open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № 908/1859/16
Це рішення містить правові висновки

Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 29 серпня 2019 року

у справі № 908/1859/16

Господарська юрисдикція

Щодо порядку задоволення вимог забезпечених кредиторів при затвердженні мирової угоди у справах про банкрутство

Фабула справи: ТОВ "Таврічеське МБ" звернулось із заявою про визнання Селянського (фермерського) господарства "Таврічеське" (далі - С(Ф)Г "Таврічеське") банкрутом. Постановою господарського суду СФГ "Таврічеське" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. До суду першої інстанції ліквідатором - арбітражним керуючим було подано заяву про затвердження мирової угоди у справі про банкрутство С(Ф)Г "Таврічеське", укладену між боржником та комітетом кредиторів (кредитори - ОДПІ ГУ ДФС, Приватне підприємство "Еліт-Фаст", ПАТ "Дельта Банк").

До господарського суду першої інстанції від ПАТ "Дельта Банк" надійшла скарга на дії ліквідатора, в якій кредитор просить визнати дії ліквідатора С(Ф)Г "Таврічеське" незаконними та такими, які порушують права кредитора ПАТ "Дельта Банк".

Ухвалою господарського суду скаргу ПАТ "Дельта Банк" на дії ліквідатора залишено без задоволення. Провадження у справі закрито.

Постановою апеляційного господарського суд апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково, а ухвалу господарського суду скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Мотивація касаційної скарги: ліквідатор - арбітражний керуючий вважає, що оскільки виконання мирової угоди можливе лише після її затвердження судом, то і виконання інших суміжних питань, як-то реалізація майна, що є предметом забезпечення та погашення кредиторських вимог також має відбуватися після затвердження судом мирової угоди.

Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 77 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється шляхом укладення угоди між сторонами. Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. У процедурі розпорядження майном боржника мирову угоду може бути укладено лише після виявлення всіх кредиторів і затвердження господарським судом реєстру вимог кредиторів. Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди. Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її. Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів. Мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг задоволення вимог кредиторів, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 78 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Відповідно до ч. 1 ст. 80 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мирова угода протягом семи днів від дня прийняття комітетом кредиторів рішення про її укладення схвалюється забезпеченими кредиторами. Для схвалення мирової угоди потрібна згода всіх забезпечених кредиторів.

Ч. 3 ст. 80 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає, що якщо всі забезпечені кредитори заперечують проти схвалення мирової угоди, інші кредитори можуть прийняти, зокрема, таке рішення про виділ забезпечених речей з майна боржника, їх продаж на аукціоні в порядку, встановленому цим Законом, та задоволення вимог забезпечених кредиторів за рахунок отриманих від продажу коштів.

Положення ст. 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Також, Суд зазначає, що затвердження судом мирової угоди є підставою для закриття провадження у справі про банкрутство відповідно до положень ч. 5 ст. 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Тобто, продаж виділеного забезпеченого майна боржника (у випадку заперечення заставного кредитора проти схвалення мирової угоди) повинен відбуватися відповідно до процедури, визначеної Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виключно в межах справи про банкрутство та такий продаж можливий за умови існування самого провадження про банкрутство боржника.

Реалізація заставного майна в процедурі банкрутства - це тривалий процес, який включає в себе, зокрема, інвентаризацію майна, його оцінку, укладення відповідного договору купівлі-продажу та покладає повноваження з продажу такого майна на ліквідатора банкрута. При цьому, кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов`язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підлягають включенню до складу ліквідаційної маси. Таким чином, у випадку реалізації майна за ціною, що перевищуватиме вимоги забезпеченого кредитора, включення до ліквідаційної маси залишку такої суми відновлюватиме як інтереси інших кредиторів на задоволення їх вимог, так і інтереси самого боржника.

Висновки: затвердження судом мирової угоди у справі про банкрутство та, як наслідок, закриття провадження у справі, та продаж заставного майна боржника поза межами справи про банкрутство виключають судовий нагляд за такою реалізацією майна та порушує права інших кредиторів та боржника на збільшення ліквідаційної маси.

Виділ забезпечених речей з майна боржника, їх продаж на аукціоні та задоволення вимог забезпечених кредиторів за рахунок отриманих від продажу коштів має відбуватися до затвердження судом мирової угоди та закриття провадження у справі про банкрутство.

Ключові слова: процедури щодо неплатоспроможних боржників, порушення справи про банкрутство, правова природа мирової угоди, порядок затвердження мирової угоди

Повний текст рішення
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: