Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 26 березня 2019 року

у справі № 752/3929/15-к

Кримінальна юрисдикція

Щодо обмеження строку для ознайомлення з матеріалами, до яких надано доступ у порядку ст. 290 КПК

Фабула справи: ОСОБА_1 визнано невинуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 309 КК України та виправдано за недоведеністю вчинення нею цього кримінального правопорушення. Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.

Мотивація касаційної скарги: прокурор не погоджується з рішенням про визнання доказів недопустимими та про неможливість допустити відомості, що містились у досліджених матеріалах та показаннях, як докази. На думку прокурора, стороною обвинувачення з дотриманням вимог ст. 290 КПК України було надано стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування та відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення.

Правова позиція Верховного Суду: відповідно до положень ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (ч. 1). Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання (ч. 2).

Поряд з тим сторони кримінального провадження зобов'язані письмово підтвердити протилежній стороні факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів (ч. 9 ст. 290 КПК України).

При цьому закон не визначає певної форми процесуального документа, яким би підтверджувався факт надання доступу та ознайомлення з матеріалами провадження, а лише встановлює, що цей факт повинен бути письмово підтверджений самим учасником кримінального провадження, якому надано доступ. Такі письмові документи повинні додаватися до матеріалів кримінального провадження як підтвердження того, що кожна із сторін виконала свої обов'язки і не порушила прав учасників кримінального провадження (зокрема, права вимагати відкриття матеріалів провадження та права на ознайомлення з цими матеріалами).

Водночас ч. 10 ст. 290 КПК України регламентовано спеціальний порядок встановлення факту надання протилежній стороні доступу до матеріалів кримінального провадження. Так, у разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов'язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.

Доводи прокурора про виконання стороною обвинувачення свого процесуального обов'язку - надання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування та відкриття їй матеріалів кримінального провадження для ознайомлення - є безпідставними.

Згідно ж із ч. 12 ст. 290 КПК України, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Висновки: обмеження строку для ознайомлення з матеріалами, до яких надано доступ у порядку ст. 290 КПК України, допускається лише на підставі ухвали слідчого судді, якою встановлено певний строк для такого ознайомлення. Іншого порядку підтвердження факту відкриття матеріалів стороною кримінального провадження протилежній стороні в разі зловживання нею своїми процесуальними правами (зволікання при ознайомленні з матеріалами або відмови у письмовому підтвердженні факту надання доступу до матеріалів) КПК України не передбачає.

Ключові слова: оцінка доказів, умови допустимості доказів, принцип змагальності, рівність сторін