open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Це рішення містить правові висновки, від яких відступлено Великою Палатою Верховного Суду

Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 08 серпня 2019 року

у справі № 480/106/19

Адміністративна юрисдикція

Щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення податкового органу

Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позов до Головного управління ДФС про визнання протиправними його дій та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Постановою суду першої інстанції позов ОСОБА_1 залишено без розгляду. Суд вказав, що ОСОБА_1, всупереч положенням абз.4 ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI), не узгодив з контролюючим органом вимогу про сплату єдиного внеску (далі - ЄСВ) протягом 10 календарних днів, що настають за днем її отримання.

Апеляційний суд погодився з такими висновками суду першої інстанції і зазначив про безпідставність доводів позивача про застосування до даних правовідносин в частині обчислення строків звернення до суду положень ПК України. Суд зауважив, що позивачем заява про поновлення строку звернення до суду із наведенням поважних причин такого пропуску не подавалась.

Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 вказує на те, що ним строк звернення до суду з адміністративним позовом пропущено не було. Вважає, що при обчисленні строку оскарження вимоги, винесеної на підставі Закону № 2464-VI, мають застосовуватися положення ст.ст.56, 102 ПК України. Крім того, ОСОБА_1 зауважив, що судом першої інстанції не було надано йому строк на подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із можливістю навести поважні причини такого пропуску.

Правова позиція Верховного Суду: дія Закону № 2464-VI поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку ЄСВ. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (ч. 1 ст.2 цього Закону).

Відповідно до абз. 9 ч.4 ст. 25 Закону № 2464-VI, у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Пунктом 1.3 ст.1 ПК України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов`язань зі сплати ЄСВ на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Разом з тим, колегія суддів знаходить помилковими висновки суду апеляційної інстанції, що звернення із скаргою до органу доходів і зборів вищого рівня є альтернативним способом захисту своїх прав та не перешкоджає особі звернутися до суду з позовною заявою в установлений законом строк.

Дійсно, положення абз.9 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI, свідчить, що навіть у випадку обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з органом доходу і зборів не досягнуто (відмова у розгляді або у задоволенні скарги), у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплату ЄСВ ще і в суді. Таке право має бути реалізоване протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу Державної фіскальної служби України (далі- ДФС України) платнику ЄСВ.

Таким чином, платник податків має право оскаржити рішення податкового органу в адміністративному і/або судовому порядку. При цьому оскарження такого рішення в адміністративному порядку, не позбавляє його права на судове оскарження з дотриманням строків, визначених абз.9 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI.

Висновки: положення ПК України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку. При оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону «Про збір та облік внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», строк звернення до адміністративного суду визначений приписами п.56.18 ст.56, ст.102 ПК України не застосовується.

Ключові слова: дотримання процесуальних строків, строки оскарження вимоги, сплата ЄСВ, недотримання строку звернення до суду, оскарження податкової вимоги

Повний текст рішення
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: