Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 05 червня 2018 року

у справі № 405/3991/16-к

Кримінальна юрисдикція

Щодо кваліфікації завдання тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого

Фабула справи: вироком суду, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, ОСОБА_2 було засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років. Суд визнав ОСОБА_2 винуватим у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_3.

Мотивація касаційної скарги: відсутність у ОСОБА_2 наміру на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілій або її смерті. Під час вчинення злочину ОСОБА_2 перебував у стані сильного душевного хвилювання, викликаного протиправною поведінкою потерпілої.

Правова позиція Верховного Суду: дії особи, яка завдає удару іншій особі з невизначеним умислом на заподіяння тілесних ушкоджень, мають кваліфікуватися за наслідками таких дій, що правильно зробив місцевий суд, з яким обґрунтовано погодився і апеляційний суд.

При цьому судом правильно зазначено, що будь-яке насильство з боку потерпілої ОСОБА_3 у відношенні ОСОБА_2, а так само систематичне знущання, не вчинялися, події злочину не передували тяжкі образи з боку потерпілої, а мала місце чергова, передбачувана для ОСОБА_2 конфліктна ситуація на ґрунті вживання потерпілою спиртних напоїв.

Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_2 у стані сильного душевного хвилювання не перебував, натомість повністю усвідомлював зміст своїх дій, міг керувати ними та був у осудному стані. Отже кваліфікація діяння ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 121 КК є правильною.

Висновки: дії особи, яка завдає удару іншій особі з невизначеним умислом на заподіяння тілесних ушкоджень, мають кваліфікуватися за наслідками таких дій.