Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 20 листопада 2019 року

у справі № 910/8103/16

Господарська юрисдикція

Щодо права підрядника на відмову від оплати виконаних та прийнятих робіт за договором субпідряду

Фабула справи: Науково-технічний комплекс "Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона" Національної академії наук України (далі - НТК "Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона") подав до суду позов до Міжнародного центру ядерної безпеки Київського національного університету імені Тараса Шевченка (далі - КНУ ім. Тараса Шевченка, виконавець) про стягнення пені та штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором субпідряду (щодо прострочення виконання робіт за етапом та невиконання робіт за етапами).

КНУ ім. Тараса Шевченка подав до суду зустрічний позов до НТК "Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона" про стягнення боргу (за актами здачі-приймання виконаних послуг), пені за несвоєчасну оплату послуг (за актами здачі-приймання виконаних послуг), відшкодування збитків, заподіяних односторонньою відмовою від договору (заплановані до надходження кошти за договором субпідряду).

Зустрічний позов мотивовано тим, що роботи за окремими етапами прийняті відповідачем без зауважень та частково оплачені останнім. Недоліки виконаних робіт, вказані як у протоколах технічних нарад, так і у звіті державної експертизи, не оформлені у встановленому договором субпідряду порядку (шляхом складання двосторонніх актів) та відповідач не довів, що виявлені недоліки унеможливили використання результатів робіт за призначенням.

Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, первісний позов задоволено частково. Стягнуто з КНУ ім. Тараса Шевченка на користь НТК "Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона" пеню та штраф. У зустрічному позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України вказані судові рішення скасовані в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині (щодо розгляду первісного позову) рішення судів попередніх інстанцій залишені без змін.

За результатами нового розгляду рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Мотивація касаційної скарги: КНУ ім. Тараса Шевченка вказує, що умовами договору субпідряду чітко встановлено порядок виявлення недоліків виконаних робіт - шляхом підписання двостороннього акту, в якому наводяться: перелік зауважень та недоліків; з чиєї вини вони виникли; у разі, якщо вони виникли з вини виконавця - строки їх усунення. Проте відповідний акт між сторонами спору підписаний не був, а суди попередніх інстанцій встановили наявність недоліків робіт та неможливість їх використання відповідачем, пославшись на неналежний доказ - протокол технічної наради. При цьому матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача з вимогою про усунення недоліків, виявлених державною експертизою, яка була проведена вже після розірвання договору.

Правова позиція Верховного Суду: ст. 849 ЦК України містить три самостійні випадки відмови від договору підряду, зумовлені різними правовими підставами, а також передбачає відмінні наслідки кожного з випадків, з яких жодні не вказують на право замовника відмовитися від оплати виконаних та прийнятих робіт у випадку порушення строків їх виконання.

Натомість чинне законодавство визначає обов'язок замовника оплатити прийняту роботу, а також права та дії замовника у випадку, якщо після прийняття робіт від підрядника замовник виявив недоліки та відступи, які мають ознаки прихованих (не могли бути виявлені при звичайному способі прийому робіт), в залежності від їх істотності, дій підрядника з їх усунення та ступеню можливості виконаних робіт для їх використання відповідно до умов договору.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1. безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;
2. пропорційного зменшення ціни роботи;
3. відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Згідно з ч. 3 ст. 858 ЦК України, якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Висновки: чинне законодавство встановлює алгоритм дій підрядника у разі наявності прихованих недоліків виконаних підрядних робіт (у тому числі істотних і тих, які не можуть бути усунені), проте не передбачає виникнення у підрядника у зв`язку з цим права повністю відмовитись від оплати вже прийнятих робіт, навіть за умови реалізації ним права односторонньої відмови від договору.

Ключові слова: підстави відмови від договору підряду, права замовника під час виконання роботи, обов’язки замовника підрядних робіт, відповідальність підрядника за неналежну якість роботи, правові наслідки виявлення недоліків у виконанні робіт, порядок оплати роботи, права субпідрядника