2.4.4 Штабелі в процесі формування кожну добу треба
покривати землею, торфом або зрілим компостом товщиною: влітку -
від 15 см до 20 см, взимку - від 30 см до 40 см. Оскільки в
зовнішніх шарах штабелів можуть зберігатися личинки мух, поверхню
штабелів наприкінці формування можна обробляти інсектицидами. 5.2.4.5 Штабелі компосту треба перемішати через 7-10 днів
після початку інтенсивного біотермічного процесу та повторити
через 1-1,4 місяці. Перемішування можна здійснювати на місті
закладання або шляхом пересування штабеля на інше місце. 5.2.4.6 Перемішування треба проводити за допомогою
навантажувача, екскаватора з ковшом місткістю від 0,5 куб.м до
1,5 куб.м або сучасних механізмів так, щоб зовнішній шар був
повністю всередині створеного нового штабеля (додаток В).
Таблиця 1 - Розміри штабелів та термін компостування в
залежності від технології процесу
------------------------------------------------------------------------------- |Характеристика| Розміри штабеля | Термін | | технології |------------------------------------------------|компостування| | |висота,|довжина,|Ширина | Площа |Ширина | Об'єм,| міс.(*) | | | м | м(*) | по | по | по | куб.м | | | | | |нижній |нижній |верхній| | | | | | |основі,|основі,|основі,| | | | | | | м | кв.м | м | | | |--------------+-------+--------+-------+-------+-------+-------+-------------| |Компостування | 2,5-3 | 10-50 | 3-4 |30-200 | 2-3 |65-525 | 5-7 | |з природною | | | | | | | | |аерацією | | | | | | | | |--------------+-------+--------+-------+-------+-------+-------+-------------| |Компостування | 2,5-5 | 10-50 | 3-6 |30-300 | 2-4 |65-1240| 1-3 | |з примусовою | | | | | | | | |аерацією | | | | | | | | |--------------+-------+--------+-------+-------+-------+-------+-------------| |Дозрівання | 2 | 30 | 7 | 210 | 3 | 295 | 2 | |після | | | | | | | | |біобарабанів | | | | | | | | |--------------+-------+--------+-------+-------+-------+-------+-------------| |Готовий | 5 | 30 | 15 | 450 | 5 | 1435 | - | |компост | | | | | | | | -------------------------------------------------------------------------------
--------------- (*) Під час визначення довжини штабеля треба враховувати
технічні можливості його подальшого перемішування - готовий
штабель треба перемішувати протягом однієї доби.
5.2.4.7 Прискорене біотермічне компостування в штабелях
здійснюється за умов примусової аерації згідно зі СНиП 2.04.03. 5.2.4.8 Продуктивність аераційної системи треба визначати із
умов подання 0,8 куб.м повітря для аерації 1 кг органічної
речовини побутових відходів. 5.2.4.9 Під час проектування зони штабелів з примусової
аерацією треба передбачати закладання у основу штабеля
перфорованих труб діаметром 100-200 мм з розмірами отворів 8-10 мм
та подавання повітря від 15 до 25 куб.м/год на 1 т органічної
речовини побутових відходів. 5.2.4.10 Вентиляційна система має складатися з аераторів,
улаштованих на відстані від 2 до 2,5 м один від одного та
об'єднаних попарно вертикальними стояками. Горизонтальні канали
улаштовують з дошки шириною від 30 до 40 см. Між каналами
укладають крупні фракції відходів. На вентиляційних стояках
улаштовують засуви для регулювання інтенсивності аерації.
5.2.5 Контроль за процесом компостування в штабелях
5.2.5.1 Треба постійно здійснювати контроль за температурою
та вологістю в штабелі. 5.2.5.2 За температурними режимами процес компостування треба
поділяти на 2 фази: - термофільна, від 50 град.C до 70 град.C; - мезофільна, від 33 град.C до 38 град.C. Треба забезпечити таку тривалість протікання кожної фази: - для термофільної - не менше ніж 4 доби за умов рівномірного
розігрівання всієї компостної маси не менше ніж до 55 град.C; - для мезофільної - від 30 діб до 210 діб в залежності від
обраної технології компостування (з природною або примусовою
аерацією). 5.2.5.3 В штабелях літнього закладання температура досягає
потрібного рівня через 5-10 днів та тримається на ньому
15-20 днів, потім протягом 3-4 місяців знижується до
30 град.C - 35 град.C. 5.2.5.4 При осінньо-зимовому закладанні температура усього
штабеля досягає 50 град.C - 60 град.C через 1,5-2 місяці та
залишається такою протягом двох тижнів, потім протягом
2-3-х місяців тримається на рівні 20 град.C - 30 град.C, влітку -
до 30 град.C - 40 град.C. 5.2.5.5 Контроль за температурою треба здійснювати за
допомогою максимальних термометрів з металевим корпусом завдовжки
80 см зі шкалою до 110 град.C. 5.2.5.6 Спочатку замірювання температури треба проводити один
раз в п'ять днів. Коли температура в штабелі досягне максимуму,
можна реєструвати її через два тижні, потім - 1 раз на місяць. 5.2.5.7 Для визначення температури в штабелі треба зробити
металевим або дерев'яним прутом отвори в декількох місцях штабеля:
з боків, в середині і зверху на глибині від 50 см до 60 см.
Термометри можна держати в штабелі постійно або занурювати в
отвори за потреби; в цьому випадку під час кожного його занурення
в штабель треба чекати 5-10 хвилин, поки можна буде зняти
показання. 5.2.5.8 Для проходження активного процесу компостування
оптимальну вологість штабеля треба підтримувати на рівні не нижче
ніж 60%. У разі відсутності дощів і зниженні температури в
середині штабеля його треба зволожувати до досягнення оптимальної
вологості: - під час перемішування, якщо компостування здійснюється
природним способом; - шляхом поливання штабеля, якщо компостування здійснюється
прискореним способом. Зволожування треба проводити водою або рідкими відходами. 5.2.5.9 Кількість рідини для зволоження компосту можна
визначати згідно з додатком Г.
5.2.6 Технології компостування в спорудах
5.2.6.1 Для здійснення прискореного компостування можна
використовувати природні або штучні споруди (котловани) з
примусовою аерацією. 5.2.6.2 Котловани для компостування - природні або штучні
споруди глибиною від 3 м до 4 м. 5.2.6.3 Рівень ґрунтових вод повинен бути не вищим, ніж 1 м
від дна котловану. 5.2.6.4 При компостуванні в котлованах органічну речовину
треба завантажувати "під ухил" до висоти від 3 м до 4 м. Термін
завантаження від 6 діб до 7 діб. Максимальна температура
розігріву - від 60 град.C до 65 град.C, термін компостування - від
55 діб до 66 діб. 5.2.6.5 Вентиляційна система має відповідати вимогам
п. п. 5.2.4.8 - 5.2.4.10. 5.2.6.6 Для прискореного компостування закритим способом
можна використовувати технологію та обладнання (контейнери,
біотермічні камери тощо), що розроблюються виробниками за умов
отримання в них кінцевого продукту, що відповідає вимогам цього
стандарту. 5.2.6.7 У разі прискореного компостування закритим способом у
біотермічних камерах органічну речовину треба завантажувати зверху
без ущільнення; тривалість завантаження повинна складати 4 доби.
Максимальна температура розігріву - від 65 град.C до 70 град.C,
оптимальна вологість - від 45% до 55%. Тривалість компостування
має складати 40 діб влітку та 60 діб взимку. Регулюванням
інтенсивності аерації можна скоротити термін до 20 діб і нижче.
Видалення компосту здійснюється через розташовані з боків люки. 5.2.6.8 Під час компостування у біотермічних камерах треба
улаштовувати: - припливні отвори в нижній частині стін; - аератори - азбестоцементні або полімерні труби згідно з
п. п. 5.2.4.9 - 5.2.4.10; - вентиляційну витяжку з дефлектором, що наповнена
газопоглинаючими матеріалами; - засув. Інтенсивність аерації має відповідати вимогам п. 5.2.4.8. 5.2.6.9 Під час компостування у ферментаторах (біобарабанах)
термін компостування повинен складати 2-4 доби з обов'язковим
витримуванням суміші при 50 град.C протягом 12 годин. 5.2.6.10 Органічну речовину, що пройшла цикл у біобарабанах,
треба формувати у штабелі на ділянках дозрівання для завершення
процесу компостування. 5.2.6.11 Геометричні параметри штабелів 5.2.6.11.1 Геометричні параметри штабелів залежать від
подальшого використання продукції. У разі подальшого використання
компосту як органічного добрива його треба укладати без ущільнення
у штабелі з параметрами відповідно до таблиці 1 та проводити
процес відповідно п. 5.2.4. 5.2.6.11.2 Якщо компост буде використано як біопаливо, його
треба складати у штабелі з параметрами відповідно до таблиці 1 з
пошаровим ущільненням, що зменшує аерацію. 5.2.6.11.3 Ущільнення треба проводити шляхом двократного
проїзду бульдозером кожним шаром товщиною від 0,2 м до 0,5 м. 5.2.6.11.4 Компост не можна зволожувати та перелопачувати. 5.2.6.11.5 Для підвищення надійності обеззаражування можна на
короткий термін (до підвищення температури до 60 град.C)
сформувати штабелі з параметрами, що забезпечать біотермічний
процес у компості (таблиця 1), а потім перевантажити матеріал в
штабелі, що ущільнені згідно з п. 5.2.6.7.3, висотою 5 м.
5.2.7 Контроль за процесом компостування у спорудах
5.2.7.1 Під час компостування у спорудах треба виконувати
жорсткий контроль внутрішнього середовища, механічного
перемішування та аерації. 5.2.7.2 Інтенсивність аерації повинна бути такою, щоб
підтримувати рівень концентрації кисню в газоповітряному просторі
суміші в межах 10% - 15%. 5.2.7.3 Аерацію можна здійснювати свіжим або підігрітим
повітрям (наприклад, за рахунок рекуперації тепла відпрацьованого
повітря). Аерацію підігрітим повітрям треба використовувати за
потреби у разі необхідності інтенсифікації процесу. 5.2.7.4 Інтенсивність зростання температури на стадії
саморозігрівання суміші повинна становити 1,0 град.C/год. -
2,0 град.C/год. 5.2.7.5 Термін до виходу процесу на термофільний режим
повинен бути у межах 1-1,5 доби.
5.2.8 Вермикомпостування
5.2.8.1 На мезофільній стадії процесу компостування можна
проводити вермикомпостування. 5.2.8.2 Суміш для вермикомпостування повинна мати такі
параметри: - вологість - від 70% до 75%; - pH - 6,5-7,5; - співвідношення C:N - 20:1; - вміст мінеральних речовин - не більше ніж 10%; - сирого протеїну - не більше ніж 25%. 5.2.8.3 Вермикомпостування можна проводити цілорічно в
закритих опалювальних приміщеннях на стелажах і в грядах на полу
або, за можливістю, на відкритих майданчиках в грядах. Ширину
стелажів та гряд треба приймати до від 1 м до 1,2 м, довжину -
довільно. 5.2.8.4 На першої стадії вермикомпостування треба: - провести хімічний аналіз конкретного субстрату та визначити
склад суміші, яку необхідно приготувати для подальшого
вермикомпостування; - наростити необхідний об'єм вермикультури; - провести адаптацію вермикультури до конкретного субстрату; - визначити технологічну схему компостування. 5.2.8.5 На другій стадії вермикомпостування треба внести
вермикультуру із розрахунку 100 черв'яків на 1 кв.м площі гряди з
приготованою сумішшю. Вносити вермикультуру треба увечері або в
похмурий день. 5.2.8.6 Гряду з субстратом, заселеним вермикультурою, треба
зверху накрити травою для захисту від сонця і зниження
випаровування води. Гряди треба періодично поливати та розпушувати
верхній шар. 5.2.8.7 Вермикомпостування треба здійснювати протягом від
2 місяців до 3 місяців при температурі від 16 град.C до 32 град.C,
оптимальна температура складає 24 град.C. 5.2.8.8 Після закінчення процесу вермикомпостування треба
відокремити вермикультуру від готового компосту на механічних
віброситах з розміром отворів від 0,5 см до 1 см. 5.2.8.9 Черв'яків, що залишаються на ситі, треба
використовувати для подальшого отримання вермикомпосту з наступної
партії органічної речовини. 5.2.8.10 Отриманий компост треба підсушити в потоці гарячого
повітря до вологості від 50% до 60%. 5.2.8.11 Питому продуктивність споруд вермикомпостування
треба приймати: - для закритих приміщень: по вихідній компостній суміші -
1,5 т/кв.м, готовому біогумусу - 0,7 т/кв.м, по біомасі
вермикультури - 22 кг/кв.м в рік. - для відкритих майданчиків: по вихідній компостній суміші -
0,7 т/кв.м, готовому біогумусу - 0,33 т/кв.м, по біомасі
вермикультури - 10,5 кг/кв.м в рік.
5.2.9 Зберігання компосту
5.2.9.1 Після завершення процесу компостування матеріал треба
грейфером перевантажити у приймальний бункер
сортувально-подрібнювального відділення, а потім пластинчастим
живильником бункера - до грохоту з діаметром вічок 60 мм. 5.2.9.2 Готовий компост треба відправляти споживачу або на
ділянку зберігання. 5.2.9.3 Ширину штабеля, м, під час зберігання визначають за
формулою:
L - 2c - dk
a = ------------- (1) 2
де: L - проліт крана, м;k c - відстань від колії до штабеля, 1 м; d - ширина проїзду між штабелями, 6 м.
Довжину штабеля при куті ухилу 45 град. визначають за
формулою:
K · П1 міс
в = ----------------------------- , (2) (a - h ) · h · іпсилон
ср ср cp
де: K - коефіцієнт, що ураховує засипання штабелів інертним1
матеріалом (1,07);П - місячна продуктивність ділянки, т;
міс
a - ширина штабеля, м;
h - середня висота штабеля, м (2,5-2,8);
ср
іпсилон - середня щільність органічної речовини у штабелі,
ср т/куб.м.
5.3 Анаеробне оброблення
матеріалом (1,07);П - місячна продуктивність ділянки, т;
міс
a - ширина штабеля, м;
h - середня висота штабеля, м (2,5-2,8);
ср
іпсилон - середня щільність органічної речовини у штабелі,
ср т/куб.м.
5.3 Анаеробне оброблення
5.3.1 Технологічне обладнання процесу анаеробного оброблення
(зброджування) органічної речовини, вилученої з побутових
відходів: система конвеєрів, бункер-приямок, подрібнювальне
обладнання, проціджувачі, насоси, метантенки, газгольдери,
теплообмінники, обладнання для очищення біогазу, когенераційна
установка. 5.3.2 Органічна речовина, придатна для анаеробного
зброджування, має відповідати таким вимогам: - бути свіжою з максимальним вмістом органічних речовин; - не містити включень розміром більше ніж 30 мм і твердих
мінеральних частинок, щільність яких перевищує 1100 т/куб.м; - оптимальні параметри маси для анаеробного зброджування
мають бути: вологість - від 90% до 92%; зольність - від 15% до 16%; pH - від 6,9 до 8,0; вміст жирних кислот - від 600 мг/л до 1500 мг/л; лужність - від 1500 мг CaCO /л до 3000 мг CaCO /л;3 3 початкове відношення вуглецю і азоту (C:N) повинно
наближатись до відношення C:N = (10 - 16) : 1. - маса, що зброджується (далі - субстрат), не повинна
вміщувати речовини, які пригнічують життєдіяльність
метаноутворюючих організмів, у концентрації, вище допустимої. До
цих речовин відносяться: різні форми азоту, більшість важких,
лужних, лужноземельних металів, сульфідів, кисню, антибіотиків,
дезінфікуючих засобів та інших речовин. Для забезпечення оптимального співвідношення C:N і одержання
більшої кількості біогазу, дозволено додавати у масу, що
зброджується, інші органічні відходи: сирий осад комунальних
стічних вод, гній різних видів тварин. 5.3.3 Зброджування треба проводити в
біореакторах-метантенках, які мають бути герметичними, з
теплогідроізоляцією, мати пристрої завантаження біомаси і
вивантаження збродженої біомаси та відведення біогазу. 5.3.4 Для інтенсифікації метаногенезу, біореактори треба
обладнати механізмами для примусового перемішування, руйнування
кірки і підігрівання. 5.3.5 Зброджування доцільно проводити з підігріванням і
підтриманням температур: + 33 град.C +- 2 град.C (мезофільний
режим) або + 53 град.C +- 2 град.C (термофільний режим).
Підвищення температури поліпшує умови для утворення біогазу,
сприяє зменшенню необхідного робочого об'єму біореактора, але
знижує вміст метану в біогазі та значно підвищує витрати теплової
енергії при термофільному режимі. 5.3.6 Тривалість зброджування субстрату в біореакторі
залежить: - від фізико-хімічних властивостей сировини; - від температурного режиму; - від заданого ступеня розкладу органічної речовини. Доцільно дотримуватися тривалості процесу: для мезофільного
режиму - 10-30 діб, а для термофільного режиму - 7-15 діб. 5.3.7 Проектування систем споруд анаеробного зброджування
органічної речовини треба здійснювати відповідно до СНиП 2.04.03. 5.3.8 Для стабілізації процесів анаеробного зброджування
органічної речовини та інтенсифікації роботи метантенків необхідно
забезпечити: - попередню підготовку суміші згідно з вимогами п. 5.3.2; - безперервне завантажування-розвантажування попередньо
підігрітої органічної речовини, що дасть можливість стабілізувати
швидкість анаеробного розкладання частини органічної речовини, що
зброджується, і забезпечить рівномірне видалення біогазу протягом
доби; - перемішування суміші в резервуарах метантенків з
оптимальною інтенсивністю, що забезпечить ефективне використання
всього об'єму резервуару, виключить утворення мертвих зон,
розшарування органічної речовини, відкладання мінералізованого
осаду та утворення кірки, а також сприятиме вирівнюванню
температурного поля, покращенню газоутворення; - підтримання оптимальної температури режиму зброджування; - нагрівання органічної речовини, що завантажується; - забезпечення нормальної життєдіяльності популяції
мікроорганізмів, що утворюють метан. 5.3.9 Для забезпечення нормальної життєдіяльності популяції
мікроорганізмів, що утворюють метан, необхідно: - постійність температури і тиску; - суворий анаеробіоз; - відсутність світла; - нейтральне або слаболужне середовище. 5.3.10 Нагрівання органічної речовини треба проводити у
теплообмінниках з використанням скидного тепла
двигунів-генераторів. Використання пари від котельні в інжекторах
для нагріву органічної речовини збільшує експлуатаційні витрати,
збільшує вологість органічної речовини, веде до повної втрати
конденсату, а висока температура пари (вище ніж 100 град.C)
негативно впливає на анаеробні мікроорганізми. 5.3.11 Метантенки експлуатують як повністю прямоточні
реактори з перемішуванням, тому завантаження треба проводити за
можливості безперервно та рівномірно протягом доби. Безперервне
завантаження потрібно для створення оптимального режиму
зброджування як з точки зору самого процесу, так і з точки зору
використання обладнання (об'єм газгольдерів, обладнання нагріву
органічної речовини тощо). 5.3.12 Співвідношення суміші сирого та збродженого субстрату
повинно складати приблизно 1:10. 5.3.13 Спосіб перемішування має бути розрахований таким
чином, щоб загальний об'єм суміші в аеротенку перемішувався не
менше ніж 5 разів на добу. 5.3.14 Отриманий біогаз має відповідати вимогам (5). 5.3.15 Залежно від специфічних промислових вимог біогаз можна
використовувати різними способами: - у теплоустаткуванні, в газогенераторах для одночасного
отримання теплової і електричної енергії; - подавати в газові мережі для комунальних і побутових
потреб; - стискувати для подальшого зберігання в газгольдерах. У разі подачі біогазу в комунальні газові мережі потрібно
проведення осушення і очищення газу, що збільшує капітальні
витрати за біогазовою технологією. 5.3.16 Стабілізовану суміш із метантенку можливо
використовувати: - для зволоження органічні речовини у разі закладання
компостної суміші; - для змішування з сирим субстратом згідно з п. 5.3.13; - для виготовлення добрив. 5.3.17 Виготовлення добрив із стабілізованої в метантенку
суміші може здійснюватися такими способами: - зневоднюванням і компостуванням в штабелях з органічними
наповнювачами; - зневоднюванням і гранулюванням суміші за умов поєднання
операції грануляції з обеззаражуванням; - зневоднюванням на мулових майданчиках з наступним
вилежуванням в штабелях не менше 2-3 років (в залежності від
кліматичних умов регіону України); - дегельмінтизацією в рідкому стані при температурі більше
ніж 70 град.C або термічним кондиціонуванням при температурі
230 град.C з наступним механічним обезводнюванням; - термічною сушкою зневоднених осадів при температурі не
нижче ніж 70 град.C або сушкою в зустрічних струменях. Можна застосовувати будь-які інші методи, що забезпечують
відповідність властивостей отриманого продукту вимогам цього
стандарту.
5.4 Використання готового компосту
5.4.1 Отриманий компост можна використовувати: - як добриво: у сільському господарстві; у лісному господарстві; у зеленому будівництві; - для рекультивації земель; - як паливо з попереднім брикетуванням; брикетування треба
проводити за стандартними технологіями, які включають попередню
сушку компосту до вологості від 3% до 8% та оброблення на пресі. 5.4.2 Компост з опалого листя треба використовувати тільки в
зеленому господарстві та для рекультивації земель. В зв'язку з цим
доцільно розташовувати обладнані ділянки для компостування опалого
листя на території комунальних підприємств з утримання зелених
насаджень. 5.4.3 Агрохімічні і фізико-хімічні показники добрив повинні
знаходитись у межах, що зазначені у таблицях 2 та 3.
Таблиця 2 - Агрохімічні і фізико-хімічні показники добрив, що
призначені для використання у сільському господарстві
------------------------------------------------------------------ | Найменування показника | Норма | |-------------------------------------------------------+--------| | 1 | 2 | |-------------------------------------------------------+--------| |Вміст фракцій крупніше ніж 50 мм, на суху речовину, | 2 | |%, не більше | | |-------------------------------------------------------+--------| |Масова доля органічної речовини, на сухий продукт, | 40 | |%, не менше | | |-------------------------------------------------------+--------| |Вологість, % | 20-80 | |-------------------------------------------------------+--------| |Реакція середовища, pH | 6,5-8 | |-------------------------------------------------------+--------| |Масова доля поживних речовин, на сухий продукт, | | |%, не менше | | |-------------------------------------------------------+--------| |азот загальний | 1,8 | |-------------------------------------------------------+--------| |фосфор (P O ) загальний | 2,0 | | 2 5 | | |-------------------------------------------------------+--------| |калій (K O) загальний | 0,1 | | 2 | | ------------------------------------------------------------------
Таблиця 3 - Агрохімічні і фізико-хімічні показники добрив, що
призначені для використання у лісному господарстві, зеленому
будівництві та для рекультивації земель
------------------------------------------------------------------ | Найменування показника | Норма | |-----------------------------------------------------+----------| | 1 | 2 | |-----------------------------------------------------+----------| |Вміст фракцій крупніше ніж 50 мм, на суху речовину, | 2 | |%, не більше | | |-----------------------------------------------------+----------| |Масова доля органічної речовини, на сухий продукт, | 40 | |%, не менше | | |-----------------------------------------------------+----------| |Вологість, % | 20-80 | |-----------------------------------------------------+----------| |Реакція середовища, pH | 6,5-8,0 | |-----------------------------------------------------+----------| |Масова доля поживних речовин, на сухий продукт, | | |%, не менше | | |-----------------------------------------------------+----------| |азот (N) загальний | 1,5 | |-----------------------------------------------------+----------| |фосфор (P O ) загальний | 1,8 | | 2 5 | | |-----------------------------------------------------+----------| |калій (K O) загальний | 0,1 | | 2 | | ------------------------------------------------------------------
5.4.3 Добрива за мікробіологічними показниками повинні
відповідати нормам, що наведені у таблиці 4.
Таблиця 4 - Мікробіологічні показники добрив
------------------------------------------------------------------ | Найменування показника | Норма | |-----------------------------------------------+----------------| |Індекс БГКП, куо/куб.дм, не більше | 10000 | |-----------------------------------------------+----------------| |Наявність патогенної мікрофлори |не допускається | |-----------------------------------------------+----------------| |Наявність життєздатних яєць гельмінтів, шт/кг |не допускається | ------------------------------------------------------------------
5.4.4 Допустимі норми токсикологічних показників добрив не
повинні перевершувати межі, зазначеної в таблицях 5, 6.
Таблиця 5 - Допустимі норми токсикологічних показників
добрив, що призначені для використання у сільському господарстві
------------------------------------------------------------------ |Найменування показника |Норма, мг/кг сухої речовини, не більше | |------------------------+---------------------------------------| | 1 | 2 | |------------------------+---------------------------------------| |Залізо | 25000 | |------------------------+---------------------------------------| |Кадмій | 30 | |------------------------+---------------------------------------| |Кобальт | 100 | |------------------------+---------------------------------------| |Марганець | 2000 | |------------------------+---------------------------------------| |Мідь | 1500 | |------------------------+---------------------------------------| |Нікель | 200 | |------------------------+---------------------------------------| |Ртуть | 15 | |------------------------+---------------------------------------| |Свинець | 750 | |------------------------+---------------------------------------| |Стронцій | 300 | |------------------------+---------------------------------------| | 3+ | | |Хром | 750 | |------------------------+---------------------------------------| |Цинк | 2500 | ------------------------------------------------------------------
Таблиця 6 - Допустимі норми токсикологічних показників
добрив, що призначені для використання у лісному господарстві,
зеленому будівництві та для рекультивації земель
------------------------------------------------------------------ |Найменування показника |Норма, мг/кг сухої речовини, не більше | |------------------------+---------------------------------------| | 1 | 2 | |------------------------+---------------------------------------| |Залізо | 45000 | |------------------------+---------------------------------------| |Кадмій | 250 | |------------------------+---------------------------------------| |Кобальт | 300 | |------------------------+---------------------------------------| |Марганець | 7000 | |------------------------+---------------------------------------| |Мідь | 6000 | |------------------------+---------------------------------------| |Нікель | 900 | |------------------------+---------------------------------------| |Ртуть | 50 | |------------------------+---------------------------------------| |Свинець | 2000 | |------------------------+---------------------------------------| |Стронцій | 600 | |------------------------+---------------------------------------| | 3+ | | |Хром | 5000 | |------------------------+---------------------------------------| |Цинк | 9000 | ------------------------------------------------------------------
5.4.5 Наявність в добриві інших інгредієнтів, не зазначених в
таблицях 1-5, допускається з дозволу органів санітарного нагляду. 5.4.6 Класифікаційні групи добрив і допустимі величини вмісту
в них важких металів, обмеження у дозах, частоті внесення і
областях застосування повинні відповідати показникам таблиці 7, 8. 5.4.7 Дози добрив треба розраховувати згідно з додатком Д.
Таблиця 7 - Групи добрив і допустимі величини вмісту в них
важких металів, мг/кг сухої речовини, обмеження у дозах, частоті
внесення і областях застосування у сільському господарстві
------------------------------------------------------------------ | Найменування | Група 1 | Група 2 | Група 3 | | показника |---------------+---------------+---------------| | |Використання в |Використання у |Використання у | | | якості добрив | дозі 4-5 т/га | дозі 5-6 т/га | | | (або для |на рік за сухою| за сухою | | | виготовлення | речовиною або |речовиною раз у| | | компосту) у | не більше | 5 років з | | | дозах, | 15 т/га раз | обов'язковим | | | адекватних | у 3 роки | контролем | | | стандартним | |фонового вмісту| | | добривам | | елементів | | |---------------+---------------+---------------| | | Зернові, | Зернові, | Зернові, | | | кормові, | кормові, | кормові, | | | технічні | технічні | технічні | | | культури | культури | культури | |----------------+---------------+---------------+---------------| |Стронцій | 50-70 | 75-100 | 100-300 | |----------------+---------------+---------------+---------------| |Свинець | 100-200 | 400-600 | 600-750 | |----------------+---------------+---------------+---------------| |Ртуть | 2-5 | 5-10 | 10-15 | |----------------+---------------+---------------+---------------| |Кадмій | 3-5 | 5-15 | 15-30 | |----------------+---------------+---------------+---------------| |Нікель | 50-75 | 75-150 | 150-200 | |----------------+---------------+---------------+---------------| | 3+ | | | | |Хром | 100-400 | 400-600 | 600-750 | |----------------+---------------+---------------+---------------| |Марганець | 250-750 | 750-1500 | 1500-2000 | |----------------+---------------+---------------+---------------| |Цинк | 300-1000 | 1000-2000 | 2000-2500 | |----------------+---------------+---------------+---------------| |Мідь | 100-300 | 300-700 | 700-1500 | |----------------+---------------+---------------+---------------| |Кобальт | 5-20 | 20-50 | 50-100 | |----------------+---------------+---------------+---------------| |Залізо | 5000-15000 | 15000-20000 | 20000-25000 | ------------------------------------------------------------------
Таблиця 8 - Групи добрив і допустимі величини вмісту в них
важких металів, мг/кг сухої речовини, обмеження у дозах, частоті
внесення і областях використання у лісному господарстві, зеленому
будівництві та для рекультивації земель
------------------------------------------------------------------ | Найменування | Група А | Група Б | Група В | | показника |---------------+---------------+---------------| | |Використання в |Використання у |Використання у | | | якості добрив |дозі 10-15 т/га|дозі 10-20 т/га| | | (або для | на рік по | по сухій | | | виготовлення |сухій речовині |речовині раз у | | | компосту) у | або не більше | 5 років з | | | дозах, | 50 т/га раз | обов'язковим | | | адекватних | у 3 роки | контролем | | | стандартним | |фонового вмісту| | | добривам | | елементів | | |---------------+---------------+---------------| | | Лісові | Лісові | Лісові | | | культури, | культури, | культури, | | | зелене | зелене | зелене | | | будівництво | будівництво | будівництво, | | | | | рекультивація | | | | | земель | |----------------+---------------+---------------+---------------| |Стронцій | до 300 | 300-450 | 450-600 | |----------------+---------------+---------------+---------------| |Свинець | до 750 | 750-1500 | 1500-2000 | |----------------+---------------+---------------+---------------| |Ртуть | до 15 | 15-30 | 30-50 | |----------------+---------------+---------------+---------------| |Кадмій | до 30 | 30-100 | 100-250 | |----------------+---------------+---------------+---------------| |Нікель | до 300 | 300-600 | 600-900 | |----------------+---------------+---------------+---------------| | 3+ | | | | |Хром | до 750 | 750-2000 | 2000-5000 | |----------------+---------------+---------------+---------------| |Марганець | до 2000 | 2000-4000 | 4000-7000 | |----------------+---------------+---------------+---------------| |Цинк | до 3500 | 3500-7000 | 7000-9000 | |----------------+---------------+---------------+---------------| |Мідь | до 1500 | 1500-3000 | 3000-6000 | |----------------+---------------+---------------+---------------| |Кобальт | до 100 | 100-200 | 200-300 | |----------------+---------------+---------------+---------------| |Залізо | до 25000 | 25000-35000 | 35000-45000 | ------------------------------------------------------------------
5.4.8 Правила постачання-приймання добрив 5.4.8.1 Постачання добрив треба проводити партією. Партією
треба визначати кількість однорідного за своїми властивостями
продукту, що направляється виробником в одну адресу. Обсяг партії
не повинен перевищувати 1000 т. 5.4.8.2 Кожну партію добрива, що відпускається споживачу,
виробник повинен супроводжувати сертифікатом, в якому треба
вказати: - найменування продукції; - найменування організації-постачальника; - порядковий номер партії; - дату її виготовлення (місяць, рік); - масу (тонн); - значення показників, що оговорені в стандарті; - рекомендації із застосування. Зразок сертифіката наведено у додатку Е. 5.4.8.3 Відбір проб добрива для проведення контролю його
якості треба проводити за ГОСТ 21560.0-82. Під час відбору проб
потрібно додержуватись таких вимог: - проби треба відбирати від готової продукції з різних місць
однієї партії ручним способом, пробовідбірником місткістю 1 л або
совком; - маса одинарної проби повинна бути не менше ніж 0,3 кг;
кількість одинарних проб, що відбираються в об'єднану пробу,
повинна бути не менше ніж 30; - для одержання середньої проби об'єднану пробу треба
старанно перемішати на поліетиленовій плівці або брезенті,
розподілити рівним шаром і методом квартування скоротити до маси
не менше ніж 1 кг; - середню пробу треба помістити у подвійний поліетиленовий
пакет, зав'язати та помітити етикеткою з вказівкою найменування
продукту, номера партії, маси партії, від якої відібрана проба,
дати її відбору і прізвища працівника, що відібрав пробу. 5.4.8.4 Періодичний контроль треба здійснювати за
агрохімічними показниками (вміст N, P, K) не рідше ніж два рази
на рік. 5.4.8.5 Контроль санітарно-гігієнічних показників добрив
здійснюється згідно з Законом України "Про пестициди і
агрохімікати" ( 86/95-ВР ) та (6). Санітарна епідеміологічна станція повинна проводити
перевірочний контроль санітарно-гігієнічних показників продукції
не менше ніж 4 рази на рік. 5.4.8.6 Споживач може проводити перевірочний контроль якості
добрив згідно з вимогами цього документа, додержуючись
встановленого порядку відбору проб та методів випробувань. У разі незадовільних результатів випробувань хоч би з одного
з показників треба проводити випробування повторно на подвійній
кількості проб. У разі незадовільних результатів повторної перевірки
використання партії забороняється. 5.4.9 Лабораторно-виробничий контроль 5.4.9.1 Вологість добрива треба визначати за ГОСТ 26713-85. 5.4.9.2 Вміст загального азоту у добриві треба визначати
за ГОСТ 26715-85. 5.4.9.3 Вміст загального фосфору у добриві треба визначати
за ГОСТ 26717-85. 5.4.9.4 Вміст загального калію у добриві треба визначати
за ГОСТ 26718-85. 5.4.9.5 Вміст органічної речовини у добриві треба визначати
за ГОСТ 27980-88. 5.4.9.6 pH добрива треба визначати за ГОСТ 27979-88. 5.4.9.7 Санітарно-бактеріологічний та мікробіологічний аналіз
добрив треба проводи згідно з (7). 5.4.9.8 Наявність життєздатних яєць гельмінтів треба
визначати згідно з (8). 5.4.9.9 Вміст важких металів треба визначати згідно з (9). 5.4.9.10 Визначення фракційного складу добрива треба
проводити методом розсіву добрива на ситах згідно з (9). 5.4.9.11 Добрива можна транспортувати у мішках паперових
за ГОСТ 2226-88, поліетиленових за ГОСТ 26380-84 або насипом. У разі транспортування насипом для уникнення виділення пилу і
дії вологи добриво треба захистити покриттям із поліетиленової
плівки за ГОСТ 10354-82 або іншого захисного матеріалу за чинним
стандартом. 5.4.9.12 Під час транспортування добрив треба вживати
транспортне маркірування за ГОСТ 14192-77. Кожну одиницю упаковки
треба супроводжувати ярликом з найменуванням продукції, виробника
та дати. 5.4.9.13 Зберігання добрив треба здійснювати в штабелях на
критих або відкритих площадках з твердим покриттям на території
виробника або споживача.
Додаток А(довідковий)
Вилучення органічної речовиниз побутових відходів шляхом сортування
на підприємствах сортування та перероблення
твердих побутових відходів
А.1 Основне технологічне обладнання підприємства сортування
та перероблення твердих побутових відходів, що використовується
для вилучення органічної речовини (у порядку послідовності етапів
виробничого процесу). А.1.1 Система первинного приймання/подачі твердих побутових
відходів (від сміттєвозної техніки до сепараторної установки) -
кран-балка для вилучення великогабаритних твердих побутових
відходів, побутових відходів електронного та електричного
обладнання тощо; бункер-приямок або естакада й бункер для
вивантаження сміттєвозної техніки, конвеєрна система подачі
твердих побутових відходів до сепараторної установки (живильник
прийомний, живильник, що подає тверді побутові відходи),
металоконструкція. А.1.2 Вилучення органічної речовини. А.1.2.1 Сепараторна установка - завантажувальний механізм
барабанного сепаратору або грохоту, барабанний сепаратор або
грохот, бункер розподільний для відсіву органічної частини твердих
побутових відходів, металоконструкція. А.1.2.2 Система видалення відсіву органічної частини твердих
побутових відходів - система одного або декількох конвеєрів,
металоконструкція (можлива наявність окремого секторного
бункера-накопичувача для перевантаження відсіву в автотранспорт). А.1.2.3 Сортувальний пост - естакада, конвеєр, кліматична
камера, металоконструкція. А.1.2.4 Магнітний сепаратор - електромагніт, конвеєр,
металоконструкція. А.1.2.5 Система видалення ресурсоцінних побутових відходів
(від сортувального поста до пресів, від магнітного сепаратора до
пресів) - система конвеєрів, механізми керування потоками,
металоконструкція. А.1.2.6 Система видалення залишку, що захороняється -
механізми керування потоками, система конвеєрів, секторний
поворотний бункер-накопичувач, металоконструкція. А.1.2.7 Система пресування ресурсоцінних побутових відходів. А.2 Усі тверді побутові відходи, що надходять на
підприємство, мають проходити дозиметричний контроль згідно з
вимогами Основних санітарних правил забезпечення радіаційної
безпеки України ( z0552-05 ). А.3 Обладнання, під час роботи якого можливі виділення
забруднюючих речовин, треба конструювати й поставляти у комплекті
з усіма необхідними вкриттями й пристроями, що забезпечують
надійну герметизацію джерел їхнього виділення. У конструкції
вкриттів треба передбачити засоби для підключення до систем
аспірації. А.4 Виробники спеціалізованого обладнання і конструкцій для
підприємств сортування та перероблення твердих побутових відходів
повинні надавати інформацію про очікувані рівні шуму, вібрації
інфразвуку, шкідливих хімічних речовин, суспендованих твердих
частинок, що виділяються під час роботи обладнання, та інші
можливі несприятливі фактори, а також передбачені засоби захисту
від них. А.5 Статичні й динамічні навантаження від технологічного
обладнання на будівельні конструкції треба визначати за даними
заводів-виробників. А.6 Під час визначення вертикальних навантажень на перекриття
треба враховувати: власну масу обладнання (включаючи привод,
опорні пристрої, ізоляцію); маса матеріалу, що перебуває в робочій
зоні машини або вантажу, що транспортується, тощо, а також умови
експлуатації. При цьому масу матеріалу треба приймати відповідно
до граничного об'єму заповнення, можливому під час експлуатації
обладнання. Масу вантажу, що транспортується, треба приймати
рівною номінальній вантажопідйомності підйомно-транспортного
обладнання. А.7 Розміщення (компонування) основних елементів обладнання
усередині будинку/споруди треба здійснювати з урахуванням найбільш
раціонального використання його площі, планування, комунікаційних
систем, зовнішніх під'їздів тощо. А.8 Діаметр барабанного сепаратора треба приймати не менше
ніж 3,5 м, швидкість обертання - не менше ніж 100 об/хв. Довжину
барабана треба приймати від 10 до 15 м. На внутрішній частині барабана треба встановити ножі для
розривання поліетиленових кульків, у яких викидають тверді
побутові відходи. А.9 Продуктивність стрічкового сортувального конвеєра Q у
кубічних метрах на годину треба розраховувати за формулою (А1):
Q = 3600 Fv, (А1)
де F - площа поперечного перетину, кв.м; v - швидкість руху стрічки конвеєра, м/с.
А.10 Для розрахунку довжини конвеєра мають бути прийняті такі
допущення: - з приймального бункера та на сепараторі вилучається до 30%
загального обсягу відходів у вигляді великогабаритних відходів і
дрібної фракції (менше 80-100 мм), які в подальшому не потрапляють
на сортувальний конвеєр; - із загальної маси твердих побутових відходів, що
транспортуються сортувальним конвеєром, до 30% вилучається як
вторинна сировина; - один сортувальник за зміну в змозі вилучити до 1000 кг
вторинної сировини, кількість робочих змін на рік - 330. Розрахункові показники для сортувального конвеєра
продуктивністю менш ніж 100 тис.т на рік наведені у таблиці А1.
Таблиця А1 - Розрахункові показники для сортувального
конвеєра продуктивністю до 100 тис.т на рік
------------------------------------------------------------------ | п.п.| Найменування | Одиниця | Величина | | | | виміру | | |-----+--------------+-------------+-----------------------------| | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | |-----+--------------+-------------+-----+-----+-----+-----+-----| | 1. |Річна | тис.т | 20 | 40 | 60 | 80 | 100 | | |продуктивність| | | | | | | | |сортувальної | | | | | | | | |лінії | | | | | | | |-----+--------------+-------------+-----+-----+-----+-----+-----| | 2. |Маса відходів,| тис.т | 14 | 28 | 42 | 56 | 70 | | |що надходить | | | | | | | | |на | | | | | | | | |сортувальний | | | | | | | | |конвеєр | | | | | | | |-----+--------------+-------------+-----+-----+-----+-----+-----| | 3. |Маса вторинної| тис.т |4,2 |8,4 |12,6 |16,8 |21,0 | | |сировини, що | | | | | | | | |вилучаються за| | | | | | | | |рік | | | | | | | |-----+--------------+-------------+-----+-----+-----+-----+-----| | 4. |Маса вторинної| т |12,7 |25,5 |38,2 |50,9 |63,6 | | |сировини, що | | | | | | | | |вилучається за| | | | | | | | |зміну | | | | | | | |-----+--------------+-------------+-----+-----+-----+-----+-----| | 5. |Кількість | | 14 | 26 | 38 | 52 | 64 | | |робочих місць | | | | | | | | |на одну зміну | | | | | | | |-----+--------------+-------------+-----+-----+-----+-----+-----| | 6. |Розрахункова | м |17,5 |32,5 |47,5 |65,0 |80,0 | | |довжина | | | | | | | | |сортувального | | | | | | | | |конвеєра | | | | | | | |-----+--------------+-------------+-----+-----+-----+-----+-----| | 7. |Запроектована | м | | | | | | | |довжина | | | | | | | | |сортувальних | | | | | | | | |конвеєрів: | | | | | | | |-----+--------------+-------------+-----+-----+-----+-----+-----| | |одного | | 20 | 35 | - | - | - | |-----+--------------+-------------+-----+-----+-----+-----+-----| | |двох | | - | - | 25 | 35 | 42 | ------------------------------------------------------------------
А.11 Максимальний кут нахилу стрічки конвеєра не повинен
перевищувати 22 град. Швидкість руху стрічки конвеєра - від
0,1 м/с до 0,3 м/с. А.12 Ширина конвеєрів має бути не меншою ніж 1200 мм. А.13 Над сортувальним конвеєром треба встановлювати
спеціальну кліматичну кабіну. А.14 Параметри мікроклімату в кабіні чи на посту керування
повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042 ( va042282-99 ).
Додаток Бвизначення пропорцій компонентів для приготування
компостної суміші на основі органічної речовини,
що є у складі побутових відходів
Компостну суміш треба балансувати одночасно за поживними
речовинами та вологістю з відносною оцінкою s відповідних масових
кількостей органічного матеріалу за формулою:
Mow
s = ------ (Б1) M
oCN
де: M - масова кількість органічного матеріалу (якow
вологопоглинача) для збалансування вологості суміші, т;M - масова кількість органічного матеріалу (як oCN енергетичного компонента) для збалансування суміші за поживними
речовинами.
вологопоглинача) для збалансування вологості суміші, т;M - масова кількість органічного матеріалу (як oCN енергетичного компонента) для збалансування суміші за поживними
речовинами.
M треба визначати так: ow
M (W - W )г г см
M = --------------- (Б2) ow W - W
см о
де W , W - відповідно вологість органічної речовини, що є уг о
складі побутових відходів, і органічної речовини добавки, %;W - технологічно задана вологість компостної суміші, %;
см
M - масова кількість органічної речовини.
г
У свою чергу, M визначають за формулою:oCN
kM (100 - W )г г
M = ---------------- (Б3) oCN 100 - W
о
складі побутових відходів, і органічної речовини добавки, %;W - технологічно задана вологість компостної суміші, %;
см
M - масова кількість органічної речовини.
г
У свою чергу, M визначають за формулою:oCN
kM (100 - W )г г
M = ---------------- (Б3) oCN 100 - W
о
де k - поправочний коефіцієнт, який враховує вміст поживних
біогенних речовин у органічному матеріалі.
k треба розраховувати за формулою:
N k - Cг CN г
k = -------------- (Б4) C - N k
o o CN
де N , N - відповідно вміст азоту в сухій речовиніг o
органічної речовини і в органічному матеріалі,%; C , C - відповідно вміст вуглецю в сухій речовині
г o органічної речовини і в органічному матеріалі, %;
k - оптимальне відношення вуглецю і азоту для ефективної CN життєдіяльності мікроорганізмів.
У разі, якщо s < 0,9, балансування суміші за вологістю треба
проводити шляхом зволоження суміші під час змішування компонентів
з уведенням води за масовою кількістю, що визначають за формулою:
M (W - W ) - M (W - W )oCH см о г г см
M = --------------------------------- (Б5) в 100 - W
см
де M - масова кількість води для зволоження суміші.в
У разі, якщо s > 1,1, балансування суміші за вологістю треба
проводити перед змішуванням компонентів шляхом уведення
підсушеного рециркуляційного компосту з попереднім визначенням
його вологості, масову кількість якого треба визначати за
формулою:
M (W - W ) - M (W - W )г г см oCH см о
M = --------------------------------- (Б6) рк W - W
см рк
органічної речовини і в органічному матеріалі,%; C , C - відповідно вміст вуглецю в сухій речовині
г o органічної речовини і в органічному матеріалі, %;
k - оптимальне відношення вуглецю і азоту для ефективної CN життєдіяльності мікроорганізмів.
У разі, якщо s < 0,9, балансування суміші за вологістю треба
проводити шляхом зволоження суміші під час змішування компонентів
з уведенням води за масовою кількістю, що визначають за формулою:
M (W - W ) - M (W - W )oCH см о г г см
M = --------------------------------- (Б5) в 100 - W
см
де M - масова кількість води для зволоження суміші.в
У разі, якщо s > 1,1, балансування суміші за вологістю треба
проводити перед змішуванням компонентів шляхом уведення
підсушеного рециркуляційного компосту з попереднім визначенням
його вологості, масову кількість якого треба визначати за
формулою:
M (W - W ) - M (W - W )г г см oCH см о
M = --------------------------------- (Б6) рк W - W
см рк
де M - масова кількість підсушеного рециркуляційногорк
компосту, т; W - вологість підсушеного рециркуляційногорк компосту, %.
діапазоні значень 0,9 < s < 1,1 ніяких додаткових компонентів
можна не уводити, бо суміш вважається збалансованою.компосту, т; W - вологість підсушеного рециркуляційногорк компосту, %.
діапазоні значень 0,9 < s < 1,1 ніяких додаткових компонентів
можна не уводити, бо суміш вважається збалансованою. Перевірку технологічно заданої вологості підготовленої суміші
з урахуванням визначених масових пропорцій компонентів можна
зробити: у випадку зволоження компостної суміші:
M W + M W + M 100г г oCH o b
W = -------------------------- (Б7) см M
см
у випадку введення рециркуляційного компосту або
структурального компонента:
M W + M W + M Wг г oCH o рк рк
W = --------------------------- (Б8) см M
(довідковий)
Аераційний режим у штабелі у разі польовогокомпостування та спосіб оптимального
укладання компостної суміші
під час перемішування штабеля
У періоди між перемішуваннями свіже повітря надходить у
штабель завдяки конвекції, так званому трубному ефекту. Нагріте і
багате CO повітря в штабелі прагне випаруватися вгору, а на його2
місце поступає холодніше і свіжіше повітря, головним чином з
бокових сторін у основи штабеля (рисунок В1) ( va078662-10 ). Тому
якіснішу компостну суміш можна отримати, коли різниця температури
усередині штабеля і зовнішнього повітря більш значна і вентиляція
в штабелі протікає інтенсивніше.
місце поступає холодніше і свіжіше повітря, головним чином з
бокових сторін у основи штабеля (рисунок В1) ( va078662-10 ). Тому
якіснішу компостну суміш можна отримати, коли різниця температури
усередині штабеля і зовнішнього повітря більш значна і вентиляція
в штабелі протікає інтенсивніше.
Рисунок В1 - Трубний ефект у штабелі( va078662-10 )
У літній період не створюється достатньо сильного трубного
ефекту в штабелі і тому утворюються анаеробні ядра. Для збереження хорошого трубного ефекту в штабелі його ширину
зменшують під час кожного перемішування. Зовнішній шар за периферією штабеля, особливо по його боках,
зазвичай буває сухим, і в ньому не створюються умови для розвитку
мікроорганізмів. З цієї причини дана зона залишається холодною.
Безпосередньо за зовнішнім шаром створюються найбільш сприятливі
умови для розвитку термофільних актиноміцетів. Із-за сильної
аерації ферментація у цій зоні протікає швидко і матеріал майже
"вигоряє". Утворюється сухий (вологість менше ніж 50%), сильно
блідий шар, який називають "вигорілою" зоною штабеля. Такий
матеріал стає бідним за змістом живильних речовин. На відміну від цих дуже добре аерованих зон, у основу штабеля
доступ повітря зазвичай буває недостатній, а вологість висока. У
цих умовах протікають процеси, близькі до маслянокислого бродіння.
Температура тут не перевищує 40 град.C - 45 град.C; утворюється
так зване анаеробне ядро. В середині, тобто в центрі компостного штабеля, створюються
найсприятливіші умови для ферментації. У цій зоні є достатня
кількість повітря, оптимальна вологість, температура швидко
підвищується до 55 град.C - 65 град.C. Саме тут розмножуються
термофільні мікроорганізми. Це так звана коричнева компостна
зона - "зона білого горіння". У широких штабелях і у разі
тривалого компостування розрізняють ще дві компостні зони - зони
перегріву, розташовані у верхніх кутах на розрізі штабеля по його
довжині. У цих зонах температура часто досягає 72 град.C -
82 град.C. Через декілька днів після формування компостного штабеля
компостна суміш осідає, штабель стає приблизно на 50 см нижче, у
результаті цього збільшується щільність маси і знижується доступ
кисню в центр штабеля. Внаслідок випаровування води в процесі
ферментації знижується також вологість матеріалу. В результаті
цього погіршуються умови ферментації і виникає необхідність
перемішування штабеля. У оптимальному випадку перемішування
штабеля треба проводити наступним способом: матеріал різних зон
треба розпушити і добре провітрити, додати воду, а також внести
відповідні мінеральні добавки і знову формувати штабель; при цьому
зони штабеля розміщувати так: бокові частини штабеля - з
матеріалу, який знаходився в коричневій зоні ("зоні білого
горіння"), сухі зони старого штабеля, що перегоріли, укладати в
основу нового штабеля, а анаеробне "ядро" - в найбільш сприятливу
зону, тобто в центр нового штабеля, і завершити штабель матеріалом
із старої коричневої зони (рисунок В2) ( va078662-10 ). Новий
штабель треба формувати на 10-20 см вужче старого для поліпшення
повітряного режиму в ньому.
Рисунок В2 - Зональність у компостному штабелі( va078662-10 )
А - поперечний розріз старого штабеля; Б - поперечний розріз
нового штабеля, в якому зони старого штабеля розміщені відповідним
чином: з - суха і холодна зона; з' - холодна і іноді мокра зона;
і - вигоріла (бліда) зона; к - коричнева (найбільш сприятлива)
зона; я - анаеробне (із запахом) ядро; е - вигоріла зона;
а - висота штабеля безпосередньо після його формування; б - висота
штабеля перед його черговим перемішуванням; в - ширина старого
штабеля; г - ширина нового штабеля (трохи менше ширини старого).
Додаток Г(довідковий)
Визначення вологоємкості компостної суміші
Для розрахунку кількості води, необхідної для створення і
підтримання вологості компостної суміші на рівні 60% від повної
вологоємкості, треба: - визначити повну вологоємкість компостної суміші, - розрахувати кількість води, яку необхідно добавити, щоб
забезпечити зволоження до 60% вологості від повної вологоємкості. Повну вологоємкість треба визначати в металевих трубках
діаметром 70 мм і висотою 140 мм, нижній кінець яких обтягнутий
металевою сіткою з отворами діаметром 0,25 мм, на якій розміщено
фільтрувальний папір. Спеціальним буром треба вирізати моноліт компостної суміші,
поршнем видавити його з буру, перенести в металеву трубку з сіткою
і зважити на технічних терезах. Потім трубку треба помістити в
фарфорову чашку та налити воду до мітки 30 мм - 50 мм. Повноту насичення компостної суміші вологою треба перевіряти
щодобовим зважуванням, для чого трубку з компостною сумішшю треба
вийняти з посудини з водою, обережно вимочити фільтрувальним
папером надлишки вологи і зважити. Одержання близьких результатів
попереднього і наступного зважування (різниця не більше 0,05-0,12)
вказує на встановлення постійної маси. Після цього компостну суміш
з трубки треба перенести в фарфорову чашку, ретельно перемішати і
з різних місць відібрати 10-15 г для визначення вмісту вологи.
Наважку компостної суміші треба розмістити в таровану скляну бюксу
і визначити масу бюкси з компостною сумішшю точністю до 0,01.
Потім відкриту бюксу треба поставити у сушильну шафу та висушити
компостну суміш при температурі 100 град.C - 105 град.C до
постійної маси. Перший раз біомасу треба зважити після 6 годин
висушування, наступні зважування треба проводити через кожні
2 год. до постійної маси. Повну вологоємкість (ПВ) треба розраховувати за формулою:
ПВ = (в - с/с - а) * 100 (Г1)
де а - маса пустої бюкси, г; в - маса бюкси з компостною сумішшю до висушування, г; с - маса бюкси з компостною сумішшю після висушування, г.
Повну вологоємкість для кожного зразка компостної суміші
треба визначати тричі. Потім треба знайти кількість води, що
необхідна для насичення компостної суміші до 60% від повної
вологоємкості. Наприклад, якщо повна вологоємкість компостної
суміші дорівнює 38,8%, то 60% від неї становить 23,2%, таким чином
під час проведення дослідів для насичення біомаси до 60% від
повної вологоємкості на кожний кілограм сухої біомаси потрібно
добавляти 232 г /мл/ води.
Додаток Д(довідковий)
Розрахунок доз добрив, які виготовленііз органічної речовини,
що є у складі побутових відходів
Доза внесення добрив - це допустиме гігієнічне навантаження
на ґрунт з врахуванням фонового вмісту металів у ґрунтах та ГДК
кожного металу. Дозу внесення добрив розраховують за формулою:
(ГДК - Ф) · 3 · 103
Д = --------------------- (Д1) гіг С
де: Д - доза внесення добрив, т/га сухої речовини; гіг ГДК - гранично допустима концентрація металу в ґрунті, мг/кг; Ф - фоновий вміст металу в ґрунті, мг/кг; С - вміст металу у органічній речовині, мг/кг сухої речовини; 3 · 10 - коефіцієнт перерахунку на гектар.3
Розрахунок за формулою (Д1) треба робити для кожного металу
окремо. Для вибору доз внесення треба брати мінімальне із
одержаних розрахункових значень. Одночасно для добрива із органічної речовини, що є у складі
побутових відходів, як і для будь-яких інших добрив, треба
розраховувати агрохімічне навантаження за формулою (Д2), яка
враховує вміст азоту в добриві та винос культурою, що вирощується:
10 · У · Nр В
Н = ---------------- (Д2) агр. (100 - W) · N
Д
де: Н - агрохімічне навантаження осаду, т/га; агр. У - запланований урожай, ц/га; р N - винос азоту сільгоспкультурою, кг/ц; В N - вміст доступного азоту в добриві, кг/т; Д W - вологість вихідного субстрату, %.
Під час порівняння розрахованих гігієнічного і агрохімічного
навантажень можуть виникнути варіанти: Н більше ніж Нгіг агр. гіг агр. Н приблизно дорівнює Н
гіг агр. гіг агр. Н менше ніж Н
гіг агр.
гіг агр.
В першому випадку добриво можна використовувати під зернові,
кормові та технічні культури, причому чим більша кратність
відношення Н /Н , тим безпечніше тривале використаннягіг агр.
органічної речовини, що є у складі побутових відходів, даного
складу в кожному конкретному випадку. В другому випадку відношення
менш сприятливе, що обумовлюється високим фоновим вмістом металів
в ґрунті або високою концентрацією їх в добриві. За цих умов
добриво може бути використано одноразово. Тривале використання
вимагає строгого контролю.органічної речовини, що є у складі побутових відходів, даного
складу в кожному конкретному випадку. В другому випадку відношення
менш сприятливе, що обумовлюється високим фоновим вмістом металів
в ґрунті або високою концентрацією їх в добриві. За цих умов
добриво може бути використано одноразово. Тривале використання
вимагає строгого контролю. В третьому варіанті внесення добрива в ґрунт не допускається,
необхідно вишукувати альтернативні способи утилізації. Запропоновані формули та розрахунки дозволяють з гігієнічної
точки зору визначити можливість використання добрива і установити
конкретні дози внесення. Проте необхідно знати, яка кількість того
чи іншого важкого металу може бути внесена в ґрунт понад фонового
утримання, щоб не відбулося перевищення в ньому ГДК елемента. Проведення таких розрахунків виконують за формулою:
8(ГДК - Ф) · h · V · 10
Н = ------------------------- (ДЗ) ВМ 10
де: Н - допустима для внесення доза важкого металу, кг/га; ВМ ГДК - гранично допустима концентрація важкого металу в
ґрунті, мг/кг; Ф - фоновий вміст важкого металу в ґрунті, мг/кг; h - глибина орного шару ґрунту, см; V - об'ємна маса ґрунту, г/куб.см;8 10 і 10 - коефіцієнти перерахунку дози важкого металу в
кг/га.
Знаючи допустиму для внесення дозу важкого металу, можна у
кожному конкретному випадку і для будь-якого добрива розрахувати
його норму за формулою:
H · 1000Т = ---------- (Д4) C
де: Т - норма внесення осаду, т/га; H - допустима доза внесення важкого металу, кг/га; C - вміст важкого металу в добриві, мг/кг; 1000 - коефіцієнт.
Розрахунки за формулою з треба робити для кожного металу
окремо. Для розрахунку норм добрива за формулою (Д4) треба брати
мінімальне із одержаних значення допустимої для внесення в ґрунт
дози важкого металу.
Додаток Е(довідковий)
СЕРТИФІКАТ
"___" ____________2___ р.
Найменування продукції Найменування організації-постачальника Порядковий номер партії Дата виготовлення (місяць, рік) Маса (тонн)
Показники властивостей добрива
---------------------------------------------------------------------- |Вологість,| Вміст | Вміст | pH | Вміст | Наявність |Індекс| | % |фракцій|органічної| | поживних |життєздатних| БГКП | | |більше | речовини | | речовин на | яєць | | | | ніж | на сухий | | сухий | гельмінтів,| | | | 50 мм,| продукт, | | продукт, % | шт./кг | | | | % | % | |-------------| | | | | | | | N |P O |K O| | | | | | | | | 2 5 | 2 | | | |----------+-------+----------+----+---+-----+---+------------+------| | | | | | | | | | | ----------------------------------------------------------------------
Вміст важких металів, мг/кг сухої речовини
------------------------------------------------------------------------------ |кадмій|кобальт|мідь|нікель|марганець|свинець|стронцій|хром|цинк|ртуть|залізо| |------+-------+----+------+---------+-------+--------+----+----+-----+------| | | | | | | | | | | | | ------------------------------------------------------------------------------
Рекомендації із застосування: _______________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________
Зав. лабораторією організації-постачальника (підпис, печатка)
Санітарний лікар місцевої СЕС (підпис, печатка)
Додаток Ж(довідковий)
БІБЛІОГРАФІЯ
1 Методичні рекомендації з організації збирання, перевезення,
перероблення та утилізації твердих побутових відходів. Наказ
Міністерства з питань житлово-комунального господарства України
від 11.08.2008 N 247 ( v0247662-08 ).
2 Методика організації роздільного збирання твердих побутових
відходів. Наказ Міністерства будівництва, архітектури та
житлово-комунального господарства України від 01.02.2007 N 30.
3 Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в
Україні. Наказ Міністерства транспорту України від 14.10.97 N 363
( z0128-98 ). Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
20.02.98 за N 128/2568.
4 Правила перевезення вантажів навалом і насипом (ст. 37
Статуту) ( z0795-01 ), із змінами і доповненнями, внесеними
наказами Міністерства транспорту України від 28.05.2002 N 334
( z0565-02 ), від 31.01.2004 N 54 ( z0356-04 ), наказом
Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.09.2005 N 540
( z1142-05 ).
5 Біогаз метантенків. Технічні умови. ТУУ 04.14069366-13-97.
6 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 09.10.2000
N 247 ( z0004-01 ) "Про затвердження Тимчасового порядку
проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи",
зареєстрований у Мін'юсті України 10.01.2001 за N 4/5195.
7 Методические указания по санитарно-микробиологическим
исследованиям почв. - М., 1981.
8 Методические рекомендации по осуществлению государственного
санитарного надзора за обеззараживанием навоза и сточных
вод. - М., 1978.
9 Методические рекомендации по проведению полевых и
лабораторных исследований почв и растений при контроле загрязнения
окружающей среды металлами. - М., Гидрометеоиздат, 1981.
10 Агрохимические методы исследования почв. - М., М.: Наука,
1975.
Ключові слова: побутові відходи, органічна речовина,
перероблення, компостування, анаеробне зброджування, добриво.
Голова правління
ЗАТ "УкркомунНДІпрогрес",
керівник розробки С.Абрамович
-
скопійовано
-
-
