Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 04 жовтня 2018 року

у справі № 916/1503/17

Господарська юрисдикція

Щодо оплати послуг арбітражного керуючого за рахунок коштів кредиторів

Фабула справи: ухвалою господарського суду порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Південноукраїнська інвестиційна компанія", розпорядником майна боржника, призначено арбітражного керуючого.

Постановою господарського суду ТОВ "Південноукраїнська інвестиційна компанія" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого.

Ухвалою господарського суду затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Південноукраїнська інвестиційна компанія", ліквідовано підприємство банкрута та припинено провадження у справі. Крім того, було затверджено звіт арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди за підсумками процедури ліквідації банкрута на загальну суму 46 656,72 грн. та стягнуто з ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на користь арбітражного керуючого суму оплати послуг арбітражного керуючого у розмірі 46 656,72 грн.

Постановою апеляційного господарського суду п. 11 резолютивної частини ухвали господарського суду скасовано. Арбітражному керуючому у задоволенні заяви про стягнення з ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого відмовлено.

Мотивація касаційної скарги: арбітражний керуючий вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду. До того ж, ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено право арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Правова позиція Верховного Суду: згідно приписів ч. 1 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника. Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.

Висновки: у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв"язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого, зокрема ліквідатора, має здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Ключові слова: процедура банкрутства, винагорода арбітражного керуючого