open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Це рішення містить правові висновки, від яких відступлено Великою Палатою Верховного Суду

 

Правова позиція

Великої Палати Верховного Суду

згідно з Постановою

від 22 серпня 2018 року

у справі № 559/1777/15-ц

Цивільна юрисдикція

 

Щодо звернення з позовом про стягнення суми вкладу до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

Фабула справи: ОСОБА_3 звернувся з позовом до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - уповноважена особа Фонду) про стягнення банківського вкладу (депозиту), коштів за прострочення виконання грошового зобов'язання та процентів за користування коштами.

ОСОБА_3 зазначила, що між нею та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено договір-заяву про банківський (строковий) вклад (депозит) за яким ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» розмістив на депозитному рахунку ОСОБА_3 грошові кошти. Однак, після закінчення строку договору на заяву ОСОБА_3 про намір отримати свій вклад разом з процентами, у відділення ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» відмовили та повідомили про те, що грошовий вклад переведений на безпроцентне зберігання та найближчим часом його повертати не будуть.

Рішення суду першої інстанції, яким в задоволенні позову повністю відмовлено, було скасовано новим рішенням апеляційного суду про часткове задоволення позовних вимог, а саме: стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) на користь позивача проценти за користування коштами та три проценти річних у розмірі, у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено, оскільки під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції позивач отримала від Фонду суму відшкодування коштів за всіма її вкладами у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Мотивація касаційної скарги: Фонд зазначив, що суд апеляційної інстанції стягнув кошти з Фонду, який не був залучений до участі у справі та вказав, що навіть якби він був залучений до участі у справі як відповідач, провадження у цій справі у частині вимог до нього мало бути закрито, оскільки Фонд є спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб. З огляду на це спори, які виникають щодо таких правовідносин, є публічно-правовими та мають розглядатися за правилами КАС України.

Правова позиція Верховного Суду: здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (ч.1 ст.47 ЦПК України).

Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч.3 ст.58 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.3, п.8 ч.2 ст.4 Закону № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI) Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

З дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення (ч.1 ст.36 Закону № 4452-VI).

Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку (п.1 ч.2 ст.37 Закону № 4452-VI).

З моменту введення у банку тимчасової адміністрації Фонд набуває повноважень органів управління та контролю банку, який зберігає свою правосуб'єктність юридичної особи та є самостійним суб'єктом господарювання до завершення процедури його ліквідації та внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.Тому у цивільному спорі щодо неналежності виконання банком зобов'язань за договором банківського вкладу після початку процедури виведення Фондом банку з ринку належним відповідачем є банк, а не Фонд.

Уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку(п.17 ч.1 ст.2 Закону № 4452-VI).

Уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду (ч.3 ст.37 Закону).

Уповноважена особа Фонду у своїй діяльності підзвітна Фонду, який несе відповідальність за дії уповноваженої особи Фонду щодо процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку (ч.8 ст.35 Закону).

Висновки: у цивільному процесі за позовом до банку уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб може виступати представником банку та не має самостійної процесуальної дієздатності, тому до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не можуть бути звернені позовні вимоги про стягнення суми вкладу, відсотків за вкладом, коштів за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором банківського вкладу й інфляційних втрат.

Ключові слова: повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, неналежний відповідач, залучення належного відповідача

Повний текст рішення
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: