Правова позиція

Великої Палати Верховного Суду

згідно з Постановою

від 29 травня 2019 року

у справі № 908/85/16

Господарська юрисдикція

Щодо юрисдикції спорів про оскарження рішення державного виконавця у зведеному виконавчому провадженні

Фабула справи: ТОВ «Укрнасінняпром» звернулось з позовом до Державного підприємства «Дослідне господарство «Таврія» державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» (далі - Держпідприємство) про стягнення заборгованості. Господарський суд позов задовольнив. Державним виконавцем було винесено постанови про прийняття до виконання виконавчого провадження № 52093762 та про його приєднання до зведеного виконавчого провадження № 44561389. Державний виконавець виконавчий документ - наказ № 908/85/16 повернув стягувачу на підставі п. 4 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

ТОВ «Укрнасінняпром» звернулося до господарського суду зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця щодо порушення строків і способу надіслання стягувачу постанови про повернення виконавчого документа. Господарський суд постановою, залишеною без змін апеляційним господарським судом, скаргу ТОВ «Укрнасінняпром» задовольнив частково: визнав неправомірними дії державного виконавця щодо винесення постанови про повернення стягувачу виконавчого документа.

Мотивація касаційної скарги: Держпідприємство зазначило про те, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України.

Правова позиція Верховного Суду: за ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби встановлено Законом України «Про виконавче провадження», згідно із ч.1 ст.74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

У разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення при виконанні рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства, таку скаргу розглядає відповідний господарський суд, який ухвалив таке рішення за правилами господарського судочинства відповідно.

Разом з тим, оскільки чинним законодавством не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, то відповідно до ч.1 ст. 287 КАС України такі спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Водночас Велика Палата Верховного Суду наголошує, що для визначення предметної юрисдикції вирішальне значення має суть оспорюваних дій.

Предмет скарги ТОВ «Укрнасінняпром»на дії державного виконавця (тобто суть оскаржуваних дій) стосується правомірності повернення виконавчого документа стягувачу в межах виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду у цій справі, яке станом на момент вчинення оскаржуваних дій вже було виведено зі зведеного виконавчого провадження.

Предмет скарги позивача стосується оскарження дій державного виконавця саме з повернення виконавчого документа у виконавчому провадженні, при цьому дії державного виконавця щодо зобов`язання ТОВ «Укрнасінняпром»здійснити додаткове авансування витрат виконавчого провадження (сплатити вартість робіт з оцінки арештованого нерухомого майна боржника) в межах зведеного виконавчого провадження чи дії цього державного виконавця стосовно виведення виконавчого провадження зі зведеного виконавчого провадження не оскаржуються. Тобто скарга ТОВ «Укрнасінняпром»не стосується судового оскарження дій зазначеного державного виконавця під час виконання ним зведеного виконавчого провадження.

Висновки: скарга ТОВ «Укрнасінняпром» щодо винесення державним виконавцем постанови про повернення йому (стягувачу) виконавчого документа у виконавчому провадженні з виконання наказу господарського суду у цій справі повинна розглядатися судом, який видав виконавчий документ, у передбаченому ГПК України порядку, тобто в межах цієї справи за правилами господарського судочинства.

Ключові слова: примусове виконання рішень суду, оскарження дій державного виконавця, порядок з’ясування підсудності справи, відмежування судової юрисдикції, компетенція суду щодо розгляду справи, категорії справ підсудні господарському суду