Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 29 січня 2019 року
у справі № 293/342/17
Адміністративна юрисдикція
Щодо документів, які підтверджують причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовця
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України про направлення на доопрацювання документів, як інваліду 2 групи з 07 квітня 2014 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузія) та захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби № 7; зобов’язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб як інваліду 2 групи внаслідок поранення (контузія) та захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, на дату встановлення інвалідності, а саме 07 квітня 2014 року, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загиблі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 975 (далі – Порядок №975); зобов'язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання прийнятої постанови суду протягом пятнадцяти діб з дня набрання постановою законної сили.
Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позов задоволено. Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що судовим рішенням, яке набрало законної сили встановлено право позивача на отримання одноразової грошової допомоги.
Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, апеляційний суд додатково зазначив, що Порядком №975 не передбачено можливості прийняття відповідачем рішення про повернення на доопрацювання документів, за наслідками розгляду заяви уповноважений орган мав прийняти одне з двох рішень - про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.
Мотивація касаційної скарги: Міністерство оборони України вказує, що подання документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) є обов'язковою умовою, визначеною положеннями п. 11 Порядку № 975. Оскільки позивачем відповідний документ подано не було, відповідач правомірно повернув документи на доопрацювання, що відповідає приписам п. 2 розділу ІІ Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, затвердженого наказом Міністерства оборони України №564. Посилання на постанову суду першої інстанції від 30 серпня 2016 року у справі №806/4939/15, якою встановлено, що позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги носить декларативний характер та не враховує практичної сторони його реалізації, оскільки під час розгляду вказаної справи питання щодо наявності (відсутності) документу, що свідчить про обставини поранення, не досліджувалось.
Правова позиція Верховного Суду: згідно з п.11 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Так, Порядок № 975 не визначає, який саме документ (медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, висновок експерта, протокол військово-лікарської комісії, довідка МСЕК, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги.
У свою чергу, саме відповідач у цій справі, як уповноважений суб'єкт владних повноважень, зокрема, використовуючи архівні матеріали, зобов`язаний був довести протилежне, а саме, те, що позивач отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) при вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення або у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинив собі тілесні ушкодження.
Вказана правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 25 травня 2018 року у справі №729/426/17, від 21 серпня 2018 року у справі №295/13892/16-а.
Висновки: рішення Центральної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв’язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, викладене у формі протоколу № 860 від 26 березня 2014 року, засвідчує відсутність в діях позивача протиправного діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належним документом, що вказує на причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.
Ключові слова: соціальні гарантії, право військовослужбовців на соціальну допомогу, соціальний захист військовослужбовців, отримання грошової допомоги від держави, належні докази
