open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № 729/1480/13-к
Це рішення містить правові висновки

Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 10 квітня 2018 року

у справі № 729/1480/13-к

Кримінальна юрисдикція

Щодо звільнення від покарання на підставі ч. 5 ст. 74 КК України у зв'язку із закінченням строків давності

Фабула справи: вироком суду першої інстанції ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 191 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк один рік; за ч. 1 ст. 366 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк два роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із здійсненням організаційно-розпорядчих функцій в установах та організаціях будь-якої форми власності, на строк два роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно ОСОБА_2 визначено покарання у виді обмеження волі на строк два роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із здійсненням організаційно-розпорядчих функцій в установах та організаціях будь-якої форми власності, на строк два роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю один рік, з покладенням на нього обов'язку, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Апеляційним судом вирок суду в частині засудження ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 191 КК України ОСОБА_2 скасовано, а провадження в цій частині закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України за невстановленням достатніх доказів для доведення його винуватості. Цей же вирок в частині призначеного покарання ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 366 КК України змінено, пом'якшено до покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із здійсненням організаційно-розпорядчих функцій в установах та організаціях будь-якої форми власності, на строк один рік. В решті вирок суду залишено без зміни.

Справа неодноразово розглядалась судами. За результатами нового розгляду, вироком суду першої інстанції від 01 листопада 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду від 02 червня 2017 року, ОСОБА_2 у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що в діянні ОСОБА_2 є склад кримінального правопорушення. Цим же вироком ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 366 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права обіймати посади, пов'язані зі здійсненням організаційно-розпорядчих функцій в установах та організаціях будь-якої форми власності, на строк один рік.

Мотивація касаційної скарги: захисник засудженого ОСОБА_2 вказує на те, що під час розгляду кримінального провадження в судах першої і апеляційної інстанцій ОСОБА_2 вину у вчиненому злочині не визнавав і просив про закриття провадження за відсутності в його діях складу злочину. Однак, обов'язкових до застосування судом норм (ст. 49 КК України ОСОБА_2, а в разі відмови - ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України) обвинуваченому не було роз'яснено. Вказаних недоліків не було усунуто й на стадії апеляційного перегляду кримінального провадження.

Правова позиція Верховного Суду: ОСОБА_2 вчинив 19 липня 2013 року злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України. Вказаний злочин відноситься до злочинів невеликої тяжкості. Строки давності притягнення до кримінальної відповідальності становлять три роки і закінчилися у даному кримінальному провадженні 19 липня 2016 року - до постановлення вироку відносно ОСОБА_2, що був проголошений 01 листопада 2016 року, та набрав законної сили 02 червня 2017 року.

З огляду на закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, за відсутності згоди особи на таке звільнення, суд вважає можливим звільнити лише від призначеного покарання.

Висновки: закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не є реабілітуючою підставою, у зв'язку з чим необхідна згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності, а за відсутності такої згоди суд вправі звільнити лише від покарання на підставі ч. 5 ст. 74 КК України.

Ключові слова: правові наслідки спливу строку давності, правові підстави для застосування покарання, неналежне роз'яснення процесуальних прав, службове підроблення

Повний текст рішення
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: