Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 30 липня 2019 року

у справі № 212/5220/17

Кримінальна юрисдикція

Щодо посилання на ст. 71 КК України при призначенні остаточного покарання за сукупністю вироків

Фабула справи: суд першої інстанції визнав винуватим ОСОБА_1 і засудив:

• за ч. 2 ст. 309 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
• за ч. 2 ст. 185 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю призначених покарань, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та покарання, призначеного за вироком суду, ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Цим же вироком ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання призначеного покарання та не відбутого покарання, призначеного за вироком суду, ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 2 місяці.

Апеляційний суд апеляційну скаргу прокурора задовольнив частково, а вирок суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_1 покарання скасував.

Призначив ОСОБА_1 покарання:

• за ч. 2 ст. 309 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
• за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначив ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

Відповідно ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та покарання, призначеного за вироком суду, призначив ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Призначив ОСОБА_1 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання призначеного покарання та не відбутого покарання, призначив ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

В решті вирок місцевого суду залишив без змін.

Мотивація касаційної скарги: прокурор вказує, що суд апеляційної інстанції, призначаючи остаточне покарання на підставі ст. 71 КК України, зазначив про часткове складання призначеного покарання та невідбутого покарання за попередніми вироками, хоча таке правило складання покарань застосовується лише при призначенні покарань на підставі ст. 70 КК України.

Правова позиція Верховного Суду: згідно з ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Висновки: пославшись у резолютивній частині вироку на призначення ОСОБА_1 остаточного покарання на підставі ст. 71 КК України, суд апеляційної інстанції зазначив про часткове складання призначеного покарання та невідбутого покарання за попередніми вироками, однак можливість складання призначених покарань (повного чи часткового) передбачена виключно положеннями ст. 70 КК України. Призначаючи ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю вироків, апеляційний суд використав термінологію, яка прямо суперечить застосованій нормі закону України про кримінальну відповідальність, що ставить під сумнів законність ухваленого рішення.

Ключові слова: призначення покарання, законність судового рішення