Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 08 серпня 2019 року

у справі № 676/2027/17

Цивільна юрисдикція

Щодо підтвердження удаваності договору дарування

Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору дарування договором купівлі-продажу та визнання права власності на 1/2 частину квартири.

Позовна заява мотивована тим, що перебував в шлюбі з ОСОБА_2. Ними на ім`я ОСОБА_2 було придбано у ОСОБА_3 квартиру. За придбання квартири вони сплатили ОСОБА_3 їх спільні кошти, однак, після розірвання шлюбу постало питання поділу спільного майна подружжя, позивач дізнався від ОСОБА_2, що насправді було оформлено не договір купівлі-продажу, а договір дарування квартири. Вважає, що його право на частку у спільному майні подружжя порушено, оскільки колишня дружина не бажає врегулювати спір добровільно.

Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_1 задоволено. Постановою апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_2 зазначає, що оспорюваний договір дарування не носить характеру фіктивного та удаваного правочину, відповідає дійсним інтересам сторін. Звертає увагу на те, що жодної умови щодо передачі грошових коштів вказаний договір дарування не містить, відповідно і жодних грошових коштів не передавалося.

Правова позиція Верховного Суду: положеннями ст. 235 ЦК України визначається, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Висновки: на підтвердження удаваності зазначеного договору дарування ОСОБА_1 надано суду розписку від ОСОБА_3, у якій зазначено, що за квартиру, вона отримала від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 22 000 доларів США. Розписка безпосередньо стосується обставин справи, підтверджує факт передачі коштів і, відповідно, встановлює, що істотною умовою договору, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , була ціна договору. Вказана розписка є належним доказом, що свідчить про укладення саме договору купівлі-продажу квартири, а не договору дарування.

Ключові слова: оспорюваний правочин, підстави недійсності правочину, приховання іншого правочину