Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 14 листопада 2018 року

у справі № 750/3335/16-к

Кримінальна юрисдикція

Щодо предмета та об’єкта злочину, передбаченого ст. 204 КК України

Фабула справи: вироком суду першої інстанції ОСОБА_2 засуджено:

1. за ч. 1 ст. 204 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 25500 грн.;
2. за ч. 3 ст. 204 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з вилученням та знищенням вироблених товарів.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з вилученням та знищенням вироблених товарів. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2, за відсутності відповідних документів, підтверджуючих походження продукції, її якості, незаконно, у невстановлені слідством дні та часи, перебуваючи за місцем свого проживання придбав у невстановлених під час досудового слідства осіб етиловий спирт, використовуючи який шляхом змішування спирту з водою, незаконно виготовляв алкогольні напої, які зберігав з метою збуту та збував.

Апеляційним судом вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Мотивація заяви про перегляд: засуджений ОСОБА_2 стверджує, що рішення касаційного суду не відповідає висновку щодо застосування норм права, а саме ст. 204 КК України, викладеному у постанові Верховного Суду України від 05 вересня 2013 року № 5-15к13. В обґрунтування зазначає, що кримінальна відповідальність за ст. 204 КК України може наставати лише у тому випадку, коли предметом злочину є підакцизні товари, а саме, спиртні напої, які відповідають ДСТУ, а за виготовлений засудженим в домашніх умовах водно-спиртовий розчин кримінальної відповідальності не передбачено.

Правова позиція Верховного Суду: з урахуванням законодавства, чинного на момент вчинення інкримінованих ОСОБА_2 дій, алкогольний напій може бути визнаний предметом злочинів, передбачених ст. 204 КК України, лише за умови, якщо він відповідає наступним ознакам, а саме:

1. одержання шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або на основі харчових спиртів;
2. зазначені в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеній на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (додаток до Закону України “Про Митний тариф України”);
3. вміст спирту етилового має становити понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;
4. віднесення законом до категорії підакцизних товарів згідно з положеннями ст. 215 ПК України.

При цьому слід брати до уваги, що ч.ч. 1 і 3 ст. 204 КК України, крім іншого, передбачають кримінальну відповідальність саме за незаконне зберігання з метою збуту, збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв, а також незаконне виготовлення алкогольних напоїв з недоброякісної сировини (матеріалів), що становлять загрозу для життя і здоров'я людей.

Визначення поняття незаконного виготовлення алкогольних напоїв надано у ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», під яким розуміють умисні дії по виготовленню алкогольних напоїв з порушенням технології чи з неправомірним використанням знака для товарів і послуг, чи копіювання форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само прямим відтворенням товару іншого підприємця з самовільним використанням його імені.

Висновки: формулювання ст. 204 КК України у системному зв'язку з положеннями ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» вказують на те, що предметом злочину, передбаченого ст. 204 КК України, можуть бути саме алкогольні напої, які виготовлені незаконно з порушенням технології чи з неправомірним використанням знака для товарів і послуг, чи копіювання форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само прямим відтворенням товару іншого підприємця з самовільним використанням його імені (ч.ч. 1, 2 ст. 204 КК України), у тому числі алкогольні напої, які виготовлені незаконно з недоброякісної сировини (матеріалів), що становлять загрозу для життя і здоров'я людей (ч. 3 ст. 204 КК України).

Поряд з цим об'єктом злочину, передбаченого ст. 204 КК України, є запроваджений з метою захисту системи оподаткування порядок виробництва та обігу підакцизних товарів. Додатковим об'єктом виступають засади добросовісної конкуренції, а злочин, передбачений ч. 3 ст. 204 КК України, належить до двооб’єктних, оскільки посягає не лише на встановлений порядок акцизного оподаткування, а й на життя і здоров'я людей як споживачів недоброякісної підакцизної продукції.

Ключові слова: злочини у сфері господарської діяльності, незаконне виготовлення підакцизних товарів, формальні ознаки предмета злочину, незаконне виробництво алкогольної продукції, двооб’єктні злочини