Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 20 червня 2019 року

у справі № 530/725/18

Цивільна юрисдикція

Щодо зловживання стороною процесуальними правами

Фабула справи: ПП «Агроекологія» звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа - відділ Держгеокадастру, районна державна адміністрація про стягнення товарно-матеріальних цінностей.

Ухвалою суду першої інстанції зустрічну позовну заяву ПП «Агроекологія» залишено без руху та надано позивачу строк 5 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою апеляційного суду апеляційну скаргу ПП «Агроекологія» на ухвалу районного суду визнано неподаною та повернуто заявнику. Стягнуто з ПП «Агроекологія» в дохід держави штраф.

Стягуючи з ПП «Агроекологія» в дохід держави штраф, апеляційний суд виходив із того, що ПП «Агроекологія» вже втретє оскаржується ухвала районного суду, при цьому кожного разу підприємство подає апеляційну скаргу на той самий об`єкт оскарження без дотримання вимог ЦПК України, не сплачуючи жодного разу судовий збір, не виконуючи вимоги ухвал суду про необхідність усунути недоліки та сплатити судовий збір і зазначити поважні причини пропуску процесуального строку для подачі апеляційної скарги. Апеляційний суд розцінив вказані дії, як зловживання своїм процесуальним правом, з метою затягування розгляду справи, де первісним є позов орендодавця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди, а пред`явлений ПП «Агроекологія» позов є зустрічним, тобто вчиняє дії по унеможливлюванню здійснення своєчасного судочинства.

Мотивація касаційної скарги: ПП «Агроекологія» посилається на те, що відсутні об`єктивні передумови для накладання штрафу з мотивів, викладених в оскаржуваному судовому рішенні. Мотиви, наведені в ухвалі, не є достатніми для висновків про зловживання з боку учасника судового розгляду та накладання штрафу.

Правова позиція Верховного Суду: суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Доводи касаційної скарги щодо незаконного стягнення штрафу є безпідставними, оскільки відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 148 ЦПК України суд може стягнути штраф у розмірі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто апеляційний суд, за своїм внутрішнім переконанням, визначив розмір штрафу у межах, встановлених процесуальним законом.

Висновки: ПП «Агроекологія» систематично вчиняє дії, спрямовані на затягування розгляду справи, подаючи кожного разу апеляційну скаргу на той самий об`єкт оскарження без дотримання вимог ЦПК України, не сплачуючи жодного разу судовий збір, не виконуючи вимоги ухвал суду про необхідність усунути недоліки та сплатити судовий збір і зазначити поважні причини пропуску процесуального строку для подачі апеляційної скарги. Первісним є позов орендодавця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди, а пред`явлений ПП «Агроекологія» позов є зустрічним, тобто ПП «Агроекологія» вчиняє дії по унеможливлюванню здійснення своєчасного судочинства. Апеляційний суд обґрунтовано визнав такі дії заявника зловживанням своїми процесуальними правами, що фактично унеможливлює здійснення судом першої інстанції своєчасного розгляду справи впродовж розумних строків, та стягнув в дохід державного бюджету штраф у якості заходу процесуального примусу.

Ключові слова: зловживання процесуальними правами, перешкоджання судовому розгляду, стягнення штрафу з учасника процесу