open
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Чинний

СУДОВА КОЛЕГІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

У Х В А Л А

від 23.01.90

м. Київ


(Витяг)

Вироком судової колегії Дніпропетровського обласного суду
головного бухгалтера колгоспу З. засуджено за те, що вона,
зловживаючи своїм службовим становищем, привласнила шляхом
вчинення службових підлогів 10757 крб. колгоспних грошей. За ці
злочини її було засуджено за ст. 86-1 КК України ( 2001-05 ) із
застосуванням ст. 44 КК України до п'яти років позбавлення волі з
конфіскацією всього належного майна і за ст. 172 КК України
( 2002-05 ) до одного року позбавлення волі, а за сукупністю
злочинів на підставі ст. 42 КК України - до п'яти років
позбавлення волі з позбавленням згідно зі ст. 31 КК України права
займати посади, пов'язані з обліком, зберіганням і розпорядженням
матеріальними цінностями та грошовими коштами, строком на три
роки.

Розглядаючи справу в касаційному порядку, судова колегія
змінила вирок у порядку ст. 363 КПК України ( 1003-05 ) з таких
підстав.

Вірно встановивши обставини злочину і довівши вину З., суд
обрав засудженій обгрунтовану міру покарання, в тому числі й
додаткову у вигляді позбавлення права займати посади, пов'язані з
обліком, зберіганням і розпорядженням матеріальними цінностями та
грошовими коштами, проте не призначив останню по жодній із статей,
за якими її засуджено. Це додаткове покарання було призначено
засудженій на підставі ст. 31 КК України лише після визначення
покарання за сукупністю злочинів, передбачених статтями 86-1 та
172 КК України ( 2001-05, 2002-05 ).

Відповідно до ст. 335 КПК України ( 1003-05 ) і керівних
роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п. 7
постанови N 2 ( v0002700-77 ) від 29 квітня 1977 р. "Про практику
призначення судами України додаткових мір покарання у вигляді
конфіскації майна або позбавлення права займати певні посади чи
займатися певною діяльністю у справах про розкрадання державного
або громадського майна", особі, визнаній винною у вчиненні кількох
злочинів, передбачених різними статтями Особливої частини
Кримінального кодексу, додаткове покарання, так само як і основне,
спочатку має бути призначено за один або кілька злочинів, а потім
за їх сукупністю.

Оскільки суд не виконав цієї вимоги, судова колегія виключила
з вироку вказівку про застосування до З. додаткового покарання.

"Бюлетень законодавства і юридичної практики України", N 4, 1993
р.

  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу