open
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Чинний

Рекомендація

щодо найму і працевлаштування моряків

N 186

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро
праці та зібралася 8 жовтня 1996 року на свою вісімдесят четверту
сесію,

ухваливши прийняти ряд пропозицій щодо перегляду Конвенції
1920 року про працевлаштування моряків ( 993_316 ), що є третім
пунктом порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми рекомендації, яка б
доповнювала Конвенцію 1996 року про найм і працевлаштування
моряків ( 993_048 ),

ухвалює цього двадцять другого дня жовтня місяця тисяча
дев'ятсот дев'яносто шостого року нижченаведену Рекомендацію, яка
може іменуватися Рекомендацією 1996 року щодо найму і
працевлаштування моряків:

1. Компетентний орган влади повинен:

a) вживати необхідних заходів для сприяння ефективній
співпраці між державними і приватними службами найму і
працевлаштування;

b) враховувати потреби морського сектора економіки як на
національному, так і на міжнародному рівнях під час розробки
навчальних програм для моряків за участю судновласників, моряків
та відповідних навчальних закладів;

c) вживати заходів для забезпечення співпраці між
представницькими організаціями судновласників і моряків у процесі
організації та діяльності державних служб найму і
працевлаштування, де такі існують;

d) вживати заходів для збору та аналізу всієї інформації, що
стосується морського ринку праці, включаючи:

i) поточну й очікувану пропозицію робочої сили з
класифікацією за віком, статтю, званням, рівнем кваліфікації та
вимоги цього сектора, причому збір даних за віком і статтю
прийнятний тільки для статистичних цілей або для використання в
рамках програми із запобігання вікової та статевої дискримінації;

ii) наявність зайнятості на національних та іноземних
суднах;

iii) безперервність зайнятості;

iv) працевлаштування кадетів, курсантів та інших стажерів;

v) професійне керівництво майбутніх моряків;

e) забезпечувати, щоб персонал, який несе відповідальність у
нагляді за роботою служб найму і працевлаштування, мав відповідну
професійну підготовку і був обізнаний з морським сектором
економіки;

f) встановлювати або ухвалювати операційні норми і сприяти
ухваленню норм поведінки та етичних норм для цих служб;

g) сприяти постійному контролю на засадах системи стандартів
якості.

2. Діючі норми, вказані в f) параграфа 1, повинні містити
положення щодо:

a) рівня кваліфікації і підготовки управлінського складу та
персоналу служб найму і працевлаштування, які повинні включати
знання морського сектора економіки, зокрема відповідних
міжнародних морських актів з професійної підготовки, сертифікації
та стандартів праці;

b) ведення обліку моряків, які шукають роботу на судні;

c) питань, які стосуються медичного огляду, щеплень,
документів, що видаються морякам, та інших питань, рішення яких
може знадобитися морякам при одержанні роботи.

3. Зокрема, операційні норми, вказані в f) параграфа 1,
повинні передбачати, що кожна служба найму і працевлаштування:

a) зберігає, враховуючи право на невтручання в особисте життя
та потребу захисту конфіденційності, повний облік даних про
моряків цієї системи найму і працевлаштування, який повинен
включати такі дані, але не бути обмеженим ними:

i) кваліфікація моряків;

ii) стаж роботи;

iii) дані особистого характеру, які стосуються роботи;

iv) дані про стан здоров'я, які стосуються роботи;

b) зберігає сучасні списки екіпажу тих суден, для яких вона
підбирає екіпаж, та забезпечує можливість встановлення з ними
зв'язку в критичних ситуаціях у будь-який час дня або ночі;

c) має офіційні процедури, які забезпечують розуміння того,
що моряки не є предметом експлуатації з боку агентства чи його
персоналу щодо пропозиції працевлаштування на конкретних суднах чи
конкретними компаніями;

d) має офіційні процедури для запобігання можливої
експлуатації моряків, яка може бути результатом виплати авансів чи
будь-якої іншої фінансової угоди між роботодавцем і моряком, що
укладається за участю служби;

e) сповіщає про витрати, яких моряк зазнає при оформленні
медичних чи інших документів;

f) забезпечує поінформованість моряків із будь-якими
специфічними умовами щодо конкретного місця роботи та зі
специфічними політиками роботодавців щодо їхньої роботи;

g) має офіційні процедури, які згідно з принципами природної
справедливості, що стосуються випадків некомпетенції або
недисциплінованості, збігаються з національним законом і
практикою, а також з колективними угодами, де такі застосовуються;

h) має офіційні процедури, які по можливості забезпечують,
щоб сертифікати компетенції та медичні сертифікати моряків,
необхідні при одержанні роботи, відповідали сучасним вимогам і не
були отримані обманним шляхом, щоб трудові рекомендації були
засвідчені;

i) має офіційні процедури, які б забезпечували, щоб запити
інформації або повідомлень з боку родин моряків, коли останні
перебувають у плаванні, розглядалися швидко, доброзичливо та
безплатно;

j) керується принципом, згідно з яким направляє моряків лише
тим роботодавцям, які пропонують такі умови зайнятості морякам, що
узгоджуються з існуючими законами, правилами або колективними
угодами.

4. Між членами Організації та заінтересованими організаціями
повинна заохочуватися міжнародна співпраця і вона може включати:

a) систематичний обмін інформацією у сфері морського сектора
економіки та ринку праці на двосторонній, регіональній і
багатосторонній основі;

b) обмін інформацією про морське законодавство з питань
праці;

c) узгодження політики, робочих методів та законодавства, що
регламентують найм і працевлаштуванням моряків;

d) удосконалення процедур та умов для міжнародного найму і
працевлаштування моряків;

e) планування робочої сили із врахуванням попиту та
пропозиції моряків, а також вимог морського сектора економіки.

Конвенції та рекомендації, ухвалені
Міжнародною організацією праці
1965-1999, Том II
Міжнародне бюро праці, Женева

  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу