Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 20 серпня 2018 року

у справі № 559/379/17-ц

Цивільна юрисдикція

Щодо утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання

Фабула справи: ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання. ОСОБА_5 зазначає, що відповідач не надає матеріальну допомогу, хоча на цей час офіційно працює та отримує заробітну плату.

Рішенням міськрайонного суду позов задоволено частково, в частині стягнення аліментів. Стягнення аліментів розпочато з дня набрання рішенням законної сили та продовжено до закінчення ОСОБА_4 навчання, але не більше, як до двадцяти трьох років.

Рішенням апеляційного суду рішення суду першої інстанції змінено. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що аліменти присуджуються від дня пред'явлення позову, а не з моменту набрання рішенням законної сили.

Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_6 зазначає, що він не має можливості сплачувати аліменти на повнолітнього сина внаслідок скрутного майнового стану, суд апеляційної інстанції відмовив йому у професійній юридичній допомозі.

Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

У п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідач працює електромонтером з експлуатації електролічильників ПАТ «Рівнеобленерго», його середньомісячний дохід становить 6 588,00 грн.

Висновок: у батька позивача є можливість надавати допомогу повнолітньому сину, який продовжує навчання, оскільки його заробіток дозволяє утримувати себе та свою повнолітню дитину.

Ключові слова: денна форма навчання, відсутність можливості працювати, присудження аліментів на повнолітню дитину