ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

                             Л И С Т

 N 78/6/15-1116 від 06.01.99
м. Київ

 vd990106 vn78/6/15-1116
 

        Стосовно застосування резидентами і нерезидентами
       податкового законодавства України з питань
                 оподаткування прибутку
 

     Відповідно до   пункту  1.15  статті  1  Закону  України  від
22 травня 1997 року за N  283/97-ВР  "Про  оподаткування  прибутку
підприємств" (  334/94-ВР  ) (із внесеними змінами і доповненнями)
до резидентів віднесені юридичні особи та  суб'єкти  господарської
діяльності  України,  що  не мають статусу юридичної особи (філії,
представництва тощо),  які створені та здійснюють свою  діяльність
відповідно  до  законодавства  України  з  місцезнаходженням на її
території.     Згідно із  підпунктами  5.5.2  та  5.5.3 статті 5 зазначеного
Закону для платників податку,  50 або більше відсотків  статутного
фонду  яких  перебуває  у  власності або управлінні осіб,  що не є
резидентами України,  також юридичних осіб,  звільнених від сплати
податку на прибуток підприємств, згідно із положеннями пункту 7.11
статті 7 цього Закону,  встановлено особливий  порядок  визначення
сум  витрат,  пов'язаних  із  нарахуванням  процентів за борговими
зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими  кредитами,  депозитами
або у вигляді орендної плати),  які підлягають включенню до складу
валових витрат звітного (податкового)  періоду  платника  податку.
Тобто  зазначені  обмеження стосуються лише тих платників податку,
статутний фонд  яких  на  50  або  більше  відсотків  перебуває  у
власності осіб, що є нерезидентами.     Згідно із Декретом Кабінету Міністрів України від  19  лютого
1993  року  за  N  15-93  "Про  систему  валютного  регулювання  і
валютного  контролю"  до  резидентів,  крім  юридичних   осіб   та
суб'єктів господарської діяльності,  що не мають статусу юридичної
особи, з місцезнаходженням на території України, відносяться також
і   фізичні   особи,   зокрема,  це  громадяни  України,  іноземні
громадяни,  особи  без  громадянства,  які  мають  постійне  місце
проживання  на  території України,  у тому числі ті,  що тимчасово
перебувають за кордоном.     Для того,  щоб обмеження, передбачені пунктами 5.5.2 та 5.5.3
статті 5  зазначеного  Закону  України,  не  розповсюджувалися  на
підприємства,  50  або  більше  відсотків  статутного  фонду  яких
перебуває у власності фізичних осіб,  необхідно згідно із вимогами
статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) та
статті 15 Закону України "Про оподаткування прибутку  підприємств"
(  334/94-ВР  ) внести зміни до підпункту 5.5.3 статті 5 вказаного
Закону,  замінивши слова "що не є резидентами України" словами "що
є нерезидентами".

 "Налоговый-банковский-таможенный Консультант", N 36/99