Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 22 жовтня 2019 року

у справі № 752/6325/16-к

Кримінальна юрисдикція

Щодо вимог до заключної частини протоколу, в якому фіксується хід та результати проведення процесуальної дії

Фабула справи: за вироком районного суду ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 190 КК до покарання у виді обмеження волі на строк три роки. Цим же вироком ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 364 КК та виправдано у зв`язку з тим, що не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим. Ухвалено обчислювати строк відбування покарання ОСОБА_1 з дня прибуття та постановки на облік у виправному центрі.
Ухвалою апеляційного суду вирок щодо ОСОБА_1 залишено без змін.

Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 вказує на те, що в основу його обвинувачення покладено недопустимі та неналежні докази - протоколи про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 24 грудня 2015 року та від 28 січня 2016 року. Вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно відмовили у задоволенні клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи за оригіналами документів, при цьому посилається на те, що вказаний протокол від 28 січня 2016 року є підробленим. Зазначає, що відсутні достатні та вагомі підстави вважати, що вилучені на місці його затримання грошові кошти є саме тими коштами, про які зазначено у протоколі від 28 січня 2016 року, оскільки в протоколі затримання не зазначено опису їх ідентифікаційних ознак, а сам огляд вилучених грошових коштів проводився лише наступного дня слідчим одноособово без участі понятих.

Правова позиція Верховного Суду: п. 3 ч. 3 ст. 104 КПК передбачено, що заключна частина протоколу, в якому фіксується хід та результати проведення процесуальної дії, повинна містити відомості про вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації.

Висновки: якщо в ході проведення процесуальної дії вилучаються речі і документи, процесуальний закон вимагає у заключній частині протоколу зазначати спосіб їх ідентифікації, що передбачає обов`язковість огляду цих речей і документів під час проведення цієї процесуальної дії з дотриманням тих же процесуальних гарантій забезпечення достовірності (недопущення фальсифікації) її результатів (участі понятих чи інших учасників провадження, застосування безперервного відеозапису тощо).

Ключові слова: обшук, заволодінні чужим майном шляхом обману, досудове розслідування, шахрайство, використання службового становища