Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 03 квітня 2019 року

у справі № 525/1385/16-ц

Цивільна юрисдикція

Щодо спадкування земельної ділянки, наданої особі для ведення селянського (фермерського) господарства

Фабула справи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до сільської ради, районної ради, треті особи: Головне управління Держгеокадастру, Відділ Держгеокадастру, про визнання права постійного користування майном (земельною ділянкою) у порядку спадкування за законом.

Позивачі просили визнати за кожним з них у порядку спадкування за законом право постійного користування у рівних частках земельною ділянкою, наданою їх батьку - спадкодавцю ОСОБА_5 для ведення селянського (фермерського) господарства рішенням районної ради народних депутатів.

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено. Рішенням апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у порядку спадкування за законом право постійного користування земельною ділянкою.

Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_4 вказує, що оформив право власності на земельну ділянку площею 2 га, яка входить до земельної ділянки, право постійного користування якою рішенням суду надано позивачам. Отже оскаржуване рішення апеляційного суду порушує прав власності скаржника. Вважає, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи лише на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, припиняється зі смертю особи, якій належало таке право і не входить до складу спадщини.

Правова позиція Верховного Суду: зі змісту ч. 2 ст. 92 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) вбачається, що передача земельної ділянки у постійне користування громадянам і фермерським господарствам не передбачена.

П. 6 Перехідних положень ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Отже, земельні ділянки, надані громадянам або юридичним особам у постійне користування, перебувають у власності держави або у власності територіальної громади до переоформлення у встановленому порядку та отримання у власність.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 1225 ЦK України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до ч. 2 ст. 407 ЦК України та ч. 2 ст. 102-1 ЗК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування, крім випадків, передбачених ч. 3 цих статей.

Разом з тим, у ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство» визначено, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону. Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про фермерське господарство» майно фермерського господарства належить йому на праві власності.

Висновки: право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право.

Ключові слова: спадкова маса, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, володіння земельною ділянкою, спадкування нерухомого майна, перехід права власності на земельну ділянку, визначення складу спадкової маси