open
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Чинний

Рекомендація

щодо нічної праці

N 178 (укр/рос)

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро
праці та зібралася 6 червня 1990 року на свою сімдесят сьому
сесію,

ухваливши прийняти ряд пропозицій стосовно нічної праці, що є
четвертим пунктом порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми рекомендації, що
доповнює Конвенцію 1990 року про нічну працю ( 993_033 ),

ухвалює цього двадцять шостого дня червня місяця тисяча
дев'ятсот дев'яностого року наведену Рекомендацію, яка може
називатися Рекомендацією 1990 року щодо нічної праці.

I. Загальні положення

1. Відповідно до мети цієї Рекомендації:

a) термін "нічна праця" означає будь-яку роботу, котра
здійснюється протягом періоду тривалістю не менше ніж сім годин
підряд, охоплюючи проміжок між північчю та 5 годиною ранку,
встановлюваного компетентним органом після консультації з найбільш
представницькими організаціями роботодавців і працівників або
колективними договорами;

b) термін "працівник, який працює у нічний час" означає
особу, котра працює за наймом, робота якої вимагає здійснення
трудової функції у нічний час протягом значної кількості годин
понад встановлену межу. Ця межа встановлюється компетентним
органом після консультації з найбільш представницькими
організаціями роботодавців і працівників або колективними
договорами.

2. Ця Рекомендація застосовується до всіх осіб, котрі
працюють за наймом, за винятком тих, хто зайнятий у сільському
господарстві, тваринництві, рибальстві, на морському та річковому
транспорті.

3. 1) Положення цієї Рекомендації можуть застосовуватися за
допомогою законів чи регламентів, колективних договорів,
арбітражних або судових рішень, шляхом поєднання цих способів або
будь-яким іншим чином, відповідним до національних умов і
практики. Якщо вони не приводяться в дію іншими способами, вони
мають застосовуватися за допомогою законів або регламентів.

2) Якщо положення цієї Рекомендації застосовуються за
допомогою законів чи регламентів, повинні проводитися попередні
консультації з найбільш представницькими організаціями
роботодавців і працівників.

II. Тривалість робочого часу і періоди відпочинку

4. 1) Нормальна тривалість робочого часу для працівників,
котрі працюють у нічний час, не повинна перевищувати вісім годин
протягом будь-якого 24-годинного періоду, під час якого вони
зайняті нічною працею, за винятком тих випадків, коли ці роботи
охоплюють значні періоди безпосереднього перебування в резервній
зміні, випадків, коли альтернативні графіки роботи забезпечують
принаймні еквівалентний захист у різні проміжки часу, або випадків
виняткових обставин, передбачуваних колективними договорами, чи,
за відсутності таких, встановлюваних компетентним органом.

2) Нормальна тривалість робочого часу працівників, котрі
працюють у нічний час, в середньому повинна бути меншою і в
кожному разі не повинна перевищувати середньої тривалості робочого
часу працівників, котрі виконують таку саму роботу однакової
важкості в денний час у відповідній галузі діяльності або на
відповідному підприємстві.

3) На працівників, котрі працюють у нічний час, мають
поширюватися, принаймні тією самою мірою, що й на інших
працівників, ті загальні заходи, які спрямовано на скорочення
нормальної тривалості робочого тижня і збільшення кількості днів
оплачуваних відпусток.

5. 1) Робота має бути організована таким чином, щоб по змозі
уникати понаднормових для працівників, які працюють у нічний час,
до чи після щоденної робочої зміни, куди входить нічна праця.

2) Трудівники, які працюють у нічний час, зайняті на роботах,
пов'язаних з особливими небезпеками або з великим фізичним чи
розумовим напруженням, не повинні виконувати понаднормову роботу
до чи після щоденної робочої зміни, куди входить робота в нічний
час, за винятком випадків дії нездоланної сили, виробничої аварії
або загрози її настання.

6. Якщо змінна робота пов'язана з потребою в нічній праці:

a) в жодному разі не повинна виконуватися робота протягом
двох повних змін підряд, за винятком випадків дії нездоланної
сили, виробничої аварії або загрози її настання;

b) слід гарантувати, використовуючи для цього всі можливості,
щоб період відпочинку між двома змінами становив принаймні 11
годин.

7. Щоденні робочі зміни, до яких входить нічна праця, повинні
містити перерву або перерви для відпочинку та вживання їжі. Графік
і загальна тривалість таких перерв повинні враховувати
навантаження, яке несуть працівники у зв'язку з особливостями
нічної праці.

III. Грошова компенсація

8. 1) Робота у нічний час повинна, як правило, бути підставою
для виплати відповідної грошової компенсації. Така компенсація має
доповнювати винагороду, що виплачується за таку саму роботу
однакової складності в денний час, і:

a) повинна відповідати принципові рівного винагородження
чоловіків і жінок за однакову роботу чи за працю рівної цінності;

b) може за домовленістю бути замінена скороченням тривалості
робочого часу.

2) У визначенні розміру такої компенсації може враховуватися
міра скорочення тривалості робочого часу.

9. Якщо грошова компенсація за нічну працю є нормальним
елементом заробітку працівника, який працює в нічний час, її слід
вносити з метою розрахунку виплат за оплачувану щорічну відпустку,
за оплачувані святкові дні та інші, звичайно оплачувані випадки
відсутності на робочому місці, а також з метою визначення розміру
внесків і допомоги по соціальному забезпеченню.

IV. Техніка безпеки та гігієна праці

10. Представники заінтересованих роботодавців і працівників
повинні мати можливість консультуватися зі службами гігієни праці,
якщо такі є, щодо наслідків різних форм організації нічної праці,
особливо стосовно змінних бригад, котрі працюють у режимі ротації.

11. Визначаючи зміст завдань працівникам, які працюють у
нічний час, слід враховувати особливості нічної праці і вплив
факторів виробничого середовища та форм організації праці.
Особливу увагу слід приділяти таким факторам, як токсичні
речовини, шум, вібрація і рівень освітленості, а також формам
організації праці, що спричиняють велике фізичне чи розумове
напруження. Слід уникати спільного впливу таких факторів і форм
організації праці або зменшувати цей вплив.

12. Роботодавець повинен вживати потрібних заходів для
підтримання у процесі здійснення нічної праці такого самого рівня
захисту від професійних небезпек, як і в денний час, зокрема, не
допускаючи, в міру можливості, ізолювання працівників.

V. Соціально-побутові служби

13. Треба вживати заходів з метою обмеження або скорочення
тривалості часу, що його витрачають працівники, які працюють у
нічний час, на проїзд між місцем роботи і місцем проживання,
усунення або скорочення додаткових витрат, пов'язаних з їхнім
проїздом, і підвищення їхньої безпеки протягом нічних переїздів.
Такі заходи можуть охоплювати:

a) координацію між початком і закінченням щоденних робочих
змін, до яких входить нічна праця, та графіками роботи місцевого
громадського транспорту;

b) надання роботодавцем колективних засобів транспорту для
працівників, котрі працюють у нічний час, якщо відсутній
громадський транспорт;

c) сприяння працівникам, які працюють у нічний час, у
придбанні відповідних транспортних засобів;

d) виплату відповідної компенсації за додаткові транспортні
видатки;

e) спорудження житлових комплексів на прийнятному віддаленні
від місця роботи.

14. Треба вживати заходів, спрямованих на поліпшення якості
відпочинку працівників, які працюють у нічний час. Такі заходи
можуть охоплювати:

a) консультації і, якщо потрібно, сприяння працівникам, котрі
працюють у нічний час, у забезпеченні їхніх будинків ізоляцією від
шуму;

b) проектування та обладнання житлових комплексів, що
передбачають потребу скорочення рівня шуму.

15. Для працівників, які працюють у нічний час, повинні
надаватись у відповідних місцях на підприємстві належно обладнані
приміщення для відпочинку.

16. Роботодавець повинен вживати потрібних заходів для того,
щоб працівники, котрі виконують роботу в нічний час, одержували
харчування та напої. Такі заходи, продумані з урахуванням потреб
працівників, що працюють у нічний час, можуть містити:

a) надання у відповідних місцях на підприємстві їжі та
напоїв, придатних для вживання в нічний час;

b) доступ працівників до місць, де вони можуть у нічний час
приготувати або підігріти і спожити принесену з собою їжу.

17. Міра поширення на місцевому рівні роботи в нічний час має
бути одним з факторів, який слід враховувати, вирішуючи питання
про організацію дитячих ясел або інших закладів для дітей
молодшого віку, визначаючи їхнє місце розташування і встановлюючи
години початку роботи.

18. Особливі труднощі, з якими в повній мірі стикаються
працівники, котрі працюють у нічний час, повинні враховуватися
державними органами влади, іншими установами та роботодавцями в
контексті заходів, спрямованих на заохочення підготовки й
перепідготовки, а також культурної і спортивної діяльності або
організації дозвілля для працівників.

VI. Інші заходи

19. У будь-який момент протягом вагітності, як тільки це
стане відомо, працюючих жінок, котрі працюють у нічний час,
призначають, на їхнє прохання, на роботу в денний час, якщо це
практично здійсненно.

20. У випадках змінної роботи, вирішуючи питання про склад
нічних змін, слід враховувати особливі обставини працівників із
сімейними обов'язками, працівників, що проходять професійну
підготовку, та працівників літнього віку.

21. За винятком випадків дії нездоланної сили, виробничої
аварії або загрози її настання, працівники в розумний строк
повинні бути повідомлені про потребу працювати в нічний час.

22. Коли конче потрібно, слід вживати заходів, що дають змогу
працівникам, котрі працюють у нічний час, використовувати поряд з
іншими працівниками можливості для здобуття професійної
підготовки, серед них оплачувані навчальні відпустки.

23. 1) Працівникам, що пропрацювали певну кількість років у
нічний час, мають надаватися переваги щодо вакантних робочих місць
у денний час, для яких у них є потрібна кваліфікація.

2) Для таких переводів слід проводити підготовчу роботу,
надаючи, якщо потрібно, сприяння в підготовці працівників, котрі
працюють у нічний час, до операцій, що звичайно виконуються в
денний час.

24. Трудівникам, що пропрацювали значну кількість років у
нічний час, мають надаватися переваги щодо можливостей для
добровільного дострокового або ступінчастого виходу на пенсію,
якщо такі можливості є.

25. Працівники, які працюють у нічний час і виконують функції
профспілкового активіста або представника працівників, повинні, як
і інші працівники, котрі виконують ці функції, мати змогу
здійснювати їх у відповідних умовах. Потреба виконання функцій
представника працівників має братися до уваги у вирішенні питання
щодо призначення представників працівників на роботу в нічний час.

26. Слід поліпшити статистику нічної праці та інтенсифікувати
наукову роботу щодо наслідків застосування різних форм організації
нічної праці, особливо тієї, що виконується в межах систем
позмінної роботи.

27. В міру можливості слід використовувати науково-технічний
прогрес і досягнення в галузі організації праці з метою обмеження
використання нічної праці.

Конвенції та рекомендації, ухвалені
Міжнародною організацією праці
1965-1999, Том II
Міжнародне бюро праці, Женева

Рекомендация

о ночном труде

N 178

Генеральная конференция Международной организации труда,

созванная в Женеве Административным советом Международного
бюро труда и собравшаяся 6 июня 1990 года на свою семьдесят
седьмую сессию,

постановив принять ряд предложений о ночном труде, что
является четвертым пунктом повестки дня сессии,

решив придать этим предложениям форму рекомендации,
дополняющей Конвенцию 1990 года о ночном труде ( 993_033 ),

принимает сего двадцать шестого дня июня месяца тысяча
девятьсот девяностого года следующую Рекомендацию, которая может
именоваться Рекомендацией 1990 года о ночном труде.

I. Общие положения

1. В целях настоящей Рекомендации:

a) термин "ночной труд" означает любую работу, которая
осуществляется в течение периода продолжительностью не менее семи
часов подряд, включая промежуток между полуночью и 5 часами утра,
устанавливаемого компетентным органом после консультации с
наиболее представительными организациями предпринимателей и
трудящихся или коллективными договорами;

b) термин "трудящийся, работающий в ночное время" означает
лицо, работающее по найму, работа которого требует осуществления
трудовой функции в ночное время в течение значительного количества
часов сверх установленного предела. Этот предел устанавливается
компетентным органом после консультации с наиболее
представительными организациями предпринимателей и трудящихся или
коллективными договорами.

2. Настоящая Рекомендация применяется ко всем лицам,
работающим по найму, за исключением тех, кто занят в сельском
хозяйстве, животноводстве, рыболовстве, морском и речном
транспорте.

3. 1) Положения настоящей Рекомендации могут применяться
посредством законов или регламентов, коллективных договоров,
арбитражных или судебных решений, посредством сочетания этих
способов или любым иным образом, соответствующим национальным
условиям и практике. Если они не приводятся в действие другими
способами, они должны применяться посредством законов или
регламентов.

2) Если положения настоящей Рекомендации применяются
посредством законов или регламентов, должны проводиться
предварительные консультации с наиболее представительными
организациями предпринимателей и трудящихся.

II. Продолжительность рабочего времени и периоды отдыха

4. 1) Нормальная продолжительность рабочего времени для
трудящихся, работающих в ночное время, не должна превышать восемь
часов в течение любого 24-часового периода, во время которого они
заняты ночным трудом, за исключением тех случаев, когда эти работы
включают значительные периоды непосредственного нахождения в
резервной смене, простого присутствия или ожидания своей смены,
случаев, когда альтернативные графики работы обеспечивают, по
крайней мере, эквивалентную защиту в различные промежутки времени,
или случаев исключительных обстоятельств, предусматриваемых
коллективными договорами, или, при отсутствии таковых,
устанавливаемых компетентным органом.

2) Нормальная продолжительность рабочего времени трудящихся,
работающих в ночное время, в среднем должна быть меньше и в любом
случае не должна превышать среднюю продолжительность рабочего
времени трудящихся, выполняющих такую же работу одинаковой
трудности в дневное время в соответствующей отрасли деятельности
или на соответствующем предприятии.

3) На трудящихся, работающих в ночное время, должны
распространяться, по крайней мере, в той же степени, что и на
других трудящихся, те общие меры, которые направлены на сокращение
нормальной продолжительности рабочей недели и увеличение числа
дней оплачиваемых отпусков.

5. 1) Работа должна быть организована таким образом, чтобы по
мере возможности исключать сверхурочные для трудящихся, работающих
в ночное время, до или после ежедневной рабочей смены, включающей
ночной труд.

2) Трудящиеся, работающие в ночное время, занятые на работах,
связанных с особыми опасностями или с большим физическим или
умственным напряжением, не должны выполнять сверхурочную работу до
или после ежедневной рабочей смены, включающей работу в ночное
время, за исключением случаев действия непреодолимой силы,
производственной аварии или угрозы ее наступления.

6. Если сменная работы связана с необходимостью ночного
труда:

a) ни в коем случае не должна выполняться работа в течение
двух полных смен подряд, за исключением случаев действия
непреодолимой силы, производственной аварии или угрозы ее
наступления;

b) следует гарантировать, используя для этого все
возможности, чтобы период отдыха между двумя сменами составлял по
крайней мере 11 часов.

7. Ежедневные рабочие смены, включающие ночной труд, должны
включать перерыв или перерывы для отдыха и приема пищи. График и
общая продолжительность таких перерывов должны учитывать нагрузку,
которую несут трудящиеся в связи с особенностями ночного труда.

III. Денежная компенсация

8. 1) Работа в ночное время должна, как правило, служить
основанием для выплаты соответствующей денежной компенсации. Такая
компенсация должна дополнять вознаграждение, выплачиваемое за
такую же работу одинаковой трудности в дневное время, и:

a) должна соответствовать принципу равного вознаграждения
мужчин и женщин за одинаковую работу или за труд равной ценности;

b) может по договоренности быть заменена сокращением
продолжительности рабочего времени.

2) При определении размера такой компенсации может
учитываться степень сокращения продолжительности рабочего времени.

9. Если денежная компенсация за ночной труд является
нормальным элементом заработка трудящегося, работающего в ночное
время, ее следует включать в целях расчета выплат за оплачиваемый
ежегодный отпуск, за оплачиваемые праздничные дни и другие, обычно
оплачиваемые случаи отсутствия на рабочем месте, а также для целей
определения размера взносов и пособий по социальному обеспечению.

IV. Техника безопасности и гигиена труда

10. Представители заинтересованных предпринимателей и
трудящихся должны иметь возможность консультироваться со службами
гигиены труда, если таковые существуют, относительно последствий
различных форм организации ночного труда, в особенности
применительно к сменным бригадам, работающим в режиме ротации.

11. При определении содержания заданий трудящимся, работающим
в ночное время, следует учитывать особенности ночного труда и
влияние факторов производственной среды и форм организации труда.
Особое внимание следует уделять таким факторам, как токсические
вещества, шум, вибрация и уровень освещенности, а также формам
организации труда, влекущим за собой большое физическое или
умственное напряжение. Следует избегать совокупного воздействия
таких факторов и форм организации труда или уменьшать это
воздействие.

12. Предприниматель должен принимать необходимые меры по
поддержанию в процессе осуществления ночного труда такого же
уровня защиты от профессиональных опасностей, что и в дневное
время, в частности, не допуская по мере возможности изоляции
трудящихся.

V. Социально-бытовые службы

13. Необходимо принимать меры с целью ограничения или
сокращения продолжительности времени, затрачиваемого трудящимися,
работающими в ночное время, на проезд между местом работы и местом
жительства, исключения или сокращения дополнительных затрат,
связанных с их проездом, и повышения их безопасности при ночных
переездах. Такие меры могу включать:

a) координацию между началом и окончанием ежедневных рабочих
смен, включающих ночной труд, и графиками работы местного
общественного транспорта;

b) предоставление предпринимателем коллективных средств
транспорта для трудящихся, работающих в ночное время, если
отсутствует общественный транспорт;

c) содействие трудящимся, работающим в ночное время, в
приобретении соответствующих транспортных средств;

d) выплату соответствующей компенсации за дополнительные
транспортные расходы;

e) сооружение жилых комплексов на приемлемом удалении от
места работы.

14. Необходимо принимать меры, направленные на улучшение
качества отдыха трудящихся, работающих в ночное время. Такие меры
могут включать:

a) консультации и, если необходимо, содействие трудящимся,
работающим в ночное время, в обеспечении их домов изоляцией от
шума;

b) проектирование и оборудование жилых комплексов,
учитывающих необходимость сокращения уровня шума.

15. Для трудящихся, работающих в ночное время, должны
предоставляться в соответствующих местах на предприятии должным
образом оборудованные помещения для отдыха.

16. Предприниматель должен принимать необходимые меры, с тем
чтобы трудящиеся, выполняющие работу в ночное время, получали
питание и напитки. Такие меры, продуманные с учетом нужд
трудящихся, работающих в ночное время, могут включать:

a) предоставление в соответствующих местах на предприятии
пищи и напитков, пригодных для потребления в ночное время;

b) доступ трудящихся к местам, где они могут в ночное время
приготовить или подогреть и принять принесенную с собой пищу.

17. Степень распространенности на местном уровне работы в
ночное время должна являться одним из факторов, который следует
учитывать при решении вопроса об организации детских яслей или
других учреждений для детей младшего возраста, при определении их
местоположения и установлении часов начала работы.

18. Особые трудности, в полной мере с которыми сталкиваются
трудящиеся, работающие в ночное время, должны учитываться
государственными органами власти, другими учреждениями и
предпринимателями в контексте мер, направленных на поощрение
профессиональной подготовки и переподготовки, а также культурной и
спортивной деятельности или организации досуга для трудящихся.

VI. Другие меры

19. В любой момент в течение беременности, как только это
станет известным, трудящиеся женщины, работающие в ночное время,
назначаются, по их просьбе, на работу в дневное время, если это
практически осуществимо.

20. В случаях сменной работы при решении вопроса о составе
ночных смен следует учитывать особые обстоятельства трудящихся с
семейными обязанностями, трудящихся, проходящих профессиональную
подготовку, и пожилых трудящихся.

21. За исключением случаев действия непреодолимой силы,
производственной аварии или угрозы ее наступления, трудящиеся в
разумный срок должны быть извещены о необходимости работать в
ночное время.

22. Когда необходимо, следует принимать меры, позволяющие
трудящимся, работающим в ночное время, пользоваться наряду с
другими трудящимися возможностями для получения профессиональной
подготовки, в том числе оплачиваемыми учебными отпусками.

23. 1) Трудящимся, проработавшим определенное число лет в
ночное время, должны предоставляться преимущества в отношении
вакантных рабочих мест в дневное время, для которых у них имеется
необходимая квалификация.

2) Для таких переводов следует проводить подготовительную
работу, оказывая, если необходимо, содействие в подготовке
работающих в ночное время трудящихся к операциям, обычно
выполняемым в дневное время.

24. Трудящимся, проработавшим значительное число лет в ночное
время, должны предоставляться преимущества в отношении
возможностей для добровольного досрочного или ступенчатого выхода
на пенсию, если такие возможности существуют.

25. Трудящиеся, работающие в ночное время и выполняющие
функции профсоюзного активиста или представителя трудящихся,
должны, как и другие трудящиеся, выполняющие эти функции, иметь
возможность осуществлять их в соответствующих условиях.
Необходимость выполнения функций представителя трудящихся должна
приниматься во внимание при решении вопроса о назначении
представителей трудящихся на работу в ночное время.

26. Следует улучшить статистику ночного труда и
интенсифицировать научную работу по последствиям применения
различных форм организации ночного труда, особенно выполняемого в
рамках систем посменной работы.

27. По мере возможности, следует использовать
научно-технический прогресс и достижения в области организации
труда в целях ограничения использования ночного труда.

  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу