Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 09 грудня 2019 року

у справі № 826/22842/15

Адміністративна юрисдикція

Щодо правової природи звернення до суду з вимогою зобов’язати ДАБІ звернутися з позовом про знесення самочинного будівництва

Фабула справи: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України), треті особи: ОСОБА_2, міська рада, в якому просила: визнати незаконною і скасувати реєстрацію Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Декларації про початок виконання будівельних робіт.

Ухвалою адміністративного суду позовну заяву в частині позовних вимог про визнання незаконною та скасування реєстрації Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації у зв`язку з відкликанням позовної заяви залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 155 КАС України.

Постановою адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 зазначає, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення. Скаржник наполягає, що основним завданням Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання ними підготовчих та будівельних робіт. Відтак, реалізуючи повноваження належно, добросовісно та з метою, для якої вони надані, орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі настання умов, передбачених ч. 1 ст. 38 «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI), має обов`язок звернутися до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. Звернення до суду з позовом в цьому випадку є способом здійснення владних повноважень, а не способом захисту суб`єктивних прав органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Правова позиція Верховного Суду: за змістом ст. 376 ЦК України знесення самочинного будівництва за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у разі істотного відхилення від проекту, істотного порушення будівельних норм і правил є способом захисту як суспільних інтересів, так і прав інших осіб.

Відтак, реалізуючи повноваження належно, добросовісно та з метою, для якої вони надані, орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі настання умов, передбачених ст. 38 Закону №3038-VI, має обов`язок звернутися до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. Звернення до суду з позовом в цьому випадку є способом здійснення владних повноважень, а не способом захисту суб`єктивних прав органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Таким чином, суди попередніх інстанцій невірно кваліфікували повноваження органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта як повноваження, яке може здійснюватися (або не здійснюватися) на власний розсуд цього органу (дискреційне).

У разі невиконання органом державного архітектурно-будівельного контролю його повноваження, передбаченого законом, особа, яка вважає, що така бездіяльність порушує її права або законні інтереси, має право звернутися з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи такий публічно-правовий спір, адміністративний суд перевіряє оскаржувану бездіяльність на предмет її відповідності вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а у разі встановлення протиправності такої бездіяльності, з метою ефективного захисту прав або законних інтересів фізичних осіб, юридичних осіб зобов`язує відповідача вчинити дії, які випливають з імперативних правових норм.

Права позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №807/62/16.

Колегія суддів не погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що питання звернення до суду з позовом про знесення самочинного будівництва є дискреційними повноваженнями Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Висновки: звернення до суду з позовом про знесення самочинного будівництва є способом захисту публічних інтересів у сфері містобудування, а не прав та законних інтересів Держархбудінспекції. Захист публічних інтересів у сфері містобудування не може ставитися у залежність від бажання Держархбудінспекції.

Ключові слова: відсутність дозволу на проведення реконструкції житлового будинку, порушення будівельних норм, знесення самочинно збудованого об'єкта