open
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Чинний

ПРЕЗИДІЯ ЖИТОМИРСЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ

П О С Т А Н О В А

від 02.06.2000


(Витяг)

У лютому 1997 р. С. пред'явила позов до М. про захист честі,
гідності та відшкодування моральної шкоди. Позивачка посилалась на
те, що 24 лютого 1997 р. відповідач звернувся із заявою в
Дзержинську територіальну виборчу комісію по виборах голови
Дзержинської селищної ради, в якій зазначав, що С. як голова
дільничної виборчої комісії порушувала закон, проводила агітацію в
день виборів та власноручно викреслювала з виборчих бюлетенів
прізвища кандидатів, котрі її не влаштовували. Оскільки такі
відомості не відповідають дійсності, порочать її честь та
гідність, С. просила зобов'язати М. публічно вибачитись та
відшкодувати заподіяну моральну шкоду в розмірі 2 тис. грн.

Справа розглядалася судами неодноразово. Останнім рішенням
Дзержинського районного суду від 23 листопада 1998 р., залишеним
без зміни ухвалою судової колегії в цивільних справах
Житомирського обласного суду від 3 лютого 1999 р., позов С. було
задоволено частково.

Постановлено визнати відомості, поширені в письмовій заяві М.
на адресу Дзержинської територіальної виборчої комісії по виборах
голови Дзержинської селищної ради щодо С., голови дільничної
виборчої комісії N 3, про те, що вона в день виборів (23 лютого
1997 р.) проводила агітацію та власноручно викреслювала з
бюлетенів для голосування на свій розсуд прізвища кандидатів на
посаду селищного голови, такими, що не відповідають дійсності та
порочать честь, гідність та ділову репутацію позивачки. Із М. на
користь С. стягнуто 200 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Заступник Голови Верховного Суду України порушив у протесті
питання про скасування судових рішень як таких, що не відповідають
вимогам закону. Президія Житомирського обласного суду протест
задовольнила з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЦК ( 1540-06 ) громадянин або
організація вправі вимагати по суду спростування відомостей, що не
відповідають дійсності або викладені неправдиво, які порочать їх
честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди їх
інтересам, якщо той, хто поширив такі відомості, не доведе, що
вони відповідають дійсності.

Таким чином, диспозиція згаданої норми права, крім таких
кваліфікуючих ознак правопорушення, як неправдивість або
невідповідність дійсності самих відомостей, що порочать честь та
гідність фізичної особи, передбачає ще й умови поширення
відомостей.

Як установлено судом, М. із приводу допущених С. порушень
виборчого законодавства звернувся в територіальну виборчу комісію,
тобто саме в той орган, який за виборчим законодавством має
вирішувати по суті такі скарги. Це звернення за змістом ч. 1 ст. 7
ЦК ( 1540-06 ) не може вважатися поширенням відомостей.

Отже, суд першої інстанції внаслідок невірного тлумачення
норми матеріального права неправильно її застосував, що є істотним
порушенням закону і тягне необхідність скасування судового рішення
на підставі ст. 338 ЦПК ( 1503-06 ). Усупереч ст. 310 ЦПК суд
касаційної інстанції уваги на це не звернув.

Виходячи з наведеного, президія Житомирського обласного суду
протест заступника Голови Верховного Суду України задовольнила,
рішення Дзержинського районного суду та ухвалу судової колегії в
цивільних справах Житомирського обласного суду скасувала і
направила справу на новий розгляд.

"Вісник Верховного Суду України", N 4, липень - серпень, 2001 р.

  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу