Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 13 листопада 2019 року

у справі № 910/16135/18

Господарська юрисдикція

Щодо припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних вимог

Фабула справи: ТОВ "Українська міжнародна торгівельна компанія" (далі - ТОВ "УМТК") звернулось з позовом до АТ "Укртрансгаз" в особі філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд" (далі - АТ "Укртрансгаз") про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок несвоєчасної сплати вартості поставленого товару.

Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача основний борг, інфляційну складову боргу, 3 % річних, витрати по сплаті судового збору.

Мотивація касаційної скарги: АТ "Укртрансгаз" вказує на факт просрочки з боку позивача, правовим наслідком чого стало нарахування штрафних санкцій у сумі 251 905,69 грн. та подальше зарахування відповідачем зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 601 ЦК України.

Заперечення позивача проти зарахування зустрічних вимог, без будь-якого його обґрунтування, не повинно бути підставою для ухвалення рішення через недоведеність тих обставин, які мають значення для справи. Оскільки позивач прострочив виконання свого обов`язку з поставки товару, відповідач на підставі ч.3 ст.538 ЦК України скористався своїм правом зупинити виконання свого зустрічного обов'язку з оплати товару.

Правова позиція Верховного Суду: незважаючи на те, що формально зараховані, як зустрічні, можуть бути лише саме основні зобов`язання, проте, за аналогією ст. 203 ГК України, ст.601 ЦК України та ч.11 ст.238 ГПК України, задля досягнення тієї ж мети, на яку направлені вищевказані статті, та з урахуванням наведених засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, може мати місце зарахування і вимог про сплату штрафних санкцій та передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України інших нарахувань у випадку, якщо у кожної із сторін наявне судове рішення, яке набрало законної сили, про стягнення таких вимог, оскільки в такому випадку будуть чітко зафіксовані розміри грошових сум, які сторони винні одна одній по таким вимогам, тобто, їх розмір носитиме ясний та безспірний характер, а з моменту набрання такими судовими рішеннями законної сили відповідно до п.9 ч.3 ст.129 та ч.1 ст.129-1 Конституції України такі судові рішення підлягатимуть обов'язковому виконанню.

Претензія відповідача містить вимогу до позивача про сплату штрафних санкцій та процентів за користування коштами попередньої оплати за прострочення не грошового зобов`язання ПАТ НАК Нафтогаз України, за непоставку газу.

Відповідачем в заяві про зарахування однорідних вимог прямо було вказано про наявність саме в момент вчинення спірного правочину тільки у позивача судового рішення про стягнення відповідних нарахувань. Щодо власних вимог відповідачем, в свою чергу, було зазначено у вказаній заяві про нарахування ним заборгованості по зазначених санкціях саме згідно власної претензії, що не відповідає вищевказаним висновкам суду касаційної інстанції, а отже доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Після набрання судовими рішеннями про стягнення вимог про сплату штрафних санкцій та передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України інших нарахувань, ці нарахування стають чіткими, зафіксованими, безспірними грошовими сумами, які підлягають обов`язковій сплаті в порядку виконання судового рішення, а отже можуть бути зараховані, як зустрічні.

Отже однією з важливих умов, за наявності якої можливе припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов'язань.

Висновки: оскільки в своїх поясненнях позивач не визнає порушення зі свого боку зобов`язання у вигляді несвоєчасної поставки відповідачу товару та обов'язку сплатити пеню та штраф за таке порушення, тобто, між сторонами існує неузгодженість щодо заявленого відповідачем зустрічного зобов'язання, а відтак, відсутня безспірність заявлених відповідачем зустрічних вимог, направлення АТ "Укртрансгаз" заяви про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не припиняє обов'язку відповідача розрахуватись за отриманий товар за договором.

При цьому, нарахована відповідачем самостійно сума неустойки (пеня та штраф) за порушення позивачем строків поставки товару за своєю правовою природою відрізняється від заявленої позивачем вимоги про стягнення суми основного боргу, а тому між цими вимогами відсутні ознаки однорідності.

Ключові слова: оцінка рівнозначності вимог, взаємозалік вимог, домовленість про взаємозалік, критерії правомірності застосування взаємозаліку, способи погашення зобов’язань