open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № 808/434/16
Це рішення містить правові висновки

Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 02 квітня 2019 року

у справі № 808/434/16

Адміністративна юрисдикція

Щодо доказового значення пояснень неоформлених працівників при прийнятті рішень органами ДФС

Фабула справи: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП) звернувся до державної податкової інспекції (далі - ДПІ), в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску; вимогу про сплату боргу (недоїмки), податкову вимогу, рішення про опис майна у податкову заставу, з мотивів безпідставності їх прийняття.

Відповідачем проведено документальну невиїзну позапланову перевірку позивача з питань нарахування, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб і правильності нарахування та сплати єдиного внеску в результаті отримання доходу у вигляді заробітної плати позивача. Підставою для проведення перевірки стали пояснювальні записки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що при здійсненні господарської діяльності позивач використовував працю неоформлених найманих осіб.

Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податковим органом не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних рішень, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

Мотивація касаційної скарги: ДПІ наголошує на тому, що надані позивачем до суду копії первинних документів щодо працівників, які працювали у позивача, не спростовують використання платником податків праці неоформлених найманих працівників.

Правова позиція Верховного Суду: відповідно до пп. 162.1.3. ст. 162 ПК України платником податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

Пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що, податковий агент щодо податку з доходів фізичних осіб - це юридична особа (її філії, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента по податку з доходів фізичних осіб є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Пп. 168.1.1. - 168.1.4 п. 168.1. ст. 168 ПК України передбачено, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу.

П. 171.1 ст. 171 ПК України передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Таким чином, позивач, як суб'єкт господарювання, який використовує найману працю, зобов'язаний утримувати з виплачуваної ним заробітної плати працівників податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, нараховувати на неї і сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, подавати податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку.

Висновки: висновки податкового органу щодо виявлених порушень ґрунтуються лише на письмових поясненнях неоформлених працівників, однак суми, вказані в акті не підтверджені, фактично ґрунтуються на припущеннях, що свідчить про протиправність нарахування податковим органом зобов'язань позивачу по податку на доходи фізичних осіб, військового збору та сум єдиного внеску. Суди зазначили, що пояснення неоформлених працівників фактично містять інформацію про вчинення позивачем певних дій (бездіяльності), які можуть характеризуватися як грубе порушення законодавства України про працю. Проте допустимих доказів вчинення роботодавцем відносно працівників порушення законодавства про працю податковим органом суду не надано.

Ключові слова: виплата заробітної плати готівкою, річна декларація, розрахунковий документ

Повний текст рішення
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: