Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 18 вересня 2019 року

у справі № 193/400/18 (2-а/193/2/19)

Адміністративна юрисдикція

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, прийнятого за наслідками розгляду справи стосовно оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення

Фабула справи: ОСОБА_1 звернулась з позовом до тимчасово виконуючого обов’язки заступника командира роти Управління патрульної поліції в місті Департаменту патрульної поліції (далі - Департамент патрульної поліції) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено. Апеляційний суд у відкритті апеляційного провадження відмовив.

Мотивація касаційної скарги: Департамент патрульної поліції зазначає, за правилами, встановленими ст. 271 КАС України, у справах, визначених ст.ст. 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення. Проте судом першої інстанції в день складання постанови повне рішення йому вручене не було. Також посилається на невчасне оприлюднення рішення суду першої інстанції в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Правова позиція Верховного Суду: Департамент патрульної поліції 31.05.2019 подав апеляційну скаргу на рішення суду від 14.05.2019, проголошеного без його участі (його представника), у справі з приводу рішення суб’єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Копію рішення суду першої інстанції відповідач отримав 29.05.2019.

Апеляційний суд суд, визнаючи неповажними причини пропуску Департаментом патрульної поліції строку на апеляційне оскарження й відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив із того, що норми ст. 295 КАС України регулюють загальний порядок апеляційного оскарження судових рішень. Проте предметом позову у даній справі є постанова про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення, що відповідно до норм КАС України відноситься до категорій термінових справ. Відлік строку на апеляційне оскарження судового рішення з дати отримання особою рішення суду для термінових справ нормами КАС України не передбачений. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що норми ст. 286 КАС України є спеціальними відносно ст. 295 КАС України, а відтак строк на апеляційне оскарження судового рішення становить десять днів з моменту його проголошення.

Верховний Суд указує на помилковість зазначеного висновку з таких підстав.

Дійсно, ст. 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та ч. 4 якої встановлює спеціальні у відношенні до ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).

Однак загальний аналіз ст. 286 КАС України дає підстави для висновку про те, що нею, на відміну від ч. 5 ст. 270 КАС України, не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку ч. 3 ст. 295 КАС України.

Отже, причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їх поважності в загальному порядку, передбаченому КАС України, із урахуванням визначених ч. 4 ст. 286 КАС України особливостей, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.

Крім того, у справах цієї категорії, які є терміновими в розумінні КАС України, надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного ч. 2 ст. 271 КАС України. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин.

До того ж, аналогічний підхід слід застосовувати до спорів, що передбачені ст.ст. 287-289 КАС України, які визначають тотожні з установленими ч. 4 ст. 286 КАС України строки на апеляційне оскарження та порядок їх обчислення, і так само не містять обмежень щодо повноваження суду апеляційної інстанції на поновлення строку апеляційного оскарження у порядку ч. 3 ст. 295 КАС України.

Інше тлумачення зазначених норм процесуального права нівелює доцільність застосування ч. 3 ст. 298 КАС України із метою належної оцінки причин пропуску строку на апеляційне оскарження у відповідних категоріях справ, а також створює передумови для безпідставного обмеження права особи на апеляційне оскарження, що є неприпустимим.

Відтак, покладений в основу оскаржуваного судового рішення висновок суду апеляційної інстанції є передчасним.

Висновки: ст.ст. 286-289 КАС України встановлюють спеціальні відносно ст. 295 цього Кодексу строк на апеляційне оскарження і порядок обчислення цього строку, але водночас не обмежують повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку ч. 3 ст. 295 вказаного Кодексу.

Причини пропуску строку на апеляційне оскарження у визначених вказаними статтями справах підлягають оцінці на предмет їх поважності в загальному порядку, передбаченому КАС України, із урахуванням визначених цими статтями особливостей, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.

Недотримання судом першої інстанції визначеного ч. 2 ст. 271 КАС України порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження в адміністративних справах, передбачених ст.ст. 286-289 зазначеного Кодексу, з урахуванням інших фактичних обставин.

Ключові слова: справи про адміністративні правопорушення, адміністративні правопорушення на транспорті, адміністративне стягнення, процесуальні строки