Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 25 липня 2019 року

у справі № 137/736/17

Кримінальна юрисдикція

Щодо визнання перебування засудженого на лікуванні та нероз’яснення права на подання апеляційної скарги поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження

Фабула справи: вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією належного йому майна.

Ухвалою апеляційного суду захиснику засудженого ОСОБА_1 відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження вказаного вироку та повернуто подану нею апеляційну скаргу через пропущення строку на апеляційне оскарження без поважних причин.

Мотивація касаційної скарги: захисник засудженого ОСОБА_1 зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив їй у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції, оскільки її підзахисним - засудженим ОСОБА_1 строк пропущено у зв`язку з нероз`ясненням йому судом такого права та перебуванням на лікуванні, що, на її думку, є поважними причинами.

Правова позиція Верховного Суду: положенням п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України визначено, що апеляційна скарга на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного характеру або виховного характеру може бути подана протягом тридцяти днів з дня їх проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, відповідно до вимог ч. 3 ст. 395 КПК України, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Ч. 1 ст. 117 КПК України передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причин його пропуску.

Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Висновки: нероз`яснення судом засудженому права на апеляційне оскарження вироку та перебування на лікуванні не є поважними причинами пропуску строку в розумінні ст. 117 КПК України, а тому апеляційний суд правомірно відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ключові слова: встановлення вагомості причин пропуску строку, забезпечення права на апеляційне оскарження, дотримання строків у кримінальному провадженні, ухвала про відмовлення у поновлення строків на подання скарги