Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 16 жовтня 2018 року

у справі № 2а-8599/12/1370

Адміністративна юрисдикція

Щодо порядку оподаткування доходів, отриманих нерезидентами із джерела їх походження з України у вигляді плати за надання послуг з міжнародного автомобільного перевезення

Фабула справи: ТОВ «Свісс Кроно» звернулося до окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Справа судами розглядалась неодноразово. За результатами останнього перегляду, постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Мотивація касаційної скарги: Офіс великих платників податків ДФС, зазначає, що будь-які доходи, отримані нерезидентами із джерела їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 160 ПК України, а винагорода, сплачена нерезидентам за договором перевезення є фрахтом, тому відсутні підстави застосовувати до послуг з міжнародних перевезень норми статті «інші доходи».

Правова позиція Верховного Суду: судами встановлено, що під час проведеної перевірки за результатами аналізу укладених між ТОВ «Свісс Кроно» та фірмами-нерезидентами (країни Австрія, Німеччина та Італія) контрактів щодо надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, контролюючий орган дійшов висновку про протиправне застосування ТОВ «Свісс Кроно» ст. 21 «Інші доходи» Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно, ратифікованої Україною 17.03.1999, ст. 21 «Інші доходи» Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно, ратифікованої Україною 22.11.1995 року, та ст. 22 «Інші доходи» Конвенції між Урядом України і Урядом Італійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування доходів і капіталу та попередження податкових ухилень, ратифікованої Україною 17.03.1999 рок, в результаті чого ТОВ не утримано і не внесено до бюджету податок з доходів іноземної юридичної особи, що стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 160.5 ст. 160 ПК України сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому: базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту; особами, уповноваженими стягувати цей податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, є він платником цього податку чи ні, а також є він суб'єктом спрощеного оподаткування чи ні.

Відповідно до пп.14.1.260 п. 14.1 ст. 14 ПК України, фрахт - винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для: перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Згідно з п. 103.2 ст. 103 ПК України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 цієї статті.

Відповідно до п. 103.4 ст. 103 ПК України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених п.п. 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Як передбачено п. 103.8 ст. 103 ПК України, особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.

Згідно з п. 1 ст. 21 «Інші доходи» даної Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно, ратифікована Україною 17.03.1999 та набрала чинності для України 20.05.1999 року, види доходів резидента Договірної Держави, незалежно від джерела їх виникнення, про які не йдеться у попередніх статтях цієї Конвенції, оподатковуються тільки в цій Державі.

Відповідно до п. 1 ст. 21 «Інші доходи» Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно, ратифікована Україною 22.11.1995 та набрала чинності для України 04.10.1996, види доходів резидента Договірної Держави, незалежно від джерела їх виникнення, про які не йдеться у попередніх статтях цієї Угоди, підлягають оподаткуванню тільки в цій Державі.

Згідно з п. 1 ст. 22 «Інші доходи» Конвенції між Урядом України і Урядом Італійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування доходів і капіталу та попередження податкових ухилень, ратифікована Україною 17.03.1999 та набрала чинності для України 25.02.2003, види доходів резидента Договірної Держави, незалежно від джерела їх виникнення, про які не йдеться у попередніх статтях цієї Угоди, підлягають оподаткуванню тільки в цій Державі.

Висновки: оскільки у згаданих Конвенціях та Угоді у попередніх статтях не йдеться про доходи, отримані у вигляді плати за перевезення автомобільним транспортом, то такі доходи відносяться до інших доходів та у даному випадку мають оподатковуватись у країнах нерезидентів, тобто Австрії, Німеччині та Італії відповідно.

Ключові слова: подвійне оподаткування, оподаткування нерезидентів, доходи нерезидента, підстави звільнення від оподаткування, оподаткування міжнародного перевезення, оподаткування фрахту, застосування міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування